Воєнна історія людства: Взяття Чори (457 р.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 11). Інформація може бути використана як дидактичний матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Взяття Чори

457 р.

У 440 р. правителем Кавказької Албанії став Ваче ІІ. Він був сином албанського царя Арсвагена і дочки сасанідського пануючи Йєздигерда II. Зі свідченнями давніх авторів відомо про те, що спочатку Ваче був вихований в християнському дусі і вважав себе християнином, але потім Йєздегерд змусив його прийняти релігію персів. Ваче побудував нову столицю Албанії місто Партав (сьогодні Барда – місто, центр Бардинського району Азербайджану), де у VI–IX ст. розташовувалася резиденція албанського католікоса. Перенесення культурно-політичного центру країни з давньої столиці Капалак (на лівобережжя Кури) було пов'язане з частими нашестями тюркомовних кочівників. Правління Ваче ознаменоване антиперським народно-визвольним рухом – повстанням народів Вірменії, Грузії, Албанії (450–451), очоленим вірменським полководцем Варданом Маміконяном, а також антиперським рухом в Албанії (457–463), який підняв і очолив сам албанський цар. Причинами, що спонукали народи Албанії, Грузії і Вірменії до антиперських виступів, були релігійний, економічний і політичний гніт. Шахи з династії Сасанідів прагнули добитися культурної асиміляції албанів, вірменів і грузинів шляхом викорінюванняхХристиянства і насильницького навернення в маздеїзм. Ця політика призвела до того, що народи кавказьких країн разом піднялися на захист християнської віри і повстали проти перського гніту. Після придушення Сасанідами повстання 450–451 років цар Ваче очолив великий рух усього албанського народу проти Сасанідів і відрікся від зороастризму, який він вимушений був прийняти з примусу в 450 р. Більше того, він навернув до Христа свою матір і дружину. У 457 р. албанські повстанці захопили проходи Чора (Дербента) і в союзі з маскутами (плем'я, що мешкало в горах у Південному Дагестані між pp. Самуром і Бельбеком) і 11 «царями» гірських племен Великого Кавказу два роки вели успішні воєнні дії проти перських військ, що вдерлися в Албанію [120, с. 61]. Неодноразові спроби персів почати переговори з Ваче виявилися марними. Тоді перси за велику плату покликали на допомогу гуннів-оногурів, які вторглися в Албанію через Аланські ворота (Дар-і-алан, Дарьяльська ущелина) і в 462 р. почали тривалу боротьбу з албанами. Оногури впродовж року безуспішно билися з албанським царем. Тільки у 463 р. повстання було жорстоко придушене. Ваче, відрікшись від престолу, а сам прийняв чернецтво. На його прохання Пероз залишив за ним тисячу будинків (сімей), виділених йому батьком ще в дитинстві. Він влаштувався в місті Чора, де у зв'язку з цим виникає єпископальна кафедра [120, с. 61]. Албанське царство ж на тридцять років потрапляє під безпосереднє управління перської адміністрації. В період правління сасанідського правителя Валарша (484–488 рр.), перервана царська влада в Албанії була тимчасово відновлена і на престол був зведений Вачаган III, племінник Ваче II. Вірменський Католікос Гют (461–471) направив Ваче після його зречення послання, яке є славослів'ям на його честь. Звертаючись до нього, Гют писав: «Ти привів до себе на допомогу з неба Святу Трійцю... Ти уподібнився сонцю, посилився Батьком, підбадьорився Сином і просвятился Духом Святим... Ти відлинув виковане із золота царство своє – і ось збережений для тебе нерукотворний вінець, який ти отримаєш зі святих рук Христа... Мученицьке ім'я твоє на золотій дошці разом з апостолами, першомучениками, патріархами вписалося в книгу Житія на небесах... Мученик Христовий, співмученик хреста, прославлюваний ангелами, пречистий сину мій Ваче, царю Албан, земний володарю єпископа Гюта..» [121].

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 11 (V ст.). – Рукопис. – 470 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00