Виступ "Образотворче мистецтво, як засіб реалізації художньо-творчого потенціалу дітей дошкільного віку"

Опис документу:
Виступ "Образотворче мистецтво, як засіб реалізації художньо-творчого потенціалу дітей дошкільного віку" можна включити для розгляду на педагогічну раду чи засідання методичної структури дошкільного закладу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Образотворче мистецтво, як засіб реалізації художньо-творчого потенціалу дітей дошкільного віку

Однією з найбільших цінностей кожної цивілізованої країни є талановита людина. Творчий потенціал реалізується і на сучасному виробництві, і в мистецтві, і в житті. Особі з творчим складом розуму легше не лише змінити професію, а й знайти творчу «родзинку» в улюбленій справі, захопитися будь-якою працею та досягти її високої продуктивності. Л. С. Виготський писав про те, що творчість виявляється скрізь, де людина уявляє, змінює, відступає від стереотипу, створює хоча б крупинку нового для інших або для себе. Творча обдарованість дитини не дається їй у готовому вигляді від природи. Вроджені здібності – це лише одна з передумов надзвичайно складного процесу формування індивідуально-психологічних якостей, у тому числі й художньо-творчого розвитку, які величезною мірою залежать від впливу навколишнього середовища, системи виховання, характеру діяльності. У процесі творчого розвитку дитина оволодіває певною кількістю об’єктів, способами дій з ними, навчається наслідувати дії оточуючих. Слід зазначити, що здатність до навчання, тобто до наслідування і відтворення, аж ніяк не суперечить процесу розвитку творчої особистості, а є його необхідною умовою. Для творчої особистості здатність учитись і здатність до пошуків мають поєднуватися на всіх етапах її становлення і в усіх видах діяльності. Творча особистість розвивається в умовах постійного розширення пошукових дій, що забезпечується або спеціальними умовами виховання або ініціативою самої особи.

Людина створює щось нове, і це є для неї суб’єктивно значущим як у плані його реалізації, так і за своїм психологічним перебігом. Саме цими ознаками характеризується й дитяча творчість. Для дитини створювані нею продукти є суб’єктивними, новими та оригінальними, вони потребують пошуку, думки, є відкриттями. У такому розумінні творчою є така діяльність, яка дає дитині задоволення, збуджує інтерес і є для неї суб’єктивно значущою.

Творчий процес – особлива форма переходу від відомого до невідомого, до нового. Тобто необхідна пошукова діяльність дітей, ведена дорослими. Потенціал пошукової, творчої діяльності може складатися з уяви, творчої уяви, фантазії, творчого мислення. Пошукова діяльність дитини не можлива без спроб щось уявляти, оперувати абстрактними образами й поняттями. Завдяки розвиненій уяві дитина набуває здібності до таких операцій, як: побудова образу кінцевого результату її діяльності; складання плану поведінки за різних обставин; створення образів-замінників предметів діяльності; створення образів вигаданих об’єктів.

Творча уява – це складний психологічний процес і не може виникати на порожньому місці. Дитина не народжується фантазером, її здібність вигадувати базується на розвиткові уяви, тобто створення нових образів на матеріалі минулого сприйняття. Для того, щоб почати фантазувати, людина повинна отримати знання, відчуття і зберегти їх у пам’яті. Чим більше цих знань, тим багатше досвід людини і тим більше можливостей для комбінації різних образів.

Важливою складовою художньо-творчого процесу є творче мислення. Це активна цілеспрямована діяльність, у результаті якої виникає щось нове, оригінальне. Багато дослідників підкреслюють, що мислення та уява – рівно необхідні складові творчості. Творча уява не може бути продуктивною без визначеного запасу інформації, без її аналізу та синтезу. Розвиток творчих здібностей залежить від оволодіння засобами уяви, які призводять до підвищення оригінальності, продуктивності та варіативності образів, що створюються. Це властиво й художній творчості дітей.

Дослідник В. О. Моляко виділяє в системі творчого потенціалу наступні базові складові: 1) задатки, схильності, що виявляються в підвищенні чуйності, визначеній вибірковості, перевагах, а також у динамічності психічних процесів; інтереси, їх спрямованість; 2) частота й систематичність проявів, домінування пізнавальних інтересів; допитливість, прагнення до створення нового; 3) швидкість засвоєння нової інформації; 4) емоційна забарвленість окремих процесів; 5) більш швидке оволодіння вміннями, навичками, заходами, оволодіння технікою праці.

На основі теоретичного вивчення проблеми можна зробити висновки, що розвиток творчого потенціалу дитини – це виток її цілісного розвитку як спрямованості на засвоєння історично сформованих форм людської культури, творчого досвіду людей.

Творчий розвиток являє собою загальну та ведучу форму дитячого розвитку. Тому розвиваюча освіта в будь-якому випадку має спрямовуватися на визначення й розробку засобів реалізації потенціалу дитини до перспективи саморозвитку, розширення її свідомості на засадах творчої діяльності.

Дослідження Н. О. Ветлугіної, Т. Г. Казакової, Т. С. Комарової, Г. П. Усової, В. С. Мухіної, Л. С. Виготського, Б. М. Теплова, В. О. Моляко, В. О. Сухомлинського та інших можуть стати основою вивчення засобів реалізації художньо-творчого потенціалу дітей дошкільного віку.

Художня творчість визначається як уміння дитини передавати власні думки, почуття, стан, настрій, фантазії через образотворчий ряд. Багато науковців витоки дитячої творчості шукають власне в житті, у мистецтві. Т. С. Комарова зуміла виокремити засади художньо-творчого розвитку: естетичне сприйняття; образне мислення; уява; володіння способами діяльності; емоційно-позитивне ставлення до об’єктів естетичного характеру (мистецтво, життя, природа). Ці засади доповнюють і розкривають визначені В. О. Моляко базові складові творчого потенціалу .

У художньо-творчому розвитку дитини істотне значення мають особистісні та психічні якості. Тобто ті індивідуально-психологічні особливості, які дозволяють дитині легко, швидко та якісно оволодівати способами творчих дій та успішно вправлятися з ними: знаходити нове рішення, застосовувати засвоєне в зовсім інших і несподіваних ситуаціях .

Однією з таких якостей є інтереси та схильності, які поступово набувають в умовах виховання суспільну спрямованість. У дітей рано виявляються художні інтереси. Н. О. Ветлугіна у свою чергу виокремлює, окрім новизни, ще один показник – творчість, що має являти суспільну цінність. Продукти дитячої творчості дарують естетичне задоволення багатьом дорослим, самим дітям та одноліткам. Крім того, дитяча художня творчість – це перша ланка в розвитку творчої діяльності.

Значну роль для розвитку художньо-творчої діяльності відіграють і вольові прояви дітей, серед яких особливо значущими є самостійність та ініціативність. Процеси – сприйняття, образне мислення, уява, емоційно-позитивне ставлення до художньої діяльності – складають базовий щабель кожного виду художньої діяльності.

Розвиток психічних процесів – головна засада успішного засвоєння художньо-творчої діяльності. Таким чином, результати досліджень педагогів, психологів та естетів свідчать про величезні можливості розвитку художньо-творчого потенціалу особистості дитини. Розвиток відбувається поступово, у процесі активної діяльності, й, відповідно, велике значення може мати цілеспрямована система педагогічних впливів, досить гнучких та орієнтованих на індивідуальні здібності дітей.

Дослідження видатних психологів і педагогів Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва, Б. М. Теплова, О. В. Запорожця, Н. О. Ветлугіної, Н. П. Сакуліної, Г. П. Усової та інших доводять, що художньо-творчий розвиток дитини здійснюється в галузях багатьох зображувальних мистецтв, у тому числі й у галузі графіки і живопису, а саме в такому виді художньої діяльності, як малювання. Мистецтво живопису й графіки – це специфічна форма пізнання дійсності та впливу на неї. Художні твори мають соціальний характер і викликають емоції вищого ґатунку, пов’язані як із свідомою, так і з підсвідомою сферою психіки людини. Справжній художній твір завжди, в тій або іншій формі, відбиває її явища. Художник дає можливість побачити у створених ним художніх образах життя неначе з інших боків. Все це викликає сильний емоційний відгук у глядача, дає можливість не тільки побачити, а й «відчути» живопис чи будь-який твір мистецтва.

У процесі дослідження проблеми дитячої художньої творчості Т. Г. Казакова визначила фактори, що впливають на її формування: оточуюча дійсність; витвори мистецтва. Н. О. Ветлугіна запропонувала класифікацію загальних художньо-творчих здібностей, що розвиваються не лише у процесі художньої діяльності, а й протягом усього життя: здібність сприймати, відчувати прекрасне, красиве у природі, побуті, праці, суспільних стосунках, творах мистецтва; здібність втілювати в найбільш доступній формі елементи красивого в життя та побут; здібність виразно малювати; здібність оцінювати красиве в оточуючому.

Саме художньо-зображувальна діяльність у галузі графіки і живопису – малювання є однією з найдоступніших та емоційно захоплюючих форм художньої творчості дошкільників. Малювання – благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім, тому, що майже всі діти люблять малювати, тому що це продуктивна діяльність, яка дає дитині змогу відтворити на аркуші паперу свої думки та почуття.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Горошко Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах  : малювання, аплікація. – Х.: Ранок, 2007. – 224 с.

  2. Макрідіна Л. Технологія ТРВЗ – сучасна технологія навчання творчості / Л. Макрідіна // Завуч. – 2004. - №34. - С. 6 -7.

  3. Сучасні аспекти розвитку творчої особистості // Дайджест педагогічних ідей особистості та технологій «Школа-парк». - 2002. - №3.

  4. Шульга Л.М. Коли оживають речі. Розвиток творчих здібностей дошкільників на заняттях з малювання // Дошк. вих. -1993. - N 6.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
3
0
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!