Воєнна історія людства: Бій у Вознесенську (1817 р.)

Опис документу:
У цій статті історик Гоман Роман розповідає про чергову битву в історії людства. Аналізуються події, що передували сутичці, а також її наслідки. Опис узяти з рукопису власної книги (том 35). Інформація може бути використана як дидактичный матеріал на уроках історії. Стаття для усіх, хто цікавиться воєнною історією.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Бій у Вознесенську

1817 р.

Після завершення кампанії проти Наполеона і повернення армії в Росію, на державному рівні починає широко обговорюватися питання про створення військових поселень з метою переведення армійських частин на самозабезпечення. За задумом тодішнього військового міністра графа О. Аракчеєва та за згоди імператора Олександра І першим на півдні України в розряд військових поселень мали бути переведені станиці Бузького козачого війська. На початку 1817 р. було затверджено проект, згідно якого три полки війська сформовані 1803 р. мали об’єднатися з чотирма полками Української уланської дивізії з подальшим розквартируванням на території Херсонської губернії [51]. Через якийсь час така перспектива стала відомою серед козаків станиці Вознесенської й викликала масові хвилювання. Чотири полки Української уланської дивізії у травні були передислоковані в район Вознесенська. Спочатку козаки-станичники вирішили не пускати їх до себе на квартири, але тиск з боку командування посилювався й улани почали розквартировуватися в станицях бузьких округів [53, с. 389]. На початку липня 1817 р. командувач Української уланської дивізії генерал-майор І. Вітт розпочав перепис населення бузьких станиць, підписавши спеціальне розпорядження про перетворення Бузького козачого війська у військове поселення кавалерії. У кожну станицю трьох округів було направлено військових оголошувати волю царя, робити перепис населення і приводити козаків до присяги. Але робота проведена П. Бабиченком, Г. Гетьманченком та іншими депутатами дала свої результати. Жоден житель, ні однієї станиці не погодився підкоритися новому порядку. Оголошення указу заглушувалося криками про те, що козаки не хочуть і не будуть виконувати волю царя. Виходячи з цього, у деяких станицях відбулися каральні акції, 5 осіб було арештовано, в тому числі Бабиченка і Гетьманченка [51]. 14 липня депутати від кількох станиць (80 чол.) з’явилися в районі Вознесенська. Дізнавшись про це, М. Кантакузін у супроводі офіцерів виїхав їм на зустріч. Відбулися досить гарячі переговори під кінець яких Микола Родіонович пообіцяв виконати всі вимоги і наказав депутатам повертатися додому. Але останні не роз’їхалися, а дочекавшись прибуття в район Вознесенська представників від інших станиць, організували загін у 500 осіб і вдосвіта 15 липня вступили у Вознесенськ. Вони вимагали звільнити арештованих козаків і припинити перепис. У відповідь на це наказний отаман почав зачитувати укази імператора на ім’я генерала Вітта про перетворення Бузького козачого війська на військове поселення кавалерії. Тоді депутати почали вимагати від М. Кантакузіна прозвітувати про результат його поїздки в Петербург у справах війська. Справа в тім, що як тільки почали ширитися бузькими округами чутки й почало назрівати хвилювання у війську, наказного отамана було викликано до Петербурга. Перебуваючи на прийомі в Аракчеєва він намагався відстоювати інтереси козаків і, навіть відмовився підписати Положення про реорганізацію війська. Тоді Аракчеєв дав М. Кантакузіну право вибору: або він підписує вищезгадане Положення й отримує чин генерал-майора з відповідними для нього вигодами, або його чекає суд, позбавлення звання і виселення у Сибір [52, с. 47]. Отаман обрав перший варіант і тим самим вирішив долю тисяч людей, а тому при зустрічі з депутатами він уже гнув урядову лінію. Козаки, побачивши настрій отамана, почали штурмувати військову канцелярію, намагаючись забрати свої бойові прапори. Проти них було кинуто ескадрон 3-го полку Української уланської дивізії. Козачий загін вступив з ними в бій [51].

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 35 (1816-1840 рр.). – Рукопис. – 470 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.