ВОДА У ЗВЧАЯХ І ТРАДЦІЯХ УКРАЇНЦІВ

Опис документу:
Дане дослідження торкнулося важливого явища нашої культури, пов’язаного з природою,яка потребує у наш час особливої уваги. Вода увійшла в наше життя гордо і велично і наше завдання зберегти цей оберіг для прийдешніх поколінь.Виходячи з актуальності теми, у рорботі висвітлено мету - на основі вивчення існуючих джерел, наукових праць учених,розповідей старожилів і власних спостережень дослідити і вивчити використання води у звичаях і традиціях українського народу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ВОДА У ЗВЧАЯХ І ТРАДЦІЯХ УКРАЇНЦІВ

ЗМІСТ

ВСТУП

1.Актуальність теми дослідження …………………………………………2

2 Джерела дослідження.…………………………………………………………… ……………. 4

РОЗДІЛ 1.ВОДА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

1.1.Вода і природа…………………………………………………………………………………….7

1.2.Людина і вода …………………….…………………………………………………………….9

РОЗДІЛ 2. ВОДА У ЗВЧАЯХ І ТРАДЦІЯХ УКРАЇНЦІВ

2.1. Вода у християнських віруваннях…………………………………. 11

2.2. Магія води ( вода в обрядових дійствах )………………………………………13

2.3.Символічне значення води ………………………………………………………… 15

РОЗДІЛ 3. ВОДА – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ

3.1. Криниця як оберіг …………………………………………18

ВИСНОВКИ

  1. Вода – життя, а чиста вода - основа здоров’я……………………….21

2. Екологічні традиції українців: пречиста вода………………………24

СПИСОК ВКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………………………………..27

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………………………………………. 28

ВСТУП

1.Актуальність теми дослідження

Погляньте на глобус. Найбільше на ньому водного простору, без якого навряд чи ми могли б існувати. 

Багато хто думає, що вода – це одне з найпростіших, добре вивчених речовин. Але для вчених дотепер «аш два о» є однією з нерозгаданих загадок науки.
Вода – це найважливіше речовина для організму людини, оскільки без їжі людина проживе близько місяця, а без води його годинник будуть полічені всього лише через кілька днів. При відсутності води рослини в’януть і засихають. Тварини, позбавлені води, швидко гинуть. 
Наш організм складається на шістдесят п’ять відсотків з води. Вона є основою всього, що ми п’ємо. У молоці її міститься вісімдесят сім відсотків, у помідорах – дев’яносто п’ять, а в хлібі – тридцять п’ять відсотків. 
Перші симптоми нестачі води в організмі – безперервне відчуття втоми. Зниження води в організмі всього на п’ять відсотків сприяє підвищенню температури тіла і почастішання пульсу.
 
Дехто з нас думає, що чай і кава компенсують водний баланс в організмі, але це не так. Кава, чай та інші напої, навпаки, сприяють швидкому виведенню води з організму. 
В будь-яку пору року для нашого організму потрібно не менше півтора літри води, інакше ми ризикуємо придбати головний біль, втому. На превеликий жальбсолютно, чистої води не існує, її можна добути тільки в лабораторії. Отримана вода не має смаку, в ній немає солей, необхідних для живого організму. 
Вода, яку ми вживаємо, не повинна містити шкідливих для організму домішок.
Загальна кількість води в природі не змінюється. З поверхні річок, озер і океанів вода, випаровуючись, перетворюється в газоподібний стан. А з газоподібного стану у вигляді опадів вона повертається на землю.
Вода – це наше життя, наше здоров’я, краса навколишнього середовища. Недбале ставлення до води може призвести до незгладимим наслідків. Люди! Давайте берегти наші водні ресурси заради нашого здоров’я, заради здоров’я наших дітей, заради життя на Землі.

Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир — це звичайна вода. Та сама вода, що заповнює моря, озера, річки, випадає на землю дощами, вкриває її сніговою ковдрою. Вода, без якої неможливе існування всього живого.

Вода-найдивовижніше і найпоширеніше природне з’єднання - джерело життя на Землі. Вона - невід’ємна умова існування, здоров’я і активної діяльності людини.

Вода посідає особливе місце в порівнянні з іншими речовинами, відомими на Землі. Чим глибше вчені пізнавали воду, тим більше переконувалися в оригінальності її поведінки, в неймовірності її властивостей, в нових, ще не до кінця розкритих її структурних особливостях.

Вода, можна сказати, - найпопулярніша і найзагадковіша рідина з усіх існуючих на Землі. Поети присвячували їй дивовижні рядки. Прозаїки навіть про ”краплю роси” написали безліч сторінок. А вчені й донині , як і сотні літ назад, не можуть дати точні відповіді на начебто нескладне питання : що таке вода?

Вода - це початок всього існуючого на Землі, казали в стародавні часи.

Вода - це проста речовина, єдина і неподільна, вважали у середні віки.

Вся практична діяльність людини з давніх давен пов’язана з використанням води.

Актуальність теми дослідження.

Вода увійшлав життя людини не тілька як важлива життєва речовна,а й як особливий ритуальний засіб,який народився у сиву давнину і не одне століття зберігається у скарбниці дудуховності нашого народу.На Буковині до сьогоднішнього дня свячена вода супроводжує людину у важливі моменти життя ( весілля, хрещення, поинання та ін..)

Дане дослідження торкнулося важливого явища нашої культури, пов’язаного з природою,яка потребує у наш час особливої уваги. « Цариця вода » увійшла в наше життя гордо і велично і наше завдання зберегти цей оберіг для прийдешніх поколінь.

Мета роботи. Виходячи з актуальності теми, ми поставили перед собою мету - на основі вивчення існуючих джерел, наукових праць учених,розповідей старожилів і власних спостережень дослідити і вивчити використання води у звичаях і традиціях українського народу.

Мета роботи обумовлює вирішення наступних завдань:

  • показати роль води у природі і значення води для людини ;

  • дослідити і описати символічне значення води ;

  • з̓ ясувати і описати особливості ритуалів, поаязаних з використанням води.

Структура наукової роботи зумовлена метою та націлена на розвязання завдань дослідження.Робота складається зі вступк,трьох розділів,висновків,додатків,показана використана література т джерела.

2.Джерела дослідження

Всесвітній день води, який відзначається 22 березня, — привід ще раз нагадати про проблему всепланетного масштабу, яка в найближчі десятиліття може понищити людство, — дефіцит питної води та її якість. Анатолій Яцик, директор Українського науково–дослідного інституту водогосподарсько–екологічних проблем, вважає, що проблему води створили власноруч люди. У краплі води віддзеркалюється екологічна культура держави, вважає вчений.

В. Сапожніков: має наукову працю про користь чистої води

Вода - найдивовижніше і найпоширеніше природне з’єднання - джерело життя на Землі. Вона - невід’ємна умова існування, здоров’я і активної діяльності людини.

Вода посідає особливе місце в порівнянні з іншими речовинами, відомими на Землі. Чим глибше вчені пізнавали воду, тим більше переконувалися в оригінальності її поведінки, в неймовірності її властивостей, в нових, ще не до кінця розкритих її структурних особливостях.Про це ми дізналися у праці Вишневського В. І. Річки і водойми України. Стан і використання. — К.: Віпол, 2000.

Вода - одна із незвичайних хімічних речовин на Землі, єдина, яка існує у трьох видах: рідкому, твердому і газоподібному. Про її унікальність розповідає книга  Яковенка П.І. Перше із чудес природи. - К.:Урожай,2002.

У книзі описані властивості одного із головних факторів життя на Землі— води. Розповідається про різні стани води в атмосфері, походження підземних вод, про роль її в житті людини. Розглянуті основні проблеми, пов'язані з охороною і раціональним використанням водних ресурсів. Книга розрахована на широке коло читачів.

Відомий вчений Петряков Ігор Васильович у формі запитань і відповідей веде захоплюючу бесіду з читачем про найпростіше і, водночас, складне хімічне з'єднання — воду у кнзі «Найнезвичайніша речовна у світі» - К.,2001.

Книга складається з трьох невеликих, але змістких за змістом розділів: “Що таке вода?”, “Вода та Всесвіт”,“Властивості води”. Автор не обходить того, що ще не розгадано. Він повідомляє про деякі властивості, які вчені досі не можуть зрозуміти і пояснити, наприклад, про “пам'ять” води. Книга супроводжується ілюстраціями, які допомагають зрозуміти текст.

Багатогранні і чудові властивості води розкриваються і в книзі

Новикова Ю.В.,Сафутдинова М.М. Вода і життя на Землі.- М.:Наука,2007.

В ній автори торкаються широкого кола питань: від біологічного значення води у житті Землі до проблеми водних ресурсів — їх використання, скорочення та збільшення. Вони наводять докладні відомості про водний баланс Землі та світові ресурси прісних вод.

Сучасну ситуацію, що склалася у водному секторі, висвітлює книга: Питна вода в Україні: зміцнення зв’язків та розширення можливостей для діяльності на локальному та міжнародному рівнях. - К.: 2002. - 43 с. Тут надаються рекомендації для впровадження невідкладних та відповідних рішень на всіх рівнях, що вимагають ресурсної підтримки й участі усіх зацікавлених сторін.

Водні ресурси є національним багатством країни, однією з природних основ її економічного розвитку. Вони забезпечують усі сфери життя і господарської діяльності людини. [ 1.2 ]

Цікаву інформацію про використання води у народному побуті черпаємо у відомих працях В.Скуратівського - «Моря, річки, животоки»

Для тих, хто постійно слідкує за новинками літератури, пропонуємо скористатися електронним каталогом каталогом (www.library.kr.ua)

РОЗДІЛ 1. ВОДА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Вода настільки міцно увійшла в наше життя, що ми і не мислимо своє існування без неї. Цю речовину справедливо називають колискою життя. Адже перші живі істоти, що з'явилися на нашій планеті мільйони років тому, мешкали у воді.

Вода – найпоширеніший мінерал на Землі. Вода – необхідна умова існування всіх живих істот на Землі. Рослинам вона потрібна, щоб розчиняти і транспортувати поживні речовини по всьому тілу. Вода підтримує форму та пружність рослин. Зелені рослини на світлі з води та вуглекислого газу утворюють органічні речовини. Для багатьох тварин і рослин вода є рідною домівкою – місцем їхнього оселення.
Вода – складова частина живих організмів. В організмі тварини і людини вода становить понад ½ маси тіла. Вона наявна у складі крові, травних соків, сліз та інших рідин тіла. Навіть кістки містять воду. Зневоднення організму приводить до його загибелі. Під час випаровування води з потом тіла тварин і людини охолоджуються. Таким чином, вода відіграє значну роль у теплорегуляції організму. [2 ]

Вода покриває ¾ земної поверхні. Солона й прісна, прозора й каламутна, рідка, тверда й у вигляді пари, вона в нас і навколо нас. Річки й озера, джерела й струмки, болота й льодовики, хмари й водяна пара, моря та океани – це складові водної оболонки Землі.
Під впливом сонячного тепла випарування води відбувається безперервно з поверхні морів, океанів, річок, озер та інших водоймищ. Рослини також випаровують воду. Ліс, наприклад, випаровує води в 10 разів більше, ніж таке саме за площею водоймище. Випаровуючись, вода перетворюється на водяну пару, яка надходить до атмосфери. В атмосфері з висотою температура знижується, тому водяна пара конденсується, перетворюючись на крапельки води. Як тільки краплі починають важити стільки, що повітря їх не утримує, вони падають на землю у вигляді дощу, снігу чи граду. Вони можуть випадати в тій же місцевості, де утворилися хмари, наприклад, над морем чи океаном. Проте внаслідок дії вітру хмари переносяться на великі відстані. Тоді опади випадають в інших районах Землі, наприклад, над суходолом. Після цього вода знову потрапляє у водойми (річки, озера), просочується крізь гірські породи, утворюючи підземні води, що доставляють її в моря й океани.[10 ]

Тож у природі трапляються всі агрегатні стани води та відбувається її перетворення з одного агрегатного стану в інший. Це і є кругообіг води в природі.

Сучасний світ рослин і тварин, сама людина завдячують своїм існуванням воді. Рослинам вона потрібна, щоб розчиняти і транспортувати поживні речовини по всьому тілу. Вода підтримує форму та пружність рослин. Зелені рослини на світлі з води та вуглекислого газу утворюють органічні речовини.

Для багатьох тварин і рослин вода є рідною домівкою - місцем їхнього оселення. Густина води більша за густину повітря у 770 разів, тому мешканці водойм ще використовують її як опору. [ 11 ]

Серед речовин, що входять до складу тіла тварин і людини, воді належить перше місце. Навіть кістки та зуби мають у своєму складі воду. Не говорячи вже про кров, піт і слину. Яку роль відіграє вода у тілі людини? Насамперед роль розчинника. Тисячі хімічних реакцій, що відбуваються в живому організмі з їжею, без води були б просто неможливі. Поживні речовини, які утворюються при цьому, та речовини, що підлягають видаленню з організму, переносяться кров'ю. А в складі крові багато води.

Улітку ми споживаємо води більше, ніж узимку. Це зумовлено ще однією важливою її роллю - захищати тіло людини і тварин від перегрівання. Як саме? Під час перегрівання виділяється багато поту. Він випаровується, і шкіра охолоджується. Завдяки цьому навіть за найбільшої спеки температура тіла людини залишається постійною. [ 13 ]

2.Людина і вода

Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя людей. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених -77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі становить лише 60 %. Основна маса води (70 %) зосереджена всередині клітин, а 30 % - це позаклітинна вода, яка розподілена в організмі неоднаково: менша (близько 7 %) - це кров ї лімфа, більша - вода, що омиває клітини. У різних органах і тканинах вміст води теж неоднаковий: скелет містить 20 %, м'язова тканина - 76, сполучна тканина - 80, плазма крові - 92, склоподібне тіло - 99 % води.

Для задоволення фізіологічних потреб людині необхідно 2,5-3,0 л води на добу. Вона в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами. З водою потрапляє багато фізїологічно необхідних солей, в тому числі таких макро- і мікроелементів, як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор тощо.

Велику роль відіграє гігієнічне значення води,яке полягає у використанні води для підтримки чистоти тіла, приготування їжі й миття посуду, прання білизни, прибирання житла і громадських приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулиць і зелених насаджень. Вода сприяє покращенню умов проживання населення. Обводнення, створення озер, ставків, водосховищ, фонтанів покращують мікроклімат місцевості.

Вода, що використовується населенням для пиття і господарсько-побутових цілей, повинна відповідати певним гігієнічним вимогам, викладеним в Державних санітарних правилах і нормах. Згідно з вимогами доброякісна питна вода повинна: [8 ]

1. Бути безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров'я споживачів.

2. Бути нешкідливою за хімічним складом (хімічні речовини не повинні завдавати шкоди споживачеві або обмежувати використання води в побуті).

3. Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).

4. Бути безпечною в радіаційному відношенні.

РОЗДІЛ . ВОДА У ЗВЧАЯХ І ТРАДЦІЯХ УКРАЇНЦІВ

1. Вода у християнських віруваннях

Упродовж століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Такии стали християнські віруванния,в якх вода мала особливе значення.

На свято Маковія (14 серпня) освячували криниці. У народі його ще називали “Першим Спасом” чи “Спасом на воді”. Посвячення криниць – глибинний звичай наших пращурів. Він сягає ще дохристиянських вірувань. У давній слов’янській міфології всім животокам та джерелам приписувалася надприродна (“жива”) сила. Тут проводили різноманітні ритуально-обрядові розваги, шлюбно-весільні дійства, влаштовували жертвоприношення. Особливу шану віддавали природним або рукотворним криницям. Свята кринична вода завжди дарує людям силу, здоров’я, наснагу. Викопані толоками колодязі обов’язково освячували й обсаджували вербами. Вважалося, що саме це дерево найкраще оберігає джерело в літню спеку, бо біля верб, за словами народознавця В. Скуратівського, люблять оселятися добрі духи і опікуни людського роду. [ 9]

На Водохреща відбувалося очищення води для людей, на Маковія – теж для селянських сімей. А ось на Юрія – для тварин, Купайлівське – для жнив.

