Бібліотека

Володимир Антонович та Михайло Драгоманов. Братство тарасівців.

Опис документу:
Характеристика вчителем суспільно-політичного життя України у 80-90-х роках ХІХ ст., робота учнів з історичними джерелами, а також розвиток вміння учнів аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, вчити висловлювати свою думку й оцінювати ті чи інші історичні явища та події.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Володимир Антонович та Михайло Драгоманов. Братство тарасівців.

Мета: охарактеризувати суспільно-політичне життя України у 80-90-х роках ХІХ ст., детально зупинившись на діяльності братства тарасівців; удосконалювати навички роботи учнів з історичними джерелами, а також розвивати вміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вчити висловлювати свою думку й оцінювати ті чи інші історичні явища та події; на прикладах діяльності учасників громадівського руху виховувати в учнів патріотичні почуття, повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Основні поняття: братство тарасівців.

Обладнання: роздавальні картки з документами, таблиця, презентація, карта України.

Тип уроку: комбінований

                                                    ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Хронологічний ланцюжок

1859 р. — створення в Петербурзі першої громади,

1861 р. — заснування Київської громади,

1861— вихід друком журналу «Основа»,

1863 р. — Валуєвський циркуляр,

1873 р.- відкриття Південно-Західного відділу імператорського Російського географічного товариства.

1876 р.- Емський указ

Термінологічний калейдоскоп.

Будь-який суспільно-політичний рух, учасниками якого є представники певної етнічної спільності (народності, нації), з метою звільнення своєї країни від чужоземного панування) Націона́льно-визво́льний рух


Громади — напівлегальні об’єднання української інтелігенції другої половини ХІХ — початку ХХ ст., діяльність яких мала культурницьке й суспільно-політичне спрямування.


Громадівський рух — створення та діяльність громад — організацій культурницького й суспільно-політичного спрямування молодої національно свідомої української інтелігенції


Циркуляр -  різновид інструктивного листа вищого органу, що його видають як роз’яснення до раніше випущеного документа й розсилають певному колу підвідомчих установ


Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури. Валуєвський циркуляр 30 липня (18 липня) 1863 року.



Розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30) травня 1876, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині. Емський указ.


ІІІ . Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми, мети.

Держави стоять не на династії,

а на внутрішній єдності і силі

народу.

Олена Теліга


Після ударів, яких царизм завдав українському рухові на початку 60-х років XIX ст., російським урядовим колам здавалося, що українське питання вирішене назавжди. Проте дух української інтелігенції виявився набагато міцнішим.

  Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української державності.

  Найбільшою і найважливішою на той час стала Київська громада. Організація вже не допускала до членства всіх без винятку і не прагнула великої чисельності.

Старі громадівці добирали нових членів обережно й зважено. Від кандидатів вони вимагали закінченої вищої освіти. Прийняття до громади відбувалося відкритим голосуванням і досить було одного голосу проти, щоб відмовити охочому до вступу.

«Київська громада» складалася не більше як із п'ятдесяти осіб, представників інтелектуальної еліти, людей з високим моральним авторитетом.

Назвіть вчених і письменників, що входили до «Київської громади»

Це були найвизначніші вчені й письменники: В. Антонович, П. Житецький, П. Чубинський, Ф. Вовк, М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, О. Русов, М. Зібер, С. Подолинський та ін.


Найбільшого значення «Київська громада» надавала розвиткові культури й науки. У січні 1873 р. частина громадівців утворили на базі історико-філологічного факультету Київського університету Історичне товариство Нестора Літописця.

А зараз ми послухаємо повідомлення про Володимира Антоновича, який працював на кафедрі російської історії Київського університету.

Повідомлення учнів

Володимир Антонович (1834-1908)

В. Антонович майже півстоліття очолював український суспільно-політичний рух.

Саме він був ініціатором створення, лідером та ідейним натхненником Київської громади.

Перебував на службі в Київській археографічній комісії, незабаром став головним редактором її видань, підготувавши на цій посаді 15 томів «Архіву Південно-Західної Росії», з яких 9 томів складалися з документів, зібраних та опрацьованих ним особисто.

