Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

всесвітня історія 7 клас

Всесвітня історія

Для кого: 7 Клас

17.10.2021

154

7

0

Опис документу:
  • Описувати середньовічне місто, середньовічний ремісничий цех;

  • Визначати причини і наслідки виникнення міст, боротьбі міст із сеньйорами:формування цехової системи ремісничого виробництва;

  • Удосконалення навичок роботи з різними джерелами інформації;

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Європейське середньовічне місто.

Очікувані результати:

  • Показувати на карті найбільші міста Європи, основні торгівельні шляхи Середньовіччя;

  • Описувати середньовічне місто, середньовічний ремісничий цех;

  • Визначати причини і наслідки виникнення міст, боротьбі міст із сеньйорами:формування цехової системи ремісничого виробництва;

  • Удосконалення навичок роботи з різними джерелами інформації;

  • Аналізувати матеріал та робити висновки.

  • Тлумачити поняття: «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «лихварство», «міська комуна», «Ганза».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, ілюстрації, атлас, історичні документи.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

  1. Середньовічне місто.

  2. Ремесло і цехи.

  3. Торгівля і гільдії.

  4. Міські комуни.

  5. Міська культура і повсякденне життя.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Ознайомлення учнів з темою та метою уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель робить перевірку домашнього завдання ( історичний диктант)5хв. Учні дають відповіді письмово в зошитах, а після закінчення уроку здають зошити для перевірки вчителю.

Історичний диктант

1.Станова монархія – це…

2. Феодальна роздробленість – це…

3.Стани – це…

4. Причини феодальної роздробленості…

5. Держава – це…

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Середньовічне місто.

Розповідь вчителя. Супроводжується показом на карті міст Європи.

Робота з схемою

В 11 ст. в Західній Європі стало більше території, котра була не зайнята лісами. Знаряддя праці селян вдосконалювалися і це давало змогу краще обробляти землю. В цей період швидкими темпами розвивалося садівництво, городництво. Врожаї виросли більше ніж в три рази. Населення Європи не задовольнялося одягом з льону, а почали виробляти тканини з вовни. В народі казали: «Вівця перемогла льон».

Отже, в господарстві відбулися зміни розвивається землеробство і ремесло. Поступово ремесло починає відокремлюватися від сільського господарства. Селянам було важко займатися і ремеслом і сільським господарством. Серед селян починають виділятися майстри, що знали певне ремесло. Речі зроблені ремісниками, були кращими від тих, що робили селяни. Вони могли вже не займатися сільським господарством, а обміняти вироби на продукти харчування. Так, як в селах замовлень було мало ремісники змушені в пошуках замовлень переходити з місця на місце. Вони починають оселятися біля церков, монастирів, замків, на перехрестях шляхів та біля переправ.

Поступово починають виникати міста. На відміну від села, жителі якого займалися сільським господарством, місто було центром ремесла і торгівлі.

Робота з документом.(3 хв.)

Учні опрацьовують документ і дають відповідь на питання:

З кого, на вашу думку, на початку складалося населення цього міста?

Хроніст про виникнення міста Брюгге.

Для потреб жителів замку почали сходитись до мосту продавці цінних речей; потім власники постоялих дворів, щоб нагодувати і дати притулок тим, хто вів торгові справи, почали ставити будинки і відкривати готелі, де розміщувались ті, хто не міг жити в замку. І ввійшло в них у звичай казати «їдемо до мосту». Тут поселення так розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке до цього часу називається Брюгге, що означає «міст».

Розповідь вчителя.

Жителями міст ставали ремісники, вантажники, купці, лікарі, вчителі, науковці, цирульники, слуги, духовенство і т.д.

Середньовічні міста нагадували феодальний замок, їх оточували земляні вали, деревяна огорожа та потрапити в місто можна було лише через підйомний міст. Вулиці були вузенькі та дуже брудні. Будинки були здебільшого дерев’яні. Основною архітектурною прикрасою міст служив собор.

Наприкінці середньовіччя в містах з’явилися ратуші - будівлі міської ради, криті ринки, лікарні. Коледжі та студентські гуртожитки.

Запитання до класу:

Чому розподіл праці між містом і селом привів до підвищення продуктивності праці і в ремеслі, і в сільському господарстві?

Розглянувши ілюстрації дайте відповідь на питання:

Які додаткові відомості про життя міста дають вам ці ілюстрації?

Що зоброжено на кожній із них?

2.Ремесло і цехи.

Розповідь вчителя.

Для виготовлення виробів майстри використовували майстерні, що знаходилися на першому поверсі будинку ремісника. Так, як праця залишалася ручною техніка ремесла розвивалася дуже повільно. Справа батька передавалася синові. Завдяки тривалому навчанню ремісники досягали досконалості. Тому, вироби ремісників часто були справжніми шедеврами. Головним працівником в майстерні був майстер, окрім нього працювали учні і підмайстри. Вони вивчали ремесло від двох до восьми років.

