Вірші для дітей Михайла Стельмаха

Українська література

Для кого: 5 Клас

17.01.2022

73

0

0

Опис документу:

Урок позакласного читання в 5 класі. Ознайомлення з поетичними творами Михайла Стельмаха. Мета: заохочувати учнів читати й самостійно осмислювати дитячу поезію М.П.Стельмаха, виробляти навички виразного читання поетичних творів, розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до «братів наших менших», прагнення допомагати їм, захищати від кривдників.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Урок


Тема Вірші для дітей Михайла Стельмаха


Мета: заохочувати учнів читати й самостійно осмислювати дитячу поезію М.П.Стельмаха, виробляти навички виразного читання поетичних творів, розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до «братів наших менших», прагнення допомагати їм, захищати від кривдників.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет М. Стельмаха, ілюстративний матеріал, епіграф до творчості М.П.Стельмаха, ілюстрації учнів до тих поезій, які вони декламують, мультимедійна презентація збірки «Як журавель збирав щавель».



ХІД УРОКУ


І. Організація класу.

Вступне слово вчителя.

По студених роках знов іде світання,

І дорога має казкою удаль,

Як моє дитинство, як моє прощання,

Як моя роками стишена печаль…

М.П.Стельмах

Ці слова належать відомому українському поету, прозаїку, драматургу, громадському діячу, члену Академії наук України. А кому саме, ми дізнаємося, розгадавши кросворд.

Кросворд




Ж





У


Ч



Р


Е



А


Р


Б


Б


В


Е

П

О

К

О

Б

Е

К


Р

І

Б

І

Л

О

Р

А

С

Т

Е

Л

Ь

М

А

Х

У


Р

К


А

К

А

К


А

Х



И



  1. Найбільший лежебока. (Борсук)

  2. Справжній мисливець за мишами. (Кіт)

  3. Тварина-будівельник. (Бобер)

  4. Тварина, у якої хвіст – кермо. (Білка).

  5. Тварина, яка вміє плавати і літати. До своєї оселі добирається одним і тим самим шляхом. (Журавель).

  6. Їжа їжака. (Комахи).

  7. Хто рухається назад? (Рак).

  8. Тваринка-хатинка. (Черепаха)


ІІ. Вступне слово вчителя

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року в с. Дяківцях на Вінниччині в родині хлібороба. Сімя була настільки бідна, що не мала можливості придбати чоботи для Михайлика, і батькові доводилося носити босоногого хлопчика на руках до школи.

Та багатою була родина на любов і ніжність. Михайликові батьки, дідусь із бабусею навчили його любити й поважати людей, природу, бачити в навколишньому світі прекрасне й таємниче. Тому хлопчик тягнувся до краси та добра, мов соняшник до сонця, був надзвичайно допитливим і прагнув дізнатися якомога більше.

Багато правди, але не менше кривди довелося пізнати Михайлу Панасовичу. Він пройшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної війни, був тричі поранений. Та не розгубив того прекрасного й доброго, що з дитинства мав у серці. Щедро ділився своїм талантом із людьми. Письменник створив п’ять романів, писав новели, оповідання, вірші для дорослих та дітей.

Михайло Панасович пішов із життя 27 вересня 1983 року.

Погляньте на нашу виставку! На ній представлені найвідоміші твори М.П. Стельмаха: «Велика рідня», «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Правда і кривда», «Гуси-лебеді летять», «Як журавель збирав щавель».

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Зараз ми здійснимо мандрівку в поетичний світ М.Стельмаха, у якому живуть працьовитий бурундучок, розумна черепаха, ледачий борсук, майстриня білочка, справжні друзі журавель з баранцем,доброзичливі їжачок, заєць, забудькуватий котик, спортивний гусак. Усі ці вірші увійшли до збірки «Як журавель збирав щавель».(Презентація збірки)

А допоможуть краще познайомитися із цими звірятами чарівні феї, які прийшли до нас на урок, щоб виразно прочитати вірші. Тож даємо їм слово.

Пісенька фей

Скільки фей на землі

Ми й самі не знаєм.

Та покличте лиш нас –

Миттю прибігаєм

Горе й лихо від вас

Швидко відведем.

Неприємність всяку/

Разом переживем. / (2 рази)


Про тваринне життя

Ми усе вивчали

І сьогодні до вас

В гості завітали

Про звірят і птахів

Мову поведем.

Неприємність всяку/

Разом переживем./ (2 рази)

ІV. Виклад нового матеріалу

  1. Бурундучок

Учень. Я – бурундук, прудкий і спритний, схожий на білочку.Живу в неглибоких норах або у дуплах дерев. Я – гарний господар, протягом літа й осені роблю запаси на зиму. Страви зберігаю у зразковому порядку.




Виразне читання напам’ять вірша «Бурундукова сімя».

В густоліссі коло гатки

Бурундук будує хатку.

Цілий день його сокира

Веселить птахів і звіра,

Цілий день, цілий день

Тільки й чути – «дзень!» та «дзень!».

А малі бурундучата

Із борів несуть до тата

І грибочки, і горіхи…

А стара бурундучиха

Ці грибочки цілі дні

На широкім сушить пні.

Не убогу й не багату

Бурундук поставив хату,

Засадив навкруг садочок,

А тепер синів і дочок

В теплій хаті – не в норі –

Посадив за букварі.

Вчаться діти – аж до зірки,

Вчаться тільки на п’ятірки!


Учитель літератури.

  • Яким постає у цьому вірші бурундук?

  • Чи сподобалася тобі бурундукова сім’я? Чому?

  • Як ти ставишся до бурундучихи?

  1. Черепаха

Учень. Я – черепаха, тваринка, яка носить на спині свій будиночок. Живу в воді, плаваю та пірнаю. Харчуюся водоростями.

Я - дуже чутлива й обережна істота, потребую допомоги, адже нас знищують задля м’яса та панцерів. Люди, бережіть черепах.

Виразне читання напам’ять вірша «Черепаха».

Кіт побачив черепаху,

Черепаху-костомаху,

Та й говорить: - От невдаха!

Зверху миска,

Знизу миска,

А між ними черепаха.

Де взялось на тебе лихо?

Черепаха каже тихо:

  • Ще давно колись мій дід

В косаря украв обід.

Той обід у двох мисках

Над лугами смачно пах.

Дід підважив першу миску,

В другу вліз, мов у колиску,

І кисіль до смерку їв,

А кисіль миски зліпив.

Так з’явилась черепаха,

Черепаха-костомаха.

А ти, коте, не кради,

Не минеш тоді біди.

Учитель літератури.

- Що засуджує й від чого застерігає М. Стельмах у цьому вірші?

- Чи викликає у вас симпатію черепаха? Чому?

3. Кіт.

Учень. Я – кішка, улюблена тварина свого господаря. Зявилась я дуже давно. Ной боявся, що пацюки з’їдять всю їжу в ковчезі й попросив Бога про допомогу. Бог примусив лева чхнути. Так з’явилася я.

На даний час нас існує понад 70 порід. Ми всі різні: довгошерсті, напівдовгошерсті; короткошерсті, але всі назавжди прив’язані до своїх господарів.

Виразне читання напам’ять вірша « Забудько».

Дуже зранку, на світанку,

Шпарить котик на рибалку.

Котик миттю всівсь на грудку –

Закидає в річку вудку.

До полудня просидів,

А нічого не зловив,

Бо забувся на гачок

Наживити червячок.

Учитель літератури.

- Яким постає у цьому вірші кіт?

- Щоб ти порадила котику?


4. Білка

Учень. Я - білка, найнепосидючіше звірятко. Мене ще називають вивіркою. Я постійно в русі. Мешкаю на верхівці ялини. Крім основної, маю ще й запасні оселі, щоб пересидіти негоду чи скласти зимові запаси. На волі я живу 2-4 роки, а в неволі, якщо гарний догляд, до 15 років.

Виразне читання напам’ять вірша « Білка сумочку пошила».

