Пахолівецького В.
Конспект уроку 7 клас. Всесвітня історія.
Вступ до курсу. Європиейське Середньовіччя
Мета:
навчальна: ознайомити здобувачів освіти із структуру курсу «всесвітня історія» у 7 класі, зі змістом та особливостями роботи з підручником, атласом та додатковими джерелами інформації; розглянути період Середньовіччя, його хронологічні рамки, повторити передумови переходу до Середніх віків;
розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами; висловлювати власну думку та робити висновки;
виховувати в учнів любов та повагу до науки, культури; вміння співпрацювати.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Обладнання: Всесвітня історія: Підручник для 7кл. загальноосвіт. навч. закл./ Гісем О., Мартинюк О. Харків: в-во «Ранок», 2020. – 144с, атлас із всесвітньої історії 7 клас, презентація.
Основні терміни та поняття: історія, історичне джерело, Середньовіччя, періодизація, падіння Риму, варвари.
ХІД УРОКУ
І Організаційний момент
Привітання учнів. Перевірка присутності, готовності. За потреби вітання із початком нового навчального року.
(1 слайд). Повідомлення назви нашого предмету. Ми вивчатимемо ще один новий предмет з історії, присвячений історії світу, не включаючи території України. Він носить назву "всесвітня історія". Кожен рік ми вивчатимемо окремий часовий період. Цьогорічний присвячуй середньовічній історії.
(2 слайд) Нагадую інструктаж:
- навчаємося за розкладом
- не запізнюємося на урок (якщо онлайн)
- вмикаємо камеру
- підіймаємо руку
Під час тривоги:
- не панікуйте
- якщо навчатимемось онлайн, завершіть конференцію та вимкніть комп’ютер
- візьміть речі
- перейдіть у безпечне місце, укриття.
4. Ознайомлення із класрумом, куди учні будуть надсилати виконані домашні та практичні роботи.
5. Перелік обладнання, яке буде потрібне в процесі вивчення курсу історії:
(3 слайд) Атлас, контурна карта, робочий зошит, олівець, лінійка, ручки трьох кольорів (синя для письма та зелена і чорна для визначень та дат), кольорові олівці, для виконання контурних карт.
6. Знайомство з підручником, позначками, кодами та посиланнями.
Бесіда за запитаннями
Перед вами зараз підручник. Давайте більш детально із ним познайомимося.
1) Прочитайте назву підручника. Зверніть увагу, хто його автор?
2) Розгляньте малюнки на обкладинці підручника. Як ви вважаєте, про що ви дізнаєтеся, навчаючись за ним?
Робота з підручником
Підручник гарний, яскравий. Пропонуємо вам кілька порад, дотримання яких стане запорукою успішного навчання.
Перед початком роботи необхідно ознайомитися з його структурою. Матеріал підручника об’єднано в шість розділів, кожний із яких містить кілька тем, які, у свою чергу, поділяються на параграфи. Погортайте підручник. У тексті ви зустрінете виділені слова й дати. Як ви думаєте, для чого це? Це значить, щоб ви на них звернути особливу увагу. Запам’ятали дату, вивчили поняття.
Важливу роль відіграють ілюстрації. Подивіться на них. Вони вам допоможуть уявити, краще запам’ятати та засвоїти матеріал. Обов’язково звертайте увагу на підписи до них, які пояснюють зміст зображеного.
А ось для перегляду карти вами потрібно перейти за посиланням. Історичні карти допоможуть вам з’ясувати, в якому куточку нашої планети відбувалися події.
Ви хочете бути справжніми дослідниками? Тоді маєте працювати із джерелами. Вони подані у вас у параграфах (це спогади сучасників, документи тощо). Обов’язково опрацьовуйте їх.
Не забувайте прочитати цікаві факти. Вони сприятимуть кращому розумінню матеріалу.
До речі, після кожного параграфа подані запитання та завдання, що дозволять закріпити вивчене та перевірити свої знання. Щоб дізнатися чи гарно ви вивчили матеріал, спробуйте дати відповідь на поставлені питання. якщо у вас це не вийшло із першого разу, не біда. Поверніться до матеріалу параграфу та ще раз опрацюйте той фрагмент, який ви погано запам’ятали.
