• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • НУШ
  • Впровадження хмарних технологій та засобів комунікації в управлінні виховною системою навчально-виховного комплексу
До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
1
7
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Впровадження хмарних технологій та засобів комунікації в управлінні виховною системою навчально-виховного комплексу

Опис документу:
Змінюєм концептуальний підход до керуванняосвітнім закладом у зв’язку зі швидкими темпами інформатизації суспільства, застосуванні хмарних сервісів, соціальних сервісів Web 2.0., засобів комунікації з метою підвищення ефективності освітнього процесу, створення єдиного інформаційного простору закладу, формування у школярів та дошкільнят соціальних компетентностей, про що наголошується у Національній стратегії розвитку освіти в Україні, Національній програмі виховання дітей та молоді.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області

Шосткинський міський методичний кабінет

Впровадження хмарних технологій та засобів комунікації в управлінні виховною системою навчально-виховного комплексу

З досвіду роботи заступника директора з навчально-виховної роботи комунальної організації (установи, закладу) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 – дошкільний навчальний заклад Шосткинської міської ради Сумської області» Бондар Галини Михайлівни

м. Шостка

2016 рік

Матеріали схвалено науково-методичною радою методичного кабінету управління освіти Шосткинської міської ради

(Протокол № 3/2 від 14.04.2016р.)

Узагальнено досвід: Л.І. Ходьковою, методистом методичного кабінету управління освіти Шосткинської міської ради

Рецензенти: С.В. Ковтун, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель-методист Шосткинської гімназії;

Е.Ф. Ларюк, завідуюча міським методичним кабінетом управління освіти Шосткинської міської ради

Впровадження хмарних технологій та засобів комунікації в управління виховною системою навчально-виховного комплексу: Матеріал з досвіду роботи Бондар Г.М., заступника директора з навчально-виховної роботи комунальної організації (установи, закладу) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 – дошкільний навчальний заклад Шосткинської міської ради Сумської області». - Шостка: Міський методичний кабінет управління освіти, 2016. - 54 с.

АНОТАЦІЯ НА ДОСВІД

Бондар Галини Михайлівни

Тема досвіду: «Впровадження хмарних технологій та засобів комунікації у виховний простір навчально-виховного комплексу».

Об’єкт досвіду: управління виховною системою.

Предмет досвіду: хмарні сервіси, соціальні сервіси Web 2.0., засоби комунікації.

Адреса досвіду: Сумська область, м. Шостка, вул. Сумська, б. 2, ШНВК ШЗШ І-ІІІ ступенів № 9 - ДНЗ.

Роки вивчення досвіду: 2014-2015, рік узагальнення – 2015.

Актуальність проблеми досвіду полягає у необхідності зміни концептуальних підходів до керування навчальним закладом у звязку зі швидкими темпами інформатизації суспільства, застосуванні хмарних сервісів, соціальних сервісів Web 2.0., засобів комунікації з метою підвищення ефективності виховного процесу, створення єдиного інформаційного простору навчально-виховного комплексу, формування у школярів та дошкільнят соціальних компетентностей, про що наголошується у Національній стратегії розвитку освіти в Україні, Національній програмі виховання дітей та молоді.

Вид досвіду: новаторський, запроваджує і реалізує нові прогресивні ідеї, визначає нові шляхи вирішення управлінських завдань; використовує віртуальні форми і методи, системи діяльності, донині не відомі шкільній практиці; істотно модифікує відомі форми, методи й прийоми діяльності, переорієнтовуючи їх на вирішення сучасних завдань.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в ефективності використання потенціалу хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації для оновлення і дієвості виховної системи навчально-виховного комплексу. Завданням є визначення чинників, що роблять доцільним застосування хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації при управлінні виховним процесом.

Сутність досвіду. Система роботи заступника директора з навчально-виховної роботи Бондар Г.М. спрямована на реалізацію провідної ідеї досвіду шляхом впровадження хмарних сервісів Google (електронна пошта, диск Google, офісні веб-додатки, інтегровані з Google Диском, Google Форми, Google Blogger), технологій Web 2.0 (WikiSate, WikiWall, Picasa, wordle-облака) та засобів комунікації (відеохостинг You Tube, соціальні мережі, skype), що сприяють оптимізації, оновленню виховної системи в рамках освітнього процесу. А саме:

  • використання хмарних сервісів Google для створення єдиного інформаційного виховного простору навчального закладу;

  • використання хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації для оновлення виховної системи (структурні та компонентні аспекти) навчально-виховного комплексу у напрямку наступності та єдності всіх ланок освіти, розрахованої на входження у світовий освітній простір;

  • використання хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації в роботі класних керівників і вихователів;

  • використання хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 в роботі педагога-орагнізатора, зміна концепції діяльності учнівського самоврядування.

