Володимир Якович Бровченко (1931–2013) — український поет, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України та багаторічний редактор журналу «Дніпро».
Біографія
Народження: Народився 1 червня 1931 року в селі Мала Виска (нині місто в Кіровоградській області).
Освіта: Закінчив Одеський технологічний інститут (1955). Пізніше здобув гуманітарну освіту у Вищій партійній школі.
Кар'єра: Працював на заводі, проте швидко перейшов у журналістику та літературу.
Очолював редакцію газети «Молодь України».
З 1973 по 1979 рік був головним редактором популярного літературного часопису «Дніпро».
Очолював товариство «Україна» (зв'язки з українцями за кордоном).
Смерть: Помер 20 серпня 2013 року в Києві.
Творчість
Бровченко є автором понад 30 збірок поезії та прози. Його стиль характеризується ліризмом, патріотизмом та увагою до долі звичайної людини.
Основні твори:
Збірки поезій: «Шумлять верби», «Зустрічайте сонце», «Скеля Кохання», «Повернення з літа», «Вогонь на каштанах».
Роман у віршах: «Як джерело під знаком Водолія» (автобіографічний твір).
Поеми: «Сурми Опілля», «Покута».
Пісенна творчість:
Багато віршів поета стали популярними піснями, зокрема завдяки співпраці з композиторами О. Білашем, В. Титаренком. Відома пісня на його слова — «Ти — моя молитва».
Визнання
Орден «За заслуги» III та II ступенів.
Заслужений діяч мистецтв України.
Лауреат літературної премії імені Андрія Малишка.
