Вірш написаний мною про реальне сьогодення наших дітей. Читаючи його, нам дорослим потрібно задуматися чи вірно ми із вами виховуємо своїх дітей? Читати потрібно вдумливо!
Інтернет дітей згубив
Раз, два, три, чотири, п’ять
Ми навчались рахувать.
Дружно в ігри різні грали,
Хороводи танцювали.
На скакалці раз – у – раз
Ми стрибали з класу в клас.
Хлопці м’ячик доганяли,
У ворота забивали.
А природу, як любили!
На рибалочку ходили.
Цілий день могли гуляти
І про дім свій забувати.
Але зараз – подивіться!!!
Гей, дорослі, схаменіться!
Інтернет дітей згубив,
До домівки закріпив.
Взяв в кайдани він усіх
Це ж великий, люди, гріх!
Треба нас всіх рятувати,
Від комп’ютера забрати!
Дуже тяжко – це зродити,
Але треба так вчинити,
Бо програємо життя
І підемо в небуття…