Окремі дійства вчиняли й на Зелені свята. Передовсім це стосувалося польових криниць. На Трійчанські дні або ж на початках Петрівки організовували хресні ходи до польових криничок. Біля таких джерел священик освячував воду, читав молебні й відправляв панихиди. Крім криниць, освячували й драговини – небезпечні місця, розташовані переважно у пониззі річок та на болотах. Вони здавна відлякували людей своєю загадковістю й непередбачливістю. У давнину драговинні місця обсаджували вербами. Дерева остерігали людей про небезпечні місця і, водночас, були, за народними переказами, прихистком для душ покійників – русалок і мавок, які постійно перебувають тут і опікуються сільськими оселями. У перші дні Петрівки освячували й броди. А коли під час повені броди виходили з ладу, то в народі казали: “Там нечиста сила сидить”. Тому людей, які вирушали в далеку дорогу, обов’язково супроводжували побажанням: “Хай вас Бог рятує на кожному броді й переході!” У цей же період очищали і освячували річки та ставки. люди дивувалися. З водою пов’язане ще одне народне свято – Мокрини. Припадало воно на час жнив. Недарма народ склав прислів’я: “Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть; не там, де просять, а там, де косять”, “Дощу тут ждуть, а він іде, де жнуть”, “Свята Мокрина осінь приносить”.

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи “водичкою-йорданичкою”. Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі,оскільки заряджена сильною молитвою та вірою в духа святого.. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.
З давніх часів людство приписує чудесні властивості воді. Але тільки останніми роками вода почала піддаватися серйозному науковому вивченню.

Дослідження показали, що вода є ієрархією правильних об'ємних структур, в основі яких лежить кристалоподібний «квант води», що складається з 57 її молекул. У лабораторії С. В. Зеніна спостерігали вплив дії людей на властивості води. Цей вплив буває настільки могутнім, що змінює структуру води. У лабораторії досліджувались зразки води з різних джерел води по всьому світі. Вода піддавалася різним видам дії, таким як музика, зображення, електромагнітне випромінювання від телевізора, думки однієї людини і груп людей, молитви, надруковані і вимовлені слова. [8]

2. Магія води (вода в обрядових дійствах).

Коли запитують про українські традиції, ми всі згадуємо рушники, вишиванки, віночки. І чомусь всі забувають про воду, святу воду. У нашого народу вода вважалася сестрою Сонця та Землі, яка приносила радість всьому живому та дарувала життя. Тому з покоління в покоління передавалося шанування води. П’ючи воду, чоловіки на знак глибокої по- шани знімали шапку з голови. Жінки по воду ходили лише в чистому, святковому одязі, потім змінюючи його на робочий. Вода відігравала та відіграє важливу роль у житті людини. Вона дає людині здоров’я. Найкращим побажанням в ті далекі часи було: «Будь здоровий, як вода, та багатий, як земля». На воді споконвіку готували лікувальні чаї, відвари, настої. Лікувались і водою, над якою читали заговори або молитви. По цей день відомі цілющі властивості ванн, водних процедур. Для збереження краси радили вмиватися росою. Наші пращури вірили, що роса вбирає лікувальні властивості тих трав та квітів, з яких вона зібрана. Водою поливали рослини, щоб вони давали кращий врожай. Наші предки «заряджали» воду, перемішуючи її спочатку за рухом Сонця, а потім проти руху. Вірили в народі, що вода має магічну силу. Біля входу в хату ставили відро з водою, яке забирало весь «негатив» з людини, яка заходила до хати. І у казках, і у повсякденному житті воду поділяли на «живу» та «мертву». Вважалося, що з весни до осені вода жива, а взимку – мертва. Живою вважали воду з джерел, особливо з тих, що не замерзали взимку. Воду можна було вбити, промовляючи над нею прокляття, лайки, побажання хвороб та смерті. Жоден обряд в українській родині не обходився без води. Воді розповідали свої таємниці та біди. На Водохреща воду освячують. Святу воду зберігають увесь рік та використовують в повсякденні. Святою водою лікували хворих, кропили молодих на весіллі, додавали у купель немовлят. У чистий четвер, напередодні Великодня, святою водою вимивають хату, окроплюють худобу, вмиваються та перуть одяг. На Купала, перестрибуючи через вогонь, намагалися вскочити прямо у воду. Так поєднували очисну силу вогню та води. Коли помирала людина, то на підвіконня ставили склянку з водою, щоб душа могла напитися, омитися та чистою прийти до Бога. Таким чином вода супроводжує нас усе життя, і шанобливе ставлення до неї є однією з найважливіших українських традицій. очищувальна властивість, наділена містичною силою, яка особливо проявляється на Водохреща. Освячена вода є ліками при хворобі, водицею-йорданицею відмивають вроки; дають пити дітям від переляку; святою водою свя- тять усе в дворі і в хаті, щоб вигнати нечистого. На Водохреща хресні ходи на ставки та ріку відбуваються і зараз. Вони є нашою спадщиною, продовженням традицій стародавньої культури. Ритуальне значення мала вода у ворожіннях. Наприклад, ворожки ніяк не обходяться без води. Живуть і у нашому сьогоденні обряди, пов’язані з водою.У нас на молодих виряджають до шлюбу з водою і зустрічають їх з двома відрами води, коли повертаються; перепиняють молодих хлопчики чи парубки з водою та хлібом після шлюбу. [ 6.]