Від 1878 р. працював на кафедрі російської історії Київського університету.

Цій діяльності він присвятив понад 35 років, виплекавши «київську школу» українських істориків.

Її представники - учні Антоновича - Михайло Грушевський, Дмитро Багалій, Орест Левицький, Іван Каманін.

В. Антонович започаткував також систематичні археологічні дослідження на території України, ставши родоначальником вітчизняної наукової археології.

Робота з історичним джерелом

Прочитайте фрагмент історичного джерела. 1. Як члени Київської громади під час своїх зібрань оберігали себе від викриття? 2. Чому вони змушені були вдаватися до таких заходів?

З праці О. Лотоцького «Сторінки минулого»: «...Дуже дивно, що досить часті і численні збори ті не було викрито, - пояснюється це великою дисциплінованістю відвідувачів, що вже пристосувалися до відвідування всяких нелегальних зборів. Лише один раз заскочив поліціянт збори в школі пані Кононенкової. Вглянувши несподіваного слухача в дверях, В. Б. (Володимир Боніфатійович Антонович), не міняючи тону і темпу свого викладу, поволі, влучно перевів мову на археологічні розкопки, почав показувати на карті місця стоянок, - бо було умовлено, що в такому, як стався, випадку лектор читатиме реферат для підготування слухачів до майбутнього археологічного зїзду...»

Розповідь вчителя

Але царські заборони не зупинили визвольний рух, і як приклад цьому — діяльність Михайла Драгоманова.

Повідомлення учнів

Михайло Драгоманов (1841-1895)

• Відомий український публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, суспільно-політичний діяч, написав понад 2 тисяч творів;


• закінчив Київський університет, був доцентом, один з найактивніших діячів Київської громади.

• у результаті репресій звільнений з університету, через переслідування російським царатом за участь у громадівському русі у 1876 р. емігрував за кордон. Став першим діячем модерного часу, який познайомив Європу з українським питанням.

за фінансової підтримки Старої Київської громади М. Драгоманов заснував у Женеві вільну українську друкарню, започаткував видання першого українського політичного часопису «Громада» (протягом 1878-1882 рр. вийшло друком 5 томів збірника);


М. Драгоманов критикував «старих» українофілів за аполітичне культурництво, прагнучи зорієнтувати українську справу на європейські взірці. Радикальні політичні погляди спричинили розрив з Київською громадою, який стався 1886 р.

• разом з С. Подолинським і М. Павликом заснував «Женевський гурток»;



М. Драгоманов намагався спрямувати український рух на боротьбу за федералізацію в межах Російської та Австро-Угорської імперій. Він не вірив у можливість відновлення національної державності.

• працював професором у Софіївському університеті;

• помер в Болгарії у віці 54 років.


Робота з історичним джерелом


Прокоментуйте даний уривок. 1. У чому вбачав Драгоманов завдання для «освічених українців»? 2. Як ви думаєте, що мав на увазі Драгоманов, говорячи про «українську справу»?

У своїй праці «Втрачена епоха» М. Драгоманов писав: «Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України і її народу… Вони повинні поклястися собі не кидати українську справу. Вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною».

Чи актуальні слова М.Драгоманова і сьогодні?

Підсумок вивченого

Оберіть твердження, що стосуються Володимира Антоновича та Михайла Драгоманова

1. Видавець першого українського часопису «Громада».

2. Під час роботи в Київській археографічній комісії підготував до видання 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії».

3. Радикальні політичні погляди спричинили його розрив з Київською громадою.

4. Лідер та ідейний натхненник Київської громади протягом усього її існування.

5. Науковий наставник учених-істориків, зокрема М. Грушевського.

6. Відповідно до Емського указу був змушений залишити Україну.

7. Започаткував систематичні археологічні дослідження на території України, ставши родоначальником вітчизняної археології.


