Воєнна історія людства: Битва біля Керасових висот (409 р. до н.е.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства - Битва біля Керасових висот (409 р. до н.е.). Аналузуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 2)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Битва біля Керасових висот

409 р. до н.е.

Під час перебування Алківіада в Афінах могло здаватися, що афіняни все ж врешті-решт виявляться переможцями Пелопоннеської війни. Афінський флот був знову господарем Егейського моря, і в цих умовах повернення союзників, що відпали мало стати справою найближчих місяців. Спроба створити власний пелопоннеський флот коштувала дуже дорого і кінчилася для Спарти повним провалом. Кращі сили цього флоту – сиракузькі моряки – були відкликані в Сицилію для боротьби із стотисячною армією карфагенян, які захопили за три місяці Селінунт і Гімеру і успішно просувалися в глиб країни. Утримувати флот Спарті було не під силу, і пелопоннеські моряки перетворилися на простих найманців перських сатрапів, спочатку Тісаферна, потім Фарнабаза. Єдина надія була на подальшу допомогу Персії. З 411 по 408р. до н.е. включно перська політика в еллінських справах не вирізнялася постійністю. Якщо Фарнабаз вів твердий курс на підтримку Спарти проти Афін і надавав пелопоннесцам усе, що їм було потрібно для війни, то Тісаферн в основному наслідував старі поради Алківіада про максимальне виснаження обох противників. Врешті-решт і афіняни, і лакедемоняни направили посольства в Сузи до самого «царя царів» Дарія II. Зрозуміло, що в цій обстановці, коли афіняни були господарями Егейського басейну, Персія повністю висловилася за підтримку Спарти. Спартанці отримали запевнення у всілякій фінансовій підтримці своїх планів. Афінське посольство не було допущене до царя і з Гордія відправлено назад до Фарнабаза, який протримав його впродовж трьох років у себе в почесному полоні. Тісаферн тимчасово впав в немилість. Для координації перської політики на заході сюди був спрямований молодший син Дарія – Кір, який був призначений койраном (володарем) Малої Азії і віз з собою 500 талантів на субсидії лакедемонянам. Перехід незліченних ресурсів в розпорядження Спарти виявився остаточним ударом, який зумовив перемогу пелопоннесців. В тому ж 409 р. до н.е., поки пелопоннесцями тривала облога Пілоса, їхні союзники мегарці захопили Нісею (давнє місто і порт на узбережжі Сароничної затоки в області Мегарида), що знаходилася в руках афінян. Для останніх втрата цього стратегічно важливого пункту, який до того ж так важко здобувався була дуже болючою. Афіняни одразу ж відправили проти ворогів Леотрофіда і Тимарха з 1 тис. піхоти і 400 вершниками. Мегарці вийшли проти них у всеозброєнні з сицилійським контингентом, що приєднався до них, і, попрямувавши назустріч ворогові, розташувалися біля підніжжя висот, що називалися Кераси. Афіняни відважно билися і змусили противника до втечі, хоча той значно переважав їх кількісно. У сутичці біля Керасових висот, за словами Діодора, мегарці втратили багато народу, у лакедемонян же убитими було всього-навсього 20 воїнів. Афіняни, обурені захопленням Нісеї, не переслідували лакедемонян, а в гніві на мегарців, найбільше вбивали саме їх. Після цього лакедемоняни, обравши Кратесиппіда навархом і надавши йому 25 кораблів і союзне військо, направили його на допомогу своїм союзникам. Кратессипід провів якийсь час в Іонії, не зробивши нічого гідного згадки. Але пізніше, отримавши гроші від вигнанців з Хіоса (острів в Егейському морі), він повернув їм їхні житла, захопивши хіоський акрополь. Хіосці, що повернулися, у свою чергу, вигнали тих, хто раніше вигнав їх (нових вигнанців налічувалося приблизно до 600 осіб). Вони зайняли дуже сильну природну фортецю Атарней, що знаходилася на материку навпроти Хіоса, і з того часу стали виступати звідси проти хіосців, час від часу здійснюючи вилазки.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 2 (V ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 394.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
0
міс.
2
7
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!