Урок для 9 класу з курсу «Всесвітня історія» за темою «Віденський конгрес. «Священний союз». Режими реставрації та реакції. Революційні рухи, виступи, революції 20—30-х рр. ХІХ ст.» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про Модерну добу як важливий етап розвитку європейського та світового суспільства, усвідомлення переходу від традиційного до модерного, індустріального суспільства, розуміння основних історичних процесів, їхньої взаємопов’язаності та значення для сучасного світу. Зміст уроку узгоджується з Модельною навчальною програмою «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори О. В. Гісем, В. І. Бойко, Я. Л. Василенко, В. М. Даниленко, О. О. Мартинюк, О. Е. Охредько, О. М. Сирцова), рекомендованою Міністерством освіти і науки України наказом від 27 листопада 2023 року № 1449.
Матеріал містить презентацію і конспект уроку із завданнями.
урок для 9 класу з всесвітньої історії на тему «Віденський конгрес. “Священний союз”. Режими реставрації та реакції. Революційні рухи, виступи, революції 20–30-х рр. ХІХ ст.» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про політичний розвиток Європи після завершення наполеонівських воєн та особливості міжнародних відносин першої половини ХІХ ст. Урок доцільно розпочати з розгляду «Ста днів» Наполеона Бонапарта як завершального етапу наполеонівської епохи, з’ясувати причини повернення Наполеона до влади, перебіг подій 1815 р., поразку у битві при Ватерлоо та остаточне зречення імператора. Під час вивчення питання «Європа після наполеонівських воєн» учні визначають політичні зміни, що відбулися після падіння Наполеона, характеризують прагнення європейських монархів до відновлення стабільності та простежують суперечність між консервативними порядками і поширенням ліберальних та національних ідей. Розглядаючи Віденський конгрес 1814–1815 рр., учні з’ясовують причини його скликання, визначають роль Австрії, Росії, Пруссії та Великої Британії, аналізують територіальні зміни на карті Європи та розкривають зміст принципів легітимізму, реставрації й балансу сил. Під час характеристики реставрації та реакції в Європі учні розуміють сутність відновлення монархічних династій, політики цензури, переслідування опозиції та боротьби з революційними й національно-визвольними рухами, а також визначають суперечності між консерваторами, лібералами та прихильниками національного самовизначення. Вивчення «Священного союзу» передбачає з’ясування обставин його створення у 1815 р., складу учасників, мети діяльності та ролі в підтриманні монархічного порядку й придушенні революційних виступів. Наступний етап уроку присвячений революційним і національно-визвольним рухам 1820-х рр., що дає можливість простежити поширення ліберальних, демократичних і національних ідей у різних країнах Європи. На прикладі Грецької революції 1821–1829 рр. учні аналізують причини боротьби греків проти Османської імперії, її перебіг та міжнародне значення, усвідомлюють роль національно-визвольних рухів у формуванні нової політичної карти Європи. Під час вивчення революції в Бельгії 1830 р. визначають її причини, характеризують боротьбу бельгійців за незалежність та встановлюють значення утворення незалежної бельгійської держави. Розглядаючи Липневу революцію у Франції 1830 р., учні з’ясовують причини повалення Карла X, характеризують «Три славні дні», встановлення Липневої монархії та визначають вплив французьких подій на революційні процеси в інших країнах. Вивчення національних і революційних рухів у Польщі спрямоване на розуміння причин Листопадового повстання 1830–1831 рр., його перебігу, поразки та наслідків для польського національного руху. Під час розгляду революційних рухів в Італійських державах учні з’ясовують причини політичної роздробленості Італії, характеризують діяльність карбонаріїв, революційні виступи 1820–1821 та 1830–1831 рр. і визначають їхній зв’язок із майбутнім об’єднанням Італії. Вивчення революційного руху в Іспанії передбачає характеристику повстання 1820 р., боротьби між прихильниками абсолютизму та лібералізму, відновлення й подальшого скасування конституційного устрою. Окрему увагу доцільно приділити повстанню декабристів у Росії 1825 р., його причинам, програмним вимогам, перебігу та наслідкам, що дозволяє учням зрозуміти особливості боротьби проти самодержавства і кріпосництва. На завершальному етапі учні узагальнюють матеріал про революції 1830–1831 рр., порівнюють їхні причини, рушійні сили, вимоги та результати, визначають спільні риси й особливості революційних і національно-визвольних рухів у різних країнах. Урок сприяє формуванню хронологічної та просторової компетентностей, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати історичні процеси, працювати з історичною картою та поняттями, аналізувати взаємозв’язок політичних і соціальних явищ. Особлива увага приділяється формуванню розуміння понять «реставрація», «реакція», «легітимізм», «баланс сил», «Священний союз», «лібералізм», «націоналізм», «революція», а також усвідомленню того, що після 1815 р. Європа залишалася простором боротьби між прагненням зберегти традиційний монархічний порядок і прагненням суспільства до свободи, конституційних реформ та національного самовизначення.
