"Виставкова діяльність в інформаційно-бібліотечних закладах".

Опис документу:
Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування шляхів і розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації та управління виставковою діяльністю. Бібліотечна виставка - це публічна демонстрація спеціально підібраних та систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, рекомендованих користувачам для перегляду та ознайомлення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

31

ВСТУП

Важливою складовою поряд із технологіями збору та зберігання інформації в бібліотеці є технології розповсюдження інформації, просування її до читача. Продуманою організацією фонду, комплексом виставок активізується ії використання.

Сьогодні бібліотека є не тільки закладом, який реалізує право громадян на доступ до інформації , але й центом спілкування читачів. Спілкуватися можна не тільки в діалозі, а й опосередковано, через виставку. Виставкова робота крім розкриття книжкових фондів покликана забезпечити усвідомлення мотивів до інформації, а також стимулювати здатність до інформаційного спілкування. Нині в Україні виставкам приділяється значна увага, оскільки вони є одним з ефективних інструментів вирішення питань. Виставка - публічний показ предметів, образотворчої, друкованої та іншої продукції з певною метою і за визначеною програмою. Виставки надають інформацію споживачам про появу на ринку нових видів товарів і послуг, прогресивних технологій, тобто є засобом інноваційного просування книги.

Кожна книжкова виставка - це погляд на світ людини, що її підготувала, це передача світогляду, її життєвого досвіду, ставлення до людей і до себе. Виставка - це завжди творчість. «Що я хочу сказати людям і світові, як можу представити себе через книги?» - ця думка повинна завжди хвилювати бібліотекаря, коли він приступає до роботи над виставкою. Виставка - це засіб об'єднати бібліотекаря з іншими людьми. І тільки тоді, коли буде присутній особистісний початок, виставка буде мати успіх.

Проблеми виставкової діяльності та її значення в науковій літературі досліджені в недостатній мірі, хоча сьогодні кількість та якість виставок динамічно зростають. В літературі виставки розглядаються переважно як один з маркетингових інструментів. Проблеми розвитку виставок знайшли своє віддзеркалення в працях учених - Е.Сорокіної, Н. Александрової, Т. Гайворовскої, Л. Кудрі, Л. Киселевої, С. Моїсєєвої, Л. Сміхової.

Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування шляхів і розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації та управління виставковою діяльністю.

У відповідності до поставленої мети увага в курсовій роботі була сконцентрована на розв'язанні наступних завдань:

  • охарактеризувати особливості виставкової роботи в інформаційно-бібліотечному закладі;

  • розглянути класифікацію виставок;

  • проаналізувати книжкову виставку як різновид інформаційно-бібліографічного обслуговування;

  • розглянути алгоритм підготовки книжкових виставок;

  • провести анкетування читачів "Книжкова виставка - предмет інтер`єру чи Ваш надійний помічник?";

  • надати план організації та програму проведення віртіальної виставки

" Роки війни в літературі".

Об'єкт дослідження - виставкова діяльність в інформаційно-бібліотечних закладах.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти організації та управління виставковою діяльністю в інформаційно-бібліотечних закладах України.

Методи дослідження: метод включеного спостереження, анкетування.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИСТАВКОВОЇ РОБОТИ В ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОМУ ЗАКЛАДІ

1.1 Класифікація виставок

Привабливий образ бібліотеки сьогодні багатогранний. Бібліотека потрібна людям як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини. Вона повинна створювати для населення максимально комфортне середовище, бути відкритим домом для всіх тих, кому потрібна книга, психологічне розвантаження. Тому так важливо сьогодні не обмежуватись традиційними формами, а шукати й шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів і розповсюдження знань у суспільстві. Тільки так бібліотека завжди буде залишатись втіленням нового і незнаного.

Ведучи пошук інноваційних форм роботи з книгою, бібліотекарі не завжди враховують, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе спостереження, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Наочність дозволяє підвищити якість навчання, результативність освоєння матеріалу. Недооцінювати принцип наочності в бібліотечній роботі не можна. І саме книжкові виставки, як наочна форма пропаганди літератури, мають величезні переваги перед іншими формами масової роботи з читачами, тому що безпосередньо зв’язані з процесом сприйняття людиною візуальної інформації. Без знайомства з книгою дуже важко зрозуміти за описом потрібна вона чи ні. Як правило, читач бере книгу в руки та перегортає її. Отже, споглядання, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Тому головна мета книжкової виставки – привернути увагу читача до книги.

Виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. Задум виставки, ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів - все має значення. Виставка - це експозиція різних документів бібліотеки до 50 примірників, обєднаних відповідним принципом відбору. Вона має експонуватись протягом певного часу і покликана пробуджувати у читачів інтерес до літератури, а також має розкривати книжкові фонди бібліотеки [1;13].

Фахівці пропонують класифікувати виставки за наступними ознаками:

  • за статусом – самостійні чи супроводжуючі масовий захід;

  • за змістом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

  • за цільовим призначенням – на допомогу у навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

  • за часом публікації і надходження в бібліотеку представлених на них матеріалів – нових надходжень, за різні роки, «забутих видань»;

  • за місцем експонування – розташовані в бібліотеці чи за її межами;

  • за термінами функціонування – постійні, тривалі, короткочасні;

  • за повнотою розкриття фонду – переглядові, локальні, поличні;

  • за видами видань – книжкові, інших видань (журнальні чи газетні та ін..), кількох видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівок, мікрофільмів та ін.);

  • за конструкційними особливостями – вітринні, внутрістелажні, внутріполичні, виставки-«розвали» на столах, пересувні, «кільцеві» та ін.;

  • за підставами для проведення – з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями читачів бібліотеки, на замовлення установ і підприємств;

  • за ступенем доступності – безкоштовні і платні;

  • за джерелами фінансування – бюджетні, позабюджетні.

Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено чимало видів виставок, що не вписуються в цю класифікацію. Після аналізу публікацій і практичного досвіду бібліотек представляється можливим виділити наступні види виставок [8;122]:

  • виставка новинок (нових надходжень). Література на такій виставці обєднується за чисто формальною ознакою: час виходу в світ і надходження до бібліотеки. Літературу на такій виставці можна підібрати по галузях знань. Різновидом виставок новинок є виставка нових журналів. Нові журнали також підбираються по галузям знань. Бажано за кожною назвою журналу закріпити відповідне місце на вітрині.

  • виставка-діалог. Основна її ознака – проблемна, дискусійна форма її назви і роздумів. Такі назви повинні викликати інтерес читача, активізувати сприймання матеріалу, наштовхувати на самостійне вирішення проблеми, яка є в назві виставки. Розділи виставок можуть бути мобільними, змінюватись в залежності від питань, якими цікавляться читачі в межах запропонованої теми. Питання можна зібрати з допомогою міні-анкети (Чи звернули ви увагу на виставку? Які книги на виставці вас зацікавили? Які ще проблеми по темі виставки вас хвилюють?) або альбому, куди читачі записують свої побажання та запитання.

  • виставка-вікторина. Ставить за мету розширити кругозір читачів і звернути їхню увагу на книги, які рідко запитують. Необхідно написати текст звернення до читачів, тобто розкрити умови виставки-вікторини. Пропонуються питання і книги, в яких можна знайти відповіді. Книги систематизуються по-різному: питання – книга (підказка), питання – книги врозкидку. Переможцю у вікторині – приз.

  • виставка-конкурс. Частіше застосовується в роботі з дітьми. Біля виставки розміщається плакат з умовами конкурсу на кращий малюнок, вірш, розповідь на відповідну тему. Зазначається дата, коли будуть підводитись підсумки, роботи збираються в підготовлений конверт на виставці.

  • виставка однієї книги (статті). Експрес-виставка нової книги, журнальної публікації – ефективний спосіб популяризації проблемної літератури і матеріалів про неї. Гострота та актуальність проблематики – найважливіший критерій вибору книги для такої виставки. На виставці демонструється не тільки сама книга, але й критичні матеріали, які зявилися в пресі. Ефективним буде залучення суперечливих відгуків, протилежних оцінок одного і того ж твору, рецензій, відгуків читачів, письменників та ін.[8;123].

  • виставка-реклама. Реклама бібліотеки і її можливостей буває різного змісту. Звичайно, це постійні або тимчасові експозиції про історію створення бібліотеки, демонстрація її раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи розвитку, відгуки читачів і гостей та інші матеріали.

  • виставка-дискусія. На виставці, як правило представлені видання, які розглядають одне питання, але висвітлюється воно з різних, інколи протилежних боків. Ці видання залучають читача до дискусії, привертають увагу до проблемних моментів теми.

  • виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет, календар професійних свят, календар літературних дат тощо. Читацька адреса буде залежати від теми виставки і її матеріалів.

  • виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до книг одного жанру, з однієї теми, наприклад «Мороз і сонце» (зимові пейзажі). Виставка розвиває погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створюють неповторний образ.

  • виставка-хобі. На виставці поряд з книгами,що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг чи журналів, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби. Наприклад: «Макраме – це просто...», «Наші руки не для нудьги» та ін.

  • виставка-порада і виставка-рекомендація. Між цими виставками немає великих розходжень. Подаються поради фахівця з будь-якої проблеми, фактографічна інформація, список літератури за темою виставки, що рекомендується для самоосвіти з даного питання.

  • виставка одного автора. Як правило, така виставка організується до ювілеїв письменників, але може бути постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене імя письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника [8;124].

  • виставка-ікебана. Допомагає, якщо є бажання, додати до інтер’єру бібліотеки художньо виразного вигляду, підсилити естетичну ауру. Треба лише проявити фантазію й обовязково оформлювати такі виставки. На них представляються книги з цієї тематики, обовязкова наявність композицій із квітів.

  • виставка-аукціон. Ця виставка поєднує літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів і, можливо, подальшою їх реалізацією читачами бібліотеки. Наприклад теми таких експозицій: «Краса – своїми руками», «Батик -мистецтво розпису тканин».

  • експрес-виставка - позапланова оперативна, повязана з виникненням злободенних тем, появою актуальних документів, соціально-значущих цікавих публікацій, що потребують громадського відгуку.

  • виставка-кросворд (виставка-чайнворд) - передбачає обовязкову наявність кросворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, в якій можна знайти відповіді. Такі виставки стимулюють та розвивають допитливість, спонукають до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел.

  • виставка-знайомство. Вона організується для того, щоб познайомити читача з будь-якою цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина і т. д.)

  • виставка-гербарій. Головною умовою цієї виставки є наявність гербарію, а потім вже йде відбір книг і періодичних видань про ці рослини.

  • виставка одного жанру. Ця виставка покликана задовольняти читацькі потреби і допомогти довідатися про нові книги з однієї жанрової специфіки: детективи, історичний роман, фентезі, авантюрний роман і т. д.

  • виставка-настрій. Цю виставку може організувати бібліотекар за творами класиків. Приверне увагу тема: «Як вірно сказано … не мною…про мене». Розділи виставки: «Герої сумують», «Герої щасливі». Можна запропонувати читачам самим поставити книги на виставку і дати відгук на них: «Я читаю цю книгу, коли мені сумно…»

  • виставка-питання. Для оформлення такої виставки необхідно провести попередню роботу по збиранню цікавих питань, по їх систематизації. Потім підібрати книги, періодичні видання, в яких читачі знайдуть відповіді на свої питання. На виставці необхідно розмістити текст питання, а поряд - літературу, яка відповідає на ці питання.

  • виставка «забутих» книг. Така виставка популяризує здебільшого художню літературу. Вона покликана нагадати читачам про ті цікаві книжки, які певний час у минулому були дуже популярні, а тепер за якихось причин про них забули. Ця виставка збагачує уяву читача про літературу, її ефективність у більшості випадків вища, ніж у виставки новинок [8;125].

  • звукові виставки. Власне, виставками в прямому розумінні слова їх тепер не назвеш. Це, скоріше, екскурсії, виставки-огляди, які дозволяють записати на аудіо носії текст презентації виставки і використовувати його безліч разів, використовуючи технічні засоби.

  • виставка-пошук. Такі виставки доцільно використовувати на бібліотечних уроках, якщо ми хочемо, щоб сьогоднішні учні вміли користуватися каталогами і картотеками бібліотеки і могли самостійно і якісно відшукати матеріал. На виставку необхідно поставити лише частину літератури, іншу учні повинні самі знайти в каталогах і картотеках на стелажах і розмістити її на виставці. Цікавіше буде , якщо школярів розділити на групи і виділити певний час на пошук матеріалу.

  • виставка-подорож. Виставки-подорожі набули останнім часом широкого розповсюдження у бібліотеках для дітей. Література про подорожі та відкриття, подорожі на далекі незвідані планети цікавить дітей. Для них доречною буде виставка-подорож «В глибині всесвіту», «Історії розірване намисто», «Гіпотези, знахідки, відкриття», «Дивовижний світ хімії», «Загадкова географія».

  • виставка-осуд (анти виставка) - може бути використана як засіб боротьби з читацькою заборгованістю, неповагою до книги. На такій виставці можуть бути представлені книги, зіпсовані читачами, а замість книг не повернутих читачами - білі (або кольорові) аркуші паперу із муляжами каталожних карток на них.

  • виставка-шлягер. Оформлюється виключно для розвитку читацького інтересу. Щоб привернути увагу читачів до літератури розділи виставки пропонується називати словами з сучасних популярних пісень. До кожного розділу можна додати коментарі з елементами реклами. Читачам пропонується надати стислий коментар - пораду щодо тієї чи іншої книги через «Канал зворотнього звязку»: «Залиш свій відгук саме тут». Свої відгуки читачі залишають на стелажі на кшталту дошки обяв. Кожна книга може бути оздоблена закладкою «Прочитай! Висловись!»

  • виставка-інформація. Така виставка готується, щоб висвітлити актуальні питання сьогодення, про які користувачі мають обмежену інформацію. Вона може включати декілька питань, обєднаних однією темою.

  • виставка-панорама. Це виставка велика за обсягом експонованих на ній матеріалів, які дають змогу ознайомитись з якоюсь подією чи явищем нашого життя. Розташовується на кількох стелажах.

  • виставка-вернісаж. На виставці розташовуються книги і репродукції картин за визначеною тематикою, але акцент робиться на репродукціях. Оформлюється така виставка з метою розвитку естетичного смаку в читачів.

  • виставка-тест. На цій виставці передбачається наявність тестів і літератури, де можна знайти які-небудь поради і рекомендації з отриманих результатів тестування. Подібні виставки адресуються читачам підліткового віку і старшокласникам.

  • віртуальна виставка. Важливою складовою виставкової роботи в бібліотеці (за наявності відповідних технічних засобів) є електронна виставка [8;126]. Показ самої книги через слайд супроводжується виступом бібліотекаря, крім того використовуються ілюстративні матеріали: портрети, цитати, анотації, графіки, таблиці, які мають допомогти розкриттю їх змісту. Матеріал, який підбирається на електронну виставку та шляхи його подання мають містити елементи новизни, оригінальності, доцільно використовувати музичне оформлення. Сама книга теж має бути представлена під час огляду віртуальної виставки, з неї теж можна зачитувати цитати, фрази. Бібліотекар з мікрофоном може сидіти поруч з компютером та коментувати демонстрацію, можна підготувати роздатковий матеріал у друкованому вигляді [11;38].

Безумовною перевагою віртуальних виставок є те, що це - умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Це, безумовно, сприятиме зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному її відвідуванню. Використання у бібліотечній практиці віртуальних виставок дозволяє розв'язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це зокрема:

  • забезпечення збереженості документів;

  • оперативність організації виставки та можливість її поповнення новими документами;

  • представлення документів у потрібній кількості назв;

  • необмеженість терміну експонування документів;

  • можливість перегляду змісту окремих документів, ілюстрацій;

  • розкриття змісту представленого видання за допомогою анотації;

  • представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;

  • можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який чаc [15;37].

Враховуючи свої можливості й читацькі вимоги, бібліотеки обирають ту чи іншу форму книжкової виставки.

1.2 Книжкова виставка як різновид інформаційно-бібліографічного обслуговування

Книжкові виставки, як напрям бібліотечно-інформаційної діяльності, з’явились ще в середині ХІХ століття. Сьогодні це зазвичай настільки обов’язкова форма популяризації літератури до якоїсь певної дати чи події в суспільстві, що сприймається просто як частина бібліотечного інтер’єру. На одному з форумів взагалі була озвучена думка бібліотечного фахівця, що «геть книжкові виставки, бо їх організація займає багато часу, а ефект взагалі нульовий». Куди більш тверезою була оцінка книжкових виставок читачкою бібліотеки, яка вважала, що це найбільш дійовий інструмент розкриття фонду, можливість вивчення його відповідності читацьким уподобанням і запитам і як результат - стимуляція читання. Таким чином, пересічний користувач визначив основні цілі організації книжкових виставок [14;44].

Варто відмітити, що сьогодні створюється нова модель публічної бібліотеки, де особлива роль надається організації бібліотечного простору. Так загальним стандартом обслуговування є максимально доступний фонд бібліотечних зібрань для користувачів. Використовуються різноманітні елементи його розкриття та оформлення: нетрадиційно розставлені стелажі, тематичні полиці, виставкові композиції. При цьому рекомендується виділяти або окреме приміщення для експозицій, або площу структурного підрозділу, де розміщуються виставки збільшувати до 10%.

Щоб відповідати таким стандартам книжкова виставка повинна бути – комфортна, доступна, актуальна, наочна, цікава та естетично оформлена [14;45]. Не занурюючись в теоретичні аспекти підготовки книжкової виставки, вважаємо, що вона буде успішною, якщо ви маєте відповідь на три головні запитання: яка ідея цієї виставки, яка її цільова аудиторія і які засоби ви будете використовувати для розкриття заявленої теми?

Значення книжкових виставок для бібліотеки безпосередньо пов'язане з їх мультифункціональністю: через виставки можна одночасно досягти декількох маркетингових цілей, реалізувати декілька завдань, що відповідають різним елементам маркетингового комплексу. Не треба забувати, що книжкові виставки, особливо нестаціонарні, виїзні, є потужним каналом поширення інформації і реклами про діяльність бібліотек, вони сприяють вирішенню багатьох важливих комерційних і некомерційних проблем [2;176].

До таких проблем належать:

1) інформування - надання населенню вичерпної нформації про бібліотечні ресурси та послуги, їх властивості, якість тощо;

2) привернення уваги споживачів до бібліотечно-інформаційної сфери - фіксація інтересу користувачів на певних послугах певних бібліотек, ознайомлення громадськості з фактом існування бібліотеки як сучасного, динамічного і потужного сервісного закладу;

3) формування і закріплення позитивної громадської думки – виставки дозволяють поглибити позитивне ставлення населення і пріоритетних груп користувачів до діяльності бібліотеки, створюють основу репутації для подальшого зміцнення довіри до неї;

4) створення привабливого образу - на презентаціях книжкових виставок бібліотека здебільшого пов'язується з позитивними емоціями, приємними враженнями і т. д.;

5) стимулювання до використання бібліотечно-інформаційних послуг і продуктів – під час виставок персонал виважено наводить відповідні аргументи [2;178].

В організації функціонування книжкової виставки задіяні практично всі складові механізму комунікації, налагоджена ефективна системна інформація про документи та бібліотечні послуги через демонстрацію, консультації, рекомендації, відгуки та ін.

Потрібно пам'ятати про те, що виставки - це досить складний інструмент маркетингу, який дозволяє поєднувати телемаркетинг, рекламні оголошення, конкурси, свята, інші прийоми популяризації документного фонду та послуг бібліотек.

Демонстрація книжкових виставок дозволяє досягти наступних комунікативних цілей:

  • забезпечити влучну й ефективну рекламу,

  • зміцнити контакти із засобами масової інформації,

  • налагодити зворотній зв’язок у спілкуванні з користувачами.

Знайомство користувачів з книжковою виставкою, з бібліотекою можна перетворити на яскраве шоу, що, поза сумнівом, сприятиме налагодженню і підтримці довгострокових стосунків з представниками ЗМІ, громадськості [9;36].

Відкриття книжкової виставки взагалі є подією, сприятливою для зустрічей адміністрації і працівників бібліотеки з представниками владних структур, бізнесу, вирішення окремих ділових проблем, налагодженнями контактів з майбутніми спонсорами і друзями бібліотеки.

Фахівцям з РR або маркетологу у своїх персональних контактах (з журналістами, партнерами тощо) слід посилатися на керівництво, наводити їх вислови з різних професійних і загальнокультурних питань, пропонувати коментарі від імені директора, зміцнювати таким чином престиж бібліотечного закладу. Адже чим цікавіша перша особа в бібліотеці за своїми професійними і особистісними якостями, тим привабливішими для аудиторії є бібліотечні заходи.

Оскільки книжкова виставка - це реклама, є доцільним нагадати ознаки окремих видів реклами, які можуть ефективно використовуватися у бібліотечних закладах.

Інформаційна реклама містить якнайповніший набір відомостей про рекламований об'єкт - опис і характеристики нових бібліотечно-інформаційних послуг. Основною метою такої реклами, незалежно від того, де вона розміщена - в друкованих або електронних виданнях - є збільшення обсягів безкоштовних та платних послуг бібліотеки.

На відміну від інформаційної в рекламі, що нагадує, наводяться обмежені дані про рекламований предмет (наприклад, лише реквізити бібліотеки), які впливають на сприйняття бібліотеки, її послуг. Поширені форми реклами, що нагадує, - короткі пам'ятки, пластикові пакети, візитівки працівників, оголошення з планом заходів бібліотеки тощо.

Іміджева реклама спрямована на створення позитивного образу бібліотеки через організацію презентацій, в т.ч. книжкових виставок, прес-конференцій, розміщення в ЗМІ інформації про діяльність бібліотеки тощо.

Внутрішній імідж формується в рамках фірмового стилю бібліотеки, що знаходить вираз у фірмових ручках, олівцях, блокнотах, бейсболках, футболках, сумках, парасольках, льодяниках та ін., і всьому тому, що так люблять отримувати відвідувачі бібліотеки як сувенір. Для книжкових виставок характерним є доповнення їх шорт-листами, рекламними виданнями, нагадуваннями, світлинами, різними формами малої бібліографії, артефактами. Внутрішній імідж справляє значний вплив на імідж зовнішній.

До, під час та після функціонування книжкової виставки для висвітлення важливих фактів застосовуються різні інструменти роботи з пресою. Це може бути створення прес-релізу, проведення прес-клубу, прес-конференції та інтерв’ю з представниками ЗМІ [2; 189].

Книжкові виставки вирішують ще одне важливе завдання - вони сприяють підвищенню кваліфікації працівників бібліотек, адже під час організації та функціонування виставки відбувається інтенсивний обмін досвідом. Компетентний персонал бібліотеки не тільки підтримує коло постійних користувачів, але й залучає нових [3;15].

Отже, книжкові виставки є основою для зростання авторитету бібліотеки та її персоналу.

1.3 Алгоритм підготовки книжкових виставок

Кожна виставка оформлюється згідно певними вимогами, з усталеною послідовністю розташування елементів. Пропонуємо примірний алгоритм книжкової виставки.

Алгоритм підготовки книжкової виставки.

  1. Визначення, уточнення та узгодження теми, цільового й читацького призначення. Ці три основоположні компоненти необхідно розробляти в комплексі.

  2. Попереднє знайомство з темою, визначення напряму пошуку, приблизного кола джерел і вірогідної структури виставки.

  3. Виявлення методичних рекомендацій, бібліографічних покажчиків за темою виставки і перегляд вторинних джерел інформації.

  4. Виявлення джерел ДБА бібліотеки та добирання виявленої літератури у фонді.

  5. Перегляд, відбір та групування літератури відповідно до структури виставки.

  6. Визначення заголовка, назв розділів, добирання цитат, ілюстрацій, предметного середовища.

  7. Оформлення виставки.

  8. Реклама виставки: зовнішня і внутрішня.

  9. Доукомплектування виставки.

  10. Облік ефективності бібліотечної виставки.

Оформлення бібліотечної виставки – один з найцікавіших напрямків бібліотечного дизайну. Оскільки дизайн має свої правила, то, дотримуючись їх, можна зробити виставки привабливими та цікавими [4;38-39].

Основні правила, які необхідно пам’ятати при оформленні виставок:

  • Книжкові виставки не повинні зливатися з навколишньою обстановкою;

  • Виставка має включати ряд декоративних елементів для фокусування уваги читачів;

  • Ілюстрація має образно розповідати про головні особливості книг;

  • Кольорові ілюстрації вдвічі «активніші», ніж чорно-білі;

  • Ілюстрації захаращені деталями, фотографії масових сцен сприймаються гірше, ніж ті, на яких зображені одна або дві людини;

  • Непарне число обєктів у композиції сприймається краще, ніж парне;

  • Асиметричні композиції активніше впливають на глядача, ніж симетричні; перші – динамічні, другі – спокійні, статичні;

  • Горизонтальні лінії, як правило, асоціюються зі спокоєм та відпочинком, вертикальні лінії викликають асоціації руху, пересування у просторі;

  • Найчастіше привертають увагу елементи нові, несподівані, незнайомі;

  • Краще сприймається інформація у верхній частині композиції та експонати, розміщені поруч.

Пам’ятаючи про те, що дизайн - це, насамперед, мистецтво «спілкування» з деталями, можна досягти хороших результатів [13;41-42]. Перш за все, книжкова виставка повинна сприйматися як єдине ціле. Це досягається спеціальними композиційними методами, кольоровими рішеннями та логічними зв’язками між її структурними підрозділами. Розглянемо деякі вимоги до особливостей оформлення книжкових виставок.

Мова та заголовок бібліотечної виставки. В основі бібліотечної виставки, яка формує свій візуально-текстовий простір, лежить особлива знакова система. Це комбінація специфічних для бібліотеки знаків:

  • вербальна мова документів;

  • мова графічних побудов – шрифти, схеми, карти тощо;

  • документи звукозапису;

  • мова навчаючих маніпуляцій (ігрові, інтерактивні моменти).

Мова бібліотечної виставки допускає визначену послідовність викладу.

Основна ідея виставки міститься у заголовку.

Існує низка вимог до заголовка бібліотечної виставки:

  • Обсяг заголовка не повинен перевищувати п'яти слів. Заголовок привертає увагу читачів до виставки, спонукає звернутися до книг, представлених в експозиції.

  • Заголовок виставки опосередковано відображає цільове і читацьке призначення виставки.

  • Заголовок не може бути багатозначним. У цьому випадку доцільно вводити підзаголовок. Інколи можливе використання рекламних прийомів: інтригуючий заголовок виставки приверне увагу користувача [7; 450].

Композиційна побудова вимагає цілісного використання всіх елементів. Композиційні методи забезпечують виразність експозиції: збільшення або зменшення об'єкту, фрагментація (виділення одного з елементів композиції); монтаж (можливість підкреслити співставлення матеріалів); зміна фактури (створення ілюзорної рельєфності, зміна кольору, горизонтальне або вертикальне розтягування об'єкту).

Фахівці виділяють сім основних принципів побудови композиції.

  1. Вибір характерних елементів експозиції: об'єднання за однорідними ознаками, виявлення найбільш важливої однорідності, включення в композицію контрастів (таким контрастом може бути розміщення старовинного фоліанта і сучасного оптичного диска).

  2. Дотримання закону обмеження (не більше трьох) у матеріалі, деталях, кольорі, формі.

  3. Основа статичної композиції – симетрія. Наприклад, колірні плями доцільно повторити три рази. Крім того, симетрія передбачає наявність певного композиційного центру виставки - цитата, ілюстрація, предмет, колаж тощо.

  4. Забезпечення вільного простору між угрупуваннями елементів.

  5. Підкреслення субординації між угрупуваннями. Взаємозв'язок розділів забезпечується їх логічною послідовністю і частковою повторюваністю.

  6. Дотримання оптичної рівноваги шляхом правильного розміщення великих, важких, темних форм відносно малих, легких і світлих.

  7. Об'ємність, стереоскопічність, перспектива досягаються за допомогою кольору, розмірів, динаміки форми. Так, чорний фон-підкладка на стелажі зорово заглиблює книгу, а блакитний наближає. Ілюстрація, яку розрізали або змістили частини, підкреслює об’єм. Ефекти просвічування, вітражності при оформленні оживляють візуальний простір книжкової виставки [4; 43-44].

Кольорове рішення виставки. Велике значення має підбір кольору і кольорових поєднань. Бажано використовувати при оформленні не більше трьох кольорів, інакше виставка стане не яскравою, а строкатою. У багатоколірних композиціях випадкові кольори можуть викликати неспокій і порушення єдності композиції. Виняток становлять виставки, де строкатість виправдана назвою («Різноколірні сторінки», «Строкаті фантазії», «Новорічний калейдоскоп», «Весела мозаїка»).

Існують три основні кольори: червоний, синій, жовтий, - і додаткові: зелений, помаранчевий, фіолетовий, які служать для виділення основних кольорів.

Найвдаліше поєднуються:

білий на синьому;

білий на червоному;

білий на зеленому;

червоний-біло-синій;

чорний з жовтим;

чорний з помаранчевим;

чорний із золотим;

чорний з срібним.

Колір може створити певний настрій. Відомо, що зелений і синій кольори заспокоюють, червоний і жовтий - збуджують, темно-фіолетовий - пригноблює. А ще сприйняття кольору залежить від віку. Підлітки, наприклад, віддають перевагу контрастним поєднанням – синій і помаранчевий, червоний і зелений, жовтий і фіолетовий. Люди літні, навпаки, частіше вибирають гамму приглушених тонів.

Є кольори, які здатні зорово наближати предмети. Якщо для фону вибрати холодні відтінки, а для об'єктів, розташованих на передньому плані - теплі, то можна досягти ефекту «наближення» важливої інформації. Якщо необхідно виділити або «наблизити» певну книгу або статтю, можна помістити її на підставку червоного, помаранчевого або охристо-жовтого кольору.

Дизайнери пропонують використовувати і таку властивість поєднання кольорів: два контрастні кольори, розташовані поруч, взаємно підсилюють один одного; родинні кольори – ослабляють. Так, зелений колір здається яскравішим у поєднанні з червоним.

При штучному освітленні (а в бібліотеках воно переважає) білі, сірі і зелені кольори предметів жовтішають, сині дуже темнішають, фіолетові темнішають та червоніють, тіні предметів різко обкреслені. Предмети, які знаходяться у тіні, погано помітні при світлі [12; 35].

Дуже важливо при оформленні виставки правильно підібрати шрифт для заголовка і розділів. Шрифт є істотним елементом стилю. Він повинен відповідати змісту виставки. Наприклад, якщо виставка присвячена історії України або усній народній творчості (казкам, прислів'ям, приказкам, загадкам), то краще заголовок написати шрифтом, стилізованим під старослов'янський. Якщо виставка пропонує матеріал про середньовіччя, про феодалів, про лицарів, то можна для її оформлення вибрати готичний шрифт. На виставці про війну, буде доречний строгий рубаний шрифт, а на виставках, присвячених поезії або жанру любовного роману, - легкий вензельний.

Шрифт краще всього сприймається глядачем, коли той знаходиться на відстані, пропорційному його розміру. Чим більший шрифт, тим, відповідно, більше має бути віддалення від нього глядача.

Сьогодні використання комп'ютерів в оформлювальних роботах дозволяє авторові експозиції самому підбирати необхідні виразні засоби: шрифти, зорові ефекти; використовувати досить якісно виконані аксесуари [10; 30].

Оформлення книжкових виставок також можна зробити нетрадиційним завдяки деяким дизайнерським прийомам. Всупереч традиційному прямолінійному оформлення візуального середовища виставки можна використовувати похиле і перпендикулярне розміщення заголовків, цитат та ілюстративного матеріалу, що робить їх візуально менш одноманітними, більш цікавими. Перевагу слід надавати об’ємній організації візуального середовища [6;22]. Наведемо декілька прийомів:

  1. Наскрізні обойми (цитатні, зображувальні, портретні, фото атрибутивні) являють собою ланцюжок тематичного матеріалу, змонтованого за допомогою вузьких паперових смужок з країв. Інший елемент - розрізана ілюстрація, частини якої можуть бути зміщені, щоб підкреслити об’єм.

  2. Об’ємні носії інформації у вигляді склеєних кубів, паралелепіпедів, куль, пірамід, циліндрів, на які на різних рівнях і планах можна прилаштовувати цитати, ілюстрації, портрети.

  3. Підвісні цитати - штандарти (на нитках та стрічках), які оправлені у витончені рамки, створюють уявлення легкості та руху всієї експозиції.

  4. Атрибутивні ряди – дублювання розміщених на виставці предметів з їх зображенням або зображення предметів у різних масштабах і ракурсах.

  5. Фігурне розміщення книжкового та зображувального матеріалу – розташування у вигляді віяла, гармошки, дугою, в нахиленому вигляді тощо.

Дуже ефективним для створення привабливої книжкової виставки є використання різноманітних предметів, так званих айс-стоперів, які перетворюють книжкові-виставки у виставки-інсталяції. При цьому важливо пам’ятати: в оформленні не повинно бути жодного випадкового предмета і всі вони разом не повинні затуляти книгу [5;23].

2. МЕТОДИКО-ТЕХНОЛОГІЧНА РОЗРОБКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИСТАВКИ В ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1 Анкетування читачів "Книжкова виставка - предмет інтер`єру чи Ваш надійний помічник?"

Бібліотечна виставка - це публічна демонстрація спеціально підібраних та систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, рекомендованих користувачам для перегляду та ознайомлення. В залежності від призначення й мети, термінів експонування та представлених ресурсів, конструктивних особливостей й доступності кожна книжкова виставка вирішує своє конкретне завдання. З часів перших бібліотек і до сучасних форми книжкових виставок видозмінювались та удосконалювались. На методику й технологію їх організації значно вплинули досягнення науки та практики, опанування нових інформаційних технологій та, зрештою, самі видання, які під впливом технічного прогресу трансформувались з друкованих у електронні. Сучасна виставка не обмежується лише представленням документів з фонду бібліотеки. Наявність фактографічної інформації, посилання на інші ресурси, в т.ч. інтернет, звертання та питання до читачів (в разі виставки-вікторини) роблять її засобом комунікації та сприяють розширенню співпраці бібліотеки з її користувачами [7; 432].

Як відомо, ефективна книжкова виставка - та, яка відповідає вимогам та запитам користувачів. Це ми й намагались виявити, провівши анкетування серед студентів 3 курсу ОНПУ ГФ, потенційних читачів.

Основна мета анкетування - виявити, чи відповідають зусилля працівників бібліотеки сподіванням читачів, чи привертає виставка увагу, чи використовується повноцінно й раціонально і яка саме виставка цікавить читачів. Окрім того, нас цікавили такі питання:

  • мотивація та частота звернення читачів до виставок в бібліотеці;

  • шляхи інформації користувачів про бібліотечні виставки;

  • враження від оглянутих виставок, в т. ч від нових їхніх форм.

З урахуванням переліченого розроблена анкета із 6 запитань:

  1. Як часто ви звертаєтесь до книжкової виставки?

  1. Щоразу, як приходжу до бібліотеки.

  2. Інколи.

  3. Ніколи.

  1. З яких джерел ви дізнаєтесь про книжкові виставки?

  1. Побачили самі.

  2. Звернулись за рекомендацією бібліотекаря.

  3. Порадили знайомі.

  4. Звернули увагу на інформацію про виставки в Інтернеті.

  5. Нічого не знають про виставки.

  1. Які виставки бібліотеки справили на Вас найкраще враження?

  1. Виставка новинок.

  2. Тематичні виставки.

  3. Віртуальні виставки.

  1. Проходячи повз книжкову виставку в бібліотеці, чи хотіли б Ви підійти і ознайомитися?

  1. Так.

  2. Ні.

  1. Література, експонована на виставках, допомагає:

  1. Задовільнити навчальні і наукові запити.

  2. Ознайомитися з фондом бібліотеки.

  3. Знайомитися з новою літературою.

  4. Розширенню загального кругозору.

  1. Віртуальна виставка – це..?

  1. Оригінальна форма реклами книги.

  2. Знайомство з книгою в режимі он-лайн.

  3. Найцікавіша форма виставки.

  4. Нецікава форма.

У анкетуванні приняли участь студенти денної форми навчання у ОНПУ ГФ Кафедри документознавства та інформаційної діяльності - 89%.

Провівши анкетування, ми виявили, що для більшості виставка - це предмет наочної інформації, яка уже своїм виглядом привертає увагу і тому читачів найбільше приваблює віртуальна форма книжкової виставки. Результати анкетування представлені у вигляді діаграм ( див. мал. 2.1-2.6):

Малюнок 2.1

Малюнок 2.2

Малюнок 2.3

Малюнок 2.4

Малюнок 2.5

Малюнок 2.6

2.2 План організації та програма проведення віртіальної виставки " Роки війни в літературі"

На основі висновків анкетування, ми спланували та розробили власну віртуальну виставку, присвячену темі Великої Вітчізняної Війни «Роки війни в літературі». Ми обрали саме віртуальну виставку, бо серед читачів саме вона користується великим попитом та є популярною сучасною формою виставки.

Інструкція з організації виставки:

  1. Вибір теми виставки.

Тема Великої Вітчізняної Війни актуальна завжди. Велика Вітчизняна війна стала головною темою літературного життя Росії. Недарма для російського народу, наших дідусів і бабусь досі актуальними є і назавжди залишаться слова: «Смертний бой не ради славы, Ради жизни на Земле.» «Я жив, я прийшов з війни живий та здоровий. Але скількох я недолічився… Скільки людей встигли мене прочитати й, можливо, полюбити. А їх немає в живих. Це була частина мене… І я з ними щось втрати» О.Твардовський.

  1. Визначення читацького призначення виставки:

Наша виставка призначена для широкого кола користувачів.

  1. Визначення виду книжкової виставки:

Ми визначили, що будемо проводити віртуальну виставку за анкетуванням.

  1. Прийняття рішення про терміни і місце оформлення книжкової виставки.

Виставку ми оформлюємо в Power Point.

  1. Формулювання заголовка.

Заголовок має бути простим, коротким, зручним для сприйняття.

  1. Оформлення виставки. Пошук ілюстративного матеріалу в альбомах, журналах, афішах, комплектах репродукцій.

  2. Складання плану виставки.

Послідовність розміщення матеріалу, підбір цитат, керівні матеріали.

  1. Прийняття рішень про принцип систематизації літератури.

У нашої виставки 5 частин: перша частина- військові мемуари, друга частина- про авіацію, третя частина- про підводників,четверта частина- про штрафників, п`ята- за різними напрямами. Також представлений список творів письменників- очевидців та учасників Великої Вітчизняної Війни. Ми використали твори: В.Некрасова, Б.Васильева, К.Симонова, А.Волкова, Г.К.Жукова, А.М. Василевського, А.А.Крона, А.Твардовського та інших.

  1. Візуальний перегляд книг.

  2. Бібліографічний опис.

  3. Анотування видань.

  4. Підготовка бібліографічних списків.

  5. Підбір текстів та цитат.

  6. Вибір кольорів, типу оформлення, та елементів оформлення.

  7. Оформлення заголовка, цитат.

  8. Оформлення виставки.

  9. Реклама виставки.

  10. Повідомлення читачів про виставку (оголошення).

  11. Підготовка усного виступу.

  12. Аналіз ефективності книжкової виставки.

Для цього кожний студент отримає анкету, за допомогою якої ми виявимо ефективність нашої виставки.

  • Місце

  • Актуальність теми

  • Наочність

  • Повнота розкриття проблеми

  • Відповідність читацьким потребам

  • Новізна форми

  • Бібліографічне забезпечення

  • Доступність виставки

  • Цікавість.

Кожен учасник ранжує запропоновані параметри виставкової діяльності від 1 до 10 (бали у вертикальному стовпчику не повинні повторюватися). По кожному параметру обчислюється середній балл та рівень розвитку параметрів. Таким чином, ми можемо визначити параметри виставкової діяльності, яка потребує вдосконалення.

ВИСНОВКИ

Таким чином, важливою складовою поряд із технологіями збору та зберігання інформації в бібліотеці є технології розповсюдження інформації, просування її до читача. Однією з форм рекомендації інформації є виставка.

Ефективність кожної виставки доцільно оцінювати за такими критеріями: важливість, актуальність, корисність, престижність, чіткість, простота, легкість сприйняття, естетична насолода.

Анкетування потенційних читачів виявило, що насьогодні виставка є не популярним видом інформування, але все ж таки є коло читачів, які цікавляться цим. Іх найбільш приваблюють віртуальні виставки, через більш зорове сприйняття інформації.

Підготовка виставок починається з вибору теми, визначення цільового і читацького призначення. Для того, щоб здійснити розробку книжкової виставки, слід добре вивчити тему, якій вона буде присвячена. Потім розробити план, підібрати літературу, сформулювати назву розділів, підібрати цитати. Матеріали з періодичних видань необхідно описати аналітично.

Інтерес до виставки визначається не кількістю представлених видань, а тим, як уміло вони подаються, наскільки образно передається основна тема, вдало сполучаються документи, графічні, допоміжні матеріали. Тема, назва, ілюстровані елементи, оформлення мають викликати у читача бажання познайомитися з представленими книгами. Якість книжкових виставок визначається новизною та оригінальністю. Цьому сприятимуть уміло підібрані ілюстрації, фотографії, композиції з квітів, зразки декоративно – прикладного мистецтва, що відповідають темі виставки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Указ Президента України № 31/2001 «Про деякі питання діяльності Ради з питань виставкової діяльності в Україні».

  2. Александрова, Н. Выставочный менеджмент: Технологии органиации и рекламно-информационного сопровождения выставок и конференций [Текст]/ Н.Александрова. – Ростов н/Д.: РИА «Проэкспо» ,2003. – 211 с.

  3. Брам,Т. Выставочная работа в системе информационно–библиотечного обслуживания[Текст]/ Т.Брам// Библ. Свет.- 2000.- №4.- С.15-16.

  4. Вяткина, В.В. Организация книжных выставок – это наука и искусство[Текст]/ В.В.Вяткина// Школьная библиотека.- 2003.- №7.- С.37-44.

  5. Голдина, И.И. Нетрадиционная выставка – это современно [Текст]/ И.И. Голдина// Библиотека .- 2003.- №1.- С.23-24.

  6. Гольман, О. Нетрадиционные выставки [Текст]/ О.Гольман// Новая библиотека.- 2006.- №1.- С.21-24.

  7. Гусев, Э.Б. Выставочная деятельность в России и за рубежом: учеб.-метод. пособие [Тескт]/ Н.П. Лаверов.– М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2005. – 514 с.

  8. Збаровская, Н.В. Выставочная деятельность публичных библиотек [Текст]/ Н.В.Збаровская. – СПб.: Профессия, 2004. – 224 с.

  9. Кадырова, Г. Новые грани книжной выставки [Текст]/ Г.Кадырова// Новая библиотека.- 2004.- №1.- С.36-37.

  10. Ким, Т.Х. Традиции и обновления массовой работы [Текст]/ Т.Х.Ким// Мир библиотек сегодня. Науч.- инф. сборник.- М., 1997.- С.29 –43.

  11. Кудря, Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів[Текст]/ Л.Кудря // Бібліотечна планета. – 2009. – №1. – С. 37-39.

  12. Кулахмедова, Л. Сначала книгу надо увидеть [Текст]/ Л.Кулахмедова // Библиотека.- 2003.- №1.- С.34-35.

  13. Мужикова, Е. Выставка – это всегда интересно[Текст]/ Е.Мужикова // Библиополе. – 2008. – №1. –С. 40-42;

  14. Сміхова, Л. В. Книжкова виставка – одна з форм популяризації книги [Текст]/ Л.В.Сміхова // Шкільна бібліотека. – 2009. – №3. – С.43-46.

  15. Ткачук, Л. Віртуальна виставка: нова послуга бібліотеки [Текст]/ Л.Ткачук // Вісник книжкової палати. – 2007. – С. 36-38.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Соціальне партнерство закладу позашкільної освіти та сім’ї»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.