Воєнна історія людства: Битва біля Егести (410 р. до н.е.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства - Битва біля Егести (410 р. до н.е.). Аналузуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 2)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Битва біля Егести

410 р. до н.е.

У 410 р. до н. е. жителі міста Егеста на північному березі Сицилії, що лежало між Дрепаном і Панормом, уклали союз з афінянами проти сиракузян. Коли ж сицилійський похід афінян провалився, егестинці перебували в страху, що інші сицилійські греки змусять їх виплатити грошовий штраф. Справді, на Егесту через спір за землю рушили війною жителі міста Селінунт, що було розташоване на південному березі Сицилії. Егестинці, побоюючись вторгнення також й сиракузців, відступили, але коли селінунтці вторглися далі обумовлених територій, егестинці відправили послів до Карфагена, просити там допомоги і захисту для свого міста. Коли посли прибули у Карфаген і передали «Зборам» (очевидно, Міат) своє прохання про допомогу, карфагеняни стали вагатися, – вони горіли бажанням зайняти зручно розташоване місто, але в той же час дещо побоювалися сиракузян, які зовсім недавно знищили сильну афінську армію. Ганнібал бен Гісгон, тоді «найперший з громадян», «головний суддя» (тобто суффет), висловився за те щоб зайняти місто Егесту. Послам обіцяли допомогу. Самого Ганнібала бен Гісгона карфагенці обрали «стратегом» (тобто рабмаханатом). Цей Ганнібал бен Гісгон був онуком Гамількара бен Магона, який зазнав поразки від греків і загинув у битві біля Гімери, і сином Гіскона бен Гамількара, який, через те, що хотів убити свого батька був вигнаний і закінчив своє життя у Селінунті. Усе це зробило Ганнібала бен Гісгона ненависни-ком греків, який прагнув реваншу і реабілітації через славну перемогу. Ганнібал бен Гісгон відправив разом з егестинцями послів до сиракузців і, посилаючись на вирішення суперечки, хотів зробити вигляд, що шукає справедливості. Насправді ж він сподівався, що після того, як селінунтці відмовляться від запропонованих умов, сиракузці не приєднаються до них в якості союзників. Але коли селінунтці так само, відправивши послів, відхилили пропозицію і виступили проти заяв послів, як егестинських, так і карфагенських, сиракузці проголосували за збереження союзу з селінунтцями і за мир з Карфагеном. Після повернення своїх послів, карфагенці на-правили егестинцям 5 тис. лівійців і 800 компанців. Карфагеняни купили цим найманцям коней і, давши високу плату, відправили в Егесту. Селінунтці, чиє місто у той час «процвітало» і було «густо населеним», ставилися до егестинців з неприхованим презирством. Спочатку вони, розгорнувши бойовим порядком армію, спустошили прилеглі до кордону території, а потім, побачивши беззаперечну, на їхню думку, перевагу своєї армії і зневажаючи своїх противників, розбрелися по всій країні. Тим часом стратеги егестинців, спостерігаючи за діями ворожих загонів, атакували їх спільно з карфагенянами (вірніше, з відправленими ними найманцями з Лівії) і кампанцями. Оскільки атака була зроблена несподівано для противника, со-юзники легко змусили селінунтців до втечі, убивши при цьому бл. 1 тис. солдатів і захопивши увесь їх обоз. Втрати союзників під Егестою невідомі. Відразу після цієї битви обидві сторони поспішно відправили послів, селінунтці – до сиракузян, а егестинці – до карфагенців, просячи про допомогу і захист. Обидві сторони пообіцяли свою допомогу і це поклало початок так званій «Карфагенській війні», яку іноді ще називають «Війною Карфагена з Діоклом». Карфагенці, передбачаючи велич війни поклали відпо-відальність за її ведення на Ганнібала бен Гісгона, надавши йому усі повноваження на її організацію. Таким чином, допомога карфагенян врятувало місто Егесту від розгрому. Надалі це дало привід пунійським військам розпочати масштабне вторгнення на Сицилію.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 2 (V ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 387.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
0
міс.
2
7
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!