Володимир Антонович

Михайло Драгоманов

2, 4, 5, 7

1, 3, 6

Розповідь вчителя

На початку 90-х pp. XIX ст. у Києві утворився студентський гурток, до якого входили М. Міхновський, С. Шелест, А. Кучинський та ін. Цей гурток мав тісні відносини з провідними діячами українського руху. Із цього гуртка вийшли діячі, які невдовзі заснували таємне "Братство тарасівців".

В 1891 р. під час перепису рухомого майна в Полтавській губернії відомий українофіл Олександр Русов залучив до цієї роботи багатьох студентів. Саме під час цієї роботи склався гурток із чотирьох студентів (Іван Липа, Михайло Базькевич, Микола Байздренко, Віталій Боровик). Улітку 1891р. на Чернечій горі біля Канева вони, склавши клятву вірності ідеї визволення України на могилі Т. Шевченка, заснували таємне товариство, члени якого згодом стали називати себе "Братством тарасівців".

Після відвідин із братчиками могили Шевченка в Каневі Іван Липа писав: «Через увесь день чулась якась невидима присутність між нами генія… Не можна й вимовити, слова задля того дуже слабі, яке дуже глибоке й вельми незвичайне вражіння лишив по собі на мене той день… Велика й незабутня могила генія міцно і чарівно з’єднала нас любов’ю. Дух же Тарасів був між нами німим і невидимим свідком нашої присяги, що ніхто з нас не схибне в бік, не покине своєї матері України».

Відео про Т.Шевченка Ви вже знайомилися з його діяльністю і на уроках історії , укр літ-ри, мистецтва

Памятник Т.Шевченку є і в нашому місті, на честь нього названо і парк

Робота з картою

Знайдіть місто Канів на карті №4 на початку підручника

Хронологічна задача.

1.Порахуйте, у якому році було випущено цей плакат.(2016 р)

2. Скільки років вже минуло з дня заснування братства (130)

Робота з поняттям

Братство (Братерство) тарасівців - таємна революційна організація національно свідомого українства, проголошена влітку 1891 студентами Харківського університету Іваном Липою, Миколою Байздренком, Михайлом Базькевичем та студентом Київського уверситету Св. Володимира Віталієм Боровиком на могилі Т. Шевченка.


Членами були відомі пізніше поети й письменники: Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Микола Вороний, Володимир Самійленко, Мусій Кононенко, Віталій Боровик, та науковці: Євген Тимченко, Олександер Черняхівський, Валеріян Боржковський. Головою "Братства" був Іван Липа.

Пропоную декілька слів сказати про діяльність Бориса Грінченка і Михайла Коцюбинського.

Повідомлення учнів

Борис Грінченко Поета називають одним з найсильніших і найпотужніши х носіїв української національної ідеї на перетині 19-го і 20-го століть. У його творах слово "нація" зустрічається набагато частіше, ніж у творчості сучасників. Саме тому Грінченко стикався з колосальною протидією виданню своїх творів.

Діяльна натура Грінченка не могла миритися з обмеженнями, які створювала цензура. Для вирішення проблеми літератор разом з дружиною засновує власне маленьке видавництво. У видавництві потім вийшла безліч "метеликів" - книжок для легкого читання на різні теми з метою освіти народу, яку Грінченко вважав дуже важливою. Просвітництво письменник визначав обов'язковою умовою для звільнення українського народу від рабства.

В рамках просвітницької діяльності Грінченко виступив співзасновником і очолив київське відділення організації "Просвіта". Цю організацію називають громадським досягненням Грінченка. Як переконаний патріот, він жив ​​і творив в ім'я України. Організацію створив з метою виведення українського народу з темряви неуцтва, для пробудження в народних масах усвідомлення національної гідності. Під впливом ідей братства були написані «Листи з Наддніпрянської України».

У 1892—1893 рр. Михайло Коцюбинський був членом нелегального громадсько-культурного товариства «Братство тарасівців». До «Братства тарасівців» входили такі відомі українські письменники й громадські діячі, як Борис Грінченко, Володимир Самійленко. Ідеї «Братства» відображені в казці Михайла Коцюбинського «Хо».

Розповідь вчителя

Перший осередок братства виник у Харкові, наступного року у Києві, згодом в Одесі, Лубнах, Полтаві та інших містах України. Загалом до десяти філій товариства входили близько ста осіб.

Братчики пропагували свої ідеї переважно серед гімназистів та студентів, поширювали привезену з Галичини нелегальну українську літературу. Одним із джерел фінансування діяльності братства були пожертви благодійників, зокрема, цукрозаводчика Василя Симиренка.

Найвпливовішим і найбільшим серед осередків братства був київський, який нараховував щонайменше 16 членів.

Першим прилюдним виступом "Братства" стало читання промови на Шевченківських роковинах у березні 1893 р. в Харківському університеті.



Братство тарасівців об’єднувала спільна програма, яку, супроводжуючи словами Т. Шевченка “Борітеся — поборете, Вам Бог помагає”, надрукував Львівський журнал “Правда” (1893 p.). Їхня програма — політична декларація “Кредо молодих українців”.

Ідеї братства тарасівці поширювали у своїх літературних творах, які друкували в галицькій пресі, а потім нелегально надсилали до Наддніпрянщини.

Ця деклярація спирається повністю на ідеї Тараса Шевченка; визнання Московщини окупантом України, який знищив всі політичні і культурні надбання українського народу і далі поневолює Україну.

У своїй промові вони стверджували: (робота з підручником с.157 зачитати)

  • українці є окремою нацією;

  • як кожна нація, українці потребують національної волі для "праці і поступу";

  • повна автономія України (на той час на це гасло не відважувався ніхто);

  • єдність українського народу (це гасло стало зародком майбутньої концепції соборності української держави);

  • негативне ставлення до українофільства (культурництва), але при цьому визнали його користь для національного руху;

  • радикалізм і екстремізм щодо "відступників";

  • необхідність українських шкіл;

  • вживання української мови та ін.

Ідеї "Братства" знайшли своїх прихильників, але значного поширення не набули через різко негативне ставлення "братчиків" до інших течій українського руху та особисті якості лідера "Тарасівців" М. Міхновського.

Що ви підготували про діяльність М. Міхновського у Братстві?

Повідомлення учнів.

Микола Міхновський завжди йшов проти течії - для нього існувала тільки власна мрія, задля якої він жив і дихав. Цю мрію він означив, іще будучи студентом-першокурсником правничого факультету Київського університету святого Володимира: державна самостійність української нації.

"Микола Міхновський належав до тієї когорти людей, кого неможливо назвати "людиною свого часу". Він його випереджував. У той час, коли його сучасники несміливо подавали голос за автономію України, він звучно і твердо відстоював ідею українського самостійництва і своєю безкомпромісною боротьбою наближував перспективу незалежності конкретними справами", - підтверджує доктор історичних наук Федір Турченко.

Шлях до реалізації своєї мети юний Міхновський почав шукати у Братстві тарасівців. Він створив ідеологічну платформу Братства, назвавши її "Credo молодого українця", за суттю своєю - перший програмний твір, у якому сформулював революційну й якоюсь мірою божевільну для того часу мрію.



"Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави. Ми боремося за самостійну суверенну Україну, соборну, цілу і неподільну - від Сяну по Кубань, від Карпат по Кавказ, вільну між вільними, без пана й без хама", - рішуче й безповоротно окреслив 18-річний Микола Міхновський власне життєве кредо.

Розповідь вчителя

"Братство тарасівців" було створено за принципами таємної організації і розбивалось на "п'ятірки", які на середину 90-х років XIX ст. діяли в Харкові, Одесі, Києві, Полтаві, Чернігові, Лубнах та деяких інших містах.

Робота з контурною картою

Позначити міста в яких діяли «п'ятірки»

У 1893 р. в Києві відбувся організаційний з'їзд братства, який, можливо, мав надати організації більш стрункої форми. Але, оскільки "Братство тарасівців" не мало конкретної програми дій, а подекуди просто дублювало старе культурництво (наприклад, демонстративне носіння національного одягу), воно стало занепадати. У 1898 році воно розпалося. Цьому сприяли і поліцейські переслідування членів організації.

24 його члени були заарештовані і більшість з них ув'язнено.

Що сталося з Іваном Липою? Повідомлення учня

Іван Липа

Попри надзвичайну конспірацію, уберегтися від пильного жандармського ока не вдалося. У ніч на 1 травня 1893 року поліція провела понад 40 обшуків у братчиків. Мужня поведінка тарасівців на допитах, коли жоден із них не видав організації, за винятком епізодів, що так чи інакше були відомі поліції, обернулася тим, що незабаром більшість заарештованих звільнили. У 1893 році Івана Липу заарештували за нелегальне перевезення україномовної літератури зі Львова до Харкова. Він 13 місяців перебував у в'язниці, три роки жив під наглядом поліції, позбавлений права жити в центральних губерніях Російської імперії.

Розповідь вчителя

Під впливом ідей тарасівців на Східній Україні було заснована перша політична партія – Революційна українська партія (РУП) — перша активна політична партія в центрально-східній Україні, заснована 11 лютого 1900 в Харкові діячами студентських громад: Д. Антоновичем, М. Русовим, Л. Мацієвичем, й ін. як підпільна революційна партія. 

Значення цієї організації полягає у тому, що Тарасівці були першою ланкою на шляху утворення справжніх політичних партій у Східній Україні. Вони першими в Наддніпрянщині поставили на перший план не культурницькі питання, що було характерним для громадівського руху 60-80-х років, а політичні і економічні питання.


24 вересня 2014 року у містечку Глинськ, що на Сумщині, за ініціативою Центру національного відродження відкрили меморіальну дошки "Братству Тарасівців". 

Саме у Глинську, влітку 1891 року, було закладено основу програми "Братства Тарасівців", в якій вперше поставлено за політичну мету здобуття Самостійної України.

Хронологічна задача

Порахуйте, скільки років минуло з дня заснування Братства тарасівців до відкриття меморіальної дошки? 123 роки


IV. Узагальнення вивченого

Тести в гугл класі

1.Начало формы

Які із зазначених нижче фактів біографії належать Володимиру Антоновичу? *

1.Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.).

2.Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864—1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.).

3.Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії , де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада».

4.Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.).

2.Братство тарасівців існувало *

1.1892-1897 рр

2.1891-1898 рр

3.1890-1895 рр

4.1891-1899 рр

3.Яка організація мала такі програмні засади? «Самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби;боротьба з імперіалізмом, боротьба зі свавільними утисками;не говорити, а робити; не знати, а вміти;Україна для українців, цебто що визнають себе українцями..." *

1.Братство тарасівців

2.Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

3.Історичне товариства Нестора Літописця

4.Київська громада

4.Коли утворилося «Братство тарасівців»? *

1.1873 р.

2.1891 р.

3.1876 р.

4.1898 р.

5.На фото зображено *

1.політичного діяча, історика, засновника Вільної української друкарні в Женеві, видавця журналу «Громада».

2.історика, голову Історичного товариства Нестора-літописця, одного з ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

3.етнографа, громадського діяча, автора вірша «Ще не вмерла України...».

4.історика, професора Київського університету, автора праць з історії козацької України, члена Кирило-Мефодіївського братства.

6.Про яку організацію йдеться? "Заснувала в Києві видавництво «Вік», відкрила велику книгарню, улаштовувала маніфестації на Шевченківські свята та ювілеї письменників..." *

1.Історичне товариства Нестора Літописця

2.Київська громада

3.«Братство тарасівців»

4.Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

7.До складу Братства тарасівців входили: *

Т. Шевченко

М. Костомаров

М. Міхновський

П. Куліш

І. Липа

М. Драгоманов

Б. ГрінченкоКонец формы


V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 17, підготувати повідомлення про Ісмаїла Гаспринського


VІ. Підбиття підсумків

Висновки:

Незважаючи на урядові заборони, український рух продовжував свій розвиток.У 80-90-ті рр. ХІХ ст. він вступив на новий етап. Культурницька робота в межах громад уже не задовольняла молоде покоління українських діячів. Загальним підсумком цього етапу українського руху в Надніпрянщині став перехід до політичного етапу національно-визвольної боротьби.




Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.