Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Воєнна історія людства: Операція «Відновлення демократії» (2017 р.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 51). Інформація може бути використана як дидактичный матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Операція «Відновлення демократії»

2017 р.


Адам Берроу

1 грудня 2016 р. в Гамбії відбулися вибори президента країни, на яких опозиційний кандидат Адама Берроу з результатом 45,5 % голосів виборців проти 36,7 % переміг чинного президента Яйя Джамме, який обіймав посаду глави держави з 1994 р. Джамме визнав свою поразку [107], проте 9 грудня під час телезвернення до населення країни відмовився визнавати результати виборів, посилаючись на нібито порушення, які мали місце у ході волевиявлення, та оголосив про проведення повторних президентських виборів [108]. 18 січня 2017 р. президент Джамме запровадив у Гамбії надзвичайний стан терміном на 90 днів; парламент країни підтримав рішення президента [109]. Влада Сенегалу, підтримувана ЕКОВАС, заявила про готовність розпочати військову операцію з метою забезпечення приходу до влади обраного на виборах 1 грудня Адама Берроу, якщо президент Джамме не складе свої повноваження до опівночі 19 січня за Грінвичем; про військову допомогу Сенегалу оголосили влада Нігерії та Гани [110], 19 січня про готовність приєднатися до коаліції заявили Малі та Того [111]. 13 грудня поліція зайняла приміщення гамбійської виборчої комісії; у відповідь на силові дії режиму президенти Нігерії Мохаммаду Бухарі, Ліберії Елен Джонсон-Серліф та Сьєрра-Леоне Ернест Бай Корома пригрозили Джамме «жорсткими заходами», у тому числі санкціями [112]. 19 січня в будівлі посольства Гамбії в Сенегалі в Дакарі відбулася церемонія інавгурації новообраного гамбійського президента Адама Берроу [113]. 19 січня влада Сенегалу оголосила про початок вторгнення до Гамбії. Вторгнення сенегальської армії було санкціоновано ЕКОВАС [114]. Як повідомляє ВВС, Сенегал ввів війська згідно одноголосному рішенню Ради безпеки ООН. Відзначається, що у відповідній резолюції засуджується небажання Джамме покинути свій пост, за документ проголосували всі 15 держав – членів Ради безпеки ООН. «Разом з Сенегалом свої війська до Гамбії відправить і Нігерія. Раніше стало відомо, що вона вже виділила на операцію кілька своїх літаків і як мінімум один військовий корабель» [106]. Приведений до присяги президент Берроу після своєї інавгурації закликав гамбійських військовослужбовців не залишати свої казарми у разі вторгнення сил західноафриканської коаліції до країни, а тих військових, хто підтримає президента Джамме пообіцяв визнати заколотниками [115]. Згодом коаліція (їхні сили налічували: зі сторони Сенегалу – 7000 солдатів, з Нігерії – 200-800 солдатів, 1 військовий корабель «Єдність», Гани – 205 солдатів і Гамбії – бл.125 солдатів ) оголосила про призупинення вторгнення до полудня 20 січня, таким чином надаючи можливість проведення переговорів з президентом Джамме за посередництва президента Гвінеї Альфа Конде [116]. 21 січня Джамме оголосив, що відмовляється від боротьби за владу. На місцевому телебаченні він заявив, що в Гамбії не повинно пролитися навіть краплі крові. Потім він сів у літак, котрий, швидше всього полетів до столиці Гвінеї Конакрі [117]. Після його від'їзду казна держави виявилась порожньою – з неї зникло $11 млн. Про це повідомив радник нового лідера держави Май Ахмад Фетт: «Це підтвердили технічні фахівці міністерства фінансів і центробанку Гамбії» [105].




Література: Гоман Р. В. Битви. Том 51 (2001–2020 рр.). – Рукопис. – 480 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.