Навесні селяни обходили стави, річки, озера, чаклували воду з метою вигнання лихих сил; щорічно громадами відвідували безодні, драговини, кринички та освячували їх на початку кожної пори року: на Йордан, Благовіщеня, Зелені свята, Купала та Спаса. Гуцули переконані, що не можна увечері воду виливати, бо як вступити у неї – будеш хворіти. І жодна молода мама, купаючи дитину, не посміє ввечері вилити цю воду – це може призвести до біди, а зазвичай купіллю від ди- тини прийнято підлити вдень яблуню. Згадаймо великодній звичай, що зветься на Буковині «поливаний понеділок». Це не що інше, як важливий обряд закликання дощів, таких потрібних навесні. А ще на Великдень відбувалися вмивання водою з крашанками та грішми. Гуцули донині ставляться до води, як до живої істо- ти. Забороняється плювати у воду, її не можна трудити і бити по ній батогом чи камінням, казати лайливі сло- ва, засмічувати воду. Воду опоетизували в колядках, щедрівках, веснянках-гаївках, купальських піснях, в казках і легендах. З давніх-давен наш народ мав традицію охороняти річки від забруднення і замулювання, впорядковувати джерела, укріплювати береги ставків. Нині річки, ставки та джерела України потребують допомоги, їх береги часто захаращені, перетворені на звалища, розмиваються, зникають джерела. Втрачається краса рідної землі, без якої душа стає байдужою і холодною. Уже мало не забруднювати річки самому, треба активно очищати їх і береги.

3.Символічне значення води

Вогонь і вода були для наших предків святими.Вони вважали,що вода в деяких джерелах була цілющою.У нас на Буковині такі джерела називалися «криничками». Уявлення поширювалися про джерела, ріки, озера, ставки та моря. До джерельної води ставилися з великою пошаною. Вона, на думку наших пращурів, знаходилася під впливом надприродних сил. Щоб нечисть не могла зіпсувати дорогоцінну вологу, її потрібно було надійно захистити. Турбота про чисту здорову воду на кожний день – одна з перших турбот селянина. Як зазначає дослідник В. Скуратівський, з давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли і прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями. Здавна в народі кажуть: яка криниця – такий і господар. Народознавець В. Супруненко наголошує на думці, що найздоровіша і найсмачніша та вода, яка схована у колодязній споруді. Вони теж бувають різні: копанки, викладені камінцями, польові криниці з надійним ланцюгом, з корбою, зробленою з колеса старої сівалки, тощо. “Напоїти водою подорожнього”, як зазначає В. Супруненко, обов’язок хазяїна криниці. [ 4]

Образ води надзвичайно багатогранний, життя і здоров’я, очищення й кохання. Водою, як і вогнем, очищаються від бруду – і тілесного, і душевного. Використовують воду й на благо людині (для ліків, виливання переляку), й на зло (щоб передати закляття і хвороби).

У казках часто зустрічаємо згадки про живу й мертву воду. Тала вода, чиста, джерельна – жива. Нею очищуються, п’ючи її чи купаючись у ній, набираються здоров’я. Стояча вода, у трясовинах, болотах, – мертва. Таку населяє всяка нечиста сила, на неї в замовляннях шептухи посилають хвороби. Вода в цьому випадку є символічним синонімом хаосу, протилежності білому світові. Здатність води до очищення лежить в основі багатьох обрядів, і календарних, і родинних. До води звернено чимало замовлянь із проханням очистити людину від лихого.Таким чином, “водна стихія” - це символ мужності, волі, чистоти, цнотливості, цілющої сили, але водночас жорстокості та невблаганності. Вода - це “жіночість”, “ніжність”, “краса”, “смуток”, “розлука”.Спостерігаючи за водною стихією,народ широке використовує слова-символи.Вода” у звертаннях набуває пестливого позначення людини, засвідчує їх персоніфікаційні можливості. Слова-поняття “море”, “ріка”, “став”, “криниця”, нерідко виступають як перший стержневий компонент поетичних сполучень “ріка чиста, як сльоза”, “ріка кохання”, “море задоволення”, “безкрає море життя”, “душі криниця”. Ріка, море – це “неосяжність”, “безмежність”, “плин часу”, “мінливість” тощо. Компоненти символічного значення – “кохання”, “здоров’я”, “цнотливість” – закладено у слово “криниця”. Слово “став” наскрізно зв’язане з народними повір’ями про русалок, водяників, потерчат. Ці образи-символи в українському світобаченні пов’язані із його чудодійними властивостями. А в символізації верби над ставом визначальними є сприйняття цього дерева як важливого чинника життєдайності. Верба росте, як правило, над водою, й у свідомості українців її образ поєднувався із образами річки, криниці, джерела. За прислів’ям, де срібліє вербиця, там здорова водиця. За старовинними міфологічними уявленнями верба над водою – символ злагоди, примирення. Опоетизація води, водного світу становить свого роду народнопоетичну домінанту, що виявляє себе у фольклорі, художньому слові, зрештою визначає світобачення українців, проникають у народну свідомість, визначають шанобливе, часом піднесене урочисте її сприймання

Образ чистої води, що несе на собі ознаки свіжості, чистоти, життєдайної сили, пов’язаний у біблійних текстах із символікою очищення через священе омовіння, яке стало у старозавітну добу одним з основних релігійних ритуалів.

