«Тиша морська» Лесі Українки в сучасному візуальному прочитанні — це трансформаційна подорож від темного вугілля повсякденності до золотого сяйва ідеалу. Це нагадування про те, що внутрішнє світло здатне змінити оптику сприйняття будь-яких життєвих випробувань.

