Зверніть увагу, в підручнику наявні тюарт коди. Для їх зчитування вам необхідно скачати відповідний додаток на свій смартфон. Завдки ньому ви зможите бачити 3-д реконструкції, виконувати практичні роботи, переглядатимете більше зображень тощо.
З кожної теми буде практичне заняття, а після вивчення теми будуть уроки узагальнення матеріалу та тематичного оцінювання.
7. Повторення критеріїв оцінювання
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за запитаннями
(4 слайд) Давайте пригадаємо:
1. Що таке історія?
2. Який період історії ви вивчали в 6 класі?
3. Якою подією завершився цей період?
4. Чи хтось пам’ятає дату?
ІІІ. Повідомлення теми уроку
Тема сьогоднішнього першого заняття із нової дисципліни наступна: «Вступ. Всесвітня історія. Періодизація історії. Джерела вивчення».
ІV. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
(5 слайд) Ми вивчатимемо новий предмет присвячений всесвітній історії. Зокрема, цього року говоритимемо про середні віки. Що ми знаємо про цей час? Думаю, кожен із вас дивився фільми про хоробрих рицарів, захоплювався подвигами героїв. Це час королів і принцес, епоха замків і рицарських турнірів. Але якби не було те, що ми вивчатимемо оповите таємницями, які вам тільки належить дізнатися. Існує багато міфів і легенд про цей час, котрі, протягом вивчення курсу ми розвінчаємо. Ви відчуєте себе у ролі жителя середньовічного міста. Доторкнемося до культури та вивчимо багато досі невідомого.
Тож, чи ви готові до подорожі захоплюючим світом середніх віків?
V. Вивчення нового матеріалу
Спадщина Стародавнього світу
Розповідь вчителя
(6 слайд) Давайте коротко повторимо матеріал 6-го класу. Епоха Стародавнього світу, що продовжувалася кілька тисячоліть, є найдавнішою в історії людства. Пригадайте, вивчаючи її, ви поринали в прадавні часи первісного суспільства, коли з’явилася людина. Первісні люди оволодівали землеробством та скотарством, ремеслом і торгівлею, вдосконалюючи знаряддя праці та створюючи нові. Саме тоді почали складатися організовані людські колективи, виникла культура. Із часом у долинах річок постали перші держави та сформувалися давні високоорганізовані суспільства – цивілізації Месопотамії, Єгипту, Індії та Китаю.
Східні народи першими створили могутні держави, подарували світові основні види писемності, залишили по собі величні древні храми та єгипетські піраміди, досконалі системи зрошування та численні пам’ятки культури.
(7 слайд) Пізніше найрозвинутішими частинами тогочасного світу стали античні Греція та Рим. Їхню історію часто називають «золотим віком» людства. Давні греки, що не знали деспотичної східної влади царів, подарували світові демократію, філософію та видатне мистецтво.
Спадкоємцями еллінів стали мешканці «міста на семи пагорбах» – Рима. Віддаючи шану грецькій культурі та полісному устрою, стародавні римляни породили власну неповторну цивілізацію. Вони оволоділи величезними територіями, створили блискучу Римську імперію, яку населили різні народи. Проте ще задовго до своєї загибелі Римська імперія вступила в смугу занепаду.
(8 слайд) Римська імперія стала грандіозним закритим світом. Вона непомірно розрослася і, піклуючись про свою оборону, від "варварських племен" (варварами римляни називали усі народи, крім себе), що її оточували, в I ст, рішуче відгородилася прикордонним валом – "своєрідною китайською стіною західного світу". Під захистом цього укріплення Рим сам нічого не виробляв, а жив за рахунок воєнного пограбування Сходу.
