Воєнна історія людства: Битва в землях Току (465 р.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 11). Інформація може бути використана як дидактичний матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Битва в землях Току

465 р.

У зовнішній політиці правитель Ямато спробував спертися на підтримку південно-китайської династії Сун. Тому у 2-му місяці 464 р. було відправлено посольство в Південний Китай. «Весною 8-го року, в 2-му місяці володар відправив в країну Куре. Муса-но сугурі Аво і Піно- кума-но Тамітукапі Пака-токо» [108, с. 356]. Повернулося посольство в 466 р. У 4-й день 9-го місяця 10-го року пр. (466 року) Муса-но сугурі Аво та інші прибули в Тукусі, привізши подарунки від імператора Південної Сун. Цікаво, що китайські джерела про це посольстве не згадують. Проте стосунки Ямато з Сілла продовжували загострюватися. Як виявляється з тексту «Ніхон-сьокі», виник конфлікт між Сілла і Ямато через земмі володіння Ток (по-японськи Току, про точне місце розташування цієї країни нічого не відомо) в Кая (Карак) [109, с. 354]. У 465 р. «володар особисто вирішив напасти на Сілла, але передумав. Замість цього, він призначив полководцями Кі-но Во-юмі-но сукуне, Сога-но Карако-но сукуне, Опо-томо-но Катарі-но мурадзі, Вокапи-но сукуне», оголосивши їм, що династія Сілла не проявляє шанобливості Ямато – сілласці не являються до двору, а також захоплюють фортеці Пекче [109, с. 354]. Японські війська, після прибуття в Кая, діяли чотирма загонами. Основний удар завдавав головнокомандувач японськими військами Кі-но Во-юмі-но сукуне. Останній був сином Кі-но Сиракі-но сукуне (Сирака-но сукуне згадується також в «Сінсен-седзі-року» як син Кі-но Цуну-но сукуне і предок роду Сакамото-но асомі), онуком Кі-но Цуну-но сукуні [вельможею при дворі правителів Хомуда і О-садзакі] і правнуком знаменитого Кі-но Такеуті-но сукунзе [Кі-удзі-нокатьо]. Сталася битва, сілласці зазнали поразки, і їхній ван поспішно відступив у супроводі декількох сотень вершників. В ході переслідування Кі-но Во-юмі-но сукуне убив одного з воєначальників противника. В результаті цієї перемоги землі Току були повернені під контроль Ямато. «Вночі ван Сілла почув з усіх чотирьох сторін стук барабанів [японських] воїнів і зрозумів, що країна Току вже повністю захоплена, і в сум’ятті утік з декількома сотнями своїх вершників. При цьому багато хто з них був повержений в сутичці. Кі-но во-юмі-но сукуне, переслідуючи їх, убив ворожого воєначальника прямо посеред його війська. Країна Току була скорена, але деякі її частини ще чинили опір» [108, с. 359]. Отже опір сілласців, хоча й розрізнений, тривав. Кі-но Во-юмі-но сукуне об'єднав сили чотирьох загонів. Увечері сталася ще одна битва, в якій загинули воєначальник Опо-томо-но Катарі-но мурадзі і Кі-но Вока-сакі-но Куме-но мурадзі. Цікавий епізод про це занотований у японській хроніці «Ніхон-сьокі»: «Того вечора Опо-томо-но катарі-но муразі і Кіно-воказаї-но куме-но муразі відважно билися і загинули в бою. Чоловік, що прислуговував Катарі-но муразі, з того ж роду, на ім'я Тумаро, прийшов в табір і став розпитувати про свого хазяїна. Не знайшовши його серед воїнів, він запитав: "Де дозволить перебувати мій хазяїн, владика Опо-томо"? Люди йому говорять: "Твій хазяїн разом з іншими загинув від руки ворога". І показали йому, де лежало тіло. Почув це Тумаро, тупнув ногою і сказав: "Мій хазяїн вже мертвий. Навіщо ж я залишуся жити один"? І він відправився в стан ворога і там теж загинув» [108, с. 359]. Вцілілі вороги відступили. Але, мабуть, і японське військо зазнало великих втрат і відійшло назад. До того ж захворів і помер головнокомандувач – Кі-но Во-юмі-но сукуне (потім був похований в Японії в поселенні Тамува (сьогодні містечко Місаки повіту Сеннан округу Осака). На якийсь час командування перейшло до Вокапі-но сукуне.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 11 (V ст.). – Рукопис. – 470 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.