Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Виховні заходи з теми прав дитини. Практичні кейси
»
Взяти участь Всі події

Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1651-1653 рр.

Історія України

Для кого: 8 Клас

01.04.2021

442

60

0

Опис документу:
Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII СТ. Підтема: Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1651-1653 рр. Цілі уроку: • охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1651–1653 рр., дати їм історичну оцінку;
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дата______

Клас 8

Вчитель: Таранич О.В.

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Підтема: Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1651-1653 рр.

Цілі уроку:

  • охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1651–1653 рр., дати їм історичну оцінку;

  • розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне і другорядне, робити висновки і порівняння;

  • на прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

  • характеризувати основні події Національно-визвольної війни в 1650-1653 рр., пояснювати їхнє значення;

  • визначати роль кожної битви в розгортанні національно-визвольної війни українського народу;

  • показувати на карті напрямки походів українського війська в 1651-1953 рр., місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, територію Української гетьманської держави за Зборівським та Білоцерківським договорами, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини;

  • порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів.

Науково-методичне забезпеченняпідручник (автор В. С. Власов), атлас, мультимедійний проектор, презентація з ілюстративними та дидактичними матеріалами.

Історичні постаті: Іван Богун, Тиміш Хмельницький, Василь Лупу, Розанда Лупу.

Основні терміни та поняття: Берестецька битва, Батозька битва, Молдавські походи, Жванецька кампанія, антиукраїнська коаліція.

Основні дати та події: 1650 р., серпень ‒ Перший молдавський похід; 1651р., червень – битва під Берестечком; 1652 р., травень ‒ битва під Батогом; 1652р., серпень ‒ одруження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василє Лупу; 1653 р., квітень-травень ‒ похід козацьких полків під проводом Тимоша Хмельницького в Молдавію; 1653 р., серпень-вересень ‒ поразка українських військ під Сучавою; 1653 р., вересень-грудень ‒ облога Жванця на Поділлі.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями

1.Відповідно до якого договору встановлювалися кордони України?

2.Охарактеризуйте політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави.

3. Назвіть столицю гетьманської держави.

4. Назвіть країни, що були союзниками козаків.

5. Охарактеризуйте дипломатичну діяльність Б.Хмельницького.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Народ України був незадоволений умовами Зборівської угоди, але гетьман змушений був рахуватися з ним. Кримський хан вагався чию сторону йому вигідніше обрати. Тому 1650 р. для Гетьманщини розпочався із пошуків надійного союзника.

Запитання: Чому Зборівський мирний договір не влаштовував Річ Посполиту та козацьку Україну?

  1. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  1. Берестецька битва

  2. Битва під Батогом

  3. Молдавські походи

  4. Жванецька облога

1.Берестецька битва

Наймасштабнішою битвою періоду Української національно-визвольної війни середини ХVІІ ст. є битва під Берестечком, де в бою зіткнулися, з одного боку, козацько-селянське військо Богдана Хмельницького, його союзники кримські татари та військо Речі Посполитої, з іншого. Ця битва мала неабияке значення для обох сторін: поляки прагнули взяти реванш за поразку у попередніх битвах під Жовтими Водами, Корсунській, Пилявецькій, Зборівській та ін. і врешті-решт розправитися із бунтівниками; натомість козакам необхідно було силою зброї остаточно довести право на існування власного державного утворення ‒ Держави Війська Запорозького.

Важливим поштовхом для переходу до активних дій Б. Хмельницького стало те, що у квітні 1651 року Папа Римський надіслав тодішньому польському королю меч і прапор, та дав благословення боротись за католицьку віру. Ян ІІ Казимир сприйняв це як знак готувати наступ, та уже влітку того ж року разом із 100-тисячним добре озброєним військом оточив Берестечко. Місто мало важливе стратегічне значення, оскільки знаходилось на межі Галичини і Волині.

Робота в групах над історичними джерелом.

Завдання: прочитайте уважно текс та дайте відпові до запитання.

М. Аркас про Берестецьку битву.

«Вороги зійшлися коло містечка Берестечка на Волині (недалеко Володимира) на р. Стирі. Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада хана. Татари зробили перший наскок на Поляків, а тоді, неначе злякавшись їх одсічи, кинулися тікати. Побачивши таке, Хмельницький поскакав до хана, щоб довідатися, що таке. Хан викручувався то тим, то сим, а другого дня з усією ордою став одступати. Хмельницький умовляв його, пригадував присягу, докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім писаря військового Виговського і забрав іх з собою в неволю. Оставшись без гетьмана козаки почали помаленьку одступати.

Уночі вони обгородили свій табор із трьох боків возами, посковувавши їх ланцюгами, і обкопалися валом; з четвертого боку їх захищало болото. На другий день обступили Поляки аж з трьох боків козацький табор і почали стріляти з гармат. Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на Поляків; багато їх лягло трупом у тих бойовищах, багато лягло й козаків. Три дні билися отак козаки, а на четвертий у-ночі, під проводом Богуна, вийшли із табора і кинулися на Поляків. Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитись через велике військо польське, і почали вони перемовлятися з Поляками, на яких умовинах зложити згоду. Та Поляки, почуваючи свою силу, вигадали їм такі умовини, що козаки положили, краще усім головами накласти, ніж на те пристати. Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото, що захищало їх з четвертого боку, та через річку Пляшову. Не перестаючи нападати на Поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося у таборі. Через сі греблі він у-ночі на Петра й Павла перевів більшу частину свого війська, – у таборі зосталися найбільше селяне, що ще не звикли до військового порядку. Тим часом хтось пустив чутку, що вся старшина утікла і покинули військо на заріз. Тоді сталася страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Даремне Богун спиняв їх і гукав з того берега, щоб держалися порядку, – вони, як вівці, натовпом кинулись на ті хисткі греблі тисячами, давили, топили один одного, пхали у воду, штовхали, – аби втікти. Поляки, побачивши се, ударили на табор. Багато тоді народу побито – „мабуть не було такого, що не вбив би козака" – пише один Поляк.»

Запитання:

1.Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?

2.Яку роль відіграли татари у битві?

3.Хто з соратників Б.Хмельницького відіграв вирішальну роль у битві?

4.Чим закінчилася битва для військ Б.Хмельницького?

5.Чому битву біля р. Пляшівка називають «берестецькою катастрофою»?

6.Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків?» Свою відповідь аргументуйте.

Поразка у битві під Берестечком мала чимало негативних наслідків для української сторони, найбільш прикрою з яких стало підписання Білоцерківського договору. Його метою було нібито укладення миру між ворогуючими сторонами, однак при цьому він містив чимало пунктів, які можна розцінити, як суттєву дискримінацію української сторони. Для підтвердження цих слів достатньо привести у приклад кілька положень вказаного документу:

  • реєстр козаків скорочувався до 20 000;

  • гетьманська влада поширювалась лише на територію і населення Київського воєводства;

  • поверталось кріпосне право для селян та козаків;

  • шляхта отримувала назад свої володіння, які були втрачені раніше.

Завдання: Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів. В чому полягали ключові відмінності?

Хорошою новиною стало те, що договір, підписаний у Білій Церкві, так і не був затверджений у Сеймі. При цьому діяв він усього рік, бо уже навесні наступного року Хмельницький разом з новою армією завдав полякам нищівної поразки . Таким чином, хоча битва під Берестечком і стала найбільшою у часи Хмельниччини, поразка у ній не знищила запалу козаків та не зупинила Національно-визвольної війну.

2. Битва під Батогом

Невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651 року, призвела до тяжкої Білоцерківської угоди. Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. Наприкінці квітня 1652 року, у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана зі старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій із Польщею. 

Завдання:

  1. Переглянути відео «Перемоги української армії: Батіг, Нація героїв» https://www.youtube.com/watch?v=xjEi88U6uEc&list=LL&index=25

  2. Дати відповіді на поставлені запитання:

1. Які результати й наслідки мала ця битва?

2. Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.

Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти. До початку липня на території України відновлюється козацький адміністративний устрій. Богдан Хмельницький знову відновив кордон по Дністру і Случі. 

3. Молдавські походи

Б. Хмельницький розумів, що потрібно мати надійних союзників для боротьби з Польщею. Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни ‒ Валахію, Трансільванію, Молдову. Ще влітку 1648 р. гетьман удавався до спроб схилити молдовського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною.

Завдання:

1.Знайти на карті держави – Валахію, Трансильванію і Молдову.

2.Опрацювавши матеріали підручника та заповнити запропоновану схему за вказаною послідовністю.

Дата походу ≥ мета походу ≥ хід подій ≥ результат

Молдавські походи

4.Жванецька облога

Завдання: уважно перегляньте запропоноване відео «Жванецька облога», та визначне 4 тези, які будуть стосуватися наслідків Жванецької компанії Б. Хмельницького.

Посилання на відео ‒ https://www.youtube.com/watch?v=ew7SCGbg8SE

Таким чином, чергова зрада кримського хана підштовхнула Б. Хмельницького до зміни зовнішньополітичного вектору та пошуку нового союзника.

IV. Узагальнення та систематизація отриманих знань

За допомогою прийому «Кубик Блума» провести рефлексію та узагальнення отриманих знань.

На гранях кубика розміщено завдання ,що починаються словами :

  • Назви

  • Чому

  • Поясни

  • Запропонуй

  • Придумай

  • Поділися

Завдання: методом «мозкового штурму» скласти 6 запитань, які будуть розпочинатися вказаними вище маркерами слів.

Орієнтований перелік запитань до «кубика Блума»:

  1. Назвіть головні битви Б. Хмельницького періоду 1650-1653 рр.

  2. Чому провідна роль Берестецької битви належала І. Богуну?

  3. Поясніть з якою метою були організовані Молдавські походи?

  4. Запропонуйте варіанти імовірних союзників Б. Хмельницького станом на кінець 1653 р.

  5. Придумайте три аргументи для Гетьманщини на користь обрання у союзники Московського царства.

  6. Поділіться своєю думкою, щодо результатів Жванецької кампанії.

V. Домашнє завдання

Опрацювати & 20, впр. 1-5 (усно)

Творче завдання: скласти два сенкани про Б. Хмельницького (один від імені польського короля, другий від імені Івана Богуна)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.