(9 слайд) Фатальну роль у його історії відіграло й те, що його господарство, побудоване значною мірою на малопродуктивній рабській праці, ставало дедалі збитковішим. Воно залишалося рентабельним лише до тих пір, допоки існував належний приплив дешевої рабської праці. Проте з II ст. рабів у Римі ставало дедалі менше: джерела їх постачання вичерпалися із завершенням військових походів. За умов наростаючого дефіциту робочої сили латифундистам-рабовласникам довелося послабити визиск рабської праці, надавати рабам окремі громадянські права, навіть виділяти їм пекулій – земельну ділянку в прижиттєве користування. Минав час пекуліст ставав прикріпленим до землі самостійним господарем, якого можна було продати лише разом із його наділом. Кiлькiсть самостійних, хоча й залежних вiд землевласника-латифундиста, господарів зростала й за рахунок інших соціальних верств. Цьому сприяла практика колонату, прекарництва та патронату.
(10 слайд) Прекарист, тобто дрiбний орендар, отримував за певну земельну ділянку,
плату у своє користування прекарій – земельну ділянку, отож потрапляв у залежність від землевласника. Перерозподілу власності сприяв і патронат – добровільний перехід убогих і беззахисних під опіку сильних. Така особа з часом втрачала право власності на земельну ділянку й ставала держателем. Проте особливу роль у змiнi форм власності відігравав колонат.
(11 слайд) Спершу колоном називали колоніста-поселенця, а з І ст. – дрібного орендаря, який працював на чужій землi на договірній основі. Колон неминуче ставав залежною людиною, римське законодавство (едикт Константина 332 р.) прикріпило його до землі, заборонивши перехід до іншого власника. Тi виробники, котрі залишилися самостійними господарями, перебували під сильним податковим пресом і ледве зводили кiнцi з кiнцями. Вони втрачали інтерес до праці, що стало однією з основних причин економічного спаду у II-V ст. Економіку Римської імперії підривали також змiни клімату (його похолодання і зволоження), демографічна криза, спричинена принесеними зі Сходу епідеміями, політична нестабільність та дедалі частішi й грiзнiшi вторгнення варварiв.
(12 слайд) Ускладнювалася структура римського суспільства. Поступово стирався поділ на вільних і рабів, стародавні полісні традиції поступалися місцем іншим, краще пристосованим до зростаючоï суспільної ієрархічності. За таких обставин остаточно втрачали своє значення стародавні римські магістратури, частина яких узагалі зникла (квестори, едили), iншi ж перетворилися на суто почесні посади (консули, претори), нерідко доступні навiть варварам і дітям. Сенат виродився, став збіговиськом честолюбних магнатів. Влада імператора посилилася.
(13 слайд) У ІV столітті імперія розкололася на дві частини. Кожна з яких пішла своїм шляхом.
Робота в парах
Об’єднайтеся у пари. Відкрийте підручник на ст.5. У жовтій рамці знаходиться текст, що описує як жило населення Римської імперії. Дайте відповідь на питання під текстом.
Розповідь з елементами бесіди
Ми протягом наступних тем говоритимемо про Середньовіччя в контексті Західної римської імперії. На півночі проживали варварські племена германців, кельтів, яких римлянам не вдалося підкорити. Однак, за роки співжиття діти варварських вождів відправлялися на навчання до Риму. Варвари йшли служити до римського війська. Була налагоджена торгівля. Таким чином, поєднання римської та місцевої культури лягло в основі європейського середньовіччя.
Робота з картою
(14 слайд) Із ІV століття пожвавився варварський світ. Відбулося Велике переселення народів. Розгляньте уважно карто на слайді. Зверніть увагу, звідки прямували народи? Як вони рухалися? Куди?
Внаслідок тиску величезної кількості народів, яких неможливо було спинити Рим 410 року упав. 455 року він був розорений вандалами. 476 року Західна Римська імперія припинила своє існування. На її території починали існувати нові варварські держави. У Європі розпочався новий період існування під назвою Середні віки.
Робота з підручником
Однак, звідки походить назва «Середні віки», або по іншому «Середньовіччя»? Пропоную дізнатися у підручнику. Відкрийте ст. 5. Пункт 2. Хто прочитає.
Отже, термін «середньовіччя» виник в Італії у XV–XVI століттях у колі істориків і літераторів, прогресивних людей свого часу. Вони схилялися перед культурою Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, намагалися відродити її. «Середньовіччям» вони назвали час між античністю і своєю епохою. Тобто, люди цим словом позначали те, що було "по середині" між ними та античною цивілізацією.
(15 слайд) Як ви гадаєте, чи були середні віки насправді "темними"?
А ось і перший міф, який ми розвінчаємо. Більшість істориків схиляються до думки, що середньовіччя не було неосвіченим, грубим часом, як його люблять змальовувати. Це міф марксистської історіографії, яку, до речі, розвиває росія. В кожній епосі були позитивні та негативні сторони. Навіть у нашій вони є. Тому, середні віки можна назвати "темними" не більше ніж наше сьогодення. Середньовіччя нагадує про себе значно частіше, ніж це здається на перший погляд. Саме тоді виникла більшість сучасних держав і в основному визначилися їхні кордони, було закладено основи майбутніх націй і національних мов, почали діяти перші парламенти й перші конституції.
У Європі в ідкрилися школи й університети, було започатковано книгодрукування. У Середні віки запанували сучасні світові релігії: християнство – у Європі, буддизм та іслам – на Сході. Середньовіччя подарувало людству великих святих і правителів, знаменитих учени та діячів мистецтва.
Періодизація Європейського Середньовіччя
Як ми вже повторили, початком Середніх віків є V століття. Щодо кінцевої дати точаться певні суперечки. Однак, часто визначають 1492 рік – відкриття Колумбом Америки.
Робота з підручником
Відкрийте підручник на ст. 6. Хто зачитає, на які періоди поділяють історію Середніх віків.
Щоб краще розуміти ті важливі зміни, що відбувалися впродовж Середньовіччя, його тисячолітню історію поділяють на три періоди. Інколи їх порівнюють з віком людини - молодістю, зрілістю і старістю.
З кінця V до кінця IX ст. тривало раннє Середньовіччя, коли на руїнах античного світу народжувалося нове суспільство. X—XIII ст. – доба зрілого, або високого, Середньовіччя, час його розквіту та найвищого піднесення. Х ІV – ХV ст. – пізнє Середньовіччя, його «осінь». На зміну цьому завершальному етапу Середніх віків приходить Новий час.
Джерела з вивчення Середніх віків
Розповідь з елементами бесіди
Джерела розрізняють залежно від того, яку інформацію вони повідомляють.
Пригадайте, які види джерел існують?
(16 слайд) Багато про що можуть розповісти мури й вежі старовинних замків, вежі соборів і церков, рицарські обладунки та ювелірні прикраси, монети й печатки, витвори мистецтва та звичайні побутові речі.
(17 слайд) Від Середньовіччя до нас дійшло чимало писемних джерел. Звісно, безліч їх загинула внаслідок звичайних для Середніх віків війн, пожеж та інших стихійних лих. Ті, що вдалося зберегти, зібрано в спеціальних сховищах – архівах, де про них дбають фахівці.
Проте й сьогодні джерела іноді гинуть. Щоб не втратити їх назавжди, а також зробити доступними для всіх, кого вони цікавлять, учені намагаються якомога більше з них опублікувати. Середньовічні автори залишили нам різні твори, які розповідають про визначні події окремих народів. Хроніки, які на Русі називали літописами, містять порічні записи всього, що відбувалося. Біографії змальовують життя і діяльність визначних людей. Поезії, романи, повісті розкривають світ почуттів і переживань середньовічної людини.
А скільки цінного повідомляють тексти законів, договорів, господарських описів, заповітів, міських книг, судових протоколів, а також ремісничих, купецьких та університетських статутів!
Сліди Середньовіччя простежуються в багатьох народних святах і вбранні, у селянських весіллях, дитячих іграх, деяких предметах хатнього вжитку. Народна пам’ ять донесла оповіді, легенди, пісні, загадки, прислів’ я, які виникли в глибині століть. Усе це – етнографічні джерела.
VI. Закріплення вивченого матеріалу:
Мікрофон
Що ви найбільше запам’ятали протягом сьогоднішнього уроку?
Що вразило на занятті?
Чи було почуто щось нове?
Чому Середні віки названо «середніми»?
VII. Підведення підсумків. Оцінювання.
VIII. Домашнє завдання:
(18 слайд) Опрацювати параграф 1. Вивчити на оцінку терміни та поняття на полях. Знати хронологічні межі середніх віків.
