Кожен дистанційний урок - це виклик буденності. Оскільки спеціальний спортивний інвентар недоступний, у хід ідуть підручні засоби : пластмасові пляшки з піском стають гантелями,старі шкарпетки та скотч перетворюються на м'ячі для метання, а звичайна мотузка - на тренажер для координації.
Головна мета вчителя - не просто виконати програму, а відволікти дітей від тривожних новин, подарувати їм усмішку та довести , що для справжгього спортивного духу не існує кордонів чи окупації. Це про творчу силу педегога, який з нічого створює свято спорту, доводячи що винахідливість- це також зброя, а рух - це життя, яке неможливо зупинити.
