Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Шляхи формування української ідентичності в новій українській школі
»
Взяти участь Всі події

Вміння прощати «Притча про блудного сина» 6 клас

Етика

Для кого: 6 Клас

02.12.2018

4965

107

0

Опис документу:
Пояснити учням суть любові та прощення. Допомогти усвідомити, що Бог прощає нам тоді, коли ми вміємо прощати ближньому. Розвивати бажання виявляти прояви любові та прощення у різних життєвих ситуаціях. Виховувати співчутливість до тих, які зійшли із правильного шляху.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ОСТАПЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ ступенів

Вміння прощати

«Притча про блудного сина»

6 клас

Підготувала

Максимів М.М.

2019

Мета:

  • Пояснити учням суть любові та прощення;

  • підвести дітей до розуміння глибоких Божих істин через притчі;

  • розглянути притчу про блудного сина або про милосердного батька і двох синів;

  • сприяти вихованню бажання у дітей не лише слухати Слово Боже, а й виконували його у своєму житті;

  • допомогти усвідомити, що Бог прощає нам тоді, коли ми вміємо прощати ближньому;

  • розвивати бажання виявляти любов та прощення у різних життєвих ситуаціях;

  • розвивати бажання уподібнюватися до Творця через вчинення добрих справ;

  • розвивати логічне мислення, зв'язне мовлення;

  • виховувати співчутливість до тих, які зійшли із правильного шляху.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку 


-
Любі діти, у наш клас завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час гостей посмішкою й миром.

І славним нашим християнським привітом
:

«Слава Ісусу Христу!»

Учениця. Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас, 
Всіх ми просимо ласкаво на урок основ християнської етики у 6 клас.

  Благослови нас, Боже, на ще один урок,

                   Де ми розкриєм серце у молитві.

                   Це буде знову новий крок

                   У вірі із гріхом у битві. 

Благослови нас, любий Боже!

Хай твоя ласка нам поможе

Знань на уроках набувати

Й тебе, Всевишній, восхваляти.

Захисти нас, добрий Боже, від усього злого,

Дай нам мудрості твоєї, добра та любові.

Я запалюю свічку во ім’я світла, доброти, милосердя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Давайте пригадаємо:

  1. Що таке притча?

Притча – це розповідь, яка взята з історії чи навколишнього

життя, мета якої висловити духовні чи моральні істини.

  1. Хто промовляв до людей у притчах?

ІсусХристос.

  1. Чого вчить Христос у своїх притчах?

Ісус навчає милосердя,правильного вибору у житті,

пошуку Царство Божого.

Отже, можемо сміло сказати, що притчі побудовані на прикладах щоденного життя і допомагають нам глибше пізнати зміст усієї притчі, дають можливість призадуматися над своїм життям, навіть довести нас до покаяння. Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну притчу, яка нас буде закликати до покаяння. Це «Притча про блудного сина або про милосердного батька і двох синів».

Повідомлення теми і мети уроку.

Розгорніть зошити і запишемо дату і тему уроку: «Вміння прощати».

II. Основна частина.

1. Слово вчителя.

Навчивши присутніх Господньої молитви, Ісус Христос пояснює, наголошуючи: «Якщо ви людям простите прогрішення їхні, то Отець ваш Небесний простить і вам ваші прогрішення і гріхи. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогрішень і гріхів ваших» (Мт. 6, 14—15).

Тут Спаситель і Господь Бог наш Ісус Христос розкриває думку про прощення. Ісус говорить, що Господь прощатиме гріхи людини залежно від віри її. А вірна людина повинна прощати прогрішення, мимовільні необдумані висловлювання іншої людини, бо це є по-християнськи.

Якщо людина відмовляється прощати іншу людину, то така людина не може перебувати у спілкуванні з Богом.

Отже, прощайте ближньому своєму, не будьте злопам'ятними на неї, не озлобляйтеся на інших. Прощайте, і вам простять.

