матеріал

Конспект

Для кого: 11 Клас

Властивості та характеристики екосистем

Опис документу:
Конспект уроку на тему: "Властивості та характеристики екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах". Біологія і екологія, 11 Клас, за підручником Соболя В. І., рівень стандарту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку: Властивості та характеристики екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах

Мета уроку:

навчальна: розглянути особливості взаємодії організмів в екосистемах, показати взаємозалежність існування різних видів у екосистемі.

розвивальна: розвивати вміння аналізувати наявну інформацію;

виховна: виховувати розуміння єдності всіх видів живих організмів у природі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання і матеріали: підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Проблемне питання: Які рівні організації життя ви знаєте? (Молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний). Які з цих рівнів організації ви вивчали?

Сьогодні на уроці ми розглянемо з вами екосистемний рівень організації.

IІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Вивчення нового матеріалу (бесіда)

1. Об'єкти досліджень екосистемології

ЕКОСИСТЕМОЛОГІЯ - наука про закономірності формування, структурно-функціональні особливості, поширення, еволюцію, динаміку, способи використання та охорону екосистем.

Об'єктом дослідження – є різні екосистеми, а предметом - вивчення структури, екологічних взаємозв'язків між біотичними та абіотичними компонентами, самоорганізація, саморегуляція, продуктивність, стабільність розвитку, стійкість екосистем. Нині екосистемологія має важливе значення для реалізації Концепції сталого розвитку.

Екосистемне різноманіття - це розмаїття екосистем, що визначається різноманітністю природних умов.

Типи локальних природних екосистем: консорційна екосистема, парцелярна екосистема, біогеоценозна екосистема, ландшафтна екосистема, провінційна екосистема, біомна екосистема.

Єдиною глобальною екосистемою планети, екосистемою найвищого порядку називають біосферу. Найменшими екосистемами є індивідуальні, популяційні або видові консорції (окреме зелене дерево, трухляві пні, мертві стовбури дерев, мурашники).

Сукупність екосистем з відносно подібними характеристиками, які займають значну територію й розвиваються в подібних кліматичних умовах певної природної зони, називають біомами. Це вологі тропічні ліси, тундра, тайга, степ, пустелі, напівпустелі, савани, широколисті ліси, хвойні ліси, морські екосистеми. Найбільш продуктивними біомами на суходолі є дощовий тропічний ліс, у Світовому океані - зарості водоростей та рифи.

А. За походженням екосистеми поділяють на природні (наприклад, ліси, річки, озера) й штучні (наприклад, сади, парки, городи, поля, штучні водойми).

Б. За специфікою структури й кругообігу речовин та енергії розрізняють наземні (тундра, тайга, широколисті ліси, степи, савани, пустелі, тропічний ліс) та водні (прісноводні: озера, ставки, водосховища, річки, струмки, джерела, болота, болотисті ліси; морські: прибережні води, прибережні бухти, протоки, гирла річок).

Отже, об'єктами досліджень екосистемології є різні екосистеми, що класифікують за різними критеріями і різноманітність яких визначається природними умовами й діяльністю людини.

2. Особливості структурної організації екосистем

Структура екосистеми - поділ компонентів цілісної системи на групи за певними параметрами. Будь-яка екосистема має абіотичну (мікроклімат - світло, температура, вологість; вода, повітря, ґрунт) й біотичну (продуценти, консументи й редуценти) частини. За розподілом компонентів у екосистемі розрізняють її видову, просторову та екологічну структури.

а). Видова структура екосистеми визначається видовою різноманітністю, тобто кількістю популяцій і видів, співвідношенням особин цих видів, їх чисельності або біомаси. Види, що переважають у біогеоценозі за чисельністю особин або займають велику площу, називають домінантами. Наприклад, у хвойних лісах Карпат серед дерев домінує смерека, серед мишоподібних гризунів - полівки.

б). Просторова структура визначається розташуванням елементів абіотичної та біотичної частин у просторі екосистеми. Основний чинник, що визначає просторовий розподіл рослин, - к-сть світла, а для тварин - кількість їжі.

в). Екологічна структура - це співвідношення популяцій різних видів, які виконують певні функції в екосистемі. Цими групами є продуценти, консументи та редуценти; їхня наявність є обов'язковою умовою існування будь-якої системи.

Продуценти - популяції автотрофних організмів, які можуть синтезувати органічні речовини з неорганічних. Це зелені рослини, ціанобактерії, фото- і хемосинтезуючі бактерії. У водних екосистемах основними продуцентами є водорості, а на суходолі - насінні рослини.

Консументи - популяції гетеротрофних організмів, які живляться безпосередньо або через інші організми готовою органічною речовиною, синтезованою автотрофами. Розрізняють консументи І порядку (гетеротрофні рослиноїдні організми, паразити рослин) та консументи ІІ і наступних порядків (хижаки, паразити тварин, а також сапрофаги).

Редуценти - популяції гетеротрофних організмів, які в процесі життєдіяльності розкладають відмерлі органічні речовини до мінеральних, що їх потім використовують продуценти. Це гетеротрофні сапрофітні організми - бактерії і гриби, які виділяють ферменти на органічні рештки і поглинають продукти їх розщеплення. У процесах розкладу органічних сполук беруть участь: детритофаги (споживають подрібнену органіку, наприклад, дощові черв'яки, личинки мух), копрофаги (поїдають послід тварин і людини, наприклад, жуки-гнойовики), некрофаги (поїдають трупи тварин, наприклад, жуки-гробарики).

Отже, загальна структура екосистеми визначається просторовим, видовим та екологічним розмаїттям груп, що є обов'язковою умовою її існування.

3. Типи зв'язків між популяціями різних видів у екосистемах

Виокремлюють такі основні типи зв'язків між популяціями різних видів у екосистемах:

  • прямі зв'язки - безпосередньо пов'язують дві популяції (наприклад, хижак і здобич, паразит і хазяїн);

  • непрямі зв'язки - популяція одного виду впливає на популяцію іншого опосередковано, через популяції третього (наприклад, хижаки, поїдаючи здобич, впливають на популяції рослин);

  • трофічні зв'язки - це зв'язки живлення (наприклад, хижак - здобич);

  • топічні зв'язки - це просторові зв'язки (наприклад, орхідеї на стовбурах дерев);

  • фабричні зв'язки - це зв'язки, пов'язані з наданням середовища чи притулку (наприклад, дятел робить дупла в стовбурі дерев, зелені водорості живуть у шерсті лінивців);

  • форичні зв'язки - це зв'язки, пов'язані з перенесенням особинами одних видів особин іншого виду (наприклад, перенесення насіння й плодів рослин, яким властива зоохорія);

  • антибіотичні взаємозв'язки (хижацтво, конкуренція, виїдання) - кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої;

  • нейтральні взаємозв'язки - існування на спільній території популяцій різних видів не спричиняє для кожної із них жодних наслідків (наприклад, хижаки різних видів);

  • симбіотичні взаємозв'язки (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм) - усі форми співіснування організмів різних видів (наприклад, бульбочкові бактерії і бобові рослини).

Отже, складні й різноманітні взаємовідносини між популяціями різних видів є основою формування, існування й розвитку екосистем.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Заповнити таблицю: «Типи локальних природних екосистем»

Назва

Визначення

Консорційна екосистема

Парцелярна екосистема

Біогеоценозна екосистема

Ландшафтна екосистема

Провінційна екосистема

Біомна екосистема

V. Підбиття підсумків уроку

VІ. Домашнє завдання

Вивчити § 39; завершити роботу з таблицею.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

матеріал

Конспект

Для кого: 11 Клас