РОЗДІЛ 3. ВОДА – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ

1.Кринця як оберіг

Оспівана легендами хиве в наших душах українська криниця. Одвіку бережена, молитвами освячена, з водою чистою, як вода озерна, як сльоза. Вона завжди була відкрита очам і небу. Самобутня чарівність і привабливість українських криниць давно привертає увагу цінителів народної творчості. Оспівані в народних піснях, вони з давніх-давен символізують загадковий образ дивної споруди над джерелом підземної води. Як і в народних піснях з сумними переливами та бадьорими закликами, спостерігаємо в ній невичерпну багатогранність архітектури. Безцінним даром природи, прісною водою в земних глибинах розпочинається і закінчується життєвий круг людини. Кринична вода поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб, вогонь. « Доброго путі й свіжої води» - бажають греки на прощання один одному. Тому й оберігають люди підземні діаманти криниць. Це і дало їм право на людську любов і повагу. Криниця – символ достатку, людської доброти, щирості. Вода – це не забаганка, а перша життєва необхідність. Особливо святою, як хліб, землю та вогонь, здавна вважають криничну воду. Відомо, що людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток прозорої джерелиці, зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спекотні жнив’яні дні, дарує радість пастухам. Українські криниці споконвіку символізують достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність. Здавна в народі кажуть: «Яка криниця – такий і господар, який поріг – така й господиня». У цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. І особливо це стосується криниць – цих найсвятіших місць. Як тут не згадати прекрасний народні звичаї. Так майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебеніли і цебенять живі джерела, які невідомо ким, прикрашені турботливими руками. Над колодязями зводились всіляких форм дашки. Вони мали і мають досі практичну доцільність, адже завдяки їм, вода завжди залишається чистою. [ 4.5 ]

Священна роль криниці полягає в тому, що за народними уявленнями, джерельна вода єднає три сфери буття: земне, підземне і небесне. В казках герой, стрибнувши в колодязь, потрапляє в підземний світ. Хмари, збираючи воду через повітря, знову повертають її на землю. Кругообіг води ніби здійснює зв’язок людини з її минулим і майбутнім. В найдавніших звичаях українців збереглося повір’я, що виконавши певні магічні дії з криничною водою, можна викликати дощ. Виливання криничної води в річкову мало замикати коло: криниця — хмара — річка. А ще вірили, що на «Зеленому тижні» на зрубах колодязів люблять удосвіта сидіти чарівні діви з розпущеним волоссям, яке все розчісують гребенем. Ці діви називалися криницями і русалками. Ріки та криниці в народних легендах обожнювалися, а тому у воду не можна було плювати. «Не плюй у криницю — доведеться води напиться», «Плювати у воду — все одно що матері в очі». Лілея — улюблена квітка русалок, а тому її, особливо юнкам, не можна було рвати, бо русалка за руку схопить і потягне у вирву. Як вже згадувалося вище, для подорожнього завжди біля криниці стояв посуд, щоб напитися води. Лише так можна було відновити сили, почерпнути енергії від водички. В стародавні часи біля криниць здійснювалися ритуали поклоніння Мокоші — покровительці жінок, матері всього живого. Пізніше над криницею ставили образки Параскеви – П’ятниці або Богородиці. Особливою пошаною в народі користувалися люди, які вміли за допомогою вербової лози знаходити підземні джерела, щоб копати криниці, а також майстри, які копали колодязі. Цікаво, що наші предки вміли відшукувати під землею потужне джерело, щоб і в посушливе літо криниця не всихала. Існує декілька способів пошуку: v беруть вербову гілочку із зеленими листочками. Прихиливши до землі, водять нею. Там, де листочки тягнуться додолу, обов’язково є вода, можна копати криницю; v яйце кладуть на землю і накривають на ніч відром. Якщо вранці на шкарлупі з’явилася роса, значить під землею є вода. Добрим знаком вважалося, коли на подвір’ї був колодязь або криниця. Святим обов’язком кожної людини вважалося посадити дерево і викопати криницю. І ніхто не смів називати себе власником криниці чи джерела, бо вода — священна, вона дана Богом усім, хто живе в цьому світі.

Криниця – джерело пам’яті про наших предків Криниця — символ здоров’я, сили, багатства, родючості, святості, чистоти. Для дівчат та хлопців — символ краси, вірності, але й розлуки, суму, туги, жалю. До криниці, особливо у водохрещенську, благовіщенську, купальську та спаську ніч, стараються проникнути лихі сили, де вони справляють свої «розгри», після.

  Про криницю-журавля існує легенда, в якій розповідається про малого хлопчика, який загубився в лісі. Блукаючи, він дуже захотів пити. І враз, хлопчик натрапив на глибоку криницю. Але він зовсім знесилів і не зміг дістати з криниці води. Де не візьмись, у небі з’явився журавель. Він опустився біля криниці і, нагнувши свою довгу шию, дістав води з неї. Хлопчик напився і подякував журавлеві. У дитини прибуло сили, і вона знайшла стежку додому. Після цього випадку в пам’ять про доброго птаха люди почали лаштувати біля криниць пристрої, схожі на журавля, за допомогою яких дістають воду. А назвали таку криницю – криниця- журавель.

Людство, мабуть думає, що природа вічна і вода нікуди не подінеться. Але ж це зовсім не так. На сьогоднішній день вчені заявляють, що кількість води у водоймищах значно зменшилась, а водичку з криниці пити взагалі заборонено. У природи взагалі немає компромісів, а тільки два варіанти: бережно ставитися до неї і насолоджуватися її дарами або вона потроху знищить нас. Тому, бережімо все, що дісталось нам у спадок. Криниці – чисте джерело пам’яті про наших предків. Цей оберіг об’єднує різні покоління, адже криниці викопували наші діди й батьки, а п’ємо з них і бережемо пам’ять родоводу.

ВИСНОВКИ

1.Вода – життя, а чиста вода - основа здоров’я

На Землі не існує жодного живого організму, в якому немає води, навіть найпростішого! Відомо, що рослини на 80-99% складаються з води, тварини – на 60-75 % , а місячний ембріон людини аж на 97 %. Коли народжується дитина, то вода – це 75-80 % від її загальної маси. У дорослої людини процентне співвідношення води від її загальної маси тіла – близько 65 %, а в людей похилого віку – 55-60 %. Отож, можна зробити висновок, що старість – це не що інше, як сухість організму. Печінка дорослої людини щодня прокачує через себе близько двісті літрів рідини. [ 8]

Протягом життя людина в середньому випиває і, відповідно, виділяє приблизно 75 т води. У рідкому середовищі відбуваються процеси травлення і засвоєння організмом поживних речовин. Завдяки воді з організму виводяться шкідливі продукти обміну – сеча, піт. Як стверджують спеціалісти, без їжі людина може прожити два місяці, а без води не проживе і п’яти днів. При втраті 2 % води людина відчуває спрагу, при втраті 6-8 % може втратитись свідомість, а при 10 % - з’являються галюцінації, людина не може нічого ковтати. Втрата 10-20 % води для людини  - небезпечна для життя.