Результативність досвіду. Досвід роботи Бондар Г.М. з використання хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації усуває такі недоліки виховного процесу як авторитаризм, ізоляцію, субєктивизм, відсутність цілісного системного підходу. Набуття навичок безперервного навчання з підтримкою мобільних технологій і сервісів соціальних мереж, роблять сам процес виховання інтерактивним.

Хмарні технології та засоби комунікації розширили можливості виховного середовища, оновили і осучаснили виховну систему: створено, функціонує та розвивається єдиний інформаційний простір навчально-виховного комплексу; зросла ІК компетентність педагогічних працівників, учнів, батьків, інтенсифіковано аналітично-коригуючу діяльність, пріоритетні відносини співробітництва та співтворчості; модернізовано форми, методи виховання; забезпечили умови до самостійної діяльності педагогів, підвищення їх загальнокультурного та професійного рівнів.

Ці технології дозволяють постійно знаходитись у спільному творчому пошуку всіх учасників навчально-виховного процесу; виховати високоморальну, соціально-зрілу особистість з максимально можливо розвиненими особистісними здібностями.

Все це підвищує якість і результативність виховного процесу.

Учні та педагогічні працівники є активними учасниками та призерами Всеукраїнських мультимедійних конкурсів та проектів.

Ларюк Е.Ф., завідуюча методичним кабінетом

ОПИС ЗМІСТУ ДОСВІДУ

Актуальність досвіду. Законами України «Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання. У Національній доктрині розвитку освіти, цілісна виховна система розглядається як один із основних шляхів реформування виховання. Водночас у Концепції національного виховання, Національній програмі виховання дітей та молоді визначаються основні принципи організації виховного процесу, серед яких основними є акмеологічний принцип, національна цілеспрямованість, культуровідповідність, цілісність, психологічний супровід, технологізація.

Отже пріоритетом сьогодення є впровадження хмарних технологій та засобів комунікації, що забезпечують удосконалення управління виховним процесом, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» (Національна доктрина розвитку освіти. Розділ ІХ «Інформаційні технології в освіті»)

Виховна система навчально-виховного комплексу - це педагогічна концепція виховання, що охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність і спілкування, вплив соціального, предметно-естетичного середовища. В сучасній педагогіці розроблено чимало теорій виховних систем, але практика їх впровадження до цих пір залишається проблемною територією сучасної освіти. Саме досвід Бондар Г.М. у напрямку використання хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації дозволяє інтегрувати складові виховного процесу, реалізувати принцип наступності всіх освітніх ланок, здійснити відкритість системи, здатної до саморегуляції і сучасному управлінню, забезпечити мобільність учасників та віртуалізацію організаційно-методичних компонентів виховного процесу.

Теоретична база досвіду. У розвиток інформатизації освіти внесли великий вклад учені А.П. Єршов, В.М. Монахов, І.В. Роберт. Про проблеми вдосконалення освітнього процесу з використанням інформаційних технологій говорили М.П. Лапчик, Є.І. Машбіц, Є.С. Полат.

Вперше ідеї хмарних технологій висунув Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер у 1970 році. Він  запропонував  створити  у  комп’ютерних  мережах  можливість  для користувача  отримувати  не  тільки  дані,  але  й  програми  для  їх  опрацювання. Джон Мак Карті також висунув  ідею представлення користувачеві комп’ютерної мережі  обчислювальних потужностей  сервера,  як послуги. На жаль,  з технічних причин, до 90-х років ХХ ст. хмарні технології майже не розвивалися (через невисоку швидкість передавання даних у мережах та недостатні потужності серверів).

Аналіз останніх досліджень показав, що питання використання  хмарних  обчислень  для  організації  тестування розкрито у роботах Морзе Н.В., Кузьминської О.Г., організація самостійної роботи за допомогою хмарних сервісів Яндекс відображено у роботах Алексанян Г.А., організація «віртуальної» учительської засобами Google-site досліджується Рождественською Л.В.

Входження України до глобального інформаційного простору, розбудова суспільства вільного доступу до інформації та знань, надання електронних адміністративних послуг, реалізація пріоритетів та здійснення заходів Національної програми інформатизації, спрямованих на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційного суспільства спонукають педагогічну спільноту до неперервних змін в освіті. Сучасні тенденції, що викликають необхідність змін відображаються у змінах в комунікації, співпраці, навчанні; знання знаходяться не лише на паперових носіях, а в спільнотах, мережах, хмарних сховищах; багато видів неявної навчальної діяльності відбувається поза стінами навчального закладу, набирає обертів інфоосвіта.

Під хмаро орієнтованим виховним середовищем ми розуміємо ― спеціально створене середовище для організації навчально–виховного процесу з використанням різноманітного програмного забезпечення як послуги. Наприклад,  Google-сервісів, тощо. Величезна сила хмари полягає в Online контенті і відкритих ресурсах редагування, наявності локальних клієнтів – програм які встановлюють на комп’ютер, планшет, смартфон для більш зручної роботи. Засоби комунікації у виховному просторі дозволяють здійснювати обмін інформацією між різними суб’єктами комунікації за допомогою голосу, відео, текстових повідомлень, документів, файлів тощо.

Хмарні сервіси та засоби комунікації орієнтують виховне середовище на інтереси і потреби учасників навчально–виховного процесу, єдині технічні стандарти і взаємну сумісність, конфіденційність та інформаційну безпеку, відкритість, відповідність міжнародним стандартам, добровільність, ієрархію, колективне використання даних, авторське право, миттєве реагування. В управлінській діяльності реалізуються завдання: забезпечення вільного і відкритого доступу до освіти з урахуванням інтересів, здібностей та особистих потреб; формування інформаційно-комунікативних компетентностей типу SaaS (програмне забезпечення як сервіс); якісної зміни контролю над діяльністю учнів; створення умови для формування в учнів та педагогічних працівників стійких навичок самоосвітньої діяльності, використовуючи технології типа PaaS (платформа як сервіс); формування навичок самостійної, дослідно-пошукової діяльності, підвищення мотивації учнів; забезпечення гнучкості управління виховними процесом; інтенсивного залучення батьків у навчально-виховний процес.

Виховна система — це комплекс взаємозалежних компонентів, що розвиваються в часі і просторі: цілей, заради яких система створюється; спільної діяльності людей, що її реалізують: самих людей як суб'єктів цієї діяльності; освоєного ними середовища; відносин, що виникають між учасниками діяльності; керування, що забезпечує життєздатність і розвиток системи. Іі характерними рисами є соціальність, педагогічність, ціннісно орієнтованість, цілісність, відкритість, цілеспрямованість, складність і вірогідність, самокерованість. Тому управління виховною системою здійснюється через конкретизацію цілей виховання, розширення видів діяльності, введення інновацій у виховний процес, діяльність соціально – психологічної служби розширення взаємодій з середовищем. Пошук сучасних шляхів і засобів виховання школярів здійснюється на засадах педагогіки творчості і становить одну із найактуальніших проблем навчально-виховного процесу. Тому в школі визначено коло питань для пріоритетного вирішення сутності виховного процесу, функцій, які спрямовані на розв’язанні проблеми становлення творчої особистості.

Новизна, провідна педагогічна ідея досвіду полягає в ефективності використання потенціалу хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації для оновлення і дієвості виховної системи навчально-виховного комплексу. Завданням є визначення чинників, що роблять доцільним застосування хмарних сервісів Google, технологій Web 2.0 та засобів комунікації при управлінні виховним процесом.

Система педагогічних ідей, технологія діяльності керівника

Методологічну основу управлінської діяльності у виховній системі  складає модель хмарно орієнтованого та комунікативного управління (Додаток 1). Дана модель забезпечує навчальну мобільність, групову співпрацю педагогів та учнів і використання хмарних сервісів для ефективного, безпечного досягнення виховних цілей. Запроваджуючи хмаро орієнтоване виховне середовище створюються віртуальні управлінські та виховні структури, які забезпечують не тільки необмежений доступ до електронних освітніх ресурсів, але і створюють новітні середовища навчання, нові технології організації виховної діяльності, комунікації. У центрі виховного процесу є особистість, її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самосвідомість, характер. Модель демонструє використання хмарних сервісів та засобів комунікації для: створення єдиного інформаційного виховного простору навчального закладу; єдності всіх ланок освіти, розрахованої на входження у світовий освітній простір; оновлення діяльності класних керівників, вихователів, педагога-організатора; зміни концепції діяльності учнівського самоврядування.

Технологія діяльності керівника

Два останні роки Бондар Г.М. працює над впровадженням хмарних та соціальних сервісів, засобів комунікації у процес управління виховною системою. Сучасні діти — це акселерати, з високим рівнем мрійливості, з потребою в пізнанні самого себе. Це люди прагматичні. Однією з найважливіших характеристик їх інтелекту є його пластичність, гнучкість, здатність легко сприймати нову інформацію. Враховуючи, що відбулася реорганізація школи у навчально-виховний комплекс, педагогічний колектив на третину поповнився молодими спеціалістами, що педагогічний процес повинен бути цілісним, взаємозумовленим і взаємодоповнюючим, тобто не варто розглядати окремо навчання та виховання, вона дійшла висновку, що виховна система та інформаційний простір потребують оновлення.

З метою підвищення ефективності виховного процесу; можливості управління з використанням результатів попередньої діяльності; прийнятті більш ефективних управлінських рішень; підвищення об’єктивності в оцінці діяльності вчителів, класних керівників та учнів; більш ефективному управлінні пізнавальною діяльністю учнів; оперативному доступі до організаційної інформації стосовно діяльності навчально-виховного комплексу; економії як матеріальних, так і людських ресурсів; вільному часі на вирішення важливих питань; скороченні обсягу рутинної роботи; зміни форм і методів роботи з батьками, зміні концепції виховної системи, оновлення діяльності учнівського самоврядування вона почала застосовувати хмарні сервіси Google, технологій Web 2.0 та засоби комунікації в поєднані з сучасними освітніми методами: «перевернутий клас», «кейс-метод», метод проектів, які адаптувала до виховного простору.

Використовуючи засоби комунікації (сайт, Blogger, відеохостинг You Tube, соціальна мережа), технології Веб 2.0 Бондар Г.М. змінила егоцентризм в управлінському та виховному просторах на соціалізацію. Створені віртуальні спільноти учнів, батьків, вчителів, які об’єднані за різних обставин, причин та умов, діють спільно, оперуючи спільними інструментами, або працюючи на одній платформі, або розв’язуючи разом одне завдання. За таких умов учасник спільноти зберігає власну індивідуальність, його внесок є авторизованим і фіксованим. В навчально-виховному комплексі у виховній системі використовують інформаційний простір Інтернету замість друкованих матеріалів, віртуальний простір замість класної кімнати, самоосвіту замість виховних інструкцій, неформальне спілкування замість класичних виховних годин, відповідаючи реаліям сучасного виховання. При використанні технологій у закладі докорінно змінилася роль заступника директора, педагога-організатора, класного керівника, вихователя, вчителя, зазнала руйнації ієрархічна модель безальтернативності формального виховання. Контроль розглядається як послуга. Вибудовано нову систему взаємозв’язків між учасниками виховного процесу на різних рівнях його існування, в основу якої покладено пріоритетність горизонтальних (неієрархічних) зв’язків для реалізації виховних потреб, це створює умови для розвитку суцільного інформаційного виховного середовища наскрізного в ієрархії «особа, яку виховують (виховує) державна освітня система»

Створена Бондар Г.М. віртуальна виховна система навчально-виховного комплексу інформаційними потоками об’єднала усі ланки в єдиний освітній простір, забезпечила необмежений доступ учнів, батьків, педагогів до електронних освітніх і виховних ресурсів, що дозволило здійснити оптимальну взаємодію керованої і керуючої підсистем школи.

Перебудовуючи систему управління виховним простором до впровадження хмарних технологій та засобів комунікації в навчально-виховний процес Бондар Г.М. розробила модель, яка складається з п’яти складників: цільового, теоретико-методологічного, змістового, навчально-технологічного та результативного (Додаток 2)

Бондар Г.М. систематизовано навчально-методичне та програмне забезпечення щодо використання хмарних сервісів Google, технологій Веб 2.0, засобів комунікації в управління навчально-виховним комплексом та виховний простір. Нею проведено значну роботу по навчанню всіх учасників навчально-виховного процесу даним технологіям, впроваджуючи наступні форми: тренінг «Хмари», семінар-практикум «Навчання і виховання успіхом», навчальний семінар «Соціальні сервіси WEB 2.0», постійно діючий семінар «Використання сервісів Google у виховному просторі НВК», тематичний семінар «Використання відеохостингу You Tube, сервісів Wiki, Blogger, сайту у виховному просторі НВК», педагогічну раду «Розвиток творчого потенціалу та життєвої компетенції учнів через використання хмарних технологій та засобів комунікації» (Додаток 3). Запровадила різні системи: індивідуальних консультацій; майстер-класів, дистанційного навчання. Створений нею у навчальному закладі віртуальний простір, зацікавлює педагогів, а відтак мимоволі сприяє їх самоосвіті, популяризації діяльності.

В основі впровадження хмарних сервісів - програмного забезпечення як сервісу у середовищі Google Бондар Г.М. покладено принципи помірності, доцільності, послідовності й наступності. Оскільки умовою доступу до сервісів Google є наявність облікового запису й авторизація. Тому процес розпочався зі створення та налаштування власного облікового запису Google всіма учасниками виховного процесу. Потім було знайомство з поштою Gmail та Google Drive (текстові документи, таблиці, презентації), учасники отримали доступ до навчально-методичних матеріалів. Потім знайомство з пакетом послуг Google Apps. Учні, батьки, класні керівники створювали різні документи, спільно їх редагували та поширювали на власних блогах, сайтах, у соціальних мережах. Робота з формами Google Forms інструментом Google Drive, допомогла оптимізувати й унаочнити моніторинг виховного процесу навчально-виховного комплексу. Повна автоматизація оброблення й візуалізація одержаних результатів зацікавила учасників навчально-виховного процесу. Створено анкети для опитування, врахування громадської думки, реєстрації, збирання даних, тестів тощо. Сервіс Google Calendar вирішив проблему організації та планування поточної роботи, стратегічного розвитку НВК, а також особистого часу керівника. Сервіси Google: Picasa, Google Maps, Google Earth, YouTube, Panoramio, GoogleArt, Blogger використовуються у виховній системі.

Створена Бондар Г.М. система блогів у виховному просторі (Додаток 4), які ведуть і поповнюють педагоги закладу та учні, охоплює всі ланки освітнього процесу і відповідає потребам сьогодення, бо є найбільш популярним інтернет-сервісом. В цьому середовищі вчителі, класні керівники, вихователі, учні розміщують різні матеріали, проведять консультації і відкриті життєві дискусії. У виховному просторі закладу це майданчик для роботи на виховних годинах та заняттях, де розміщено проекти, посилання, квести, адаптовано педагогічну технологію «Перевернутий клас» - учні знаходять матеріали, опрацьовують їх, а потім обговорюють на виховних годинах, позакласних заходах. Використовуючи функцію співавторства в блозі класні керівники, вчителі суттєво урізноманітнюють його публікації та роблять ефективним інструментом спільної роботи і виховання. Бондар Г.М. врахувала мінімальні вміння і навички вихованців ДНЗ та учнів початкової ланки по роботі з комп’ютером, оскільки Blogger інтегрується зі всіма сервісами Google, то дана вікова категорія дітей також може бути їх активним користувачем.

В управлінні виховною системою Бондар Г.М. створила технічні, педагогічні та організаційні умови формування єдиного інформаційного середовища, використовуючи в якості інструментарію хмарні технології, їх Online контент і відкритість ресурсів редагування та наявність програм інтеграції з планшетом, смартфоном. Хмарні технології забезпечили керівникові вільний і відкритий доступ до освіти та виховного процесу з урахуванням інтересів, здібностей та особистих потреб; сформували інформаційно-комунікативні компетентності типу SaaS (програмне забезпечення як сервіс); якісно змінили контроль над діяльністю учнів; створено умови для формування в учнів та вчителів стійких навичок самоосвітньої діяльності, використовуючи технології типа PaaS (платформа як сервіс); сформовано навички самостійної, дослідно-пошукової діяльності, підвищено мотивацію учнів; забезпечено гнучкість управління навчальним та виховними процесами; інтенсивно залучено батьків у навчально-виховний процес.

Бондар Г.М. з використанням офісних веб-додатків, інтегрованих з Google Диском створила єдиний інформаційний простір (Додаток 5) та надала можливість редагування файлів в режимі реального часу учасниками навчально-виховного процесу без необхідності їх завантаження на комп’ютер. Вона вирішила проблему копіювання по декілька разів на день документів на «флешку» вдома або на роботі та «переносу» їх на робочий/домашній комп’ютер і знов виконувати зворотні дії. Це оптимізувало управлінський процес і збільшило швидкість прийняття необхідних рішень. За допомогою офісних веб-додатків Бондар Г.М. виконує наступні дії: узагальнює звітність по класам, складає графіки, планує заходи. Визначаючи пріоритетні напрямки виховання, здійснюючи моніторинг діяльності, з'ясовуючи проблеми, потреби, перспективи розвитку навчального закладу Бондар Г.М. застосувала сервіс Google - Google Forms, за допомогою якого провела он-лайн опитування і  створила зведені таблиці з відповідями усіх респондентів автоматично. Для розповсюдження необхідної форми вона розташовує посилання на сторінках «віртуальної» учительської або надсилає електронною поштою.

Для мережевої взаємодії адміністрації і педагогічного колективу за допомогою платформи Blogger Бондар Г.М. створила віртуальну учительську, на якій розташувала документи, інформації, які пропонуються для ознайомлення чи прийняття до роботи педагогічним працівникам. Оновлючи постійно стрічку новин на головній сторінці блогу, вона перенесла дошку оголошень з паперових носіїв у віртуальний простір, що дозволило швидко отримувати необхідну інформацію і приймати управлінські рішення. Створена Бондар Г.М. система необхідних банерів, дозволила швидко переглядати і знаходити необхідні веб-ресурси.

У якості електронного представника навчально-виховного комплексу в мережі Інтернет Бондар Г.М. був створений шкільний сайт (http://skola9shostka.jimdo.com/ ). Таким чином вона додала відкритості до виховного процесу, що сприяло приверненню уваги громадськості, батьків до питань формування та реалізації освітньої політики закладу. Бондар Г.М. використовувала власну Концепцію створення сайту, якою залучила всіх педагогічних працівників до його постійного оновлення (на сторінках сайту є посилання на блоги педагогічних працівників, класних керівників, вихователів). Під її керівництвом сайт постійно розвивається, змінюється структурно і контентно, виконує функцію візитної картки НВК – зі своїм унікальним стилем і характерною подачею інформації. Відвідувачів сайту вона знайомить з педагогічним колективом, історією навчального закладу, навчально-виховним процесом у дошкільному відділенні та школі, з проблемними питаннями, над якими працюють учителі, класні керівники тощо.

В управлінні виховною системою Бондар Г.М. застосувала технологію «Перевернутий клас» (англ. flipped classroom). Її принцип керування полягає у тому, що ознайомлення з необхідною інформацією педагогічними працівниками відбувається вдома, у зручний для колег час, яка розташовується на сторінках «Віртуальної учительської», а під час освітнього процесу, нарад, педагогічних рад, засідань, семінарів тощо відбувається надання відповідей на питання, прийняття необхідних рішень. Даною технологією вона вирішила проблему проведення заходів у пасивній, лекційній, монологічній формі.

Концепція «Перевернутого класу», застосована нею для системи учнівського самоврядування (Додаток 6) призвела до значного зсуву пріоритетів від простої подачі інформації до роботи над її вдосконаленням, поклавши більше відповідальності за власне виховання на плечі учнів, даючи їм більший імпульс до досліджень, експериментів, активізуючи їх діяльність. Змінено роль вчителя, класного керівника у напрямку співпраці та спільного внеску у виховний процес

Бондар Г.М. упровадила хмарні сервіси Google, технології Веб 2.0, засоби комунікації у роботу класних керівників, адже саме їм відводиться головна роль у вирішенні завдань виховання підростаючого покоління. Це змінило міжособистісні відносини в дитячих колективах. Під її керівництвом класні керівники, вихователі ведуть власні блоги, форуми, чати, на яких розташовують фотозвіти заходів, інформації просвітницького спрямування, укладають методичні скарбнички з різних напрямків виховної роботи, розташовують посилання на он-лайн опитувальники, обговорюють проблеми і виробляють сумісні рекомендації. Нею організовано спілкування класних керівників з батьками через електронну пошту. Використання в роботі соціальних мереж дозволяє класним керівникам знайомитися з віртуальним життям дітей, убезпечувати їх перебування в мережі. Система Бондар Г.М. по використанню класними керівниками засобів комунікації (відеохостинг YouTube, Skype, он-лайнові соціальні мережі Vkontakte.ru, Fasebook), технологій Вікі 2.0 дозволила видозмінити зміст, методи і форми виховання. Результати цих змін можна побачити в наступному: діти набувають різних компетентностей, відбувається процес соціалізації до потреб сьогодення, формування особистості в процесі пошуку «правильної» інформації, розвиток проектної технології; взаємодія процесів навчання і виховання; пізнання світу здійснюється в результаті створення його моделі; активно до виховного процесу залучаються батьки. Вона розробила технологію по використанню веб-квестів з різних напрямків виховання для реалізації проектної, кейс-технології та технології спільної навчальної діяльності у виховному процесі.

Система Бондар Г.М. по використанню хмарних сервісів Google, технологій Веб 2.0, засобів комунікації в роботі педагога-організатора дозволила реалізувати організаторську, діагностичну, стимулюючу, координаційну, методичну функції та принцип варіативності в залежності від вікової групи учнів та типу навчального закладу. Створений з використанням сервісу Blogger блог педагога-організатора, надає допомогу в роботі класним керівникам, вчителям-предметникам, які можуть знайти сценарії з різних напрямків виховної роботи, презентації, посилання на відео- матеріали тощо.

Під її керівництвом оновлено систему учнівського самоврядування (Додаток 7) у напрямку використання хмарних технологій та засобів комунікації, які не замінили педагога – організатора, а стали дієвим інструментарієм у зміні нелінійного мислення дітей – здатності міркувати, зіставляти, передбачати й приймати відповідальні рішення. Бондар Г.М. змінено концепцію планування і проведення засідань учнівського самоврядування, в рамках яких, використовуючи технічні засоби, Wi-fi створюються сумісні проекти, опитувальники, презентації з використанням сервісів Google. Впроваджені нею різні Вікі сервіси: Wikiwall, wordle-облака, Pikasa, дозволили змінити парадигму просвітницької діяльності, підходи до проведення тематичних тижнів «Безпека руху», «Правової освіти», «Безпеки життєдіяльності» тощо. З використанням сервісу Blogger ведеться блог учнівського самоврядування та сторінка в соціальній мережі Контакт. Учні висловлюють свої думки, сперечаються, планують наступну діяльність. Завдяки Бондар Г.М. у навчальному закладі в роботі учнівського самоврядування популярності набув соціальний сервіс YouTube у розвитку проектно-пошукової, творчої, пізнавальної діяльності учнів. Учні редагують ролики, застосовують різні ефекти, додають звукові та відео ефекти, публікують власні проекти на YouTube. Нею упроваджено технологію веб-квестів (http://skola9shostka.jimdo.com/, розділ «Проекти, інновації»)з використанням сервісу Blogger та Вікі, які дозволили адаптувати технологію проблемного навчання до виховного простору і широко застосовуються при проведенні виховних заходів, урочистостей.

Бондар Г.М. з 2005 року реалізує в навчальному закладі проект «Шкільний музей». Нею впроваджено систему по використанню експозиційного простору у навчально-виховному процесі. Враховуючи потреби сьогодення вона створила «Віртуальний шкільний музей» з використанням сервісу Blogger (http://vir-myz.blogspot.com/ ). Вона поєднала віртуально випускників навчального закладу по всьому світу, які у зручний час можуть полинути у чарівний світ дитинства і відшукати свої світлини, цікаву інформацію на сторінках блогу.

Результативність досвіду.

Результативність досвіду полягає у встановленні цілісності соціального комплексу (мети, ідеї, діяльності, відносин, середи), що виникає в процесі взаємодії основних компонентів виховання.

Досвід у напрямку використання хмарних та мережевих сервісів надав можливість реально оцінити стану розвитку виховної системи навчального комплексу, якість виховання як неодмінної умови не лише ефективного управління виховною діяльністю навчального закладу, але і як основи для проектування шляхів розвитку НВК. Відповіді на питання: як оцінити стан функціонування і розвитку керованої вами виховної системи школи, як визначити рівень ефективності виховного процесу, де і яким чином отримати об’єктивну інформацію, як тлумачити результати спостережень – надали хмарні сервіси. Онлайн опитування, систематичний моніторинг рівня вихованості, система тестів дозволили оцінити стан виховної системи і здійснити якісне планування. Мережеві сервіси зробили батьків активними учасниками навчально-виховного процесу та процес виховання відкритим.

Завдяки змінам в управлінні виховним процесом в закладі активізувалось учнівське самоврядування у напрямку збільшення кількості задіяних учнів, урізноманітнились акції, заходи. В навчальному закладі зменшилась кількість учнів з «девіантною» поведінкою та зросла кількість зайнятих в гуртках. Анкетування учнів показує позитивну динаміку росту рівня вихованості у напрямках «Обов'язок і відповідальність», «Дисциплінованість», «Відповідальне ставлення до навчання», «Ставлення до суспільної праці», «Колективізм, почуття товариства», «Доброта і чуйність», «Чесність і справедливість».

Використання хмарних та мережевих сервісів дозволило практично реалізувати заходи та методичні рекомендації по впровадженню Концепції національно-патріотичного виховання учнів. Активізувалась діяльність учнів щодо участі у конкурсах мультимедійних проектів.

ВИСНОВКИ

Використання хмарних сервісів Google, технологій Веб 2.0, засобів комунікації підвищили рівень інтересу до виховного процесу та його якість.

Хмарні технології та засоби комунікації розширили можливості виховного середовища, оновили і осучаснили виховну систему, створено, функціонує та розвивається єдиний інформаційний простір навчально-виховного комплексу; зросла ІК компетентність педагогічних працівників, учнів, батьків, інтенсифіковано аналітично-коригуючу діяльність, пріоритетні відносини співробітництва та співтворчості; модернізовано форми, методи виховання; забезпечили умови до самостійної діяльності педагогів, підвищення їх загальнокультурного та професійного рівнів.

Управління навчальним закладом у напрямку упровадження хмарних технологій та засобів комунікації є новим у виховному процесі, але вже зараз можна визначити особливі переваги використання цих технологій: можливість миттєвої обробки величезних обсягів інформації з низькою вартістю обчислювальних ресурсів і можливістю її швидкого розповсюдження й обміну результатами аналізу з іншими дослідниками; можливість для безперервного навчання з підтримкою мобільних технологій і сервісів соціальних мереж, роблять сам процес виховання інтерактивним, тобто, доступ до різних матеріалів учень може отримати у будь-яку мить, у будь-якому місці, де є можливість підключення до мережі Інтернет; можливість збереження даних у хмарах (центрах обробки даних) без необхідності їх перенесення з пристрою на пристрій (наприклад, з комп’ютера навчального закладу до домашнього комп’ютера), тобто має місце апаратна незалежність від обладнання та економія дискового простору; антивірусна, безрекламна, антихакерська безпека та відкритість освітнього середовища для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Використання хмарних сервісів Google, технологій Веб 2.0, засобів комунікації, збільшило кількість і якість участі учасників навчально-виховного процесу у різноманітних конкурсах: лауреати Національного проекту «Відкритий світ»; Всеукраїнський конкурс по створенню електронних освітніх ресурсів України; Всеукраїнський проект ЕКОклас; Перша он-лайн науково освітня виставка СОІППО «Інноваційні стратегії національно-патріотичного виховання», номінація «Веб-квест» (І місце, І місце, ІІ місце); створення уроків для дистанційної освіти, які розташовуються на YouTube; Всеукраїнський конкурс «Панорама творчих уроків»; учительський журнал он-лайн. Конкурс «Інтерактивна презентація»; Всеукраїнський конкурс мультимедійних проектів «Врятувати від забуття», проект «Життя пересічних громадян в період ХХ століття. Гіркий полин Чорнобиля».

Використовуючи ці технології вчителі, класні керівники, вихователі, педагог-організатор, психолог систематизували свої наробки, розташували їх на блогах, надали доступ до матеріалів всім учасникам навчально-виховного процесу.

Таким чином, хмарні сервіси Google, засоби комунікації в управлінні виховною системою, які використовує Бондар Г.М., мають не тільки управлінське значення, а і зумовлюють утвердження нового, більш високого способу організації управління навчальним закладом, що відповідає зростаючим вимогам часу.

Досвід своєї роботи заступник директора передає керівникам навчально-виховного комплексу та міста. Проводить майстер-класи. Виступає на міських засіданнях керівників, конференціях.

Проект «Шкільний музей», педагогічна рада «Який він, сучаний учень ?» Галини Михайлівни надруковані в журналах «Завуч», «Директор школи», розміщено на Веб-сайті «Методичний портал». Має подяки від освітянських видавництв «Шкільний світ» (2011), «Педагогічна преса» (2012).

Отримала свідоцтво про закінчення експрес-курсів з розробки матеріалів дистанційного навчання.

Цінність досвіду Бондар Г.М. полягає ще й у тому, що він може бути впроваджений керівниками навчальних закладів різних типів.

Рекомендації

Для більш глибокого вивчення роботи по застосуванню хмарних сервісів Google, засобів комунікації в управлінні виховною системою необхідно:

  1. Оновити системи управління навчальними закладами у напрямку створення єдиного інформаційного простору та надання доступу до нього всім учасникам навчально-виховного процесу.

  2. Розробити серію навчальних тренінгів, семінарів по оволодінню педагогічними працівниками хмарними та соціальними сервісами.

  3. Для організації процесу оволодіння хмарними та соціальними сервісами призначити відповідальних осіб, які володіють ІК компетентностями.

  4. Запровадити серію віртуальних семінарів з використанням сервісів Google, технологій Веб 2.0, засобів комунікації.

  5. Створити віртуальні музеї.

  6. Створити віртуальні учительські.

  7. Поширити досвід роботи заступника директора з навчально-виховної роботи Бондар Г.М.

Бібліографічний список використаних джерел

  1. Биков В. Ю. Хмарна комп'ютерно-технологічна платформа відкритої освіти та відповідний розвиток організаційно-технологічної будови ІТ-підрозділів навчальних закладів [Електронний ресурс] / Биков В. Ю. // Научные журналы НТУ "ХПИ": Теория и практика управления социальными системами №1. — НТУ "ХПИ", 2013. — Режим доступу : http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/Tipuss/2013_1/Byk.pdf.

  2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / Биков В. Ю. — К. :Атіка, 2008. — 684 с.

  3. Гриб’юк О. О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті [Електронний ресурс] /Гриб’юк О. О. — Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyuk-stattya1-hmary%2B_Copy.pdf.

  4. Воронкін О. С. «Хмарні» обчислення як основа формування персональних навчальних середовищ// Збірник наукових праць: матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції FOSSLviv 2012, Львів, 26-28 квітня 2012 р. — Львів, 2012. — С. 143–146.

  5. Дюлічева Ю. Ю. Упровадження хмарних технологій в освіту: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / Дюлічева Ю. Ю. // Інформаційні технології в освіті. — 2013. — № 14. — Режим доступу : http://ite.kspu.edu/ru/webfm_send/432.

  6. Сейдаметова З. С. Хмарні сервіси в освіті / З. С. Сейдаметова, С. Н. Сєйтвелієва // Інформаційні технології в освіті. — 2011. — No9. —С. 105–111.

  7. Шиненко М. А. Використання хмарних технологій для професійного розвитку вчителів (зарубіжний досвід) / М. А. Шиненко, Н. В. Сороко // Інформаційні технології в освіті. — 2012. —No12. — С. 206–214.

  8. Литвинова С. Проектування хмаро орієнтованих навчальних середовищ загальноосвітніх навчальних закладів: зарубіжний досвід // Інформаційні технології і засоби навчання. — 2014. — Том 41, No. 3. — С. 10–27.

  9. Сервісні можливості хмарних обчислень [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сервісні_можливості_хмарних_обчислень.

  10. Закон України Про Національну програму інформатизації // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27/28.

  11. Інформаційне законодавствоУкраїни: зб. законодавчихактів. У 6 т.Т. 1. Інформаційне законодавство України / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка,І. С. Чижа. – К. : Юридична думка, 2005. – 411 с.

  12. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи : зб. наук.пр. / редкол.: М. М. Козяр, І. А. Зязюн,Н. Г. Ничкало ; АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. – Л.,2006. – 634 с.

  13. Посадові обов’язки класногокерівника – догма чи простір для творчості Ж-л «Класному керівнику. Усе для роботи», №1(25) – 2011.

  14. Нурєєва О.С., Скворчевська О.В. Імідж класного керівника. – Харків, видавничагрупа «Основа», 2007. – 173 с.

  • 03.08.2019
  • НУШ
  • Дошкільнята, 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Наукова робота
  • 239
  • 0
  • 17
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн