+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »

Впровадження здоровязбережувальних технологій в школі

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Кафедра теорії та методики викладання

навчальних дисциплін

Затверджую

Завідувач кафедри

­­­­­­­­­­­­­ _________ Юзбашева Г.С.

__________ 2018

Впровадження здоров'язбережувальних технологій в школі

ВИПУСКНА РОБОТА

Виконавець роботи: ____________ А.В.Алєксєєвець

слухач курсів підвищення Привільська ЗОШ I ступеня

кваліфікації учителів фізичної ____________ 2018 р.

культури

Науковий керівник: _________ Юзбашева Г.С.

кандидат педагогічних наук, _____________ 2018 р.

доцент

Консультації _________ годин

_____;_____ підписи

Херсон – 2018

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування здоров’язбережувальних технологій

1.1 Сутнісна характеристика здоров’язбережувальних технологій............. 5

1.2 Узагальнена характеристика здоровя’збережувальної технології……. 8

Розділ 2. Закріплення знань, умінь та навичок збереження та зміцнення здоров’я та їх подальшого використання

2.1 Технологія проектування Школи сприяння здоров’я……………………15

Висновки…………………………………………………………………………..28

Додаток

Вступ

Однією з найбільших проблем сьогодення постає збереження здоров’я громадян України. Важливість цього питання окреслена Конституцією України, яка найвищою цінністю держави декларує людину її життя та здоров’я.

Сучасне багатогранне визначення поняття «здоров’я» ґрунтується на різноманітних наукових підходах і соціальному досвіді багатьох поколінь, відбиває бажаний практичний стан самопочуття людини у всіх проявах її діяльності.

З медичної точки зору, «Здоров’я — природний стан організму, що характеризується його врівноваженістю з навколишнім середовищем і відсутністю якихось хворобливих явищ» (М.М. Амосов).

Е. Гольдсміт визначає здоров’я «як такий стан, що дає можливість зберігати здоров’я довгостроково, коли зберігається здатність до відновлення після хімічних, фізичних, інфекційних, психологічних і соціальних впливів».

Психологи дотримуються думки, що здоров’я є не відсутність хвороби, а, швидше, її віддзеркалення, у сенсі подолання: здоров’я — не тільки стан організму, а й стратегія життя людини.

Здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої.

Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.

За даними моніторингового дослідження можна побачити, що з кожним роком кількість здорових дітей зменшується. Так у 2015 - 2016 навчальному році було зафіксовано 42,7% здорових дітей, у 2016-2017 навчальному році кількість практично здорових дітей не перевищує 30%. Також дані показують, що з кожним роком зростає показник надлишку ваги. Це свідчить про недостатню культуру харчування підлітків, батьків та не правильний вибір батьками їжі для школярів. Якщо в школі за раціональним харчуванням учнів слідкує адміністрація, робітники їдальні та медичний персонал, то вдома діти, зазвичай, не дотримуються правил раціонального харчування Все це не може не хвилювати педагогів та медиків, тому що діти, приходячи до 1 класу, вже мають відхилення у здоров’ї.

Актуальність роботи необхідність розгляду використання здоров’я- збережувальних технологій у контексті освітнього процесу.

Мета роботи: виявити шляхи й засоби управління ефективним формуванням діяльності, спрямованої на збереження та поліпшення здоров'я всіх учасників освітнього процесу.

Виходячи із теми та мети роботи, мною були поставлені такі завдання:

  • проаналізувати науково-методичну літературу з цього питання, окреслити теоретичні аспекти;

  • зміцнювати здоров’я і сприяти гармонійному розвитку дитини в школі;

  • формувати свідоме ставлення до здоров’я як найвищої соціальної цінності;

  • сприяти фізичному розвитку дитини;

Об’єкт дослідження - система навчально виховного процесу в школі.

Предмет дослідження – умови та фактори, що стимулюють і перешкоджають підвищенню формування здорової особистості.

Структура випускної кваліфікаційної роботи. Випускна кваліфікаційна робота складається з вступу, де відображена актуальність, сформульована мета дослідження і поставлені завдання дослідження, намічені основні шляхи їх реалізації.

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування здоров’язбережувальних технологій

1.1 Сутнісна характеристика здоров’язбережувальних технологій

Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язбережувальної педагогіки.

Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільними психологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він звертається до різноманітних педагогічних технологій.

Технологія - це, перш за все, системний метод створення, застосування знань з урахуванням технологічних і людських ресурсів та їх взаємовпливу, що має на меті оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО) [ 3, с.125 ].

У класифікації освітніх технологій (управлінської діяльності, організації навчального процесу, виховної роботи та ін.) останнім часом виокремилася нова група - здоров’язбережувальної технології.

Слід зазначити, що здоров’язбережувальна педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття "здоров’язбережувальні технології" об’єднують в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Деякі науковці розглядають це поняття, виходячи з розуміння технології як певного прийому, методу, методики; інші розуміють його як сукупність певних технік, за допомогою яких реалізується освітнє чи інше педагогічне завдання; як опис процесу досягнення запланованих результатів, сукупність яких відображає певні зміни в здоров'ї учасників педагогічної взаємодії.

