Воєнна історія людства: Друга облога Карвентської фортеці (409 р. до н.е.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства - Друга облога Карвентської фортеці (409 р. до н.е.). Аналузуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 2)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Друга облога Карвентської фортеці

409 р. до н.е.

Незважаючи на те, що в 410 р. до н.е. римляни відбили назад в еквів Карвентську фортецю, ті вже наступного року знову захопили дану твердиню, перебивши там всіх римлян. Час було вибрано вдалий, оскільки у Римі тривала політична боротьба. Ніколи раніше плебеї не переносли так важко позбавлення їх можливості брати участь у виборах військових трибунів. Своє обурення вони негайно виявили на квесторських виборах, помстившись тим, що вперше вибрали квесторів з числа плебеїв, поступившись лише одним місцем патрицієві Квінту Фабію Вібулану і віддавши трьом плебеям – Квінту Силію, Публію Елію і Марку Пупію – перевагу перед членами знатних сімейств. Тіт Лівій пише: «Прийняти таке свавільне рішення підбурили народ троє осіб з вельми небезпечного для патриціїв сімейства Іциліїв, вибрані на той рік в народні трибуни. Вони пообіцяли безліч великих звершень, яких жадав народ, але притому і попередили, що не зрушаться з місця, якщо на квесторських виборах, які сенат залишив рівно доступними для плебеїв і патриціїв, у народу не вистачить духу добитися того, чого він давно хоче і що дозволене законом». Оскільки в обох станах панувало збудження, а плебеї загордилися тим, що справу народу відстоюють тепер три вожді, що носять таке гучне ім’я, сенаторам стало ясно, що з будь-якими посадами, до яких допущені плебеї, відбудеться те ж саме, що й з квесторськими, і вони стали наполягати на виборах консулів, поки що не доступних для обох станів. Іцилії ж виступали за призначення військових трибунів, щоб плебеї врешті-решт були допущені і до вищих посад. Саме тоді надійшла звістка про грабіжницькі вторгнення вольсків і еквів у володіння латинів і герників. Як тільки консули, згідно сенатській ухвалі, приступили до набору війська, трибуни стали рішуче чинити цьому опір. Трибунів було троє – мужі найнеприборканіші і найродовитіші серед плебеїв. Двоє узяли на себе зобов’язання невідступно стежити за кожним кроком обох консулів, а третьому доручили то підбурювати, то осаджувати натовп промовами. Консули не могли добитися набору, трибуни – бажаних виборів. Але успіх вже схилявся на бік плебеїв, коли прийшла звістка про те, що екви напали на Карвентську фортецю і, поки її захисники грабували околиці, захопили Карвент, знищивши нечисленну варту, а потім перебили як тих, хто повернувся у фортецю, так і тих, хто бродив по околицях. Ця невдача римлян додала трибунам нові сили. Після марних спроб змусити трибунів не заважати веденню війни вони узяли верх, добившись сенатської ухвали про обрання військових трибунів, прийнятої, щоправда, з тією умовою, що народні трибуни, вибрані на цей рік і переобрані на наступний, в розрахунок прийматися не будуть: сенатори, звичайно ж, мали на увазі Іциліїв, запідозрених у тому, що у нагороду за свій бунтівний трибунат вони зажадають консульської честі (тобто посади військового трибуна з консульською владою). Але з відома обох станів почався набір війська і підготовка до війни. Різні літописці говорять кожен по-своєму про те, чи обидва консули відправилися до Карвентської фортеці, або один залишився для проведення виборів; всі сходяться тільки в одному: після довгої безплідної облоги римляни були змушені відступити від Карвента. Зусиллями того ж війська римляни відняли у вольсків Верругіну (цікаво, що Тіт Лівій, який єдиний з істориків того часу розповідає про цю подію, у своїй розповіді раніше не згадує коли саме Верругіна перейшла до вольсків) і, спустошивши їх володіння, а також розграбувавши землі еквів, повернулися з багатою здобиччю.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 2 (V ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 395.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
1
міс.
0
0
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!