Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Визволення України від нацистських загарбників

Історія України

Для кого: 10 Клас

25.04.2020

1180

37

0

Опис документу:
Тема: ,,Україна в роки Другої світової війни’’ Урок 4. Визволення України від нацистських загарбників Війна – це надзвичайний спектр життєвих перипетій. Це не тільки героїзм. Насамперед це кров, жертви, це зрада і ницість, і про все це треба нам з вами говорити. Кому як не нам важливо згадати про цю війну і згадати хоча б для того, щоб зупинити нинішню і сказати ,,ніколи знову’’
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Тема: ,,Україна в роки Другої світової війни’’ Урок 4. Визволення України від нацистських загарбників Підготувала Мітран Сільвія Василівна, учитель...
Слайд № 1

Тема: ,,Україна в роки Другої світової війни’’ Урок 4. Визволення України від нацистських загарбників Підготувала Мітран Сільвія Василівна, учитель історії Кам’янського ліцею Сторожинецького району

75-річчю Перемоги над нацизмом присвячується… …Вічний вогонь палає, Дзвонить у долі століть. Вічний вогонь закликає: Щастя живих бережіть! Вічний в...
Слайд № 2

75-річчю Перемоги над нацизмом присвячується… …Вічний вогонь палає, Дзвонить у долі століть. Вічний вогонь закликає: Щастя живих бережіть! Вічний вогонь клекоче: Люди, не треба війни, Щоб не вмирали дочки, Сестри, батьки і сини…

Вклонися, моя Україно, тим людям величним і скромним - своєю священною кров’ю вони врятували тебе…
Слайд № 3

Вклонися, моя Україно, тим людям величним і скромним - своєю священною кров’ю вони врятували тебе…

Актуальність теми Війна – це надзвичайний спектр життєвих перипетій. Це не тільки героїзм. Насамперед це кров, жертви, це зрада і ницість, і про вс...
Слайд № 4

Актуальність теми Війна – це надзвичайний спектр життєвих перипетій. Це не тільки героїзм. Насамперед це кров, жертви, це зрада і ницість, і про все це треба нам з вами говорити. Кому як не нам важливо згадати про цю війну і згадати хоча б для того, щоб зупинити нинішню і сказати ,,ніколи знову’’

схарактеризувати бойові дії, що відбувалися на території УРСР в процесі визволення її від фашистських загарбників у 1942-1944 роках, розкрити значе...
Слайд № 5

схарактеризувати бойові дії, що відбувалися на території УРСР в процесі визволення її від фашистських загарбників у 1942-1944 роках, розкрити значення битви за Дніпро, визволення Правобережної та Південної України; вчити працювати з різними джерелами знань, самостійно добувати історичну інформацію за темою; розвиватити вміння на основі історичних факторів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до думок та поглядів інших людей; виховувати повагу до історичного минулого нашої Батьківщини і шанобливе ставлення до героїв війни. Мета уроку:

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті напрямки наступу німецьких військ на територію України, місця подій, що ...
Слайд № 6

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті напрямки наступу німецьких військ на територію України, місця подій, що пов’язані з обороною Києва, Одеси, Севастополя, просування німецьких військ територією України до її остаточної окупації; • називати події за датами; • визначати, застосовувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни; • характеризувати місце України в геополітичних планах Німеччини та її союзників, причини і наслідки військової поразки Червоної Армії в боях за Україну, види і причини колабораціонізму; • висловлювати й аргументувати свою точку зору з теми уроку.

Сталінградська битва, Курська битва, «Східний вал», битва за Дніпро, Дніпровсько-Карпатська наступальна операція, Корсунь-Шевченківська битва, депо...
Слайд № 7

Сталінградська битва, Курська битва, «Східний вал», битва за Дніпро, Дніпровсько-Карпатська наступальна операція, Корсунь-Шевченківська битва, депортація. 18 грудня 1942 р.– звільнення с. Півнівка на Луганщині – початок вигнання нацистських окупантів з території України. 13-23 серпня 1943 р. – Четверта битва за Харків, вигнання нацистських окупантів з міста. Бої на околицях тривали до 30 серпня. 26 серпня 1943 р. – початок «Битви за Дніпро 6 листопада 1943 р. – вигнання нацистських окупантів з Києва. 13 квітня 1944 р. – вигнання нацистських окупантів з Сімферополя. 9 травня 1944 р. – вигнання нацистських окупантів з Севастополя. 18-20 травня 1944 р. – комуністичний режим депортує абсолютну більшість кримськотатарського народу з Криму до Середньої Азії 28 червня 1944 р. – радянська влада депортувала болгар, вірмен, греків та представників інших народів з Криму. 27 жовтня – вигнання нацистських окупантів з Ужгорода. 28 листопада 1944 р. – завершення вигнання нацистів з території України Основні поняття, терміни, дати

1.Перемога Червоної Армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України. 2. Курська дуга. Продовження наступу на Лівобережжі України. 3.Б...
Слайд № 8

1.Перемога Червоної Армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України. 2. Курська дуга. Продовження наступу на Лівобережжі України. 3.Битва за Дніпро. Визволення столиці України - Києва. 4.Звільнення Правобережжя та Південної України. Примусове виселення народів з Криму. 5. Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних націй. План уроку

Пригадуємо: 1. Коли було підписано пакт Молотова-Рібентропа? 2. Вступ радянських військ 17 вересня 1939 року на території Польщі більшість українсь...
Слайд № 9

Пригадуємо: 1. Коли було підписано пакт Молотова-Рібентропа? 2. Вступ радянських військ 17 вересня 1939 року на території Польщі більшість українського населення сприйняла позитивно чи негативно? 3. Поразка радянських військ на початку Великої Вітчизняної війни була зумовлена серйозним прорахунком у питаннях озброєння армії, формування її командного складу, дислокації військ. Так чи ні? 4. «Акт проголошення відновлення Української держави» було проголошено .... 5. Які течії існували в антигітлерівському русі опору на території України? 6. У формуванні УПА провідну роль відіграла ОУН ( Б) чи ОУН (М)? До складу яких країн входили українські землі на передодні Другої світової війни? Громадяни СРСР, що вивозилися на примусові роботи до Німеччини називалися .... «Мозковий штурм»

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Н...
Слайд № 10

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Дала поштовх до звільнення України від нацистів. 18 грудня 1942 року – звільнення с. Півнівка на Луганщині – початок вигнання нацистських окупантів з території України. Початок звільнення України

Визволення України Дата Територія 17 липня 1942р. – 2 лютого 1943р. Сталінградська битва, початок визволення 18 грудня 1942р. Звільненняпершого пун...
Слайд № 11

Визволення України Дата Територія 17 липня 1942р. – 2 лютого 1943р. Сталінградська битва, початок визволення 18 грудня 1942р. Звільненняпершого пункту в Україні – с. Півнівка (Ворошилоградська обл.) Січень-березень 1943р. Звільненочастину Донбасу, перший раз - Харків Лютий-березень1943р. Контрнаступ німців, захопилиХарків 5 липня – 23 серпня 1943р. Курська битва, визволено Лівобережжя, Донбасі остаточно Харків Вересень-листопад 1943р. Героїчна битва за Дніпро 6 листопада1943р. Визволення Києва

Визволення України Дата Операції Грудень1943р. – лютий 1944р. Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька,Нікопольско-Кривор...
Слайд № 12

Визволення України Дата Операції Грудень1943р. – лютий 1944р. Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька,Нікопольско-Криворізька Березень-квітень1944р. Березнегувато-Снігурівська, Проскурівсько-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Одеська 8квітня-12 травня 1944р. Кримська операція, визволення Криму(Джанкой, Керч, Сімферополь, Севастополь 13 липня-29 серпня 1944р. Львівсько-Сандомирська операція 20-29 серпня 1944р. Яссько-Кишинівська операція 8 вересня-28 жовтня1944р. Східно-Карпатськаоперація. Повне визволення України

Курська битва дозволила Червоній армії перехопити стратегічну ініціативу і створила сприятливі умови для розгортання загального стратегічного насту...
Слайд № 13

Курська битва дозволила Червоній армії перехопити стратегічну ініціативу і створила сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу на фронті. Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримані з повітря ударами сил 2-ї і 17-ї повітряних армій, а також авіацією дальньої дії, 23 серпня 1943 року звільнили Харків. Звільнення Харкова

24 серпня 1943 — 23 грудня 1943 рр. - би́тва за Дніпро: військова кампанія СРСР проти нацистів в ході Другої світової війни на річці Дніпро. У боях...
Слайд № 14

24 серпня 1943 — 23 грудня 1943 рр. - би́тва за Дніпро: військова кампанія СРСР проти нацистів в ході Другої світової війни на річці Дніпро. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1400 км. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. ,,Східний вал’’(німецькі укріплення по річках Дніпро-Молочна) не виправдав надії ворога. Колись Гітлер високо оцінив це укріплення, заявивши: «Радше Дніпро потече догори, ніж росіяни перейдуть його!» Звільнення Правобережної України

Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близь...
Слайд № 15

Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати (убиті, поранені і полонені) складають від 1 до 2,7 млн людей. У вересні-жовтні 1943-го головний плацадарм наступу методично "перемелював" людські поповнення - штрафників, щойно мобілізованих українців Лівобережжя (,,чорносвитників’’, ,,чорнопіджачників’’), парашутистів, регулярні війська... Першими через Дніпро під страшним вогнем переправляли бійців штрафних батальйонів. Солдати пливли, тримаючись за дерева, колоди, дошки, і тонули тисячами… Битва за Дніпро

У листопаді 1943 році кінорежисер Олександр Довженко записав у своєму щоденнику: "Сьогодні В. Шкловський розказав мені, що в боях загибає множество...
Слайд № 16

У листопаді 1943 році кінорежисер Олександр Довженко записав у своєму щоденнику: "Сьогодні В. Шкловський розказав мені, що в боях загибає множество мобілізованих на Україні звільнених громадян. Їх звуть, здається, чорносвитками. Вони воюють у домашній одежі, без жодної підготовки, як штрафні. На них дивляться як на винуватих. Один генерал дивився на них у бою і плакав. Сталін хоче таким чином винищити українську молодь, яка пізнала життя без комуністів’’. Битва за Дніпро

21 вересня 1943 р. радянські війська вийшли до Дніпра і отримали наказ Сталіна взяти будь-якою ціною Київ до 7 листопада, символічної для комуністи...
Слайд № 17

21 вересня 1943 р. радянські війська вийшли до Дніпра і отримали наказ Сталіна взяти будь-якою ціною Київ до 7 листопада, символічної для комуністичного режиму дати – річниці Жовтневого перевороту. Щоб взяти столицю України до визначеної дати, радянське командування кидало у бій усі наявні сили, не рахуючись із втратами. Би́тва за Ки́їв — великомасштабна битва Червоної Армії та Вермахту, що відбулась у період з 3 по 13 листопада 1943 року. У радянській військовій історії відома як Київська наступальна операція. З радянського боку в бою брали участь війська Першого українського фронту під командуванням генерала Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада під командуванням Людвіка Свободи. 6 листопада Сталін отримав повідомлення про звільнення Києва. Визволення Києва

Радянські фронти
Слайд № 18

Радянські фронти

24 січня – 17 лютого 1944 року - Ко́рсунь-Шевче́нківська наступа́льна опера́ція— частина стратегічного наступу військ 1-го (генерал армії Микола Ва...
Слайд № 19

24 січня – 17 лютого 1944 року - Ко́рсунь-Шевче́нківська наступа́льна опера́ція— частина стратегічного наступу військ 1-го (генерал армії Микола Ватутін) і 2-го (генерал армії Іван Конєв) Українських фронтів із метою оточення та знищення угрупування противника на Корсунь-Шевченківському виступі. Радянські науковці постійно обходили втрати радянських військ в цій операції, а склали вони 149600 чоловік, що втричі більше втрат німецьких віськ в оточенні та при деблокаді оточених. Проте і радянська пісенька говорить "Мы за ценой не постоим". Так і тут - не важливо якою ціною, головне зробили. Піррова перемога. Але і німцям влаштували ,,другий Сталінград’’(,,Сталінград на Дніпрі’’)… Корсунь- Шевченківська операція

8 квітня 1944 р. розпочались бої за Крим. 11 квітня було визволено Керч, 13 квітня – Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень...
Слайд № 20

8 квітня 1944 р. розпочались бої за Крим. 11 квітня було визволено Керч, 13 квітня – Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулись на Сапун-Горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. Севастополь був звільнений віл загарбників. 12 травня 1944 р. Крим був повністю визволений від окупантів. 17-та німецька армія втратила понад 100 тис. чоловік убитими та полоненими, майже всю бойову техніку. Кримська наступальна операція

Основна фаза насильного переселення відбулася протягом неповних трьох діб, почавшись удосвіта 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня....
Слайд № 21

Основна фаза насильного переселення відбулася протягом неповних трьох діб, почавшись удосвіта 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня. Бійці НКВС за наказом з Москви зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення Криму (238 500 людей) і відправили в бік Узбекистану 70-ма ешелонами, залучивши до цього понад 32 тисячі силовиків. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, "масовому винищенні радянських людей" і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами. Депортація кримських татар

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Значна кількість депортованих (за оцінками - від 15 до 46%) померла в...
Слайд № 22

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Значна кількість депортованих (за оцінками - від 15 до 46%) померла від голоду та хвороб у першу ж зиму 1944-45 років. У результаті депортації у кримських татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, понад 34 тис. присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тон сільськогосподарської продукції. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. Депортація кримських татар

Упродовж кількох червневих днів 1944 органами НКВС були виселені з Криму на спецпоселення в Гур'євську (нині Атирауська, Казахстан), Молотовську (н...
Слайд № 23

Упродовж кількох червневих днів 1944 органами НКВС були виселені з Криму на спецпоселення в Гур'євську (нині Атирауська, Казахстан), Молотовську (нині Пермська), Свердловську, Кемеровську області та в Башкирську АРСР усі сім'ї греків, вірмен та болгар в кількості 38 455 осіб (з них: греків – 16 006 осіб; вірмен – 9821; болгар – 12 628). Офіційною причиною депортації також проголошувалась участь народів в допомозі Третьому Рейху. Депортація народів Криму

13 липня 1944 — 29 серпня 1944 рр. - Льві́всько-Сандо́мирська наступа́льна опера́ція — стратегічна наступальна операція Червоної армії проти об'єдн...
Слайд № 24

13 липня 1944 — 29 серпня 1944 рр. - Льві́всько-Сандо́мирська наступа́льна опера́ція — стратегічна наступальна операція Червоної армії проти об'єднаних німецько-угорських військ, метою якої була окупація Західної України та Південної Польщі.Було захоплено величезні плацдарми, що були використані в подальших операціях. За німецькими даними, загальні втрати вермахту та СС у битві становили до 137 тис. осіб, з них до 55 тис. убитими та полоненими. У «Бродському мішку» в оточення потрапило до 40–45 тис. осіб. З «мішка» пощастило вибратися до 6,8 тис. осіб. Тяжкими (до кількох сотень) були втрати в танках, оточені дивізії втратили всю артилерію і міномети. Радянські війська дорого заплатили за свій безсумнівний успіх: 289 тис. осіб, з них 65 тис. – безповоротні втрати, також безповоротно втрачено 1269 танків і самохідних гармат, 289 літаків. Львівсько-Сандомирська наступальна операція

20-29 серпня 1944 року - Я́ссько-Кишині́вська опера́ція: стратегічна наступальна операція південного крила радянських військ на Східному фронті Дру...
Слайд № 25

20-29 серпня 1944 року - Я́ссько-Кишині́вська опера́ція: стратегічна наступальна операція південного крила радянських військ на Східному фронті Другої світової війни з метою розгрому великого угруповання німецьких та румунських військ, що прикривали балканський напрямок, вигнання нацистських окупантів з Молдавської РСР та виведення Румунії з війни. За короткий строк було розгромлено 22 німецькі і майже всі румунські дивізії. Румунія 24 серпня оголосила війну Німеччині. Ця операція змінила всю воєнно-політичну обстановку на Балканах Яссько-Кишенівська наступальна операція

У жовтні 1944 р. у ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України.8 жовтня було звільнено село Лавочкине тоді...
Слайд № 26

У жовтні 1944 р. у ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України.8 жовтня було звільнено село Лавочкине тодішньої Дрогобицької області – останнє на території УРСР. 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а 28 жовтня 1944 року окупанти були вигнані зі всієї території України. Радянські військові створили умови для подальшого просування в Чехословаччину. Карпатсько-Ужгородська наступальна операція

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних націй В роки війни українці боролися проти нацистської Німеччини та її союзників не тільки у ск...
Слайд № 27

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних націй В роки війни українці боролися проти нацистської Німеччини та її союзників не тільки у складі армії СРСР, а й у арміях Польщі, Канади і Франції, Сполучених Штатів Америки та Чехословаччини, на фронтах Європи, Північної Африки та Південно–Східної Азії, на Тихому та Атлантичному океанах.

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних націй
Слайд № 28

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних націй

Американський журналіст Е. Сноу після поїздки Україною в січні 1945 р. писав: «Друга світова війна була насамперед українською війною». Чим він мот...
Слайд № 29

Американський журналіст Е. Сноу після поїздки Україною в січні 1945 р. писав: «Друга світова війна була насамперед українською війною». Чим він мотивував свою думку? Узагальнення вивченого Едгар Сноу

Узагальнення вивченого: встановити відповідність 1. 23серпня 1939 р. 1. Створення УПА. 2. 22червня 1941 р. 2. Підписання пакту про ненапад між СРСР...
Слайд № 30

Узагальнення вивченого: встановити відповідність 1. 23серпня 1939 р. 1. Створення УПА. 2. 22червня 1941 р. 2. Підписання пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. 3. 30 червня 1941 р. 3. Звільнення Києва від німецьких окупантів. 4. 14жовтня 1942 р. 4. Початок радянсько-німецької війни 5. 28жовтня 1944 р. 5. «Акт проголошення відновлення Української держави». 6. 6листопада 1943 р. 6. Завершення звільнення України.

Домашнє завдання: опрацювати параграф вашого підручника, який містить матеріали даної теми. Переглянути відеоматеріали: Між Гітлером і Сталіном: Ук...
Слайд № 31

Домашнє завдання: опрацювати параграф вашого підручника, який містить матеріали даної теми. Переглянути відеоматеріали: Між Гітлером і Сталіном: Україна в Другій світовій війні Битва за Київ. 1943 рік. Чорна піхота знищення Українців Правда і міфи про Другу світову війну / Пишемо історію Узагальнення вивченого Дякую за увагу! Бажаю успіхів!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.