Довго не наважувалася викладати ці віршики, але все ж ділюся))
0
Бублика Мирон тримає,
І його все розглядає.
Дуже схожий він на нулик,
Цей кругленький бублик.
1
На стрункій ніжці,
Стрибає по доріжці.
Це наша одиничка,
Таке вже невеличка.
2
Гнучку шию має,
Хоч і не літає,
Цифру два всі знаємо,
До лебедя рівняємо.
3
Три дороги, три шляхи,
Три сестриці, три брати,
У казках вона відома,
Цифра три для нас знайома.
4
Човника тато змайстрував,
Дмитрику подарував,
Дуже схоже вітрило
На цифру чотири.
5
Пʼятірка хвостиком махає,
Нам капелюшок свій знімає.
Вона така прудка й швидка,
Раз й обернулася на два.
6
Замочок кругленький повісив Іван,
На нього довгенько він поглядав.
І раптом згадав, що він схожий на шість,
Уважно на нього ти подивись.
7
Семен сім кольорів назвав,
Коли веселку розглядав.
— Яка чудова цифра сім!
— скажу я вам усім.
8
Цифра вісім нам знайома,
Кожному вона відома.
Дуже схожа на кільця
Без початку і кінця.
9
Акробатка цифра шість,
Робить нам етюди,
І за мить уже висіть
Цифра дев’ять буде.
10
Одиниця й нулик за руки тримаються,
Ніколи друзі не розлучаються.
Ти цю цифру точно знаєш,
Її десяткою називаєш.
ⓒ Тетяна Прокоф’єва