Таким чином, ми бачимо, що вода – це найважливіша на нашій планеті рідина. У воді зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є вода і, навпаки, де знаходиться вода, там є життя.  За словами академіка В.І. Вернадського:  „Вода без життя в біосфері невідома”.[9]

Тому не можна оминути тему значення води для здоров’я. Передусім відмітимо, що вода це те, що ми п’ємо. За висновкам Весвітньої організації охорони здоров’я більше 80 % відомих сьогодні хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води.

У той же час вода, яку ми напиваємо, може стати найкращими і найефективнішими ліками. Водні процедури, баня, лікування на морі, фонтан в саду – це наше здоров’я.

У всьому світі чиста питна вода стає найнеобхіднішим товаром. Тому індустрія продажу бутильованої води є однією з найприбутковіших і розвивається шаленими темпами. Щорічно продаються понад сто мільярдів літрів води, в основному в пластикових бутлях, що вже є шкідливим для здоров’я. Прибутки в цій галузі вже досягають понад трильйона доларів в рік – це 40% прибутків нафтових компаній і більше доходів фармацевтичних компаній. Торгувати водою найближчим часом буде прибутковіше, ніж нафтою.

  У кожній країні є служба, яка на державному рівні контролює якість питної води, що надходить через водопровідну систему населенню. Але, не дивлячись на це, від її якості хочеться сподіватись кращого. Поки вода дійде у квартиру з місця, звідки йде її постачання, вона проходить через сотні кілометрів труб. У ній розчиняється безліч домішок, оскільки вода є універсальним розчинником.

Недоочищена вода призводить до виникнення безлічі хвороб, наприклад, каміння в нирках, гастритів і виразок, онкології. Тому перед вживанням воду необхідно очищати. Для цього існують різні види фільтрів, а також є методики, як це можна робити вдома в побутових умовах. Але є ще один варіант приготування якісної води, який на думку академіка К.Г. Короткова, є одним з найоптимальніших і найякісніших – кружка для структуризації води Корпорації „Хуа Шен”.

Саме від якості води, яку ми напиваємо, залежить стан нашого здоров’я, якість нашого життя. Вода варта того, щоб ми цікавились, що ми п’ємо і зробили все можливе, щоб ця вода була чистою і фізіологічно повноцінною.

Скажи мені, скільки ти п’єш, і я скажу, що в тебе болить, — так можна перефразувати відоме прислів’я. Ізраїльські лікарі запевняють, що багато хвороб мають лише одну причину — хронічну нестачу рідини. І це правда. Вода очищає наше тіло зсередини  так само, як водяний струмінь змиває бруд зовні. Разом з водою з організму виводяться шкідливі речовини і токсини. Основна частина цього процесу відбувається в нирках, де утворюється сеча. Коли води недостатньо, кількість сечі зменшується, а концентрація токсинів у крові зростає. З’являються симптоми інтоксикації — головний біль, загальне нездужання, відчуття втоми. Нестача води шкодить і самим ниркам — у них накопичуються солі, які з часом перетворюються на ниркові камені.

А група британських учених на чолі з Девідом Льюїсом нещодавно довела, що недостатня кількість вжитої рідини може бути причиною хронічного нежитю і частих застуд, бо суха слизова оболонка носа і горла не може протистояти мікробам і вірусам. Щоб боротися з непроханими гостями, слизова має бути вологою, а для цього потрібно багато пити. За даними Льюїса, люди, що випивають на день менше 3 склянок води, страждають від застуди і хронічного нежитю в п’ять разів частіше, ніж ті, хто випиває 8 склянок. Нестача рідини призводить також до стійких запорів.

Людину, яка «не дружить» зі склянкою води, можна легко впізнати по шкірі. Вона має нездоровий колір, на ній чіткіше виступають зморшки. Не випадково знамениті манекенниці і голівудські актриси починають розповідь про свою дієту із згадки про воду — без двох літрів мінералки зірки не уявляють свого дня.

Води на Землі багато, але ось чистої води стає все менше. Це не тому, що запаси води виснажуються. А чому? Над водою нависла загроза забруднення. Хто її забруднює?
Заводи, фабрики, ГЕС споживають велику кількість води і одночасно забруднюють її різними продуктами відходів. Зі стічними (використаними) водами підприємств у ріки й озера потрапляють різні отруйні речовини. У воді гине життя, риби, рослини, тварини. Загниваючі води отруюють повітря, стають джерелом важких захворювань. Річка "хворіє", її води не можуть бути використані людиною. Воду треба берегти! Піклуючись про чистоту вод, ми піклуємося про своє здоров'я, красу навколишньої природи.

У нашій країні прийнято низку законів, спрямованих на захист вод. За їх виконанням стежать органи державної влади, екологи.

Людина та її господарська діяльність є головним джерелом забруднення води. Вода потрібна в побуті, для виробництва електроенергії, в промисловості та для сільського господарства, для розвитку водного транспорту, організації туризму й відпочинку людей, бо водойми — це зони відпочинку, мінеральні джерела мають лікувальне значення. призводить до значних утрат прісної води.

Дефіцит прісної води може бути спричинений забрудненням водойм промисловими та побутовими відходами. Надмірне вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення водності річок, що, у свою чергу,
Проблема раціонального використання й збереження водних ресурсів — першочергове завдання, яке стоїть перед суспільством. У водойми України щороку виливають приблизно 7,3 млн т забруднюючих речовин. Зберігати воду чистою — означає зберігати здоров'я, життя та красу довкілля. Статистика свідчить, що 80% хвороб є наслідком незадовільної питної води.

2.Екологічні традиції українців: пречиста вода.

"Хто смітить чи плює в криницю, у того болячки на язиці з’являться", — такий забобон вигадали наші пращури, щоб уберегти чистоту питної води від нерозумних людей. 

Слов’яни розуміли значення води для життя. Згідно з язичницькими уявленнями, небо також вважалось морем, тим першопочатковим океаном, у якому створено землю та зірки. 

З водою пов’язано дуже багато обрядів. Святими місцями вважали усі водойми: річки, озера, копані колодязі й природні джерела. Шанобливо ставились навіть до боліт, оскільки це було місце загибелі людей і тварин. 

Сама вода як субстанція вважалася святою. У народних казках міститься уявлення про живу воду та мертву. Живою, тобто особливо цілющою питною водою вважали воду тільки з природного джерела, ще й набрану до сходу сонця в певні дні (найчастіше по "понеділках", які в давнину вираховувались залежно від фази Місяця). 

Коли в місці витоку джерела облаштовували цямрину — невисокий дерев’яний зруб, завдяки якому ставало можливим набирати воду цебром, — таке джерело називали криницею.

За дохристиянських часів криниці були святилищами богині води, аналогом храму. Біля них, а також біля копаних колодязів українці обов’язково саджали кущ калини. Це був символ цієї богині, що служив водночас і умовним знаком питної води. Біля джерела-криниці на вербу або калину обов’язково в’язали рушника, що був водночас і жертвою богині, і умовним знаком

В.Скуратівський досліджував календар очисних робіт на водоймах.Вони проводились у визначений час – влітку

Щороку після того, як весняний паводок спадав (він несе з собою багато бруду й сміття), у кожному селі організовували толоки для чищення річок, озер, колодязів та криниць. [ 17.18]

Розклад робіт і обрядів

Водойма

Дата

Вид робіт

Колодязі копані лугові, степові для пастухів і худоби

Св. Юрія – 23.04 (перший вигін череди на пасовище)

Освячення, чищення за потреби, обсадження вербами й калиною

Джерела-криниці біля річок

ь     Русальний понеділок (день Святого Духу після Трійці),

ь     Свято Маковія – 01.08

Чищення, обсадження вербами й калиною, освячення, заміна рушників на деревах чи хресті

Джерела-криниці в лісі (за книгою Віри Зайченко)

ь     Свято Переполовення (завжди в середу) або

ь     свято "десята п’ятниця"

Чищення, саджання калини, освячення, заміна рушників на деревах чи хресті

Копані колодязі в селі, спершу громадські, потім приватні

Русальний понеділок (день Святого Духу після Трійці)

Освячення, обсадження вербами й калиною, за потреби чищення

Колодязі польові для землеробів

ь     Русальний понеділок,

ь     перший понеділок "петрівки" (посту),

ь     свято Купала – дата літнього сонцестояння

Освячення під час обрядових обходів полів, чищення за потреби, обсадження вербами й калиною

Озера-копанки в селах

Перший понеділок "петрівки"

Чищення лише заміжніми жінками та їхніми чоловіками, обсадження вербами, освячення

Драговини-болота

Перші дні "петрівки"

Освячення, обсадження вербами

Річки біля водяних млинів

ь     Русалії (зелені свята) або

ь     Перші дні "петрівки"

Чищення, обсадження берега вербами, освячення

Річкові броди (переходи та пристані для кораблів)

Перші дні "петрівки"

Освячення, обсадження берега вербами, за потреби ремонт помостів

Річки

Водохреща – 06.01

Освячення

СПИСОК ВКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вишневський В. І. Річки і водойми України. Стан і використання. — К.: Віпол, 2000.

2.  Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996р. №383

3. Гребінь В. В. Сучасний водний режим річок України (ландшафтно-гідрологічний аналіз). — К.: Ніка-Центр, 2010/

4. .Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с

5. Коструба О.М Живиця. К. Навч. книга, 2001.

6. Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні .К.,Дніпро.1998.

7.Медюк Ю.Г. Культура і побут населення України. К. 1991

8.Науково-методичний вісник. Випуск 10.2003.

9.Новикова Ю.В.,Сафутдинова М.М. Вода і життя на Землі.- М.:Наука,2007.

10. Українознавство в системі освіти Буковини.

11. Павлюк С.П. , Горинь Г.Й., Кирчева Р.Ф. Українське народознавство. Львів, «Фенікс» 1994.

12. Петряков Ігор Васильович. «Найнезвичайніша речовна у світі» - К.,2001.

13. Петряков Ігор Васильович. «Найнезвичайніша речовна у світі» - К.,2001.

14. Скуратівського В. - «Моря, річки, животоки».К.,Дніпро,2003.

15.Сорочу Л.І. .Вода і вогонь як життєдайна основа в українському фольклорі.Українознавство.2005.Календар.

16. Яковенка П.І. Перше із чудес природи.К.,Наукова думка,2001.

17.Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с

18.Вишневська Д. Екологічні традиції українців: пречиста вода.К, Дніпро,2000.

26

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Ефективні комунікації (soft skills) учителя з батьками»
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн
590 грн