Вивчення краєзнавчого матеріалу через театрально-ігрову діяльність

Опис документу:
У посібнику представлено науково-теоретичну інформацію та практичні напрацювання щодо організації театралізованої діяльності при вивченні краєзнавчих матеріалів, приклади написання сценаріїв на документальних та художньо - літературних джерелах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вивчення краєзнавчого матеріалу через театрально-ігрову діяльність

номінація Методичний посібник


Виконавець

Пулинець Маргарита Анатоліївна

методист Херсонського Будинку

дитячої та юнацької творчості,

керівник гуртка « Літературне краєзнавство»

Вивчення краєзнавчого матеріалу через театрально-ігрову діяльність / Укладач – М.А. Пулинець, методист Херсонського Будинку дитячої та юнацької творчості Херсонської міської ради, керівник гуртка «Літературне краєзнавство» Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради. м. Херсон 2020

Завдяки театралізованій діяльності вихованці розвиваються духовно, відбувається становлення їхніх характерів, особистості в суспільстві.

У посібнику представлено науково-теоретичну інформацію та практичні напрацювання щодо організації театралізованої діяльності при вивченні краєзнавчих матеріалів, приклади написання сценаріїв на документальних та художньо - літературних джерелах.

Матеріали практичного характеру підсилюють важливість наукових висновків, обґрунтовують значимість упровадження їх у практику роботи.

Пропоновані матеріали допоможуть керівникам гуртків краєзнавчого напряму, педагогам – організаторам, вчителям предметів гуманітарного циклу.

Укладач – М.А. Пулинець, методист Херсонського Будинку дитячої та юнацької творчості Херсонської міської ради, керівник гуртка «Літературне краєзнавство» Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради. Комп ютерний макет – Н.В.Чайка

Зміст

Вступ ---------------------------------------------------------------------------------- 4

Дидактичний театр – як єдиний процес навчальної та виховної роботи краєзнавчого напряму --------------------------------------------------------- 6

Література рідного краю - основа змісту театралізованих дійств – 11

Висновок -------------------------------------------------------------------------- 15

Література------------------------------------------------------------------------- 16

Додатки

Сценарій фіналу міського турніру «Знавці міста Херсона» 2019

« Місто наших мрій» -------------------------------------------------------------- 17

Фото – матеріал фрагментів театралізованих дійств на міських краєзнавчих конкурсах --------------------------------------------------------------------------- 24

Вступ

Історія рідного краю складає комплекс знань про минуле регіону з урахуванням місцевої самобутності і неповторності. Глибоке і всебічне засвоєння таких знань сприяє вихованню у підростаючого покоління любові до рідного краю (,,малої батьківщини”) – складової частини держави Україна (,,великої Батьківщини”). Цілком очевидно, що підґрунтям цього процесу має бути педагогічний досвід, ґрунтований на історико-культурних традиціях українського народу, його духовності і моралі. На формування усвідомленню того, що історія України починається зі знання історії своєї родини, міста чи села, рідного краю, бажання досліджувати її спрямовується краєзнавча робота в освітніх та позашкільних закладах міста.

Саме краєзнавство може стати важливим джерелом стимулювання інтересу до вивчення історії рідного краю. Краєзнавство розглядається не як тимчасовий компонент методики навчання, а як систематична, цілеспрямована навчальна та навчально-пошукова діяльність школярів і вчителя. Однак особливу увагу привертає краєзнавча робота, яка проводиться переважно в позаурочний час.

Пробудити дрімотні сили інтелекту й творчі можливості учня, надихнути його на заняття дослідницько-краєзнавчою діяльністю, виплекати у нього стійкий інтерес до певної галузі знань, зорієнтувати талановиту молодь у щонайширшому спектрі наукової проблематики і навчити правильно оформлювати свої інтелектуальні набутки - ці та багато інших завдань постають перед нами при організації дослідницько-краєзнавчої діяльності гуртківців. Важливою роботою на конкурсах є робота з історичними джерелами, що дає можливість розвивати в учнів знання, уміння аналізувати історичні документи та інші джерела інформації,та на їх основі робити певні висновки, давати характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії. Тематика краєзнавчих досліджень необ’ємна: історія міста, історія вулиці, храмів, підприємств, установ тощо.

Кожен наш конкурс - це інтелектуальний турнір, де головну роль відіграють широта ерудиції та швидкість мислення. Використання ігрової ситуації на конкурсах чи турнірах веде до більшого і швидшого засвоєння навчальної інформації. Виконання цікавих і різноманітних інтелектуальних завдань дає велике задоволення, і ,безумовно, сприяє підвищенню рівня інтелекту, а під час дозвілля - це дуже корисне тренування.

