• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Випускний 4-А розроблений вчителем початкових класів СШ І-ІІІ ступенів №110 імені К.Гапоненка міста Києва Дідух Інни Олександрівни

Випускний 4-А розроблений вчителем початкових класів СШ І-ІІІ ступенів №110 імені К.Гапоненка міста Києва Дідух Інни Олександрівни

Опис документу:
Випускний 4-А розроблений вчителем початкових класів СШ І-ІІІ ступенів №110 імені К.Гапоненка міста Києва Дідух Інною Олександрівною На допомогу колегам Початкової школи пропоную розроблений мною Сценарій Випускного свята для 4 класу. Мета цього сценарію - що це свято великої родини. Школа – родина,а я її дитина.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Випускний 4-А розроблений вчителем початкових класів СШ І-ІІІ ступенів №110

імені К.Гапоненка

міста Києва

Дідух Інни Олександрівни

Вед.1.

 Сьогодні учні збираються в дорогу.

Блищать зірки і ваблять небеса.

У школі вальс одлунює прощальний

Над нашим Києвом окрилено літа.

Так світло й урочисто в нашій залі,

Повсюди квіти майорять!

Сьогодні на свято ми з вами зібрались

В життя проводжати своїх журавлят.

Вед.2

Зацікавлена зала
Затихла в чеканні:
Ось вона неповторна мить…

Наші учні
На бал свій прощальний
Невпізнанні, блискучі
Йдуть, щоб всіх підкорить
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай , в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше,
Бо усі вже чекають на вас.

Вихід випускників . Під звуки вальсу діти парами заходять до урочисто прикрашеної зали.

Вед. 1. Доброго дня, шановна родино!Ні ми не помилились сказавши саме так, бо вважаємо, що сьогоднішнє свято – це свято великої родини. Школа – родина,а я її дитина.

Вед.2. Ось і настав цей день! На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням. Новий день обіцяє незнайоме життя. Час змінює все,що оточує нас. Довгий шлях життя нелегкий та мінливий. Але всім нам, безумовно світить яскравим багаттям наше дитинство.

  1. Земля - ковчег: наш дім і справді диво.

Ми – пасажири, всі кудись пливем.

Нам треба жить єдиним колективом,

Лиш тільки так мети ми досягнем.

  1. В родині зайвих не буває зроду,

Тут поруч всі – і сиві, і малі.

І без родини не бува народу,

Як не буває неба без землі.

  1. Душа чутлива, мов ота струна.

До барв весняних, запахів і звуків –

Так може чарувати лиш весна.

Після холодних місяців розлуки.

  1. Дружній доме, рідная світлице,

Незбагненне чудо на землі.

Це дитинства й юності столиця,

Гавань від якої кораблі,

Йдуть у море, у житейські будні,

А воно приваблює шумить.

І здолавши кілометри трудні,

Повертаються, щоб серцем відпочить.

Діти виконують пісню «Єдина родина».

Єдина родина

Коли на світ з’являється дитина,
Свій перший крик віддавши висоті,
Радіє щиро вся її родина
І щастя їй бажає у житті.
Ведуть у світ дороги і стежини
І день новий над світом устає.
Ну що ми в цьому світі без родини,
Вона одна нам сили додає.

Приспів:
Ми всі одна сім’я,
Єдина ми родина –
У кожнім нашім "я"
Частинка України!
Ми всі одна сім’я,
Єдина ми родина –
Мільйони різних "я",
А разом – Україна!

В родині зайвих не буває зроду,
Тут поруч всі – і сиві і малі.
І без Родини не бува народу,
Як не буває неба без землі.
За сина батько і сестра за брата,
В одній Родині села і міста,
Бо в нас усіх одна країна-мати,
То наша Україна золота!

Вед.1.Дитинство - краща пора людини. Але все має свій початок та кінець. Сьогоднішній день провів межу між дитинством і юнацтвом.

Дитинство не міняється у школі,

Єдина зміна – це звичайно ми.

А ми міняємось: хто швидко,хто поволі,

А вже стаєм дорослими людьми.

Вед.2 Всі ці роки нас підтримували,допомагали,ділили перші радощі і труднощі наші батьки. Найрідніші люди,що дали нам життя,зростили,разом з нами ходили до школи, пекли смачні торти, шили костюми на свята, писали твори та розв’язували складні задачі.

