А як чудово просто добрим бути!
Нагодувати пташку, кошеня,
Тому, хто впав, то руку простягнути,
Йти по життю не просто навмання,
А бачити навколо все і чути
У цім житті, що дуже непросте…
Не злитись, не байдужим бути,
А мати серце щире й золоте!
Увагою когось в житті зігріти,
І дарувати всім тепло своє.
Та світло й мудро на Землі цій жити,
Бо добрість — найцінніше, що в нас є!
Бо доброта людину окриляє,
Дає їй силу й мудрість їй дає!
Хто в серденьку любов і добрість має,
Той і Людиною у світі є!
Красоткіна Надія Григорівна