Емоції в житті людини відіграють велику роль, тим більше в житті дитини, яка живе образами, настроєм, бажаннями. Тому дуже часто ми використовуємо на конкурсах театралізацію, реконструкцію історичних подій, перевтілення в образ історичного діяча тощо. Театралізовані засоби позитивно впливають на учнів. Кожен наш конкурс – це реконструкція історичних подій за допомогою театралізованого дійства, це можливість учням віртуально потрапити в минуле, відчути себе учасниками історичних подій


Артисти, вихованці гуртка «Літературне краєзнавство», учні гімназії №6 перед початком краєзнавчого конкурсу

1. Дидактичний театр – як єдиний процес навчальної та виховної роботи краєзнавчого напряму

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистих якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною. На формування особистості дитини впливає багато чинників, серед яких чільне місце посідає культура й мистецтво. Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має можливість творчо застосовувати набуті знання у притаманних їй видах діяльності. Заняття краєзнавством потребують не тільки знань в області історії, мистецтвознавства, літературознавства, природознавства, але й привчає людей цікавитися всім цим та підвищувати свій культурний рівень, створювати нові та поповнювати старі музейні та архівні сховища, спілкуватися зі спеціалістами, читати наукову літературу. Результати краєзнавчих конкурсів, турнірів підтверджують, що чим глибші і змістовніші будуть знання учнів про рідний край, свою Батьківщину, про його видатних людей, тим більше буде прагнення краще пізнати рідне місто, країну.

Головне завдання педагога – позитивними стимулами підтримати пошукову діяльність учнів, щоб навчальний процес супроводжувала радість відкриття.

Театр – це особливий, синтетичний вид мистецтва, що органічно поєднує в собі художнє слово, драматичну дію, поетику, живопис, музику та літературу. Він допомагає дитині глибше пізнати себе, внутрішній світ, спонукає її до самовдосконалення, викликаючи естетичні почуття та емоції в ході театрального дійства.

В сучасних педагогіці і психології відмічається вплив театралізації на психічний розвиток дитини: формування здібностей, свідомості, моральних норм та правил поведінки, емоційного розвитку. Також театралізована діяльність має великі корекційні можливості. Діти, які приймають в ній участь, знайомляться з навколишнім світом в усьому його різноманітті через образи, кольори, звуки, а вміло поставлені запитання спонукають їх думати, аналізувати, робити висновки. Поєднання елементів акторської гри і навчання здатне позитивно впливати на розвиток нестандартної особистості як вимоги часу.

Дидактичний театр - це така форма сценічної дії, яка дозволяє з'єднати навчальний матеріал з особистістю школяра, бо знання як би пропускаються через емоційну сферу учня, він переживає свою особисту позицію. Дидактичний театр, з одного боку, є додаванням і поглибленням навчальної програми, з іншого - джерелом нових знань. Він дає образне, зорове уявлення про те, що діти досі представляли абстрактно, умоглядно. Будучи прикордонної формою педагогічної дії, перебуваючи як б між дидактичної і виховної системами, він ефективно сполучає навчальну і виховну роботу в єдиний процес. Театр задовольняє природну потребу школярів у рольовій грі, в самовираженні. Будучи дидактичним, він не пред'являє тих високих сценічних вимог, які зазвичай ми бачимо в драматичних колективах (Зовнішність, голос, виразність пластики). Крім того, в дидактичному театрі багато таких ролей і дій, які доступні будь-якому учневі. Разом з тим, у ньому є і привабливість театру в традиційному сенсі: костюми, декорації, музичне та світлове оформлення.

Вихованці гуртка « Літературне краєзнавство» є учасниками міських краєзнавчих конкурсів, турнірів, конференцій. Протягом декількох років я намагаюсь залучити вихованців гуртка в організації та проведенні заходів краєзнавчого напряму у якості ведучих, артистів. Для написання сценарію ми відпрацьовуємо матеріал, вичитуємо цікаві факти пов’язані з історією міста, з видатними жителями нашого краю. Використання у процесі підготовки до міських краєзнавчих конкурсів театральних прийомів та методів, завдяки їх емоційно-образній дієвості сприяє більш міцному засвоєнню учнями знань, що робить для них зрозумілішою, ближчою картину соціального світу. Сюжетно – рольові ігри ( ігри – драматизації, інсценізації передбачають діалогічне мовлення, акторську діяльність, інші театральні атрибути.

Допомагають нам архівні матеріали, старі газетні видання, спогади жителів тощо. Через сюжетно – рольову гру , що передбачає обов’язкове перевтілення, вихованці мають можливість ідентифікувати себе з будь яким героєм, видатною особистістю, пережити безліч ситуацій, мати змогу потрапити в інші часи, в іншу епоху.

Театралізовані вистави мають чітко прописаний сценарій, відтворюють різні образи і картини минулого. Характерними особливостями театралізованих ігор є літературна чи фольклорна основа їх змісту. Зупинимось насамперед на з’ясуванні потенціалу театральної гри в процесі вивчення краєзнавчого матеріалу. Вона, зокрема, допомагає надовго зберегти в пам’яті яскраві та глибокі враження про історію свого міста, про видатну особистість, про події минувшини, адже під час гри відбувається звернення не лише до розуму учня, але найперше до його почуттів. Тут важливі асоціації, коли діти розпізнають час і місце дії, історичні явища, представників різних соціальних верств.

