і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Вивчення поеми "Сон" Т. Г. Шевченка

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Поема Т.Г.Шевченка «Сон». Вершина політичної сатири Усі на сім світі —  І царята, і старчата —  Адамові діти.  Т. Шевченко Вчитель української мови та літератури Козійчук Н. М.

Слайд № 2

Поема «Сон»- « сміливий маніфест слова проти темного царства»; є першим у Росії сміливим і прямим ударом на гниль і неправоту кріпосництва» І.Франко

Слайд № 3

Період «Трьох літ» Твори якого періоду ввійшли до збірки «Три літа»? Назвіть ці твори. Якою ідеєю вони пройняті? Який твір завершує збірку «Три літа»? Порівняйте творчість Шевченка раннього періоду і періоду «Трьох літ». Дайте власний коментар Начерк Шевченка на сторінках рукописної збірки «Три літа»

Слайд № 4

Історія написання На Батьківщині поет провів кінець весни, усе літо і всю осінь 1843 року, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля») На допиті після арешту в 1847 році Шевченко так з'ясував виникнення задуму цієї поеми: «Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми; я увидел нищету и угнетение крестьян помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и все это делалось и делается именем государя и правительства».

Слайд № 5

Вирок Після закінчення слідства поетові «за сочи- нение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений государь импера- тор высочайше повелеть соизволил: опре- делить Шевченка рядовым в отдельный Оренбургский корпус... под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать, и чтобы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений». Так було покарано поета за «Сон». Цар Микола І (Микола Павлович Романов) не пробачив поету образи до кінця свого життя

Слайд № 6

Нотатник Поема написана в Петербурзі у 1844 р. Змальовані картини, які виникали перед автором під час подорожі в Україну, перебування в Петербурзі. Показаний тогочасний лад, викрита його несправедливість. Має відверто антицарський, антикріпосницький характер. Побачила світ у «Кобзарі» (1860, 1907 – повністю). Шедевр світової політичної сатири. Відіграла особливу роль у житті поета.

Слайд № 7

Композиція твору Пролог; Покріпачена Україна; Сибірські нетрії; Самодержавний Петербург: а) прийом у царських палатах; б) видіння над Невою; в) вранішня столиця; г) другий прийом у палатах.

Слайд № 8

Нотатник Підзаголовок: «комедія» вказує на сатиричне спрямування, викривальний характер. Епіграф: слова з Євангелія від Іоанна: «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його». Отже, завдання поета — відкрити очі на правду, несправедливість, яка існує в суспільстві.

Слайд № 9

Пролог Короткий зміст Картини світового зла Протиставлення ліричного героя всім недолюдкам. Казкова форма сну з оповідачем - дивакуватим селянином напідпитку. У всякого своя доля І свій шлях широкий, Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину...

Слайд № 10

У літературі умовність — це нетотожність образу відповідному об’єкту зображення, характерна для іншої дійсності, сформованої в процесі творчості. Цей прийом полягає у свідомому порушенні правдоподібності з метою зробити зримим те, що з якої-небудь причини не може бути назване прямо. Зображення побаченого як сну і є художньою умовністю в поемі Т. Шевченка. Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився – Найтверезіший би упився, Скупий жидюга дав би гривню, Щоб позирнуть на ті дива. Та чорта з два! Дивлюся: так буцім сова Летить лугами, берегами, та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками. А я за нею та за нею…

Слайд № 11

Закріпачена Україна Контрàст — протиставлення або зіставлення явищ чи понять, наприклад: розкішна природа України й жахливе життя покріпаченого народу. І все-то те, вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зострічає... Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих; а он розпинають Вдову за подушне, а сина кують, Єдиного сина, єдину дитину, Єдину надію! в військо оддають! Бо його, бач, трохи! А онде під тином Опухла дитина, голоднеє мре, А мати пшеницю на панщині жне. Прощання ліричного героя з Україною-удовою. Акценти на дітях України, які «на ворога стануть», здобудуть право на незалежність. Головним засобом викриття існуючої дійсності є контраст.

Слайд № 12

Сибір Страшне видиво видобування золота для неситого самодержця. Величний образ царя волі уподібнений до Христа. Імперія перетворена на велику тюрму. Заворушилася пустиня. Мов із тісної домовини На той остатній Страшний суд Мертвці за правдою встають. То не вмерлі, не убиті, Не суда просити! Ні, то люди, живі люди, В кайдани залиті. Із нор золото виносять, Щоб пельку залити Неситому!.

Слайд № 13

Образ «царя волі» «Цар волі» уособлює всіх борців з тоталітарною системою – від давнини і до сьогодення. Більше того: пізнаємо в ньому риси найдостойнішого з таких борців – Ісуса Христа. Адже пригадаймо: Христос був розіп'ятий між двома розбійниками і увінчаний на Голгофі терновим вінцем. Шевченків герой теж страждає зі «злодієм штемпованим» та «розбійником катованим», він теж «штемпом увінчаний». Василь Пахаренко В кайдани убраний Цар всесвітній! Цар волі, цар, Штемпом увінчаний! В муці, в катарзі не просить,  Не плаче, не стогне! Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне!

Слайд № 14

Петергбург (кульмінація) Оповідач знову виступає в личині простакуватого селянина, який нібито вперше потрапив до Петербурга. Гротескна картина генерального мордобою. Сатира на царя й царицю. Тема «перевертнів» – чиновничої братії. То город безкраїй. Чи то турецький, Чи то німецький, А може, те, що й московський. Церкви, та палати, Та пани пузаті, І ні однісінької хати. Як-то воно зробилося З калюжі такої Таке диво?.. Отут крові Пролито людської — І без ножа. 

Слайд № 15

Образ «землячка» з «циновими ґудзиками» Штовхаюсь я; аж землячок, Спасибі, признався, З циновими ґудзиками: «Де ты здесь узялся?» «З України». — «Так як же ти Й говорить не вмієш По-здешнему?» — «Ба ні, — кажу, — Говорить умію, Та не хочу». — «Экой чудак! Я всі входи знаю, Я тут служу, коли хочеш, В дворец попытаюсь Ввесты тебе. Только, знаєш, Мы, брат, просвищенны, — Не поскупись полтинкою...»

Слайд № 16

Теорія літератури: Сатиричні засоби іронія сарказм гротеск карикатура тонка прихована насмішка, виражена словами, які вживаються у протилежному значенні. гостра, їдка, викривальна, дошкульна насмішка,сповнена ненависті, виражається прямо. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята. «Нехай, — каже, — Може, так і треба». напівфантастичне, неймовірне перебільшення, засноване на спотворенні, поєднанню різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Сцена генерального мордобитія. сатиричний малюнок загостреного, критично-викривального характеру, перекручування оригіналу А в городах, мов журавлі, Замуштрували москалі; Нагодовані, обуті, І кайданами окуті…

Слайд № 17

Карикатурно-гротескні образи царя і цариці …Аж ось і сам, Високий, сердитий, Виступає; обок його Цариця- небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога, Та ще, на лихо, сердешне Хита головою. Так оце-то та богиня! Цар цвенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться.

Слайд № 18

Гротескна сцена генерального мордобитія Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!.. А той собі Ще меншого туза Межи плечі; той меншого, А менший малого, А той дрібних, а дрібнота Уже за порогом Як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити; Та верещать; та як ревнуть: «Гуля наш батюшка, гуля! Ура!.. ура!.. ура! а-а-а...»

Слайд № 19

Петро І і Катерина ІІ – прямі призвідці до втрати Україною державності А на коні сидить охляп, У свиті — не свиті, І без шапки. Якимсь листом Голова повита. Кінь басує — от-от річку, От... от... перескочить. А він руку простягає, Мов світ увесь хоче Загарбати. Хто ж це такий? От собі й читаю, Що на скелі наковано: Первому — вторая Таке диво наставила. Тепер же я знаю: Це той первий, що розпинав Нашу Україну, А вторая доканала  Вдову сиротину.

Слайд № 20

Образи – символи: Сова– символ мудрості, істини. Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей; рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів; білі птахи -душі померлих на будівництві, одна з пташок – Павло Полуботок;

Слайд № 21

Хмарка білих пташок – символ загиблих козаків на будівництві Петербурга То не хмара — біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На Страшному на судищі Ми Бога закриєм Од очей твоїх неситих. Ти нас з України Загнав, голих і голодних, У сніг на чужину Та й порізав; а з шкур наших Собі багряницю Пошив жилами твердими І заклав столицю О царю поганий, Царю проклятий, лукавий, Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками? Болота засипав Благородними костями; Поставив столицю На їх трупах катованих! І в темній темниці Мене, вольного гетьмана, Голодом замучив У кайданах. Гетьман Павло Полуботок .

Слайд № 22

Завдання 1. Прокоментуйте спогади Маркіза де Кюстіна про царську свиту часів Шевченка «Первое, что бросилось мне в глаза при взгляде на русских царедворцев во время исполнения своих обязанностей, было какое-то исключительное подобострастие и покорность. Но едва лишь наследник удалялся, как они принимали независимый вид или делались надменными… Впечатление было таково, что в свите царского наследника господствует дух лакейства, от которого знатные вельможи столь же мало свободны, как и их собственные слуги… Здесь было худшее: рабское мышление, не лишенное в то же время барской заносливости». «С людьми обращаются как со скотами».

Слайд № 23

Завдання 2. Знайдіть і поясніть алюзії в рядках з поеми: …А он розпинають Вдову за подушне, а сина кують, Єдиного сина, єдину дитину, Єдину надію! В військо оддають! Бо його, бач, трохи!

Слайд № 24

Характеристика образів представників самодержавства Цар Микола - Портрет: високий, сердитий, «одутий, мов посинів». - Риси: поганий, проклятий, лукавий, лютий, сердитий. - Вседержитель. - Ведмідь або кошеня. - «Цар волі». - П’яничка. - Неситий, «цвенькає».

Слайд № 25

Цариця - «Мов та чапля меж птахами, скаче, бадьориться». - «Небога, мов опеньок засушений». - «Тонка, довгонога, … хита головою». - «Богиня». - «Цяця».

Слайд № 26

Цар Петро І - Портрет: «очі неситі». - Риси: жорсткий, підступний, байдужий до проблем простого люду. - «Людоїде, змію». - Вбивця і самодур. - Проклятий людом. - «Мов світ увесь хоче загарбати». - Кат-бузувір.

Слайд № 27

Чиновники і панство - Риси: улесливість, жадність, алчність, ненажерливість, підступність. - «Деруть і з батька, і з брата». - «П’явки людські». - Пузаті, сопуть, хропуть, понадувались, як індики.

Слайд № 28

Бесіда з учнями за текстом твору Зверніть увагу на епіграф до поеми. Чому автор взяв саме ці слова? Чому Шевченко обрав саме форму комедії, а не повісті, щоденника? Як ви вважаєте, чому Т. Шевченко обрав форму сну? Який образ українського села ви можете усно намалювати після прочитання поеми? Які почуття вклав поет у твір? Доведіть свою думку посиланням на текст.

Слайд № 29

Підбиття підсумків Як визначив жанр свого твору сам Шевченко? Чому? Поясніть останню алегоричну сцену поеми. У чому виявляється новаторство поета при написанні поеми «Сон»? Яка тема даного твору? Яка головна ідея твору? Назвіть жанр твору.

Слайд № 30

Продовжити речення: «Після роботи на уроці я зрозумів (зрозуміла)…» «Шевченко в поемі «Сон» показав себе не лише свідомим громадянином, а й…»

Слайд № 31

Домашнє завдання: 1. Опрацювати матеріал підручника; 2. Вміти характеризувати образи поеми «Сон»; 3. Вивчити напам'ять уривок з поеми. З прологу: «У всякого своя доля… А братія мовчить собі, Витріщивши очі!» Або «Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає,.. А мати пшеницю на панщині жне.»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    24.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    6093
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер материала
    BY002773
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання