Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

Воєнна історія людства: Хімічна атака на Хан-Шейхун (2017 р.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 51). Інформація може бути використана як дидактичный матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Хімічна атака на Хан-Шейхун

2017 р.


За даними американської розвідки, попри взяті на себе зобов'язання в 2013 р., сирійський уряд зберіг певну кількість бойових отруйних речовин та засобів їх застосування. Так, за словами колишнього сирійського генерала Захер ас-Саката, який втік з Сирії в 2013 рю, режим Асада мав щонайменше 2 тис. тонн забороненої зброї, зокрема зарину, речовини-прекурсори, авіаційні бомби і хімічні боєголовки для ракет типу «Скад» [341]. Командування країни мало намір застосування отруйних речовин проти свої опонентів з метою запобігти втраті територій, які воно розглядає як критично важливі для власного існування [342]. 25 березня 2017 р. сталась атака із використанням імпровізованої хімічної бомби начиненої хлором по лікарні в місті аль-Латаміна, в результаті якої загинуло три особи (в тому числі лікар Алі Дарвіш з пацієнтом), ушкоджень зазнали 35 чол. [343]. Так само не привернула уваги наступна атака, яка сталась 30 березня того ж року: режим Ассада здійснив авіаційний удар по місту аль-Латаміна із використанням зарину. В результаті атаки постраждало бл. 70 чол. [344]. Напад стався 4 квітня 2017 р. бл. 6:40–6:50 ранку за місцевим часом [345]. В цей час більшість жителів, зокрема дітей, знаходилися у своїх будинках. Погода була сонячна і безвітряна, з ясним небом. По місту Хан-Шейхун було випущено чотири ракети, в одній з яких містився отруйний газ. Вона потрапила в житловий квартал в північній частині міста. Свідки повідомили про появу дивного запаху приблизно через десять хвилин після авіаудару, потім з'явилися видимі симптоми отруєння [346]. Атака була здійснена 2 літаками Су-22 сирійських ВПС (по даним повстанців, позивні пілотів – Quds 1 і Quds 6), які піднялися з військової бази Шайрат. Рішення про здійснення цієї атаки було ухвалено на найвищих рівнях в ієрархії режиму Ассада [342]. Літак з'явився в районі Хан-Шейхун приблизно за 20 хвилин до появи повідомлень про хімічну атаку і покинув цей район незабаром після після її нанесення. За штурвалом літака був генерал Мохамед Хасурі, якого вважають виконавцем низки попередніх хімічних атак. Невдовзі він отримав привітання від керівника генерального штабу сирійської армії Алі Абдула Аюба «за успішне знищення сховищ зброї Аль-Каїди в Хан-Шейхуні» [347]. Працівники волонтерської організації «Білі каски» повідомили, що було чотири незвично слабкі вибухи [348]. Медичні працівники та свідки вказували на те, що напад відрізнявся від тих, які були в минулому. Тоді сирійські ВПС використовували боєприпаси з хлорним газом, який вбивав людей переважно у замкнутих приміщеннях і будівлях [340]. На відміну від отруєння хлором, в даній атаці, загинуло багато людей, що перебували на вулиці. Не було й типового для хлору зеленого диму. Характер вражень вказує на дію нервово-паралітичних речовин, зарину або зарин-подібної речовини [340]. Перші волонтери місцевої цивільної оборони, які прибули на місце вибуху на півночі міста відразу ж відчули на собі дію отруйної речовини [339]. Друга та третя команда рятівників вдягнули тільки звичайні марлеві пов'язки на обличчя [339]. Особи, котрі надавали першу допомогу і які здійснювали евакуацію, також зазнали труднощів з диханням, а деякі непритомніли після контакту з жертвами. До 7:30 ранку бл. 100 поранених були доставлені в місцевий польовий госпіталь. Через кілька годин після хімічної атаки, приблизно об 13:10 години за місцевим часом, центр цивільної оборони з прилеглим шпиталем, що частково знаходився під землею, теж зазнав бомбового удару. На нього було скинуто близько 8-10 бомб [338].




Література: Гоман Р. В. Битви. Том 51 (2001–2020 рр.). – Рукопис. – 480 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили