Воєнна історія людства: Облога Підни (410 р. до н.е.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства - Облога Підни (410 р. до н.е.). Аналузуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 2)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Облога Підни

410 р. до н.е.

У другий період Пелопоннеської війни змінилося співвідношення сил протиборчих сторін. Сицилійська катастрофа, декелейська блокада Афін, розлад їхнього господарства внаслідок втечі 20 тис. афінських рабів до ворога поставили афінську державу у надзвичайно важке становище. Спарта за допомогою Персії намагалася зруйнувати афінський морський союз і поставити свого противника на коліна. Театр бойових дій на цьому етапі війни був порівняно далеко від македонських кордонів і менше, ніж раніше зачіпав інтереси Македонії. Це дало можливість македонським керманичам більше уваги приділяти внутрішньому становищу країни, укріпляти її соціально-економічний устрій. Вже на самому початку своєї діяльності цар Архелай (413-399 рр. до н.е.), великий прихильник грецької культури і поета Евріпіда, став обережно здійснювати свою політику, направлену на забезпечення безпеки країни і встановлення внутрішнього порядку у ній. З метою убезпечення країни від ворожих нападів з гірської і морської сторін Архелай прийняв ряд мір для зведення міст, стіни яких цілком могли служити захистом від ворожих нападів. У короткому повідомленні про діяльність Архелая Фукідід ставить його нарівні з найвидатнішими правителями і вважає, що він зробив для країни більше, ніж усі попередні царі. Архелай збудував більшість існуючих укріплень в країні, проклав прямі дороги, що з’єднували віддалені міста країни, покращив стан війська, забезпечивши його людьми, важким озброєнням і всім решту, що було необхідне для військових потреб. Для втілення у життя усіх цих заходів вимагалося багато грошей, набуття яких для Македонії, як країни землеробської і відносно відсталої, було дуже складним. Д. Канацуліс вважає, що доходи македонської казни поповнювалися податками з селян, купців, підприємців, міст і т. д. Збільшилися грошові збори і після узяття Підни, головним чином через широкий продаж будівельного матеріалу за межі Македонії. Доволі значними були доходи, що збиралися зіз царської землі, з безкінечних македонських лісів, з золотих родовищ. Заході, проведені Архелаєм, мали на своїй меті збереження безпеки країни і її централізацію. З Афінами, ослабленими після сицилійської катастрофи і, які вже не становили небезпеки для Македонії, Архелай підтримував добросусідські відносини, що перш за все вилилося в організацію торгівлі між обома країнами. З Македонії афіняни одержували продукти скотарства, землеробства, метали і смолу. Особливо широко вивозився корабельно-будівельний матеріал з Афін і на острів Самос, де перебувало афінське військо. Невдача сицилійської експедиції і загибель флоту викликали велику необхідність у будівельних матеріалах. У зв’язку із цим Архелай відпускав афінянам більшу кількість лісу. За це все афіняни надавали Македонії деякі послуги. Зокрема, коли в 410 р. до н.е. Підна відпала від Македонії, Архелай за допомогою афінського стратега Фермона взяв в облогу бунтівне місто. Про цей похід згадує Діодор: «Македонський цар Архелай з великим військом пішов проти жителів Підни, що повстали проти нього і взяв місто в облогу. Він одержав підкріплення від Ферамена з його флотом. Але облога затягнулася, і той повернувся у Фракію до Фрасібула, головнокомандувача усім флотом. Тоді Архелай, повівши облогу Підни більш енергійно і, узяв місто, переніс його від моря на більше, ніж на 20 стадій (приблизно 3 км, 560 м)». До нас дійшло одне рішення афінських народних зборів, у якому висловлювалася подяка Архелаю за його заслуги перед Афінами і присвоєння йому і спадкоємцям його титул «проксен».

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 2 (V ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 381.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
0
міс.
1
7
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!