Білка сумочку пошила

Не для чогось, а для діла,

Зайця вишила на ній,

Чимчикує в ліс мерщій.

А у лісі, а у лісі

Є горіхи на горісі.

Під пеньочками

Грибочки,

Є і груші, є й кислиці,

І жолуддя у травиці.

Білка сумочку свою

Розстебнула у гаю

І від рання до смеркання

В сумку зносить харчування.

Білку взимку в холода

Не застукає біда.

Буде білка із дітками

Борщ варити із грибками,

Будуть в білки для утіхи

І кислиці, і горіхи.

Учитель літератури.

  • Для чого білка пошила сумочку?

  • Яка головна риса характеру цієї тваринки?

  • Чи симпатизує білці автор?

5. Гусак

Учень. Я –гусак, водоплаваючий птах. Харчуюся переважно рослинною їжею. Живу з родиною, маю пару на все життя.

Я – дикий птах. Зимую в Єгипті та Африці. До рідних домівок повертаюся в березні – квітні.

Виразне читання напам’ять вірша «Гусак».

Наш гусак заліз на кладку,

Став, як завше, на зарядку,

Повернувся вліво, вправо,

Чітко робить вільні вправи,

От зробив гусак зарядку

Та й у річку – бух із кладки! –

Миє крила, чистить лапки.

Каже качур: - Так-так-так,

Фізкультурник наш гусак!

Учитель літератури.

- Чи корисною справою займається гусак? Чому ви так думаєте?

- А ти робиш щодня зарядку?


6. Їжак

Я – їжачиха, тварина, яка підпускає близько до себе людину. Зачувши небезпеку, я вмить згортаюсь клубком. Живу під кущем або пеньком. Влітку ловлю мишей, люблю яблука, і, як не дивно, їм отруйних змій.Взимку залягаю в сплячку і понад 6 місяців проводжу без їжі.

Виразне читання напам’ять вірша «Їжак і лис».

З їжака сміявся лис:

- В тебе чуб не так поріс,

Це не чуб – якийсь клубок

Чи то голок, чи шпильок.

В перукарню ти б побіг –

Там шпильки б свої постриг

Чи гребінчика придбав –

Чуб по моді причесав.

Тільки це промовив лис,

А до нього змій підліз.

З жахом лис подавсь назад,

Та повзе до лиса гад.

Лис до пня скоріше – верть,

Та повзе за лисом смерть.

Коли враз клубок шпильок

Підкотився під пеньок,

Покотився до змії

І шпильками вбив її

Бачить лис – це не клубок,

А завзятий їжачок!

Їжачку вклонився лис,

Лапку з вдячністю потис

Та й од радості аж плаче:

- Не стрижи шпильки, їжаче!

Учитель літератури.

  • Якими є герої вірша за своїми вчинками?

  • Чи можна їжака назвати героєм?

7. Журавка

Учень. Я –журавка. Живу біля великих боліт, умію плавати, високо й красиво літати, а також танцювати. Я - розумна й смілива, люблю жити в злагоді. Легко приручаюся і стаю вірним другом.

Виразне читання напам’ять вірша «Журавлик і рукавиці».

До журавлика під стіг

Баранець з села прибіг.

Він приніс в своїй торбині

Для журавлика хлібину,

Трохи ярої пшениці

І червоні рукавиці.

Та не знає птиця,

Нащо птиці рукавиці:

Чи на ноги їх надіти,

Чи на крила почепити,

Чи принести у хатину,

Де живе мала дитина?


Виразне читання напам’ять вірша «Журавель».

Журавель для баранця

Накосив стіжок сінця

Та й майструє ясельця,

Не собі – для баранця.

Хай баранчик – добрий гість –

Із яселець сіно їсть,

Хай не смикає він стіг,

Бо зламати може ріг.

Учитель літератури.

  • Чому баранець і журавель подружилися?

  • Якою повинна бути справжня дружба?

8. Борсук

Учень. Я – борсук, найбільший лежебок, дуже полюбляю поспати. Влітку сплю цілий день,а взимку – цілодобово. Лише зрідка прокидаюсь і блукаю лісом. Я – дуже охайний і корисний звір, невибагливий до їжі. Зменшую кількість гризунів, отруйних змій, слимаків.

Виразне читання напам’ять вірша «Борсук».

Біля гатки, коло хатки,

Засадив борсук дві грядки

І світанням на зорі

Завалився спать в норі.

Спав борсук два дні й дві ночі,

Аж запухли в нього очі,

Потім встав, ум’яв пиріг,

Позіхнув і … знову ліг.

Коло хатки, де дві грядки,

Бачить заєць непорядки:

Не полив полів борсук,

Заєць в нору - тук-тук-тук!

Уставай скоріш, земляче,

Без води посів твій плаче!

Зараз взую чобітки –

За відро – і до ріки!

Встав борсук, розправив плечі

І – не в двері, а до печі:

Зїв картоплю, зїв кисіль,

Позіхнув – і у постіль…

Кажуть, горе тим грядкам,

Що попали борсукам!

Учитель літератури.

  • Чому вчинки борсука видаються нам смішними?

  • Про яку негативну рису характеру борсука йдеться у вірші?

  • Як ви розумієте два останні рядки вірша?


9. Заєць, рак

Учень. Я – заєць, прудкий і непомітний завдяки своєму забарвленню звір. Удень сплю, а вночі шукаю їжу. Узимку обгризаю кору дерев. Маю дуже гарний слух і здалека чую небезпеку, а, тікаючи від ворога, пробігаю 70 км/год.

Учень. Я – рак, живу в водоймах. Маю сильні клешні, за допомогою яких здобуваю їжу й обороняюся від ворогів. Та найбільшою загрозою для мене є брудна вода.

Люди, не забруднюйте водойми, зробіть все можливе, щоб зберегти нас, раків!

Виразне читання напам’ять вірша «Заєць і рак».

Автор

Вранці заєць біля дуба

Одягнувся в білу шубу,

Одягнувся, оглянувся,

В довгі вуса посміхнувся.


Заєць

Гарна шуба, шуба гожа,

І на полюс з нею можна.

Тільки жаль – чобіт нема,

А надворі вже зима…

Автор

Обізвався дятел з клена

Дятел

Є знайомий рак у мене:

По твоєму він заказу

Зшиє чоботи відразу.

Автор

Не ловив наш заєць гав,

А побіг мерщій на став.

Всівся заєць на колоду

Та й гукає прямо в воду.

Заєць

- Вилізь, раче, із води,

Вируч зайця із біди,

Зший новенькі чобітки,

Щоб дзвеніли підківки,

Щоб і шпори дзеленчали,

Злого лиса відганяли.


Автор

Із води вилазить рак

Та й говорить зайцю так.

Рак

Я узимку спочиваю

І роботи не приймаю,

Аби влітку був заказ,

Зшив би чоботи ураз.

Автор

Заєць тихо у одвіт:

Заєць

Влітку тепло й без чобіт,

Влітку завжди забуваю,

Що прийде зима до гаю.

Рак

Думать треба,- каже рак,-

А тепер ходи вже так.

До побачення, привіт…

Автор

Заєць досі без чобіт.

Учитель літератури.

  • Чи жалко вам зайця? Чому?

  • Чи вміє рак шити чоботи?

  • Може, посилання на зиму було тільки причиною відмови?



V. Підсумки уроку.

Оцінювання учнів.

Виступ учнів-звірят із піснею «Буду я природі вірним другом»

Йтиму садом,

Полем, а чи лугом,

Буду я

Природі вірним другом.

Не столочу

Навіть і трави,

Я скажу їй: /

- Зеленій, живи! / 2 рази


Коли лісом

Буду я іти,

Теж посію

Зерна доброти.

Побажаю

Дереву і пташці,

Щоб вони /

Жили у мирі й щасті. / 2 рази

VІ. Домашнє завдання.


Підготувати усну зв’язну відповідь на питання: «Яка тварина чи птах, згадані сьогодні на уроці, вам найбільше запам’яталися і чому?».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.