Театральна гра змушує дитину перевтілитися в історичний персонаж. Він стоїть перед свого роду необхідністю «стрибнути вище себе», зайняти положення дорослого, який жив в іншому історичному часі і просторі. Школярі моделюють історичну реальність через «вживання» в думки, почуття, переживання своїх героїв. Знання, набуті ними, стають особистісно значущими, емоційно забарвленими. Учень мобілізує всі свої знання і вміння, освоює нові, розвиває здатність до емпатії, тобто вміння зрозуміти іншу людину, почути і відчути його, сприйняти вчинки з позиції іншої людини. Які ролі можуть грати учні?

1. Реально існуючий особа (письменник, мандрівник, керівник повстання, полководець, політичний діяч і ін.)

2. Вигаданий персонаж, типовий представник епохи (селянин, торговець і ін.)

3. Історична сценка - невелике уявлення - спосіб передачі учням історичної інформації за допомогою рольового виконання за заздалегідь складеним сценарієм із застосуванням театральних атрибутів.

Театральна гра, яка синтезує розвивальний потенціал ігрової та мистецької діяльності, відіграє нічим не заміниму роль у розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей. Розвитку навчального інтересу сприяють нетрадиційні, інноваційні форми організації навчального процесу, до яких можна віднести вивчення предметів з використанням елементів театральної педагогіки. Театральні елементи у процесі навчальної діяльності надають учнівським будням святковості, розкутості, свободи, піднімають настрій, сприяють виявленню ініціативи, самостійності. Досить важливим є розвиток за допомогою театральних засобів навичок соціальної комунікації у дітей – розширення їх лексичного запасу, оволодіння культурою, красою мовлення (інтонація, вимова, підтекст), становлення соціального інтелекту, формування навичок самопрезентації, вироблення вміння працювати в групі, виховання почуття взаємодопомоги тощо. Вагомою є роль навчальних дисциплін у засвоєнні сценаріїв основних соціальних ролей (чому особливо сприятиме театральна гра), як конвенційних, так і особистісних. Театралізація під час вивчення історичного матеріалу дає можливість активізувати дітей, стимулює розвиток їхніх здібностей, прагнення якнайкраще пізнати епоху, що вивчається, дарує учня почуття радості, натхнення, особливо тим із них, котрим теоретичний шлях осягнення історії рідного та інших народів є певною мірою складним.

Засоби театралізації, які використовуються в процесі вивчення історії, різноманітні. Це може бути підготовка невеликих сценок, що торкатимуться окремих моментів теми, котра розглядається, чи більш об’ємних постановок, що триватимуть цілий урок у вигляді уроку-спектаклю. Все залежить від бажання, уподобань, театральної та загальнокультурної підготовки вчителя історії. Сценарії театралізованих дійств історичної проблематики педагог створює як самостійно (залучаючи до цього процесу і дітей), так і звертаючись до різноманітних літературних джерел.

Між дітьми та вчителем у процесі навчальної театрально-творчої діяльності виробляється демократичний стиль взаємин. Педагог розкривається перед учнями як особистість, яка передає їм не тільки знання, а й життєвий досвід. Широкі можливості театральної гри необхідно використовувати також на уроках з історії та у позакласній роботі з предмета, що відчутно розширить історичні знання підлітків, сприятиме розвитку в них інтересу до проблем світової й вітчизняної історії. Історія завдяки театралізації оживе, стане ближчою до дітей, спонукатиме їх вдумливіше сприймати минуле, бачити в ньому прекрасне та огидне, величне та низьке і на основі цього формувати естетичну, громадянську оцінку сучасного суспільного життя.

2. Література рідного краю - основа змісту театралізованих дійств

Людина залишається справжньою людиною в усіх духовних вимірах, доки в її серці живе пам’ять про той куточок землі, де вона народилась. Цей благословенний клаптик рідної Вітчизни для неї є святим і недоторканим…

Осмислення своєї ролі на тлі культури не можливе без живого інтересу до літературної та історичної спадщини рідного краю.

Звернення до різноманітних місцевих матеріалів, вивчення програмових творів, пов’язаних з Херсонщиною, навіть стислий огляд чи загадка про видатних людей, чиє життя пов’язане з рідним краєм, сприяє національному вихованню учнів, формує в них високе почуття патріотизму, національну гордість за минуле й сучасне рідної землі – «малої Батьківщини», а також великої нашої держави України.

Упродовж століть складалися на Херсонщині стійкі літературні традиції, які стимулювали подальший розвиток літератури рідного краю.

Херсон – місто зустрічі багатьох видатних поетів та письменників. З Херсонщиною пов’язане життя та діяльність багатьох видатних діячів культури, мистецтва та літератури. Народжені на Херсонщині – Григорій Адамов, Борис Лавреньов, Костянтин Кудієвський, Микола Куліш…

Життя і творчість багатьох письменників тісно переплелись із нашим південним сонячним краєм – В. Маяковський, К. Хетагуров, В. Хлебніков, М. Горький, А. Фет, О. Грін. Одні з них жили і працювали тут, інші були проїздом. Але в пам’яті всіх залишилися хвилюючі враження та спогади про природу краю, його людей, що знайшло відображення у художніх творах, листах та мемуарах. Літературна Херсонщина багата іменами: Борис Лавреньов, Микола Куліш, Олексій Кручених, Людмила Олексіївна Березіна-Василевська Дніпрова Чайка, Микола Чернявський, Костянтин Кудієвський, Микола Братан. Популяризація творчості місцевих письменників, творів про рідний край набуває особливого звучання, коли відбувається з безпосередньою участю авторів – під час презентацій їх нових книг, вечорів-портретів талановитих земляків, авторських вечорів.