Вітчизняні та зарубіжні науковці вважають, що під здоров’язбережувальними освітніми технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів.

Усі педагогічні технології, якими користується вчитель на уроці, можуть бути визначені (кількісно чи якісно) за ступенем впливу їх на здоров’я учнів.

Деякі вчені пропонують виокремити поняття "здоров’яформуючі виховні технологи", розуміючи під ним ті психолого-педагогічні технології, програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я, особистісних якостей, що сприяють його збереженню та зміцненню, формування уявлень про здоров'я як цінність, а також мотивацію на здоровий спосіб життя. ) [ 2, с.87 ].

Інші науковці під здоров’язбережувальними технологіями пропонують розуміти:

  • сприятливі умови навчання дитини в школі (без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

  • необхідний достатній та раціонально організований руховий режим. Комплексна програма здоров’я, що запроваджується в дитячому колективі, має складатися з таких компонентів:

  • валеологічна освіта;

  • фізичне виховання;

  • шкільна медична служба;

  • служба харчування;

  • служба здоров'я персоналу школи;

  • шкільна психологічна служба;

  • соціальні служби;

  • участь батьків та громадськості.

Учителі-практики України, які працюють над цією проблемою (учасники проекту "Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю"), доповнюють зміст здоров'язбережувальних технологій поняттям "здоров’язбережувальні заходи" і реалізують їх через:

  • диспансеризацію учнів;

  • "Дні здоров'я" та туристичні походи;

  • шкільні спортивні свята;

  • бесіди про здоров'я з учнями;

  • бесіди про здоров'я з батьками;

  • вітамінізацію;

  • факультативи з проблем здоров’я та здорового способу життя;

  • ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику тощо.

1.2 Узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технології

Діяльність загальноосвітнього закладу зі збереження та зміцнення здоров'я учнів лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язбережувальні та здоров’яформуючі технології (див. додаток 1).

Аналіз існуючих здоров'язбережувальних технологій дає можливість виокремити такі типи технологій у сфері збереження та зміцнення здоров’я.

Здоро'язбережувальні - ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. До конкретних методів належать:

  • диспансеризація учнів;

  • профілактичні щеплення;

  • забезпечення рухової активності;

  • вітамінізація, організація здорового харчування (включаючи дієтичне);

  • заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями, зокрема грипом.

Оздоровчі - технології, спрямовані на зміцнення фізичного здоров'я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музикотерапія.

Деякі методи (наприклад, фітотерапія та гімнастика) залежно від характеру впливу та способів застосування і категорій учнів можуть використовуватись як у межах здоров’язберігаючих, так і в межах оздоровчих технологій.

Технології навчання здоров’ю - гігієнічне навчання (раціональне харчування, догляд за тілом тощо); формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо); профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами; статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу; введенню до варіативної частини навчального плану нових предметів; організації факультативного навчання та додаткової освіти.

Виховання культури здоров'я - виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я, здоров’я родини [ 4, с.22 ].

Ці технологи можуть бути представлені за ієрархічною структурою з урахуванням того, яким чином кожен учень залучений до навчального процесу:

  • позасуб’єктні: технології раціональної організації навчального процесу, формування здоров’язбережувального виховного середовища, форми організації здорового харчування (включаючи дієтичне);

  • ті, що відзначаються пасивною участю учнів: фітотерапія, офтальмо-тренажери тощо;

  • ті, що здійснюються за активної позиції учнів: різні види гімнастики, технології навчання здорового способу життя, виховання культури здоров’я.

Принципи навчання, що віддзеркалюють найважливіші та нагальні потреби суспільства, відповідають цілям здоров’язберігаючих освітніх технологій.

Загальнометодичні та специфічні принципи існують в органічній єдності, створюючи систему. Вони розкривають закономірності оздоровчої педагогіки.

Серед специфічних принципів виокремлюють: принцип свідомості; принцип активності; принцип наочності; принцип систематичності та послідовності; принцип "Не зашкодь!"; принцип повторення; принцип поступовості; принцип доступності; принцип індивідуалізації; принцип неперервності; принцип циклічності; принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; принцип всебічного та гармонійного розвитку особистості; принцип оздоровчої спрямованості; принцип комплексного міждисциплінарного підходу до навчання школярів; принцип активного навчання; принцип формування відповідальності учнів на своє здоров’я та здоров’я оточуючих; принцип зв’язку теорії з практикою. [ 1 ].

Для досягнення мети здоров’язбережувальних освітніх технологій застосовуються такі групи засобів:

  • рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.);

  • оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.);

  • гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.).

Систематичний вплив на організм та психіку учнів може бути успішним лише за умови доцільного використання методів здоров’язбережувального впливу.

Метод навчання - це впорядкована діяльність педагога, спрямована на досягнення визначеної мети навчання. Під методами навчання часто розуміють сукупність шляхів, засобів досягнення мети, вирішення завдань (І. Підласий), а, відповідно, завдання педагогіки оздоровлення вирішуються шляхом застосування методів здоров’язбережувальних освітніх технологій.

У здоров’язбережувальних освітніх технологіях застосовуються дві групи методів: специфічні (притаманні тільки процесові педагогіки) та загально-педагогічні (застосовуються в усіх випадках навчання та виховання). Серед специфічних методів на основі існуючої педагогічної практики можна виокремити такі: оповідання, дидактичне оповідання, лекція, демонстрація, ілюстрація, відеометод вправи, практичний метод, ситуативний метод, ігровий метод, активні методи навчання та ін [ 5, с.29 ].

У структурі методу виокремлюють певні прийоми як його складові та окремі етапи під час реалізації.

Прийоми можна класифікувати так:

  • профілактично-захисні (особиста гігієна та гігієна навчання);

  • компенсаторно-нейтралізуючі (фізкультхвилинки, оздоровча, пальчикова, дихальна, коригуюча гімнастики; масаж, психогімнастика та ін.);

  • стимулюючі (елементи загартування, фізичні навантаження, прийоми психотерапії та фітотерапії);

  • інформаційно-навчальні (листи, що адресуються батькам, учням, педагогам).

Використання методів та прийомів залежить від професійних здібностей учителя, його особистої зацікавленості; від регіональних та місцевих умов. Тільки об'єднавши всі окремі підходи в єдине ціле, можна створити оздоровчий освітній простір, де будуть реалізовані ідеї здоров’язбережувальної педагогіки.

Мета всіх здоров'язбережувальних освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті

Загалом процес навчання в умовах здоров’язбережувальної педагогіки складається з трьох етапів, які відрізняються один від одного як специфічними завданнями, так і особливостями методики. [ 7 ].

I. Етап початкового ознайомлення з основними поняттями та уявленнями.

Мета - сформувати в учнів елементарні уявлення про основні поняття здорового способу життя. Основні завдання:

Сформувати уявлення про елементарні правила збереження здоров’я.

Досягти виконання елементарних правил здоров’язбереження (на рівні первісного вміння).

Створити мотивацію на ведення здорового способу життя.

II. Етап поглибленого вивчення.

Мета - сформувати повноцінне розуміння основ здорового способу життя. Основні завдання:

Уточнити уявлення про елементарні правила здоров’язбереження.

Досягти свідомого виконання елементарних правил збереження та зміцнення здоров'я.

Сформувати практичні знання, уміння і навички, необхідні в повсякденному житті.

Ш. Етап закріплення знань, умінь та навичок збереження та зміцнення здоров’я та їх подальшого вдосконалення.

Мета-сформувати навички збереження здоров’я у повсякденному житті.

Основні завдання:

Досягти стабільності та автоматизму при дотриманні правил збереження здоров’я.

Досягти виконання цих правил відповідно до вимог їх практичною застосування.

Забезпечити варіативне дотримання правил здорового способу життя залежно від конкретних практичних умов.

Завдання кожного з означених етапів можна вирішувати як одночасно, так і послідовно, оскільки вони всі тісно взаємопов’язані.

У навчальному закладі найбільш доцільними є технології, які:

  • мають за основу комплексний характер збереження здоров’я;

  • беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров’я;

  • враховують вікові та індивідуальні особливості учнів;

  • забезпечують запровадження цілей та змісту політики освітнього закладу зі зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;

  • контролюють виконання настанов, зміст яких має здоров’язбережувальний та профілактичний характер;

  • постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчального закладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімат у колективі відповідно до сучасних вимог;

  • заохочують учнів до участі в плануванні оздоровчої діяльності навчального закладу та до аналізу виконаної роботи;

  • формують позитивне ставлення учнів до навчального закладу, взаємоповагу та взаєморозуміння між учителями й учнями та учнів між собою;

  • обґрунтовують умови послідовності в реалізації технології;

  • здійснюють періодичну оцінку ефективності технології;

  • залучають батьків до збереження та зміцнення здоров'я дітей;

  • практикують особистісно зорієнтований стиль навчання та стосунків з учнями;

  • створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та безпечні умови життєдіяльності учнів і вчителів.

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язбережувального навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. [ 3, с.17 ]. Аналіз здоров’язбережувальної діяльності загальноосвітніх закладів України дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такі форми і види роботи:

  • корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;

  • різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;

  • контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та профілактику перевтоми учнів;

  • медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку учнів;

  • розробку та реалізацію навчальних програм із формування в учнів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;

  • діяльність служби психологічної допомога вчителям та учням у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожного учня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі вчителів;.

  • організацію та контроль за дотриманням збалансованого харчування всіх учнів школи;

  • заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров'я вчителів та учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язбережувальним. І в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

Розділ 2. Закріплення знань, умінь та навичок збереження та зміцнення здоров’я та їх подальшого використання

2.1 Технологія проектування Школи сприяння здоров’я

Характерною ознакою новітнього часу є безперервна динаміка змін в економіці, політиці, науці. Більшість таких змін неможливо втілити в окремо визначеній школі, вони потребують втілення на державному рівні. Тому в просторі покращення якості освіти кожна школа змушена шукати свій шлях змін. Але, на нашу думку, і традиційні, і школи нового типу не вирішують головного питання нашого часу: як побудувати гуманну до учня школу, завдання якої буде не тільки дати дитині сучасні знання, а й зберегти та зміцнити її здоров'я? Нашою відповіддю на це питання стало створення моделі Школи сприяння здоров’ю. Тобто такої системи організаційно-функціональних і психолого-педагогічних настанов, які дають можливість багатоваріантної компоновки дій, форм, методів, прийомів, освітньо-виховних засобів, що забезпечують занурення учнів у штучно створене середовище, орієнтоване на конкретний педагогічний результат: високий рівень здоров’я та творче використання цінностей культури здорового способу життя. [ 9 ].

Основні завдання:

  1. Створення психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних умов, які забезпечують психічне здоров’я і комфорт учнів за допомогою гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу на основі: фізкультурно-спортивної активності; обґрунтованої відповідності навчального навантаження обсягові інформації, психофізичним можливостям її засвоєння; переведення традиційної інформаційно-об'ємної системи навчання на систему, яка навчає учнів самостійно здобувати знання, вільно мислити, застосовувати отриману інформацію на практиці.

  2. Реалізація наукової організації навчальної праці, харчування та відпочинку учнів.

  3. Створення максимально можливих санітарно-гігієнічних умов.

  4. Включення учнів до свідомої діяльності з формування культури здорового способу життя, забезпечення цього процесу навчально-методичними посібниками.

  5. Створення в навчальному закладі системи управління та моніторингу здоров’язбережувальної технології.

  6. Формування культури здорового способу життя учнів як у навчальний, так і позаурочний час.

  7. Створення системи підготовки кадрів, соціальної і фінансової підтримки ідеї здоров’язбережувальної технології; агітації і пропаганди; об'єднання зусиль усіх підрозділів навчального закладу, закладів медицини та фізичної культури.

  1. Забезпечення програмного і навчально-методичного обладнання з проблем здоров’язбережувальної технології.

  2. Забезпечення психологічного і медичного супроводу освіти.

  3. Створення довершеної системи оздоровлення учнів в умовах літніх таборів.

  4. Створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури; забезпечення можливостей для впровадження сучасних інноваційних форм і методів роботи.

  5. Створення інформаційно-комп’ютерного забезпечення оздоровчої системи.

  1. Відкриття в навчальному закладі консультативно-оздоровчих центрів здорового способу життя для учнів, батьків і вчителів.

  2. Створення умов для дослідницько-експериментальної і науково-пошукової роботи з питань моделювання й апробації здоров’язбережувальних освітніх технологій [ 9, с.27].

Створення організаційно-педагогічних умов, які забезпечать психічне здоров’я і комфорт учнів.

Основна роль у здоров’язбережувальній діяльності загальноосвітнього закладу відводиться грамотній організації навчального процесу. Колектив школи працює за моделлю здоров’язбережувального середовища, найбільш значимими компонентами якої є:

створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв, режимні моменти);

використання оздоровчих методик, які регулюють рухову активність, і прийомів реабілітації розумової і фізичної працездатності.

Школа працює в режимі 5-денного тижня, 6-й день - оздоровчий, що є найбільш сприятливим для виконання задач по інтеграції оздоровчого процесу в навчальний. До навчального плану включені уроки з етики, основ здоров’я. У режим роботи школи в обов’язковому порядку введені ранкова зарядка з музичним супроводом, фізкультхвилинки, динамічні паузи на кожному уроці, 20-хвилинна рухлива перерва. [ 8, с.21 ].

Педагогами школи розроблені та використовуються на кожному уроці оздоровчі динамічні паузи, які допомагають поновити розумову та фізичну працездатність.

Також розроблено вправи для психологічного розвантаження учнів на кожному уроці.

Реалізація наукової організації навчальної праці, харчування та відпочинку учнів.

Модель екологічно комфортного освітнього середовища з використанням технології реабілітації працездатності школярів реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через:

  • застосування різнорівневого навчання;

  • глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання;

  • широке використання сучасних педтехнологій;

  • інтерактивне навчання;

  • створення фізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;

  • настанови вчительського колективу на створення відносин "учитель-учень" за формулою "суб’єкт-суб’єкт". Забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня;

  • розумне зменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів.

Важливою умовою проведення уроків є застосування на заняттях здоров'язбережувальних технологій, що вимагає:

  • урахування періодів працездатності учнів на уроках;

  • урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;

  • наявність емоційних розрядок на уроках;

  • чергування пози з урахуванням видів діяльності;

  • використання оздоровчо-фізкультурних пауз на уроках.

Велика увага приділяється в нашій школі методиці викладання навчальних дисциплін, яка базується на здоров’язбережувальних технологіях та вивченні методик, які допомагають учителю втілити в практику викладання здоров’язбережувальні технології. Педагогами розроблена та використовується на кожному уроці пам’ятка "Гігієнічні показники, які характеризують урок".

