Воєнна історія людства: Облога Пілоса (409 р. до н.е.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства - Облога Пілоса (409 р. до н.е.). Аналузуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 2)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Облога Пілоса

409 р. до н.е.

Після гучних перемог над пелопоннесцями у 410 р. до н.е., Алківіад відправив афінські кораблі на Геллеспонт, задля того щоб встановити контроль над протоками. Діодор: «Коли лакедемоняни дізналися, що усі афінські сили знаходяться в Геллеспонті, вони вирушили у похід на Пілос, який був зайнятий мессенським гарнізоном. На морі вони мали 11 кораблів, з яких п'ять були з Сицилії, а шість були укомплектовані власними громадянами. У той час на суші вони зібрали достатню армію і, після того, як оточили дане укріплення, стали здійснювати грабіжницькі набіги як з суші, так і з моря. Дізнавшись про це, афінський народ послав на допомогу обложеним 30 кораблів під командуванням стратега Аніта (пізніше, він був одним з обвинувачів Сократа), сина Анфеміона. Флот цей виплив, але внаслідок бурь, не зміг обігнути Маленейський мис і поплив назад в Афіни. Народ, обурений цим вчинком, звинуватив його у зраді і віддав під суд. Аніт, знаходячись в такому небезпечному становищі, врятував своє життя за допомогою грошей, і, як вважають, був першим афінянином, що підкупив суддів. Тим часом, обложені в Пілосі мессенці вдало протистояли ворогові, чекаючи афінської допомоги. Проте, незабаром їхнє становище стало нестерпним, оскільки вороги, розділившись на декілька змін, безперервно атакували фортецю, а з обложених частина померла від ран, частина знемагала від відсутності їжі. Тому вони були вимушені здатися, і отримали можливість безперешкодно залишити місто. Так лакедемоняни оволоділи Пілосом, після того, як ним п'ятнадцять років володіли афіняни, з того часу, як його укріпив Демосфен». Узяття Пілоса пелопоннесцями відбулося взимку 409/408 р. до н.е. На думку, Е. Фролова участь у підкоренні міста взяв також сиракузький полководець Гермократ: «З отриманими від Фарнабаза грошима Гермократ з'явився в Пелопоннес і тут, в Мессенії, побудував 5 трієр і навербував 1000 найманців (Diod., XIII, 63, 2, де місце будівництва кораблів – Мессенія – сплутано з місцем висадки в Сицилії – Мессаною). З цими силами він, мабуть, допоміг спартанцям при узятті назад Пілоса взимку 409/8 р.». Однак, приблизно у цей же час Гермократа спіткала важка звістка з батьківщини. Ксенофонт: «Народні збори Сиракуз оголосили їх вигнанцями. Було скликано збори сиракузьких воїнів, і Гермократ, виступивши від імені усіх воєначальників, гірко скаржився на долю, кажучи, що вони всі несправедливо і протизаконно були оголошені вигнанцями, і застерігав воїнів й надалі бути такими ж хоробрими і коритися наказам, як раніше. «Згадайте, – говорив він, – скільки битв ви здобули і скільки кораблів ви захопили одні, без сторонньої допомоги.. А скільки разів ви, під нашим командуванням, виявилися непереможними, б'ючись разом з іншими, маючи найкращу військову виправку завдяки як нашому умінню, так і вашій хоробрості, проявленій вами і на суші і на морі». Потім він запропонував війську вибрати тимчасових керманичів, поки не прибудуть з батьківщини вибрані замість них заступники. Але військо з гучним криком наполягало, щоб вони залишалися при владі, – особливо ж наполягали керманичі трієр, морські воїни та інші командувачі. Стратеги у відповідь на це сказали, що недобре влаштовувати заколот проти своєї держави і що вони просять тільки, щоб виступили обвинувачувачі, а вони зі свого боку визнають своїм боргом виправдатися. Але ніхто і ні в чому не звинувачував воєначальників, і вони на загальне прохання залишилися на займаних ними посадах до прибуття заступників: Демарха, сина Епікіда, Мискона, сина Менекрата, і Потамія, сина Гносія».

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 2 (V ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 392.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
0
міс.
2
4
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!