Воєнна історія людства: Облога Куско (1536–1537 рр.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 25). Інформація може бути використана як дидактичний матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Облога Куско

1536–1537 рр.

Після битви у долині Юкай Інка Манко не поспішав відразу атакувати Куско, збираючи армію, чисельність якої коливалася від 100 до 200 тис. воїнів (називають також цифру від 40 тис.); їм протистояли 190 іспанців, серед них 80 вершників, і декілька тисяч індіанців [57, с. 186]. Облога Куско почалася 6 травня 1536 р. повномасштабною атакою армії інків у напрямку до головної площі міста; їм вдалося зайняти велику частину Куско, тоді як іспанці сховалися в двох великих будівлях біля головної площі [57, с. 188]. Конкістадорам вдавалося відбивати з цих позицій атаки інків і здійснювати успішні рейди проти нападників [57, с. 190]. Щоб поліпшити свою позицію, іспанці вирішили атакувати комплекс Саксайуаман, що служив головною базою підготовки воєнних дій інків. 50 вершників під проводом Хуана Пісарро, разом з індіанськими союзниками здолали інших слабо захищені рубежі і барикади інків, зробивши широкий обхідний маневр за межами Куско. Під час лобової атаки проти стін Саксайуамана, Хуан Пісарро (не носив шлома бо мав травму щелепи) отримав удар каменем в голову і помер через декілька днів. Наступного дня іспанці відбивалися від багатократних контратак індійців і споруджували штурмові сходи, які використали тією ж ночі у вже своєму штурмі підпірних стін фортеці. Іспанцям вдалося їх захопити, змусивши інків сховатися в трьох великих вежах і групі інших будівель фортеці. Воєначальники інків Паукар Уаман і верховний жрець Вільяк Уму прийняли рішення покинути вежі, прорвавшись через іспанців до табору Інки Манко в Кальці, щоб благати того про підкріплення. Розрахунок був на те, що якщо 2 тис. захисників які залишилися змогли б утримати фортецю Саксайуаман, то контратака індіанців, що підійдуть на допомогу, могла б загнати іспанців у пастку її потужних стін. Спроба прориву увінчалася успіхом, і інки, що залишилися у фортеці, потрапили під командування Тіту Куси Гуальпи. Проте, незважаючи на запеклий опір Тіту іспанцям вдалося твердо закріпитися в Саксайуамані до приходу підкріплення інків [57, с. 196]. Захоплення Саксайуамана ослабило тиск на іспанський гарнізон в Куско, воєнні дії тепер зводилися до щоденних сутичок, що переривалися лише інками під час їх релігійних свят під час молодика [57, с. 197]. У цей період іспанці діяли жорстоко, щоб деморалізувати індіанців, зокрема Ернандо Пісарро наказував вбивати усіх захоплених жінок [57, с. 199]. Натхненний своїми успіхами, Пісарро очолив атаку на табір Інки Манко, що знаходився тепер в Ольянтайтамбо, на віддалі від Куско. Проте Інка Манко зумів перемогти іспанців у битві при Ольянтайтамбо завдяки укріпленням і складному рельєфу місцевості [57, с. 209]. Іспанський гарнізон спромігся на великі успіхи в декількох рейдах, метою яких було поповнення запасів продовольства, що виснажувалися [57, с. 211]. Тим часом, Інка Манко, вирішивши отримати вигоду з перемоги біля Ольянтайтамбо, здійснив нову атаку на Куско; проте, іспанська кавалерія, зіткнувшись з армією інків, зруйнувала увесь ефект несподіванки цього нападу індіанців. Тієї ж ночі іспанці організували свою атаку на армію інків, заставши їх зненацька [57, с. 212]. Після 10 місяців жорстокої боротьби в Куско, де важливу роль грав чинник морального стану сторін, Інка Манко вирішив зняти облогу міста і відійти до Вількабамби. Прийнято вважати, що можливе узяття Куско було останнім шансом інків відстояти свою імперію; але в той же час це рішення могло бути реакцією на іспанців, що йшли з Чилі на чолі із Дієго де Альмагро. Останньому, що ворогував з братами Пісарро, вдалося узяти Куско 18 квітня 1537 р.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 25 (1501-1550 рр.). – Рукопис. – 470 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.