Щоб стати майстром потрібно було зібрати гроші на майстерню т виготовити шедевр-найкращий зразок виробу. Майстри - ремісники об`єднувалися у спілки – цехи.

Запис в зошити

Цех-об`єднання ремісників однієї чи близьких спеціальностей.

На загальних зборах вони приймали статут-правила, обoв`язкові для всіх членів цеху.

Робота з документом

Учні опрацьовують документ «Статути Паризьких ткачів шерсті ХІІІ ст.» 4-5 хв.

Після опрацювання документа «Естафета думок»

Учні за бажанням висловлюють свої думки, щодо загальних правил цехів.

Статути Паризьких ткачів шерсті ХІІІ ст.

Ніхто не може бути у Парижі ткачем шерсті, якщо не купить ремесло у короля.

Кожний паризький ткач може мати два широкі верстати і один вузький.

Кожний ткач може мати одного учня.

Жоден ткач не може ткати у Парижі повного сукна, коли не однаково міцні основа і уток.

Чистим сукном є те, що має однакової міцності основу і уток.

Ніхто не може починати роботу до схід сонця під загрозою штрафу.

Розгляньте ілюстрації дайте відповіді на питання:

Які майстерні зображено на ілюстраціях?

Що свідчить про те, що виробництво було ручним, заснованим на особистій праці ремісника?

Учні записують в зошити загальні правила:

- виготовлення речей за зразком;

- кількість верстатів, що може мати майстер;

- кількість учнів та підмайстрів, що може мати майстер;

- встановлення часу роботи;

- вартість виробів;

- заробітна плата для підмайстрів;

Метод «мікрофон»:

Учні по черзі дають відповідь на запитання:

З якою метою створювалися ці цехові правила?

Очікувана відповідь:

Щоб були однакові умови виробництва і продажу товарів.

Розповідь вчителя

Із збільшенням кількості цехів посилювалося суперництво між ними. Одні майстри збагачувалися, інші зубожіли. Цехи стали перешкоджати переходу підмайстрів у майстри. Підмайстер повинен був не лише виготовити шедевр, а й влаштувати бенкет для членів цеху, та сплатити великий вступний внесок.

Наприкінці середніх віків цехи стали гальмувати розвиток техніки та промислового виробництва.

Запитання до класу:

Як ви вважаєте яке із тверджень є правильним?

1) цехи сприяли розвиткові ремесла;

2) цехи стримували зростання промислового виробництва.

Обидва ці твердження є правильними, але вони суперечать одне одному.

Як ви розв’яжете ці протиріччя?

3. Торгівля й гільдії.

Розповідь вчителя.

З розвитком виробництва починало з`являтися більше надлишків продукції. Феодали почали вивозити продукції заміський ринок. Торгівля була небезпечною справою. Існувало багато розбійників на дорогах. Дороги були вузькі й небруковані. Щоб захиститися від грабежів купці об`єднувалися у спілки – гільдії.., вони наймали охорону та подорожували великими групами.

Показ на карті центрів ремесла і торгівлі.

Гільдія (від нім. Gilde - корпорація, об'єднання) - асоціації періоду раннього західно-європейського середньовіччя (X ст.) у формі духовних чи світських (оборонних, політичних, економічних) об'єднань населення.

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і заповнюють схему

Торгівля Заходу зі Сходом

Схід ---------------------------------------------------------------- Захід


У кожній країні існувала своя грошова одиниця. Тому, гроші потрібно було обмінювати для цього виникла професія мінял. Міняйли за плату обмінювали гроші, поступово збагачуючись і даючи гроші в борг під відсотки. Так міняйли ставали лихварями.

З міняйл та лихварів вийшли перші банки.

Запис в зошити.

Лихвар-той, хто позичає іншим гроші в ріст.

Ремесло та сільське господарство почали швидко розвиватися, удосконалювалася майстерність та поліпшувалися умови праці.

Головна діяльність Ганзи — посередницька торгівля. Члени купецьких гільдій мали торгові та митні привілеї. Ганзейські купці торгували на великому ареалі від Норвегії на півночі Європи до італійських міст на півдні, від Новгорода — на Сході, до Ісландії — на заході. Ганза мала десятки «контор» (філій) у містах які не були членами Ганзи. Контори являли собою огорожені частини міст із причалами, складами та цілии жилими кварталами, на території яких діяли ганзейські права та закони . Найбільші контори були в у Брюгге, Лондоні, Бергені і Новгороді.

Запис в зошити.

Лихвар-той, хто позичає іншим гроші в ріст.

4.Міські комуни.

Розповідь вчителя.

Так, як вся земля належала феодалам, то і міста, що виникали теж належали феодалам.

Спочатку феодали сприяли розвиткові міст, але коли міста почали вимагати якомога більше доходів. Вони часто силою забирали у крамницях та майстернях все, що їм сподобалося. Це змушувало городян розпочати боротьбу за самоврядування міст, або за комуну. Цей рух дістав назву комунальний.