Ключовим віршем нашого уроку буде вислів зі Святого Письма, який міститься у Матея, 6.15:

І. «А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Матія 6,15).

ІІ. «І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші» (Марка 11,25).

2. Робота над біблійним віршем.

  • Читання тексту мовчки.

  • Роздумування над прочитаним.

  1. Чому важливо навчитися перепрошувати людей?

Повчальне оповідання

  • Перепрошую за настільки пізній дзвінок, але чи не могли б Ви...?

  • Вибачте, ви не виходите на наступній зупинці?..

  • Пробачте за нескромне запитання, а ви...?

  • Вибачте за нескромність...

  • ... за запізнення...

  • ... за те, що перервав Вашу розмову...

  • ... залишу на якийсь час...

Скільки разів у житті доводилося нам чути слова перепрошень і вибачень. Скільки разів ці слова приносили вам відчуття полегшення і радості за себе й за ближнього. У Японії перепрошують при найменшому порушенні етикету, наприклад, якщо одна людина ненароком зачепила іншу у вуличній чи транспортній юрбі, при тому дивляться просто в очі, природньо посміхаються, без будь-якого роздратування, причому перепрошують одне одного обоє: один – „за мою незграбність”, інший – „за мою нерозторопність”...

Якщо ми образили словом, а часом і вчинком матір, батька, друзів, близьку чи далеку людину, нас не полишає почуття вини. Сумління і пам’ять мучать нас, втрачаємо апетит і сон. У таких випадках просто необхідно, переступивши межу марнослав’я, егоїзму, гордині, спробувати попросити пробачення у тих, кого гірко образили. Не біймося, що таким чином нібито принизимо себе. Так можемо визволитись від моральних наслідків свого вчинку, очистити душу.

  1. Що є спільного і відмінного у пробаченні і прощенні?

Проящення – це сестра покаяння.

У людині поряд із її вадами та гріхами, на щастя, існує і відчуття „спільної вини”, закладене Самим Господом, і проявляється воно, людина усвідомлює його тільки в певних життєвих ситуаціях. Наприклад, діти не усвідомлюють, що вони від народження живуть за рахунок своїх батьків. А тому й вини перед ними не відчувають. Тому тільки після втрати батьків приходять до них важкі розкаяння, на жаль, надто запізнілі

Ще менше відчуваємо за життя свої зобов’язання, а значить і почуття вини перед Господом, завдяки Якому прийшли на світ, здобули всі дари життя.

А між тим, уся духовна історія людства навчає нас прикладом Господа, як маємо прощати одне одному.

Біблійні історії

Коли ще наші прародичі Адам і Єва згрішили, Господь Бог змилосердився над ними, обіцяв їм Спасителя. Скільки разів народ відвертався від Бога, але коли навертався, Господь знову і знову прощав його і благословляв.

Послав Він людям і останнього з пророків Івана Хрестителя, який проповідував покаяння, а розкаяних хрестив у ріці Йордан на знак Божого милосердя і прощення.

Врешті, Бог посилає на землю Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа, Який закликає: „Покайтеся і вірте в Євангеліє” (Мр. 1:15).

Ісус прийняв запрошення прийти в дім митаря Закхея, якого всі вважали великим грішником. А той, розкаявшись, удостоївся таких слів Христових: „Сьогодні на цей дім зійшло спасіння” (Лк. 19:9-10).

Христос простив навіть Петрові, своєму апостолові, якому пообіцяв, що на ньому збудує Свою Церкву, коли той тричі відрікся від Нього. Господь не відмовився від своїх слів і зробив Його Своїм наступником на землі.

І розбійникові, що був в один із Ним день розіп’ятий на хресті за свої злочини, Христос пообіцяв: „Істинно кажу тобі, ще сьогодні будеш зі Мною в раю”.

Але чи не найкращим прикладом того, як Христос приймає тих грішників, що каються, є Марія Магдалина. . Усі, хто знали її, справедливо вважали її великою грішницею, а тому ставилися до неї із зневагою. У відповідь на закиди фарисеїв, Ісус прорік: „Прощаються її численні гріхи, бо багато полюбила” (Лк. 7:47), тобто розкаялась у своїх гріхах. І саме цю грішницю Христос сподобив стати свідком Його мук на Голгофі, бо, крім Івана, там не було нікого з апостолів.

У такий спосіб Ісус приймає всіх, що приходять до Нього з розкаяним серцем і просять про прощення своїх гріхів, навіть великих і численних. Таким є безмежне і невимовне Боже Милосердя.

Апостол Петро підійшов якось до Сина Божого і запитав Його: „Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?”

Чому, на вашу думку, Петро запитав про прощення гріхів, вчинених проти нього самого, а не проти Бога?

Ісус відповів: „Не кажу тобі до семи раз, але аж до сімдесяти раз по семи!”

Віддавна число „сім” вважалося у багатьох народів магічним, таким, є приносить щастя й удачу. Досить пригадати численні українські приказки та прислів’я, наприклад, „Сім раз відмір – один раз відріж”. Тому Петро і вжив у своєму запитання саме цю цифру. Ісус збільшив її у сімдесят разів, тобто фактично довів її до безконечності. Тож прощати сімдесят разів по сім означає прощати завжди.

3. Робота над біблійним текстом «Притча про блудного сина».

В одного чоловіка одного було два сини. Якось молодший із них сказав батькові: „ Дай мені, отче, належну частину маєтку!” Поділив батько маєток між синами. А через кілька днів зібрав молодший надбані пожитки та й подався до далекого краю. Незадовго розтратив усе, що мав, живучи задля власного задоволення. Коли ж розтратив усе, у тім краї настав великий голод. Почав молодший син гірко бідувати. Нічого не залишалося йому, як попроситися до одного з місцевих господарів пасти свиней. Такий голод мучив бідолаху, що готовий він був наповнити свій шлунок хоч стручками, якими годували свині, та ніхто і цього не давав йому. Тоді молодший син роздумав: „Скільки наймитів у мого батька мають хліба аж над міру, а я отут з голоду гину! Піду я до батька і покаюся». Так і зробив: „Прогрішився я, отче, перед Богом і перед тобою, тому негідний вже зватися сином твоїм” А батько натомість сказав своїм слугам: „ Негайно принесіть найкращий одяг моєму синові. Дайте персня на його руку, а сандалі на ноги. Приведіть відгодоване теля та заколіть. Будемо їсти й радіти, бо цей мій син був мертвий, але ожив, пропав, але знайшовся!” І почали всі веселитися.

Тим часом старший син працював на полі. І коли після роботи наближався до батьківського дому, то почув музики і танці. „Що це таке?” - спитав одного із слуг, на що почув відповідь: „То повернувся твій брат, і батько звелів заколоти відгодоване теля, бо ж брат здоровим повернувся”. Не на жарт розгнівався старший син, навіть заходити на гостину не захотів. Тоді вийшов батько і почав просити його. Поскаржився старший син: „Стільки років я служу тобі, ніколи твого наказу не порушив, а ти ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми я потішився. Коли ж молодший повернувся, що розтриндив твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти відгодоване теля!” А батько відповів: „Ти завжди зі мною, дитино, і все моє – то твоє! А твій брат був мертвий, але ожив, пропав, але знайшовся! Тож тішитись і веселитись треба!”

Самоконтроль

  • Чим відрізнялося життя двох братів?

  • Як ти ставишся до них?

  • Чи можна сказати, що батько по-різному ставиться до своїх синів, люблячи одного і недолюблюючи іншого?

  • Чи правильно вчинив батько щодо молодшого сина?

  • Яка фраза, що повторюється двічі, є ключовою у розказаній Христом притчі?

  • Як розуміти її зміст?

Які Божі Заповіді порушив молодший син?

  • примушує батька поділити майно передчасно (IV);

  • зневажує тата (IV);

  • живе розпусним життям (IX).

Як прощення облагороджує нашу душу і рятує ближнього?

Старший брат є прихованим грішником, тому що вважає себе кращим за іншого, любить себе більше за ближнього. Він не вміє і не хоче прощати, не сповнений любові. Мабуть, він такий, тому що не зазнав смаку справжніх страждань і принижень, які пережив його молодший брат і завдяки яким той здатний упокоритись перед батьком, бути його слугою. „ Піду я до батька і покаюся ”, - каже він, тобто відрікається від злого, від сатани, і це є перший крок до визнання власної провини.

Наш найближчий друг, який перед тим обманув, обмовив перед іншими, мучиться почуттям сорому і готовий прийняти наше прощення. У нас є два шляхи: не зауважити цього бажання, залишитися холодним до внутрішніх страждань товариша або зробити крок йому назустріч.

Батько, в образі якого Христос показує нам Самого Господа, не чекає, коли його молодший син переступить поріг його дому, а сам біжить йому назустріч, тобто допомагає усвідомити свій гріх і знайти в собі силу та відвагу покаятись. В серці батька нема осуду. Він навіть не слухає сповіді та жалю сина.

Притчею про блудного сина Христос заперечує тодішні традиції єврейського народу, згідно з якими батько, глава родини не вставав з крісла і не починав ромову, поки діти не вклонились йому і не поцілували в руку.

Батько показує своє прощення поцілунком, дарує молодшому новий одяг, символ нового життя - у Царстві Небесного. Наш Милосердний Отець щоденно виходить на дорогу і довго-довго виглядає, чи часом, бува, не повертається блудний син.

Господь дає право людині відійти від Бога, бо інакше вона перетвориться в бездумного раба, яким на певний час, мабуть, став старший син. Усевишній дає нам можливість випробувати себе у муках і стражданнях. Але невіруюча людина, не здатна любити і прощати. Це нещасний безбатченко, хоч дуже часто вона може й не усвідомлювати цього.

Самоконтроль

  • Знайдіть докази для заперечення однокласнику, який стверджує, що батько вчинив несправедливо, облагодіявши сина-блудника і зневаживши вірного старшого сина..

  • Від чого залежить Боже прощення наших провин?

  • Якими словами Господньої молитви просимо Бога про прощення?

  • Наскільки важко тобі попросити пробачення?

  • З чим це, пов’язано?

Притчу про блудного сина і Милосердного Батька знавці Святого Письма називають євангельською перлиною. Ця притча була новим словом у відносинах людини і Бога. Христос пов’язує їх стосунками батька і дитини.

Гріх молодшого сина далеко глибший, ніж видається на перший погляд.

Він грішить потрійно: примушує батька поділити майно передчасно, бо у євреїв було заведено, що це можна було зробити тільки перед смертю спадкодавця.; зневажує тата; живе розпусним життям.

Бажану свободу син здобуває не близько від дому, а в далекому краю, що означає, що він віддалився не тільки від сім’ї, а й від щедрості та любові батька, який задля сина зважився навіть порушити Закон, а значить і від Царства Божого. До речі, й у вчинку батька є чимало символічного. Так само Ісус Христос, прийшовши на землю, зважився порушити єврейський Закон заради любові й пожертви щодо найулюбленішого свого створіння – людини.

У далекому краю син розтратив усе: не тільки гроші й маєток, але й синівство, батька, Божу ласку. Недарма Ісус говорить про те, що в країні настав голод, маючи на увазі перш за все голод душі молодшого сина, яка, загубивши Господа, не здатна більше захищатися перед спокусами зла.

Покарання за гріх неминуче, і в Ісусовій притчі воно підкреслено принизливе: син багача став пастухом свиней.

Євреї ж вважали свиней за нещасних тварин, тому стати їх пастухом було найбільш нікчемним вчинком.

Син працює на чужому полі, тобто на полі злого Духа – сатани. Йому довелося побувати на самому дні людського життя, щоб усвідомити усю глибину своєї провини перед батьком. Він розуміє, що згрішив. Починає роздумувати над тим, що утратив.

Притчею про блудного сина Христос заперечує тодішні звичаї, традиції єврейського народу, згідно з якими батько, глава родини не вставав з крісла і не починав ромову, поки діти не вклонились йому і не поцілували в руку.

Батько показує своє прощення поцілунком. Він дарує молодшенькому новий одяг, символ нового життя - у Царстві Небесного, сандалі – запоруку того, що не буде, як інші (слуги, прості люди, тобто звичайні грішники), босим, беззахисним, перстень – право успадкування своїм покаянням Царства Божого у серці, відгодоване теля – символ Воскресіння душі, музику – ознаку Вічної Радості в раю. Наш Милосердний Батько не сидить у „кріслі”, а щоденно виходить на дорогу і довго-довго виглядає, чи часом, бува, не повертається блудний син.

Випережувальне завдання: твори про прощення.

Додому вам було завдання підготувати

  • уривки з творів письменників,у яких згадується тема прощення

  • репродукції творів відомих художників,які відображають притчу

   

Прощення — це вияв любові. Воно не означає, що ти погоджуєшся з тим, що сталося, чи підтримуєш або збираєшся це забути.

Пробачати не означає перестати звертати увагу на те, що трапилось, це також не означає визнавати правоту за особою, яка тебе скривдила...

Прощати означає просто відгородитися від усіх тих негативних думок, які з'являються в нас про когось чи про щось, що завдало нам болю. Залишити речі такими, якими вони є, і продовжувати жити своїм життям.

Щоб прощати, зовсім не обов'язково знати, як саме це робиться. Вже лише твій намір пробачити є достатнім для цього. А всім іншим займеться Господь.

Дуже часто ми вважаємо, що прощення є подарунком для кривдника, і навіть не підозрюємо, що єдиний, хто отримує від цього користь, — це ми самі.

Брак прощення — це найруйнівніша отрута для нашої душі, бо він паралізує душевні сили, які в нас є.

Ми з вами зараз перебуваємо в часі передріздвяного посту. Тому я пропоную забути один одному безглузді кривди, пробачити задавнені суперечки,зіпсовані відносини, якщо такі є.

- Давайте у спільній молитві помолимось

----------------------------------------------------------------------------------------

І, на завершення, послухайте сон, який наснився одному чоловікові. Сниться йому, що він разом із Ісусом йде берегом моря. Перед очима пропливає все його життя,. Чоловік оглядається і бачить на піску відбитки слідів. Але інколи на піску видно відбиток тільки однієї людини і це у найважчі моменти життя того чоловіка. Він звернувся до Ісуса: « Ісусе, чому коли було важко ти покинув мене?». Ісус відповів: «Коли тобі було важко я ніс тебе на руках».

- Тому, дорогі діти, шановні гості, дозвольте вам побажати, щоб поряд з вашими слідами завжди були чиїсь сліди. І не розчаровуйтесь, коли раптом побачите сліди лише однієї людини. Це сліди самого Господа, який несе вас на руках у найважчі моменти вашого життя.

Домашнє завдання:

Написати коротку розповідь про випадок прощення у своєму житті.

Намалювати ілюстрацію до притчі.

  Притча про блудного сина

Мав батько багатий двох гарних синів,

Молодший схотів відділитись завчасно.

Пішов по світах та й маєток прожив,

Забувши, як в батька жилося прекрасно.

Що було - не вернеш, дарма говорить,

Щоб якось прожить - пасти свині найнявся.

Зі свинями їв, - а що ж будеш робить, -

Маєток прожив, і гріха не цурався.

Своєму він панові вже остогид,

Не стало для нього вже й свинської страви.

Який я був дурень, - заплакав навзрид, -

У батька я мав, що душа лиш бажала.

Вернувсь він до батька й йому так сказав:

Прости мене, тату, хоч я й недостойний,

Прийми хоч слугою, - сказав й заридав, -

Раби твої навіть живуть так пристойно!

Не було вже радості батьковій меж -

Зодягнув небораку, як царського сина,

Печатку на руку, сандалі теж, -

Банкет на все місто, - це ж рідна дитина.

Тут старший образивсь: чому така честь

Гультяю цьому? Я не бачив такого!

Ти ж завжди зі мною, - для тебе все єсть.

Чому зневажаєш ти брата так свого?

Він був - і пропав. І знову знайшовсь,

Помер - та воскрес, знов до мене з"явився.

Все моє - й так твоє, а що брат твій прийшов -

Душа моя рада, бо він знов відродився.

..........................

Був час, я так само без Батька блукав,

Тинявсь, як приблуда, дорогами світу.

Знайшов мене Батько, хоч й довго шукав,

Омив мене кров"ю Нового Завіту.

Прости мені, Боже, за те, що грішила, 
За те, що не раз непокірна була, 
За те, що спокуси не всі обходила 
І часто на світ нарікала зі зла. 

Прости мені, Боже, за мою зневіру, 
За слабкість і відчай у чорній журбі, 
За те, що не раз переходила міру 
І шкоду сама завдавала собі. 

Прости мені, Боже, за гордість велику, 
Яка в моїм серці жевріла не раз, 
За те, що могла бути часом дволика, 
За те, що бездумно проводила час. 

Прости мені, Боже, бо грішна, я знаю, 
За те, що робила свідомо чи ні. 
Спровадь на дорогу, якою йти маю, 
І хай твоя воля поможе мені!

Я дякую Богу за все,

За ласку, що нам посилає,

Що Серце Його пресвяте
До Себе усіх пригортає.

Я прощення в Бога прошу
За гріхи свої нескінченні.

За те, що невірно служу

Йому на дорозі терпіння.

За те, що молитва моя

Часто іде не від серця.

За те, що у цьому житті

Так пізно прийшла до Отця.

Прости мені, Боже, прости

Прогрішення вільні й невільні,

Й до серця Свого пригорни

Дитину свою в покаянні.

Я ласки у Бога прошу

Бути Його дочкою,

Щоб волю Його пресвяту
Прийняти у серце з любов’ю.


Прошу пробачення у всіх,

Кого образив ненароком,

Заради власних грішних втіх,

Й тоді, коли «за око – око»,

Кому я що сказав не те

І вихвалявся недоречно,

За думки про життя святе

Прошу я вибачення гречно...

За те, що поруч я не був,

Коли потрібна допомога,

І пізно про життя збагнув

Десь на середині дороги,

Не так комусь дивився в слід,

То заздрість? Ні, хотів догнати

І перегнати зливу літ

У намаганні мудрим стати...

Прошу пробачення у всіх,

Життя коротке і велике,

То ж не примножуйте свій гріх

У нерозбірливості дикій...

Живіть, працюйте і любіть,

Красу навколишню збагнувши,

Щодня лише добро творіть

Й прощайте, прощення здобувши!

Пригадаймо Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Героїня,  незважаючи на зраду коханого, благає Лісовика, щоб той перетворив хлопця – вовкулаку знову на людину, не думає про помсту Килині чи матері Лукаша, які завадили її щастю. Лісова красуня, маючи можливість покарати, прощає всіх.

Я б хотіла поговорити про історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада». У цій хроніці історичних подій зображено часи козаччини. За цією оповіддю гетьман Яким Сомко був ув’язнений за наказом брехуна і зрадника Івана Брюховецького. Останній виставив козака у такому світлі, аби його можна було вважати зрадником і кинути до темниці. Проте гетьман був чесною людиною, яка вірою і правдою служила своєму народу, а Брюховецький був підлим та продажним чоловіком, який діяв на боці ворогів українського народу.

Приказки про прощення

  • Навчися прощати-прийде добро до хати.

  • Як не прощаєш, добра не маєш.

  • Добре слово людині – що дощ у посуху.

  • Добре слово дорожче багатства.

  • Життя дано на добрі справи.

14

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.