Погляньмо в очі наших батьків. Вони горді і щасливі за нас, але десь у душі затаїлась тривога,бо попереду ще скільки випробовувань.

Тож любімо своїх рідних, будьмо гідними їх. Дамо їм можливість пишатися нами!

Прийміть наш букет із пошани й любові!

Вклоняємось низько і дякуєм щиро

За ласку і ніжність,

За мудрість і віру.

  1. Ви ж нас як пташенят в гнізді зростили

Давали дітям раду як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

  1. 4 роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші й ранці,

І з нами ви уроки вчили,

І малювали,і ліпили.

  1. Писали нам твори вдома

І як встигали, невідомо

При цьому готували їсти,

Білизну прали і місили тісто.

  1. Дорогим і любим нашим

Найріднесеньким батькам,

Дідусям, бабусям, старшим

І молодшеньким братам,

Сестрам лагідним, родині

Наш низький, низький уклін!

Найдорожчі ви й єдині

В буднях наших світлих днин!

  1. Нелегка у вас задача –

Долю нашу будувать,

Тут терпіння, добру вдачу,

Що від Бога, треба мать.

Ми ж усі – не подарунки,

Неслухняні і важкі,

Сюсі-пусям і цілункам

Мабуть вашим завдяки…

  1. Хоч брикаємось, як ваше

Слово звернеться в кулак,

Розуміємо  –  інакше

Не навчити нас ніяк.

Скільки разом з’їли солі?

Скільки ще її з’їмо?

З вами поруч, ясночолі,

Уперед в життя йдемо!

  1. А літа вже летять,

Скронь торкаючись крилами сивими.

Теплих весен дощі обливають за нами жалі,

А для нас, для дітей, ви лишаєтесь

Вічно красивими –

Наші друзі завжди!

Разом: Дорогі, найрідніші батьки !

Діти виконують пісню «Батьки мої».

Батьки мої

Серце, що біль відчуває,

Що завжди научає мене,

Серце, яке зігріває,

Що за руку в світі веде.

Ви найбільше,

Що маю в цьому житті.

Я люблю Вас батьки,

Рідні мої!

Ви завжди біля мене,

Вдень і вночі,

Ви ночей не доспали,

Батьки мої!

Приспів:

Нехай усмішка тепла не зникає,

Вона дарує радість і тепло,

Нехай Господь завжди Вам помагає

За ваше щире батьківське добро,

Батьки мої!

Низько я Вам уклонюся,

Ви мене на світ привели.

Богу за Вас помолюся,

Бо я з Вами не знаю біди.

Ви найбільше,

Що маю в цьому житті.

Я люблю Вас батьки,

Рідні мої!

Ви завжди біля мене,

Вдень і вночі,

Ви ночей не доспали,

Батьки мої!

Приспів.

Ви найбільше,

Що маю в цьому житті.

Я люблю вас батьки,

Рідні мої!

Ви завжди біля мене,

Вдень і вночі,

Ви ночей не доспали,

Батьки мої!

Приспів.

  1. В ласкавому травневому повітрі
    Бузковий запах ллється і дзвенить
    Тож на шкільному нашому подвір’ї
    Останній дзвоник скоро продзвенить

Це сльози й радість, свято і прощання.
Для когось він лунає в перший раз.
Для когось буде справді він останній,
А нас покличе у наступний клас.

  1. Запитала в небі птаха птаху:
    Чи існує десь така земля,
    Де всі рівні й щастя там багато
    І пісні веселі линуть іздаля?

Є така земля, я знаю.
Над Дніпром розкинулась вона,
Між зеленими горами, між церквами
Школа 110 тут красується здавна.

  1. Наше Голосієво – земля людської мрії,
    Що зігріта сонячним теплом,
    Де знання і розум торжествують
    Сповнені любов’ю і добром.

Слава хай твоя далеко лине
За моря, за океани, у світи
І несуть її на своїх крилах
Школярі твої – доньки твої й сини.

  1. Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

  1. Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

  1. Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

  1. Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

 

Діти виконують пісню «Вчителю».

Вчителю

Мій добрий вчителю,
Душа Твоя криниця,
Скажи мені, чому
Тобі вночі не спиться?
І посивіли скроні
Й сумні Твої вуста,
І відлітають вдаль
Твої літа!..
Приспів:
Спасибі, вчителю,
Мій давній оберіг,
За те, що я
Вертаюсь на поріг,
За те, що Ти навчив
З добром на світі жить
І за дитинства
Неповторну мить!

Пробач, учителю,
Соколе сизокрилий,
За те, що часом ми
Тебе не розуміли,
За те, що білі скроні
Й сумні Твої вуста
І відлетіли вдаль
Твої літа!..
Приспів
Мій вчителю, вклоняюся Тобі
За Твої добрі очі,
За Твоє велике серце,
За те все добро,
Що Ти посіяв в наших душах!

  1. О, вчителі! Найкращого ви гідні,

За найпрекраснішу омріяну мету.

Душею й серцем вам кажу: Спасибі, рідні!

Низький уклін за Божу місію святу!

  1. Це сльози й радiсть, свято i прощання.

Для когось вiн лунає перший раз,

Для когось справдi буде вiн останнiм,

А нас покличе у наступний клас!

  1. Прийшла такая вже пора, 
    Що розставатися нам пора. 
    Але не сумувати тут зібрались, 
    А пригадати, як все починалось.

Вед. Ви ще не ходили до школи. Яким було тоді життя?

( Інсценізація ) 

( Батько сидить читає газету. Заходить дочка.) 

Дочка. Тату, а чому іде дощ? 

Тато. Підеш до школи – дізнаєшся. 

Дочка. Тату, а у Баби Яги є бабенятка? 
Тато. Звідки я можу знати. 
Дочка. Тату, а навіщо коняці коси не плечах? 
Тато. Запитай у коняки. 
Дочка. Тату, а мотоцикл любить цукерки? 
Тато. Не знаю, я його не запитував. 
Дочка. Тату, а ти не сердишся, що я в тебе про все запитую? 
Тато. Що ти, моя дитинко? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш,

тим більше будеш знати. 
( Дочка виходить) 
Тато. От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи відправити!

Вед. Дзвоник знову вже лунає 
Й до уроку закликає. 
( Учень співає пісню на мотив пісні "Черемшина” )

Весела пісня

Знов до класу вчителька заходить, 
Ясними очима всіх обводить, 
І мене до дошки викликає, 
Про домашнє завдання питає.

Приспів: 
Я книжки закинув, та й не вчився, 
Телевізор цілий день дивився. 
Ось стою, зітхаю, нічого не знаю, 
Двійку заробив. 

  1. З Кузьмою в нас не дружать хлопці,
    Чому - зміркуй, читачу.
    Кузьма кричить на кожнім кроці,
    Що любить правду наче.
    І можеш вірити мені -
    Кузьма не бреше ані-ні,
    Лиш входить вчитель, вже Кузьма
    Угору руку підійма:
    - А Любомир побив Панька,
    В Панька вже гуля от така!
    Ми дружно пишемо письмову,
    Кузьма підносить руку знову:
    - Левко не розуміє вправ,
    А я списать йому не дав!
    Ще не кінчається урок,
    Кузьма зо столу робить крок:
    - На зошит Грицю Гонта Ніла
    Навмисно налила чорнила.
    Він зовсім не брехун, Кузьма,
    А друзів у Кузьми нема.

  2. Все не так просто

-Лєро, будемо дружити?

Буду твій портфель ностити,

І додому проводжати,

І від хлопців захищати!

- Добре, згода.

- То на здачу

Дай, перепишу задачу.

Діти виконують танок на пісню «Дівчата гарні як ніколи».

24.Розділові знаки

Вчитель бережно розправив

Зошита у Боді…

-Чом ти знову не поставив

Знаки розділові?

- Ставив, — глянув той сміливо, -

Як ви зошит брали.

То вони, тоді, можливо,

Десь повипадали.

25.Скрутне положення

-  Слава , скільки сім на сім?

-  Та, здається, 47

-   Ну, а вісім на чотири?

-   Небагато — 44.

А пізніше у спортзалі

Славко другові казав:

-  В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає.

Діти виконують частівки

Частівки

  1. Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі,

Як віднині ми вже стали

Горезвісні школярі.

  1. В нашу школу ми ходили

На початку зі слізьми.

Та сьогодні ми вже плачем,

Бо не хочем в старшу йти

  1. З нами клопоту зазнали

І батьки, і вчителі,

Поки букви ми вивчали

У нещаснім букварі.

  1. Та й навіщо нам потрібна

Математика оця?

Щоб так мучити щоденно

Бідних діток без кінця.

  1. А у зошиті у мене

Букви лягли спати:

Скільки їх не ставлю,

Не хочуть стояти

  1. Слава Богу, що скінчили

Ми нарешті вже цей клас

Хай скуштує цього хліба

Ще хтось інший після нас.

26. Змужнілими  ми стали вже сьогодні

І стіни школи, начебто, тісні…

Не відпускають спогади лиш жодні

Років, що промайнули, мов  вісні.

27. Єдина мить – і ти уже дорослий…

Позаду стільки радощів і сліз…

Тепло в душі, а з ним і щем морозний

Цей день прощальний нам усім приніс.

28. У тім, життя триває одночасно,

І скільки ще чекає перемог.

Нас пам’ять повертатиме в незгасне

Минуле  цих  щасливих  сторінок.

29. Де любих  вчителів шкільна родина

З батьківською турботою про нас

Навчали крок за кроком щохвилини –

В дорогу готували повсякчас.

30. Спасибі за турботу всім душевну,

За розуміння, щирі почуття…

Ви в нас серця вкладали не даремно –

Несемо цінний скарб у майбуття.

31. Назустріч ідучи примхливій  долі,

На перехресті разом пройдених доріг,

Вклоняємося вам і рідній школі

Ми з першим нашим кроком за поріг.

Вед.

Від рідної хати, дитино,

Тебе поведе у світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету,

Красу людських почуттів.

Цвіт папороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини.

Цвітіння мрій і надій.

Іди по цій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти — людина!

Вчись, думай, твори добро.

 

32. Дзвоник останній  –  четвертий в житті,

Кличе в минулі роки золоті

З друзями поруч проведені в школі,

Рідній світлиці, для нас початковій.

З щирими в серці сьогодні думками

Кожен тримає для класної «мами»

Вдячності пишний квітучий букет,

В ньому тривоги і радощів злет,

33. Світле майбутнє чекає на нас,

Та не прощається з Вами «Ваш» клас –

З книгою знань, що вивчали роками,

Далі  крокуємо  ми за знаннями.

Щирий за все і низький Вам уклін!

За теплоту незабутніх хвилин,

І за корисні життєві уроки –

З ними долали невпевнені кроки.

В серці залишимо ми назавжди

Спогад, мов свіжий ковточок води.

Вчительки очі у спогаді тому

В школу запросять, неначе до дому.

34. Як сьогодні сумно всім!
Прощаємось ми з рідним класом,
Бо це – домівка наша, рідний дім,
Та прийдемо сюди ми з часом!

35. Ми сьогодні вже йдемо від вас
По шкільній стежині в п’ятий клас.
Школо наша початкова,
Прощавай і будь здорова,
Нових діточок стрічай
Та й про нас незабувай!

Діти виконують пісню «Прощавай, початкова моя».

Пролунав дзвінок останій,
Соловейком відзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню,
На очах у вчителів.
На душі бринить тривога
Занімів порожній клас
То дитинство босоноге
Проводжає тихо нас.

Прощавай, початкова моя
Тільки знай сумуватиму я
Пам’ятай ці слова золоті
Ти для нас найдорожча у житті.

Упадуть на землю роси
Зійде сонце на поріг
Дітвора дзвінкоголоса
Тихо стане на поріг
І здійсняться сни пророчі
На стежині будніх днів
І теплом засяють очі
Наших рідних вчителів

Прощавай, початкова моя,
Тільки знай сумуватиму я
Пам’ятай ці слова золоті
Ти для нас у житті

Програш

Прощавай. Початкова моя
Тільки знай сумуватиму я
Пам’ятай ці слова золоті
Ти для нас найдорожча у житті
Ти для нас найдорожча у житті

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.