Запис в зошити:

Комунальний рух - виборювання містами незалежності від сеньйорів.

Розповідь вчителя.

Часто війни між городянами та сеньйорами тривали десятки та сотні років. Так. Наприклад городяни міста Лана виборювали право на свободу 200 років, і врешті звільнилися з-під влади сеньйора. Але було багато міст. Що такі не звільнилися з-під влади сеньйорів.

Коли місто ставало незалежним городяни брали управління в свої руки.

Головою міської ради був мер. На чолі міста стояла міська рада. Управління у міській раді захопили багатії: купці, власники земельних ділянок. Вони розпоряджалися казною, військом та верховодили в суді. Основний тягар податків лягав на ремісників. Городяни були звільнені від феодальної залежності. Якщо кріпак. Що втік від свого пана прожив у місті рік і один день він ставав вільною людиною.

5.Міська культура та повсякденне життя.

Розповідь вчителя.

Міська культура була вільнодумною та антицерковною і тісно пов’язаною з народною творчістю. Найяскравіше ці риси проявилися у міській літературі, яка створювалась на основі народної мови на противагу латиномовній літературі.

Поширеними літературними жанрами стали віршовані новели, байки, жарти (фабліо у Франції, шванки у Німеччині). Їм характерні сатира, сарказм, яскрава образність. У них засуджувалась ненаситність духовенства, безплідність схоластичної премудрості, невігластво феодалів, що стояли на шляху тверезого і практичного погляду на світ, який формувався у міських жителів. Фабліо та шванки створили новий тип героя, що може знайти вихід із будь-якої ситуації, дякуючи природному розуму та здібностям. Мудрість народу набула форми прислів’я та приказок. Церква переслідувала міських поетів. Улюбленим фольклорним жанром став міський сатиричний епос. У його основі були казки, що зародилися у період раннього Середньовіччя. Досить поширеним був «Роман про Лиса», у якому винахідливий та сміливий лис Ренар (образ розумного та практичного городянина) перемагає тупого та кровожерного Вовка Ізенгріна, сильного та дурного ведмедя Брена.

У ХІІІ ст. зароджується міське театральне мистецтво. Театралізовані дійства (так звані міські «ігри») мали світський життєвий характер. Виразними засобами цих дійств були фольклор, творчість бродячих акторів – жонглерів, танцюристів, співаків, музикантів, акробатів, фокусників. У ХІІІ ст. найулюбленішою була «Гра про Робена і Маріон». Театралізовані «ігри» розігрувалися на міських площах, вони відтворювали народну культуру Середньовіччя.Носіями духу протесту та вільнодумства були мандрівні школярі та студенти – ваганти, що були опозиційно настроєні до церкви та існуючих порядків. Ваганти створили своєрідну поезію і пісні латинською мовою, в яких оспівували радість життя. Так, поезія французького поета ХV ст. Війона насичена терпким смаком життя, ліризмом, трагічними протиріччями та драматизмом. У його віршах – страждання простих людей, їх оптимізм та бунтарські настрої того часу.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

1. Визначте характерні ознаки цехового ремесла:

- відсутність поділу праці

- дрібне виробництво

- машинна праця

- ручна праця

- поділ праці між робітниками

Бесіда по запитаннях

  1. Де виникали міста?

  2. Назвіть причини виникнення міст.

  3. Опишіть середньовічне місто.

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Розміри західноєвропейських середньовічних міст були досить невеликі. Звичайно їх населення обчислювалося 1 або 3-5 тис. жителів. Навіть в XIV-XV ст. більшими вважалися міста з 20-30 тис. жителів. Тільки деякі міста мали населення, що перевищує 80- 100 тис. чоловік (Париж, Мілан, Венеція, Флоренція, Кордова, Севілья).

Середньовічні міста відрізнялися від, що оточували їхніх сіл по своєму зовнішньому вигляду й по ступеню концентрації населення. Вони були звичайно оточені високими кам'яними, іноді дерев'яними стінами з вежами й масивними воротами, а також глибокими ровами для захисту від нападів феодалів і навали ворога. Ремісники й купці несли сторожову службу й становили міське військове ополчення. Міські ворота на ніч закривалися. Стіни, що оточували середньовічне місто, згодом ставали тісними й не вміщали всіх міських будівель. Навколо стін, що утворювали первісний центр міста, поступово виникали міські передмістя — посади, слободи, населені головним чином ремісниками. Ремісники однієї професії жили звичайно на одній вулиці. Передмістя пізніше, у свою чергу, обносилися новим кільцем стін і зміцнень. Центральним місцем у місті була ринкова площа, неподалік від якої розташовувався міський собор, а в містах, де було самоврядування городян, — ще й міська ратуша (міська рада). Часто жителі міст боролися з сеньйорами за свої права, інколи на це потрібно було багато років.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника. Уявіть, що ви мандрівник, що прибув у середньовічне місто опишіть, що ви побачили в місті. Напишіть невелику розповідь.



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.