Так, вихованці гуртка « Літературне краєзнавство» є активними учасниками засідань арт-лабораторії «Українська Хата – талантами багата» . Саме під час таких зустрічей ми маємо змогу насолодитися творчими знахідками українських поетів, поетів Херсонщини Віктора Тютюна, Анатолія Дунаєва, Валентини Липенко-Винник, Лесі Щербини, Василя Гайдамаки, Олега Олексюка та інших, ми маємо можливість поринути у літературно-художній світ Херсонщини: почути вірші в авторському виконанні відомих письменників-краян, насолодитися піснями на слова херсонських поетів-піснярів.

Поєднання масових форм роботи з індивідуальними бесідами за книгами, обговоренням проблем із життя району, населеного пункту допомагає дітям відчути свою причетність до нього, відповідальність за майбутнє рідного краю.

Звертаючи увагу на доцільність використання у процесі вивчення школярами історії України, історії свого міста театральними засобами, зазначимо, що у минулому нашого народу можна знайти безліч тем, театралізація яких буде досить цікавою для дітей.

Під час підготовки до краєзнавчих конкурсів заслуговує на увагу матеріали дослідників, науковців, істориків. Так для написання сценарію, вивчення більш детально про життя нашого міста ми вивчали матеріали «Херсон: Вчера и сегодня. Александр Скороход», роботи краєзнавця, автора нарисів "Старьій Херсон. Греческое предместье", надзвичайно цікаві спогади професора Лисогорова С.Д., твори письменника Ю.Голобородька - історико - краєзнавчі нариси про Херсонщину: "Хетагуров у Херсоні", "Кам'янська Січ", "Олешківська Січ", "Взяття Кизи-Кирмена", "Літопису тривожні сторінки". Найбагатограннішими є фонди поетів М.Братана, А.Кичинського, Л.Куліша, В.Кулика, які у художніх образах відтворили долі жителів таврійського краю, пісенну красу Херсонщини; художника Г.Курнакова, професорів, почесних громадян м. Херсона.

Зацікавили нас та допомогли роботи літературознавця С.Сухопарова. У 2002 році він видав книгу "Старий Херсон Сергія Сильванского", присвячену нашому земляку, в якій опублікував історичні нариси С.Сильванського. З фотографій на нас дивляться мешканці дореволюційного Херсона: поважні чоловіки і класні дами, вчителі, лікарі, гімназисти і гімназистки, семінаристи, учні реального та сільськогосподарського училищ, швець і сторож - люди, які мали різний соціальний статус у суспільстві, але всі вони між собою схожі - виразом обличчя, яке відбиває почуття високої людської гідності. І ці факти були важливі нам для створення образу мешканців міста іншої епохи.

Використання історичного матеріалу для постановки вистав, з одного боку, дасть можливість учням краще пізнати історію Вітчизни, глибше її усвідомити і засвоїти, аз іншого, розвиватиме соціальну активність вихованців, формуватиме якості громадянина, патріота. Значний потенціал для використання комплексу засобів театральної педагогіки має вітчизняна та зарубіжна література.

Література і театр – це два види мистецтва, які взаємодоповнюють один одного, адже їх об’єднує слово. Вивчення літературних творів розкриває перед учнями широку палітру людського життя – як із його красою, піднесеністю,високими та світлими почуттями, так і з напруженістю, конфліктами, протистояннями. Театральна гра допоможе учням не тільки усвідомити художню вартість того чи іншого твору, а й краще пізнати реальне життя, розвинути критичне мислення, сформувати оцінку міжособистісних та соціальних взаємин, насамперед за допомогою діалогу (уявного)з героями літературних творів.

На уроках літератури, на заняттях літературних гуртків може бути задіяне широке коло театрально-педагогічних методів: театральні ігри, гра-імпровізація, різні види театралізації. Театральні ігри сприяють відступу від традиції,що стає штампом, та від загальноприйнятих підходів до вивчення творчості письменника, спрямовують учнів на пошук нового, нестандартного.

Вони формують волю, активність, самостійність,збагачують почуття, дають можливість пережити радість від пізнання власних сил, сприяють соціальній адаптації, підвищенню самооцінки.

При підготовки до написанню сценарію для театралізованого дійства ми проведемо уявну експедицію пам’ятками культури і мистецтва рідного краю, культурно-мистецькими закладами, пам’ятними місцями краю, які пов’язані з життям і творчістю відомих митців. Вивчаємо та досліджуємо тексти, описи подій, змальовані у творах письменників, беремо участь у літературно-краєзнавчих походах по літературних місцях, пов’язаних з творчістю якогось письменника; організовуємо літературні вечори на краєзнавчій основі, а також зустрічі, під час яких учні діляться своїми враженнями. Гуртківці дізнаються про сучасне і минуле рідного краю з творів літератури, вчаться правильно використовувати здобуті знання, а також набувають найпростіших навичок самостійної пошукової роботи, набувають основних навичок науково-дослідницької роботи та культурно-просвітницької діяльності, набувають початкових навичок літературно-критичної, просвітницької, сценарної, культурно-масової діяльності; музейної та екскурсійної роботи.

Така робота з вихованцями допомагає примноженню знань із літератури рідного краю, збереженню та популяризації народних традицій, звичаїв, обрядів; сприяють всебічному розвитку особистості й інтелектуальному збагаченню гуртківця, самовдосконаленню та самоствердженню, формуванню свідомої національної приналежності.

Висновок

Робота нашого закладу, як базового з краєзнавчого напрямку вимагає наповнення всіх ланок навчально – виховного процесу змістом, який би представляв історію, мистецтво, культуру рідного краю. Основою роботи є систематизація та поглиблення знань з історії матеріальних, духовних і культурних надбань рідного народу. Активна форма проведення заняття, де позиція учня, його думка, оригінальність і самостійність мислення переважають було і залишається основною формою навчально – виховного процесу. Морально-духовні ціннісні риси наших вихованців формуються через активне залучення їх до різних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, предметно-практичної, образотворчої, музичної, рухової, театралізованої тощо. Залучаючи учнів до краєзнавчої роботи, потрібно щоб вони протягом певного часу виконували окремі нескладні завдання, аж поки не доведуть свого бажання постійно проводити краєзнавчі дослідження.

В той же час не слід забувати про те, що єдиним критерієм залучення учнів до краєзнавчої роботи має бути інтерес до неї та нахил до виконання певних конкретних функцій. Так, під час проведення краєзнавчих конкурсів вихованці виконують роль головних акторів, ведучих, при написанні сценарію поглиблюють і зміцнюють свої знання, практичні уміння і навички, набувають дослідницького та комунікативного досвіду.

Системне введення театральних методів та прийомів у навчальний процес сприятиме утвердженню альтернативного погляду на навчання – не як на засвоєння знань, а як на «переродження. Учні не стільки механічно засвоюють навчальний матеріал, скільки душевно обживають його…

Постійно розвиваючи інтерес учнів до вивчення краєзнавчого матеріалу , необхідно не тільки різноманітити методи і прийоми роботи, поєднувати теоретичні і практичні заняття, але уміло їх чергувати: лекції змінювати екскурсією, переглядом діафільмів, прослуховування і обговорення доповідей, рефератів, походом або переглядом кінофільму, слайдів і на основі архівних джерел та краєзнавчих розвідок створювати цікаві сюжети для театралізованого дійства про події історичної минувщини.

Література

1. Амонашвілі Ш. У «чаші» Дитини сяє зародок зерна Культури /Шалва Олександрович Амонашвілі / Пер. З російської Л.О. Подкоритова. – Хмельницький: Подільський культурнопросвітницький Центр ім. М.К. Реріха; Центр інноваційної педагогіки та психології Хмельницького національного університету, Всеукраїнська культурно-освітня асоціація Гуманної педагогіки, 2012. – 72 с.

2. Артемова Л.В. Театр і гра / Л.В.Артемова. – К.: Томіріс, 2002. –С.108-144.

3. Комунальний заклад "Позашкільний навчальний заклад "Центр роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання" Чернігівської міської ради Інтелектуальний турнір з гри «Що?Де?Коли?». – Режим доступу: http://bezogr.ru/komunalenij-zaklad-pozashkilenij-navchalenij-zaklad-centr-robo.html

4. Пиворович, Виктор Брониславович. Улицами старого Херсона : [альбом] / В. Б. Пиворович, С. А. Дяченко. - Худож. изд. - Херсон : Вирлич М. А. : Персей, 2002. - 196 с.

5. http://www.city.kherson.ua/articles/vydayushiesya-lichnosti Видатні постаті міста

6. http://lib.kherson.ua/Сайт Віртуального проекту "Краєзнавство Таврії"

7 http://www.mycity.kherson.ua

8. https://vseosvita.ua/library/universalni-intelektualni-igri-66506.html

9. https://archives.gov.ua/Publicat/References/Kuzmenko.php

Додатки

Сценарій фіналу міського турніру «Знавці міста Херсона» 2019 « Місто наших мрій»

Святково прикрашена зала. До початку дійства лунає музика.

На фонограмі – сигнал до початку.

I блок

1й Ведучий: Доброго дня, шановні гості, конкурсанти, керівники. Вітаємо вас на фіналі міського турніру «Знавці міста Херсона 2019» .

2й Ведучий: Дорогі друзі! У нашому залі присутні команди навчальних закладів міста Херсону. Дозвольте привітати переможців першого туру міського турніру «Знавці міста Херсона», які сьогодні будуть змагатися у фіналі. Ми раді бачити і тих хто вперше прийшов на фінал турніру, і тих, хто грав з нами у тому році.

1й Ведучий: Вітаємо команди учасників, переможців першого етапу.

2й Ведучий: Поаплодуємо учасникам турніру та їх керівникам.

1й Ведучий: Ми завжди раді бачити на нашому турнірі гостей. Сьогодні ми маємо честь вітати …

2й Ведучий: Шановні учасники, хочу представити вам людей, які будуть оцінювати ваші відповіді. Поважне журі у складі:

1й Ведучий: Команди готові до змагання, розпочинаємо!

II блок

( звучить мелодія) ( слайд на екрані - Старий Херсон ( Грецьке передмістя)

Ведучий Данило: Розпочинаємо турнір «Знавці міста Херсона»…Але, не розумію, де моя соведуча Катерина?

( виходить Катя одягнена в « гречанку»)

- У чому справа? Де офіційний стиль? Чому ти так одягнена? Наш турнір присвячений місту Херсону, а не Греції…

Ведуча Катерина: Так, але чи знаєш ти, Даню, що саме справжнім скарбом нашого краю є - Грецька історія Херсона ?– Це сама назва нашого міста на честь грецького Херсонесу, його планування, старовинне Грецьке передмістя та багато інших пам'яток… Це і перший величний храм нашого міста від часів його заснування, унікальний Греко-Софіївський собор, який заснували греки – переселенці з острова Хіос.

Ведучий Данило: Да, дійсно Херсонщина - прадавній український край Тут усе дихає історією. Мальовнича антична Гілея і старовинне княже Олешшя, могуття Дніпра – Славути і неприборкана сила Чорного моря.

Ведуча Катерина:

Ось пригадуються такі рядки нашого херсонського поета:

Знаю — медом сонця, ой Ладо,В твоїм древнім тілі — весна.О моя степова Елладо, Ти й тепер антично ясна.

Д: Херсон – місто, з якого все починалося: Ришельє, Дерібас, Ушаков та Суворов, Ганнібал та Потьомкін, Корсаков і Тарле… Своїми руками люди змінювали хід історії, будували майбутнє цієї землі, цього міста…

( на слайді засновники міста. Зупиняємося на фото Джо́на По́ль Джонса)

К: Тож і розпочнемо ми нашу подорож у минуле, саме з першого конкурсу «Заснування міста Херсона.» А допоможе нам - один із засновників американських ВМС, контр-адмірал російського флоту командувач вітрильної флотилії Чорного моря, почесний козак Війська Запорозького Низового Джо́н По́ль Джонс

Джо́н По́ль Джонс : Ми починаємо морський бій. Пам'ятайте: Моряк повинен бути перш за все воїном, однаково здатним боротися і на морі, і на суші. Пропоную вам пройти перше випробування. Прошу, панове командувачі, підійти до мене. Я сподіваюся, що ви всяке вживайте старання, щоб для своєї команди завоювати додаткові бали. Проявіть спритність і хоробрість, стріляйте в ворожі кораблі з такою вправністю, щоб не втратити свій постріл.

Умови конкурсу: Конкурс капітанів. Капітани команд мають право на 2 постріли. (По 2 питання). Конкурс передбачає як індивідуальну роботу капітана, який може здобути 4 додаткових бали для своєї команди, відповівши вірно на 2 поставлених питання, так і роботу команди (без капітана), яка буде виконувати завдання з вікторини (10 питань)

III блок

( на слайді картинки Старого Херсону)

( вуличний гомін, тупотіння коней…базарна площа.. бігають хлопці – зазивали, виходять губернські дамочки купляють газети, сідають за столики, обговорюють…)

Хлопці кричать:

- « Херсонские новости…», успейте купить нашу газету…

- Стрижка бороды, завивка усов или подстригание бровей , лечение волос с помощью пиявок…

- Сенсация: губернатор Ердели стал свидетелем падения небесного чуда, настоящего метеорита.

Діалог Губернських дамочок:

  • Я слышала, что Огненный шар пролетел словно молния, осветивши все вокруг. Метеорит (7,5 килограмма), нарекли «Мигея», доставили лично Александру Семеновичу.

  • Да-да, и говорят, что Он отправил его в Петербург для исследования профессору Семашко…

- А вы слышали, что мещанин Медведовский нашел в своем дворе какой-то источник с многочисленными золотыми песчинками?

- НО! К большому огорчению хозяина и к неописуемой радости соседей, «золото» оказалось всего-навсего блестками серного колчедана гранита или, как его еще называют, «гнилым камнем».

- А говорят, что НЕКАЯ дамочка, представившаяся баронессой Будберг ограбила ювелирный магазин Крамеровых.

  • Кошмар, вы знаете, это бриллиантовый набор стоимостью 23 тысячи рублей…

Хлопець: ( забігає хлопець з газетою)

«Херсонский вестник», спешите купить «Херсонский вестник»… Восторженный почитатель изливается в любви к кинематографу!

( діалог губернських дамочок продовжується)

  • «Что же составляет отличительную черту херсонских улиц? Иллюзионы! Они наполняют весь город…Если вы видите яркий свет, радугу электролампионов, если вдали мелькнет приветный огонек, знайте, это биоскоп. Одним словом, единственное светлое место — это иллюзион».

  • Ой, послушайте: «Самые последние новинки»: «В модно-галантерейном магазине Б.Закса (Херсон, Суворовская улица) получены модные зонтики, шляпки, шелковые и сатиновые юбки, французские цветы и перья для шляп.

  • Да, еще новость: столичные модницы попытались сделать обиходом женской моды изобретенные ими «юбко-брюки».

  • Слышала – слышала, а знаете города Херсонской губернии ответили на это как посягательство на предмет истинно мужского туалета и начались беспорядки.

  • Да да …Николаевскую модницу отбил целый отряд полиции, а в Одессе потребовалось вмешательство конных городовых.

- Ой, вчера у нас попытка показа новой одежды на Военном форштадте безуспешно провалилась

Ведучий Данило: Мабуть, немає такого херсонця, якому не хотілося б заглянути краєчком ока за тайною завісою історії нашого міста, щоб побачити його прижиттєвий вигляд двовікової давності.

Ведуча Катерина: Таємниці, цікаві події, люди... Бурхливий потік життя А якщо провести Паралелі між минулим і сучасністю …Пропоную губернським дамочкам побувати на сучасному показі мод…(виступ модельного агентства Олександри Сікоєвої - Книга)

Ведучий Данило: Тема другого конкурсу « Губернські таємниці»

( у формі «Вірю – не вірю» , конкурс проводять губернські дамочки)

IV блок ( Відео – сюжет про футуристів. Сидять за столом герої: Маяковський, Кручених, Бурлюк )

Бурлюк:

Душа — кабак.

А небо — рвань.

Поэзия — истрепанная девка.

А красота — кощунственная дрянь.

Кручених : «Только мы — лицо нашего времени. Рог времени трубит нами в словесном искусстве

Бурлюк: «Мы — футуристы, воспеваем культуру городов, мировую динамику, массовое движение, изобретения, открытия, радио, кино, аэропланы, электричество — словом, все, что дает нового современность»..

Маяковский (выходит и обращается к публике ): «Тех, кто считает, что им сегодня придется принять участие в скандале и поработать руками, я должен разочаровать: им придется потрудиться мозгами».

«Вошел к парикмахеру, сказал спокойный: «Будьте добры, причешите мне уши». Гладкий парикмахер сразу стал хвойный, лицо вытянулось, как у груши

Крученых: Наше выступление в Херсоне было назначено в зале Народного дома. Билеты раскупили в один миг. Многие херсонцы понятия не имели о футуризме, но шли на него, тешась мыслью быть свидетелем скандала..

Бурлюк: Что здесь произошло! Зал взорвался. Одни свистели и топали, другие аплодировали до боли в ладонях. Поднялся неистовый шум и гам, который еле-еле перекрывали свистки городовых.

Маяковский: А в общем, футуристический вечер в Херсоне удался. Гимназисты, студенты, курсанты мореходного училища провели нас до самой Лондонской гостиницы.

Ведучий Данило: Троє молодих людей - самовпевнених до виклику, категоричних в своїх судженнях і в той же час своєрідно талановитих несли пафос нового світовідчуття, проголошували свої футуристичні ідеї

Ведуча Катерина: Давня назва нашої землі – Гілея – стає знаменом футуристів - Олексій Кручених, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський, Велімир Хлебніков – усесвітньо відомі поети і художники, вони влаштовували епатуючи виставки, писали вірші, видавали футуристичні книжки в Херсоні і Каховці.

Ведучий Данило: У другій половині ХІХ ст. у губернському Херсоні посилюються українські течії, поступово поширюється інтерес до української етнографії, мови, фольклору. З’являються речники національної культури: Дмитро Маркович, Феофан Василевський, Дніпрова Чайка, Борис Грінченко…

Ведуча Катерина: Від класики – до модерну та літературного авангарду, від любовної романтики – до гострих соціальних тем…. І сьогодні традиційно проходять зустрічі херсонських майстрів слова .

Ведучий Данило: Так, На «Поетичній шафі» відбувається традиційний творчий батл! Поети та прозаїки «міряються» римами. І сьогодні ми запросили талановиту херсонську поетесу Альону Мовчан.

Ведуча Катерина: Херсонщина завжди славилася своїми талановитими людьми. Серед них були і політики, і науковці... З поміж людей, що є окрасою землі Херсонської видатні поети і письменники, музиканти та співаки, актори та режисери, художники та театрали.

Ведучий Данило: І ми продовжуємо наш турнір «Знавці міста Херсона» і оголошуємо третій конкурс « Видатні люди нашого краю» або «Херсон – місто талановитих людей».

Ведуча Катерина: Умова: ( конкурс проводиться у формі « Люмену») Розгадавши правильну відповідь у вас відкриється ключова фраза за яку ви отримаєте додаткові бали. На виконання завдання у вас 5 хвилин

V блок

(на слайді Природа Херсонщини, карта Херсону) звучить українська мелодія…виходять дівчатка в українських костюмах в руках тримають стрічку ( зелений, жовтий, синій колір), рухаються в танку)

Голос за кадром: Коли Бог створював Землю, він довго плекав свій задум. Коли ж округла основа була готова, Творець взяв її в свої могутні руки, присунув ближче Сонце, щоб було світло, але не дуже близько, щоб було не так гаряче, взяв все найпрекрасніше, що зміг вигадати і склав все це на поверхні нової планети в самому центрі. Там були дуже глибокі моря, найвищі гори, величезні річки і безкрайні пустелі, дрімучі ліси, озера, вируючі вулкани і небезпечні болота… І почав Творець розподіляти все це по всьому світові:

Перша україночка:… кому гори і трохи лісів,

Друга україночка: …. кому багато пустель і трішки озер,

Третя україночка: …а кому – суцільне море і океан…

Голос за кадром: Всім все видав і залишився собою задоволений. А потому, майже закінчивши роботу, звернув свій погляд на центр світу і помітив, що там залишився нерозподілений надлишок.

Перша україночка Тоді він посміхнувся, провів рукою і рівномірно розподілив усе те, що залишилося, там, де воно і лежало: два моря, дев’ятнадцять річок, величезні ліси і плавні, сотні озер і жменю островів (

Друга україночка: Маленьку пустелю насипав з річкового піску, а із залишків глини зліпив великі крутосхили. Це був останній штрих. Подивився на все це і сказав: «Добре». І поцілував своє творіння там, де закінчив роботу.

Третя україночка: І після цього пішов створювати тварин, птахів і людей. Так утворилася Херсонщина. Розуміючи всю важливість задуму Творця, люди так і стали малювати карту світу. Весь світ навколо, а по центру, трохи вище середини – Херсонщина. Земля, поцілована Богом.

Перша україночка Звичайно, це легенда. Тому що всі дорослі люди розуміють, що просто так зрушити сон – не можна.

Друга україночка: Це вигадка. Все інше – правда. Від батьків і дідів нам дісталася унікальна земля.

Третя україночка Тут, завдяки емоційним, веселим і засмаглим людям, зародилися дивні колоритні традиції , «південна мова» і пісня…

1й Ведучий: Продовжуємо подорож…І зараз команди відправляються по маршруту, де їх чекають цікаві відкриття… Отже, розпочинаємо конкурс « Пізнаємо Херсонщину разом».

2й Ведучий:: Умова: Вікторина містить 5 тем, а саме «Революція на Херсонщині», «Друга світова війна», «Пам’ятки історії», «Природоохоронні об’єкти Херсонщини», «Херсонщина доби Незалежності». Учасникам з кожної теми буде поставлено по 4 питання, за кожну правильну відповідь команда отримує по 1 балу. Максимальний бал 20. У вас 7 хв.

1й Ведучий: Подорож – це завжди відкриття. Подорожуючи, ми відкриваємо для себе світ, а себе – світові.

2й Ведучий: Наступний конкурс Реклама « Херсон – місто зустрічі» ( театральний, пісенний, молодіжний, науковий, літературний, спортивний).

Критерії оцінювання: Розкриття теми (5 б.) - (чим займається, де знаходиться, що цікавого можна дізнатися), викликати інтерес у глядачів до теми (5 б.), музичний супровід (використовуються анімаційні та звукові ефекти), презентація тощо (2 б.). Оригінальність та креативність (5 б.), Висновок (2 б.). Максимальний бал 20. У кожної команди є від3 до 5 хв.. Починаємо!

1й Ведучий: Тільки відправившись у подорож, ми можемо побачити своїми очима далекі країни та міста, про які так багато чули або читали. Або подорожуючи по просторам історичного краєзнавства доторкнутися до історії свого міста, своєї держави.

2й Ведучий : А у нас в гостях Микола Шумбасов – людина, яка любить подорожувати, пізнавати та головне - заряджати своєю енергією, позитивом, любов’ю до життя. Інструктор із туризму, член Всеукpаїнської асоціації гідів ( виступ М. Шумбасова)

1й Ведучий: Херсон – славне місто. І нікому не дано прочитати місто до кінця, бо в нім - і невідома будучина, і таїна минувшини, і непоясниме відчуття гордості В: Любити рідний край - означає шанувати історію та людей, які її творять….

2й Ведучий: Це місто Твоє і Моє, кожного із нас. Херсон – місто для життя!

1й Ведучий : Ми хочемо від щирого серця подякувати керівникам команд за здібних вихованців, за гарну підготовку учнів до турніру. Нехай же зараз звучать гучні оплески в знак подяки і шани!

Підведення підсумків. Слово журі. Вручення грамот, подарунків…

Фінальна пісня « Місто наших мрій»

Фотоматеріал « Епізоди театралізованого дійства вихованців гуртка

« Літературне краєзнавство на міських краєзнавчих конкурсах, турнірах»

Підведення підсумків роботи на фіналі міського турніру « Знавці міста Херсона»

У ролі футуристів Євген Ніцак – Давид Бурлюк, Андрій Шеховцев – О.Кручених, Сергій Овчинніков – Володимир Маяковський.

Візитівка вихованців гуртка « Літературне краєзнавство» -« Херсон – фестивальний»

Ведучі міських краєзначих конкурсів – Данило та Катерина

Засідання в краєзнавчому відділі Херсонської обласної універсально наукової бібліотеки ім.. О.Гончара. Граємо, перевтілюємося, вживаємося в образ

«Губернські паняночки» - турнір « Знавці міста Херсона»

Відтворення подій козацької історії на міському конкурсі «Козацькими стежинами»

Вивчення літератури Херсонщини. Зустріч з письменником О.Олексюком.

Театралізація « Обрядові свята нашого краю» на засіданні арт – лабораторії « Українська хата талантами багата»

39

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»