Воєнна історія людства: Битва на річці Недао (454 р.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 11). Інформація може бути використана як дидактичний матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Битва на річці Недао

454 р.

Протягом осені 453 р. легати Валентиніана ІІІ відвідали з дипломатичними місіями двори впливових варварських королів з числа союзників покійного Верховного вождя гунів, і намовили в першу чергу гепідів (частина їх, тим не менш, залишилась на боці гунів) й остготів, крім них – герулів, свевів, скирів, ругів, дурмундурів, маркоманів, виступити проти ослаблих у внутрішній ворожнечі його нащадків, тим більше, що вони ще й зухвало погрожували германцям [27, с. 174]. За свідченням Йордана, «битва племен», або битва на річці Недао (притока Сави [25, с. 61]), відбулась у Паннонії навесні 454 р. [26, с. 260–261]. Повсталих очолював Ардаріх. Сини Аттіли попри усобиці, в даному масштабному бойовому зіткненні виступили єдиним фронтом. Однак надто багато племен об’єдналося проти них. Йордан повідомляє: «Гадаю, що там було видовище, варте подиву: можна було бачити і гота, який бився списами, і гепіда, шаленіючого мечем, і руга, котрий переломлює дротики в його [гепіда] рані, і свава відважно діючого дрючком, а гуна – стрілою, і алана, шикуючого лави з важкою, а ферула – з легкою зброєю» [26, с. 261]. Після «численних і важких сутичок» гуни та їхні прибічники зазнали поразки, втративши вбитими майже 30 тис. воїнів [24, с. 210]. У битві біля Недао загинув найстарший син Аттіли Еллак. «Знищивши багато ворогів, фіксує Йордан, [Еллак] загинув, як відомо, настільки мужньо, що такої славної кончини забажав би і отець, як би був він живий. Решту братів, коли цей був убитий, погнали аж до берега Понтійського моря, де (...) сиділи раніше готи» [26, с. 263]. Розповідь про битву Йордан резюмує наступним чином: «Так відступили гуни, перед якими, здавалось, відступав Всесвіт (...) Справа Ардаріха, короля гепідів, принесла щастя різним племенам, які проти своєї волі підкорялись володарюванню гунів, і піднесла їхні душі, – що давно перебували у глибокому смутку, – на радість бажаному визволенню» [26, с. 263]. Слідом за програною битвою гунські керманичі почали доволі швидко втрачати свої «законні» володіння у Паннонії та суміжних територіях. Гепіди заселили Внутрішню Дакію, остготи осіли в західних регіонах Альфьольда, скири, садагари й герули одержали частину Нижньої Мезії [26, с. 266]. Сини Аттіли поділили між собою залишки гунських племен, які брали участь у битві, і розселились по різних місцях. Ернак обрав віддалені землі Малої Скіфії (басейн Дніпра й Карпатський регіон); Емнедзар та Узиндур вподобали для поселення Прибережну Дакію (район Втусу, Алмусу та Оескусу); Денгізих став вождем декількох племен-номадів, а саме – «ултзінзурів, ангіскирів, біттугурів, бардорів» [26, с. 272], і кочував з ними у степах на південь від Данувію (під Гернаком у Добруджі); досить багато гунів вирушило до фракійських провінцій та Романії (Візантії), де їхні нащадки в джерелах VІІ-VІІІ ст. згадувались під назвами сакромонтізіїв та фоссатізіїв [24, с. 211]. Проте більша частина гунської номади все ж залишилась на території Паннонії. Як зазначив Я. Яновський, на практиці битва біля Недао мала набагато вагоміше значення з точки зору геополітичних наслідків, ніж битва на Каталаунах [27, с. 175]. Руйнація гунської верховної влади в межах строкатого племінного союзу була неминуча, оскільки сам суспільний устрій гунів та їхні соціальні пріоритети пручались державотворчій концентрації й організації, позбавляючи «примарну імперію» шансу на практиці сформувати внутрішньо органічну інституційну стійкість і стабільність. Не менш важливим було те, що катастрофа настала саме в середині V ст.: це виявилось симптоматичним і для германських племен, і для західної Імперії [27, с. 175].

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 11 (V ст.). – Рукопис. – 470 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00