Хоч і не має вуса
Як Шевченко у Василя Стуса,
Але ж він, так же вельмо знаний,
Як і Тарас, який Кобзарем народом званий.
Їх долі різні,
Різні пісні,
Як у соловейка літом,
Та синиці на весні.
Чудовий спів їх душу гріє,
Та навіває фантасмагоричні мрії.
Було і буде лунати слово українське
У світі та у вирі,
Будемо і ми жити у святій вірі,
Коли є, були і будуть в Україні Прометеї,
То буде в нас -
Слово у душі і душа у слові.