Для збереження здоров’я учнів велике значення має організація раціонального харчування. У школі проводиться безкоштовне харчування дітей 1-4-х класів, яке відповідає дієтичним вимогам і фізіологічним потребам дітей і підлітків. [ 5, с.48 ].

При створенні раціону харчування для учнів дотримується збалансування енергетичної цінності вмісту білків, жирів і вуглеводів. Щодня проводиться аналіз меню. Строго виконуються всі необхідні умови санітарного контролю. Для активізації захисних функцій організму проводиться вітамінізація.

Організацію здорового відпочинку дітей сьогодні взяла на себе школа. Причому сплановано цей відпочинок так, щоб кожний учень знайшов собі цікаве і змістовне заняття. Тому пропонуються вечори відпочинку, засідання клубів за інтересами, дебати, змагання ерудитів, "круглі столи" активних читачів, шкільні вистави та багато інших цікавих заходів. Але найбільш корисним є відпочинок на спортмайданчиках або в спортивному залі.

Створено широкий спектр можливостей оздоровчого відпочинку: спортивні секції, свята.

Про системну роботу спортивно-оздоровчого напряму свідчить план оздоровчої роботи, який пропонує широкий спектр різних заходів: турпоходи, дні здоров’я, свята рухливих ігор, веселі старти, старти надій, спортивні змагання, спартакіади. [ 4 ].

Створення максимально - можливих санітарно - гігієнічних умов.

Для збереження здоров’я важливу роль відіграє дотримання санітарно-гігієнічних умов:

  • режим вологого прибирання (після кожного уроку);

  • створення куточку гігієни (місця для миття рук);

  • естетичне оформлення інтер’єру школи, в якому гармонійно використовуються здоров’язбережувальні аспекти:

а) озеленення (вибір квіткових композицій, рослин, які мають терапевтичний ефект);

б) кольорова гама, яка підтримує позитивний психоемоційний фон;

в) створення умов для провітрювання класів та коридорів.

Включення учнів до свідомої діяльності з формування культури здорового способу життя.

Це лекторій для учнів, усні журнали, радіопередачі, виховні години, конкурси-захисти плакатів, конкурси антиреклам, малюнків, захисти рефератів. У школі створений стенд "Спорт і здоров’я", постійно випускаються сан бюлетень з профілактики захворювань:

  • впровадження Комплексної програми формування навичок здорового способу життя серед дітей та молоді (за проектом"Рівний рівному") та "Я - моє здоров’я - моє життя";

діяльність учнівського самоврядування.

Робота волонтерського загону.

Завдання волонтерів:

  1. Охороняти та відновлювати цілющі джерела, струмки на території села, які потребують допомоги

  2. Допомагати одиноким людям похилого віку та ветеранам Великої Вітчизняної війни

  3. Доглядати за територією біля пам’ятників та обелісків, що знаходяться в селі

  4. Слідкувати за станом території біля школи

  5. Проводити просвітницьку діяльність серед учнів школи щодо утвердження правомірної поведінки та здорового способу життя

  1. Членами - волонтерського загону було проведено анкетування серед учнів 1-4-х класів.

  2. Волонтерами була розроблена пам’ятка "Що потрібно робити, щоб уникнути інфікування ВІЛ/СНІДу".

3. 1 грудня - у Всесвітній день боротьби зі СНІДом - проводилася акція "Волонтери проти ВІЛ/СНІДу", у рамках якої були проведені загальношкільні лінійки, де виступила агітбригада і де дітям були вручені пам’ятки та інформаційні бюлетені.

  1. Зібрано інформаційний матеріал (вирізки з газет, журналів) про ВІЛ/СНІД та наркотики.

Екологічно-просвітницька робота.

Теоретичні знання, практичні вміння та навички, що їх набувають учні в результаті засвоєння основ біологічних наук, дедалі поглиблюються і усвідомлюються в процесі практичної позакласної науково-дослідної роботи з учнями.

З метою екологічного виховання робота в школі проводиться в таких напрямках: лекції, вікторини, експедиції, походи по рідному краю, конференції, озеленення території школи і селища, ігри та турніри юних екологів.

Традиційними в школі стали конкурси захисту екологічних робіт, плакатів, фотомонтажів.

Учнями школи вивчається вплив підприємств на екологічний стан селища, вплив господарської діяльності на дозвілля. Для охорони птахів проводиться робота з виготовлення та розвішування шпаківень, годівниць. Традицією в школі стало проведення сільськогосподарської виставки "Щедрість рідної землі" [ 7 ].

Створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури.

Створена база для проведення оздоровчих і спортивних заходів. Тому немає проблем із місцем проведення занять або інвентарем.

У кожному класі ведуться листи здоров’я. Розроблені правила для учнів, які сприяють формуванню здорового способу життя учнів.

На уроках фізкультури вчителі враховують вікові та анатомо-фізіологічні особливості розвитку учнів розкривають значення занять фізичними вправами, сприяють формуванню вмінь та навичок здорового способу життя, профілактики захворювань, травматизму.

Шляхом вирішення навчальних проблем, розвивальних (оздоровчих), пізнавальних та виховних цілей педагоги працюють над розвитком в учнів основних фізичних якостей та рухових здібностей, сприяють формуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Прищеплюють інтерес та звички до занять фізичними вправами, надають елементарні знання з фізкультури, гігієни та здорового способу життя, виховують бережливе ставлення до свого здоров’я, сприяють вихованню морально-вольових і психологічних якостей особистості [ 3, с.24 ].

На уроках здійснюється диференційований підхід до учнів, враховується рівень здоров’я та рівень фізичної підготовленості. Базуючись на цих показниках, учителі підбирають фізичні вправи, навантаження, враховують їхню інтенсивність.

Усі діти відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі та коригуючі вправи з різним фізичним навантаженням та ті, які їм не протипоказані.

Створення системи підготовки кадрів, соціальної фінансової підтримки ідеї здоров’язбережувальної технології

  1. Кадрове забезпечення. Постійне підвищення фахової підготовки вчителів фізичної культури, залучення до роботи з дітьми у другій половині дня класних керівників, спортсменів.

  2. Формування компетенції педколективу

Ефективне впровадження здоров'язбережувальної технології відбувається лише за умови, що сам процес упровадження, складові технології, шляхи реалізації будуть зрозумілі, логічно обґрунтовані та інформаційно відкриті для педагогів і учнів, свідомо сприймаються ними. Тому дуже важлива система навчання суб'єктів освітнього процесу.

Навчання педколективу здійснюється:

На педрадах: Тема: "Використання здоров’язбережувальних технологій в навчально - виховному процесі""

На семінарах. Тема: "Здоров 'я як ресурс, який забезпечує здатність дитини до розвитку". Інформаційно-аналітичне повідомлення про сучасні тенденції у розв'язанні проблем здоров'я школярів. Проблеми формування культури здоров'я учасників освітнього процесу [ 5 ].

Тема: "Роль учасників освітнього процесу в формуванні культури здоров'я". Реалізація здоров'язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі. Місце психологічної служби школи в формуванні психологічного здоров'я учнів. Формування соціального благополуччя дітей. Співпраця батьків і педагогів у збереженні та зміцненні здоров'я дітей. Роль медпрацівників в оздоровленні учнів.

Тема: "Використання здоров’язбережувальних технологій у школі". Здоров’язбережувальні технології як необхідність для збереження здоров'я. Творчі майстерні вчителів. "Круглий стіл" з проблем упровадження здоров'язбережувальних технологій.

На засіданнях методоб’єднань розглядають такі питання: "Виховання в учнів початкових класів відповідального ставлення до свого здоров’я", "Індивідуальна робота на уроках", "Перевірка знань без стресів", "Виховання бережливого ставлення до життя - на кожному уроці", "Як запобігти перевантаженню навчального процесу", "Застосування різнорівневого навчання", "Використання інтерактивних методів навчання", МО класних керівників працює над проблемою "Виховання стійкого неприйняття шкідливих звичок"[ 1, с.32 ].

3. Формування компетенції батьків.

Здійснюється через шкільну раду, лекторій для батьків, загальношкільні та класні батьківські збори, участь батьків у роботі Центру здорового способу життя

Забезпечення психологічного та медичного супроводу освіти

Для впровадження здоров’язбережувальної діяльності в школі створена медико-психологічна служба, до складу якої входять 2 блоки: медико-валеологічний і психологічний.

Медико-валеологічний проводить контроль за станом здоров'я, фізичним розвитком дітей, який починається із першого обстеження, а потім при повторних обстеженнях щороку дається оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, вирішується питання про індивідуальні призначення реабілітаційної і корекційної роботи. При повторних обстеженнях оцінюється динаміка стану здоров'я, фізичного розвитку, враховується ефективність реабілітації, результати доводяться до класних керівників, батьків, фіксуються в банку даних про здоров’я учнів. Цей блок здійснює контроль за санітарно-гігієнічним станом і профілактикою травматизму. [ 8 ].

Робота психологічної служби школи спрямована на формування в учнів здорового способу життя, її завдання:

  • вивчити, як конкретна дитина пізнає і сприймає складний світ знань, соціальних відносин, інших людей і ставлень конкретного школяра;

  • як відбувається становлення його індивідуальності.

Іншими словами, вона розглядає й тримає під контролем процес та результат включення індивіда у соціальні відносини. У процесі соціалізації індивід стає особистістю та отримує необхідні для життя серед людей знання, вміння, навички, тобто значимість спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми. Розвиток людини неможливо зрозуміти окремо від родини, соціальної групи та культури. У цьому процесі спостерігають три фази: адаптація - активне засвоєння існуючих норм; індивідуалізація - пошук засобів щодо прояву своєї особистості; інтеграція - поєднання групових та індивідуальних потреб.

Сьогодні національна освітня система перебуває в процесі пошуку більш адекватних вимогам сучасного життя орієнтирів і форм організації навчання.

Створення інформаційно-комп'ютерного забезпечення оздоровчої системи.

Для діагностики та характеристики здоров’я учнів визначаються такі показники:

  • інтелектуальна і фізична працездатність;

  • фізичний розвиток і загальна фізична підготовка;

  • психологічна адекватність і врівноваженість;

  • сукупність соціально-духовних цінностей особистості, які забезпечують культуру поведінки.

Перелічені показники якісних характеристик здоров’я виявляються, вимірюються апробованими методами (тести, педагогічні спостереження, опитування, самооцінка).

У результаті кропіткої роботи в школі створений банк даних про школяра, на кожного учня заведена психологічна карта, карта фізичного розвитку і здоров'я, на основі яких ми можемо вести прогнозовану роботу здоров’ябережувального напрямку

Моніторинг ставлення до здорового способу життя

На основі анкетування дітей та батьків ведеться спостереження і порівняння результатів, які свідчать про зміни в ставленні до шкідливих звичок, у ставленні до школи, до здорового способу життя, до негативних явищ.

Саме тому Концепція освіти "Рівний - рівному" виходить з ідей реформування національної системи освіти з метою її орієнтації на утвердження здорового способу життя, розвиненої духовно, психічно, фізично і соціально здорової особистості, розширення демократичної взаємодії дорослих із молоддю. У час, коли знизився інтерес до здорового способу життя, а знання, поширювані дорослими, залишаються лише гаслами, новий підхід до забезпечення превентивних знань за допомогою самої молоді став рятівним. Перевага передавання знань від однолітка до однолітка полягає у тому, що:

  • підлітки більше часу спілкуються один із одним;

  • глибше розуміють потреби свого оточення;

  • на відміну від дорослих, розуміють субкультурну мову;

  • більше довіряють один одному, більше готові до розуміння і наслідування поведінки. [ 4, с.56 ].

Освіта "Рівний - рівному" оцінюється як соціально-педагогічне явище. Тому, згідно з Концепцією, вона розглядається в кількох аспектах. Насамперед, це соціальний підхід формування у молодої людини ідеалу здоров’я і здорового способу життя через набуття превентивних знань, навичок, умінь, психологічних якостей і установок на соціальне відповідальну поведінку. Це й психологія, оскільки передбачає послідовну систему активних дій лідерів-підлітків і тренерів-педагогів, спрямованих на спростування міфів, уявлень, деталей поведінки, які ведуть до втрати здоров’я, і заміну їх позитивними орієнтирами життєвого вибору через поширення достовірної інформації та зразків власного прикладу життєвої позиції лідерів.

Відповідно до методу просвітницька робота розглядається в широкому і вузькому значеннях. У широкому значенні - це просвітницька робота щодо здорового способу життя у всіх сферах життєдіяльності молоді. Здоровий спосіб життя розглядається як стан духовного, психічного, фізичного і соціального розвитку, що має безперечну соціальну цінність і користь для самої людини. У вузькому значенні - це просвітницька робота з певних проблем: наркоманії, ВІЛ/СНІДу, навичок комунікації, розвитку особистості, формування лідерських якостей, знань прав; соціальних гарантій у забезпеченні здоров’я тощо.

Процес спілкування визначається як особлива умова просвітницької роботи в міжособистісній, міжгруповій і соціальній комунікаціях. Результативність методу - система закладених життєвих цінностей молодої людини, спрямованість її на активну соціальну позицію у просвітницькій роботі серед однолітків і здатність особи вести здоровий спосіб життя та власним прикладом доводити його переваги. [ 2, с.55 ].

Після приєднання навчального закладу до Національної мережі "Шкіл сприяння здоров’ю" школа успішно реалізує здоров’язбережувальні технології. В навчально-виховній роботі розв’язується задача гігієнічного нормування навчального навантаження і об'єму домашніх завдань з урахуванням шкільного розкладу. На уроках і в позаурочній роботі застосовується здоров’язбережувальні технології, в основі яких загальнокласна взаємодія і мікрогрупова робота. Важливим моментом здоров’язбережувальної діяльності є проблема позаурочної зайнятості дітей, організації дозвілля, додаткової освіти:

  • організація фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів;

  • реалізація системи просвітницької роботи з учнями щодо формування в учнів культури ставлення до власного здоров'я;

  • розвиток системи позаурочної зайнятості підлітків.

Проблему здоров’язбережувальної діяльності в школі неможливо відділити від організації фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями. У школі в другій: половині дня для дітей проходять заняття, що включають рухомі ігри на свіжому повітрі, загальнорозвиваючі вправи, спортивні естафети, змагання: школі щорічно проходять загальношкільний "День здоров’я" із залученням всіх дітей, вчителів батьків [ 7 ].

Оптимізація рухового режиму учнів - один із чинників, що дозволяє наблизити шкільне середовище до природного середовища дитини.

Гімнастика на уроці дозволяє знімати стан утомленості на уроці, ослабити психологічну напруженість, викликану інтенсивністю занять і просто дати дитині можливість порухатися. За сприятливих погодних умов уроки фізичної культури та уроки в початковій школі проводяться на природі.

У кожному навчальному кабінеті силами учнів створені Куточки здоров’я, що відображають здоров’язбережувальну діяльність класних колективів.

Учні відвідують шкільні спортивні секції і гуртки, беруть участь у спортивно-оздоровчих заходах школи, в організації екскурсій, походів і прогулянок.

У школі розроблено низку профілактичних заходів, спрямованих на формування здорового способу життя, постійно впроваджуються інтерактивні форми роботи з учнями, батьками. Оздоровчий процес в навчальному закладі являє собою чітку науково - обґрунтовану систему, згідно з якою на основі національного і міжнародного досвіду здорового способу життя в практику навчального закладу впроваджуються валеологічна освіта та просвіта дітей та батьків.

Коридори школи прикрашені картинами, квітами, а також школа має фітогалерею, що створює позитивний психоемоційний фон у учнів. Активний зв’язок школи з батьками, іншими навчальними закладами та суспільними установами надає широкі можливості для реалізації цілей навчання та виховання учнів, створює систему наступності в навчанні між дошкільним закладом та школою.

Педагогічним колективом школи накопичено передовий досвід роботи щодо попередження шкідливих звичок. Із цією метою використовується зміст навчальних предметів, різні форми роз’яснювальної роботи: бесіди та лекції на виховних годинах; класні збори; диспути із запрошенням кваліфікованих спеціалістів (лікарів, психологів, працівників правоохоронних органів).

Висновки

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язбережувального навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. Аналіз здоров'язбережувальної діяльності загальноосвітніх закладів України дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такі форми і види роботи:

  • корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;

  • різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;

  • контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та профілактику перевтоми учнів;

  • медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров'я, фізичного і психічного розвитку учнів;

  • розробку та реалізацію навчальних програм із формування в учнів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;

  • діяльність служби психологічної допомога вчителям та учням у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожного учня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі вчителів;

  • організацію та контроль за дотриманням збалансованого харчування всіх учнів школи;

  • заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров’я вчителів та учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.

Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини - процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси - несумлінне виконання виховних функцій. До того ж, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік працювати над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власної культури здоров’я і тільки на 30 % - від чинників зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язбережувальним, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Багатотомне видання:

  1. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. -Т.3.

  2. Стаття з журналу, наукових видань університетів

  3. О.В.Заворотній «Роль фізичного виховання у формуванні здорового способу життя» / О.В. Заворотній //Фізичне виховання дітей в школах України. – 2014- №6 – с.20-25.

  4. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Робочий зошит вчителя фізичної культури.5-12 класи. -Х.: Ранок,-2016. -С.51-54,-С.88-89

  5. Каленіченко Л.Г. Здоров'язбережувальні технології в практиці викладання різних навчальних дисциплін / Каленіченко Л.Г.// Основи здоров’я. – 2017.- №1.- С. 20-25

  6. Шеремет І. Індивідуальна антиалкогольна виховна робота в діяльності вчителя фізичної культури // Фізичне виховання в школі. -2005. -№6. -С.46-48

Матеріали із газети:

  1. Качан О.А. Застосування та ефективне впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання / Качан О.А.// Фізичне виховання в рідній школі. – 2016. №4.- С.28-36.

  2. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. -Тернопіль: Навчальна книга "Богдан",-2011. -Ч.1. -272 с.

  3. Назарова О.В. Фізична культура як метод оздоровлення та активного відпочинку учнівської молоді / Назарова О.В. Манько. // Фізичне виховання в школах України.- 2017. - №10 – С.26-28.

Стандарти:

  1. Затверджено Міністерством освіти і науки України: Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.1-11 класи. -К.: Початкова школа. -2001. -112 с.

Відомості з Інтернету:

  1. Закон України "Про фізичну культуру і спорт" // <http // dnop.com.ua>

Додаток

Структура

Критерії технологічності

Умови реалізації

Концептуальна основа: теорія та методологія, підходи, принципи

Концептуальність

Педагогічне розуміння ідеї

Змістові основи: загальні та конкретні цілі; конкретні складники здоров'язберігаючої освіти

Системність

Організаційно-методичне забезпечення

Технологічні основи: психолого-педагогічні умови організації здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу

Адаптивність та адекватність

Спрямування на ідею цінності навчально-виховного процесу

Методи та форми роботи

Скерованість та відтворюваність

Педагогічна компетентність і майстерність фахівців, які реалізують концепцію

Діагностика результатів діяльності за підсумками реалізації здоров'язберігаючої технології "Школа здоров'я"

Результативність та ефективність. Можливість вимірювання результативності технології

Експрес-діагностика та моніторинг стану здоров'я учнів у динаміці

Опис документу:
Однією з найбільших проблем сьогодення постає збереження здоров’я громадян України. Важливість цього питання окреслена Конституцією України, яка найвищою цінністю держави декларує людину її життя та здоров’я. Сучасне багатогранне визначення поняття «здоров’я» ґрунтується на різноманітних наукових підходах і соціальному досвіді багатьох поколінь, відбиває бажаний практичний стан самопочуття людини у всіх проявах її діяльності.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти