Володимир Броніславович Білінський (18 травня 1936 — 7 червня 2022) — український письменник, публіцист та дослідник історії, відомий своїми працями, що розвінчують імперські міфи російської історіографії.
Біографія
Походження: Народився в смт Дунаївці Хмельницької області.
Освіта та професійна діяльність: За освітою був інженером-мостобудівником. Протягом багатьох років працював у Казахстані, де брав участь у будівництві великих мостів та транспортних розв'язок. Дослідженням історії почав ґрунтовно займатися пізніше, аналізуючи архівні джерела та літописи.
Останні роки: Помер у віці 86 років у Києві 7 червня 2022 року.
Творчість
Білінський отримав визнання завдяки циклу історичних розвідок, у яких він обґрунтовував теорію про фіно-угорське (не слов'янське) походження росіян та штучність прив'язки історії Московії до Київської Русі.
Основні праці:
«Країна Моксель, або Московія» (трилогія): Найвідоміший твір автора, за який він був удостоєний премії ім. Івана Франка у 2011 році. У ньому автор доводить, що територія сучасної Росії була заселена племенами мокша та меря, а історія «Великої Русі» була сфальсифікована катерининськими істориками.
«Москва Ординська»: Дослідження впливу Золотої Орди на становлення Московського князівства та його політичної культури.
«Україна-Русь» (трилогія): Роман-дослідження, де Білінський висвітлює неперервність розвитку українського етносу та спростовує міфи про «спільну колиску» трьох братніх народів.
