і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Винекнення Християнства

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Тема уроку: «Винекнення Християнства.»

Слайд № 2

Виникнення Християнства взято за основу сучасного літочислення, нової ери в історії людства, яка почалася понад 2000 років тому. Християнство зародилось в I столітті на Близькому Сході, на іудейських землях (провінція Іудея) Римської імперії, серед месіанських рухів тодішнього єврейського єдинобожжя. Вже в часи Нерона християнство було відоме у багатьох провінціях Римської імперії. Корені християнського віровчення пов'язані з дохристиянським єдинобожжям стародавніх євреїв та вченням Старого Завіту (Закон, Пророки і Писання — Танах). Згідно із Новим Завітом, Ісус (Йешуа) народився, виховувався і навчався у єврейській вірі, дотримувався Закону (Тори), відвідував зібрання (синагогу) у день відпочинку (євр. шабат або суботу), святкував єврейські релігійні свята згідно з Торою. Перші послідовники Ісуса (Йешуа) і посланці (апостоли), які несли його благовістя були іудеї. Через 20 років після заснування християнської спільноти, християнство стало проповідуватися серед інших народів.

Слайд № 3

Християнство (від грец. Χριστός — «помазанник», «месія») — один з напрямків єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в ісуса христа як втілення і прояв бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам та іудаїзм не визнають ісуса христа як одну з іпостасей всевишнього. Християнство як релігія

Слайд № 4

Тривалий час точилися дискусії щодо того, чи існував Ісус Христос як реальна історична особа. Вивчення різних джерел, зокрема Біблії, яка розповідає про його життя, свідчення сучасних йому і пізніших істориків дали підстави стверджувати, що Ісус Христос – реальна особа. Він народився, можливо, бл. 7 - 3 р. до н.е. у місті Віфлеємі, на півдні Іудеї. За біблійною легендою, він був сином Бога, хоча мав і земних батьків. Його батька звали Йосипом, а маму – Марією. Дитинство Ісуса пройшло у Назареті. Його сприймали як Сина Божого, месію, тобто виконавця рятівної місії, посланця Бога на Землі. У своїх проповідях Ісус Христос проголошував необхідність пошуків Царства Божого, оскільки найвище благо і найвища мета людини не в земному житті, а за його межами. Він закликав до свідомого зречення земних, матеріальних уподобань. Таке зречення є необхідною умовою духовного очищення й оновлення життя, що в свою чергу дасть змогу людині увійти до Царства Небесного (Божого). Отже, до Царства Небесного можуть увійти прості, бідні люди, здатні духовно оновитися. Проповіді Ісуса знайшли відгук у найбідніших верств населення.

Слайд № 5

Святе сімейство

Слайд № 6

Успішність проповідей Ісуса Христа викликала невдоволення фарисеїв – послідовників релігійної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася особливим фанатизмом. Апостол (грец. απόστολος, «посланець») — у Новому Заповіті звання дванадцяти найближчих послідовників, учнів Ісуса Христа. Один з учнів Христа – Іуда – видав його фарисеям, які засудили Ісуса на смерть. Вирок затвердив римський прокуратор Понтій Пілат. Ісуса Христа після численних тортур розіп'яли на хресті. Поховали його у печері за межами міста у п'ятницю, а на третій день – опівночі в неділю Ісус воскрес. Коли на третій день жінки пішли вклонитися Сину Божому, то їх зустрів ангел, який повідомив про воскресіння Христа. Пізніше Ісус являвся своїм учням і близьким, зміцнюючи їхню віру.

Слайд № 7

Розп’яття Ісуса Христа

Слайд № 8

Успішність проповідей Ісуса Христа викликала невдоволення фарисеїв – п

Слайд № 9

Успішність проповідей Ісуса Христа викликала невдоволення фарисеїв – п Поняття і терміни Христос – перекладене грецькою мовою слово «Месія». Месія – посланець бога, спаситель, який врятує народ від зла та покарає його ворогів. Євангеліє (у перекладі з грецької – добра новина) – викладене вчення Ісуса Христа та розповідь про його життя і діяння. Апостоли – Учні Ісуса Христа

Слайд № 10

Євангелісти (грец. ευαγγελιστής) — чотири укладачі, визнані християнською церквою, ранньохристиянських творів — євангелій: Матвій,Марко, Лука, Іоанн. Також Євангеліст — проповідник, що звищає добру новину (Євангеліє) про спасіння і зцілення. Євангелісти написали святі Євангелія, де описано як жив і чого навчав Ісус Христос, Його терпіння, смерть і воскресіння. Новий Заповіт складається з чотирьох письм-євангелій, що їх написали євангелісти: Євангеліє від Іоанна  Євангеліє від Луки  Євангеліє від Матвія  Євангеліє від Марка 

Слайд № 11

Слайд № 12

Першими розповсюджувачами християнства стали 12 апостолів (букв, із гр. посланники), вони заснували християнські громади. Найвідоміші з апостолів — Петро (що вважається засновником християнської церкви), Павло (колишній затятий язичник, що не був прямим учнем Христа, але, увірувавши в нього, дуже багато зробив для роз'яснення у своїх проповідях навчання Ісуса), Андрій (що поширював християнство в різних країнах, у тому числі на Русі, і за версією давньоруського літопису «Повісті минулих літ» У перші століття християнства з'явилися християнські святі — мученики і мучениці за віру (Віра, Надія, Любов, Варвара, Катерина й ін.). Культ святих — людей, наділених за праведність і стійкість особливими видатними властивостями і здібностями. Святі виступають як заступників, посередників між людьми і Богом. Апостоли Петро і Павло Апостол Андрій

Слайд № 13

Апостоли

Слайд № 14

Спочатку християни, гнані владою імперії, збиралися для своїх молитов таємно, під покривом ночі (у пам'ять про це в православній церкві служится Всеношна, тобто богослужіння, що тривало в стародавності «усю ніч»). Складалися тексти молитов і пісноспівів, затверджувався єдиний порядок ходу богослужінь. Авторами «чинів» (тобто тексту і послідовності найважливіших служб) виступали, як називають їхні християни, Батьки церкви — найбільш авторитетні і заслужені її улаштовувачі і святі. Це Василь Великий, Григорій Богослов, Іоанн Златоуст і ін. Василій Великий Григорій Богослов Іоанн Златоуст

Слайд № 15

Успішність проповідей Ісуса Христа викликала невдоволення фарисеїв – п У IV в. н.е. величезна Римська імперія розпалася на дві частини: Західну і Східну (Візантію). Остаточний поділ відбулося в 395 р., однак занепад західної частини держави і столиці — Рима почала відчуватися набагато раніш. Історія Візантії, як ви знаєте, мала довге продовження, а Західна Римська імперія упала під ударами варварів деяким менш чим через сторіччя після поділу. Поступово вороже відношення римських імператорів до християнства стало мінятися. З'являлося поступове усвідомлення нової віри і, що немаловажно, влади побачили в християнстві могутню силу, яку можна поставити собі на службу. З гнаної християнська церква перетворилася в найбільш авторитетну, пануючу і державну. Рішучий крок зробив у цьому напрямку римський імператор Костянтин Великий (285—337 р.). Великий вплив зробила на Костянтина його мати Олена. Як розповідає її житіє, вона співчувала християнам, зробила поїздку в Палестину, розшукала Хрест, на якому був розп'ятий Ісус Христос (у пам'ять про це відзначається свято Воздвиження Хреста Господня). За це Олена була прилічена до лику святих.

Слайд № 16

Святі Рівноапостольні Константин Великий і Олена

Слайд № 17

Вселенські собори збиралися у складі представників усіх помісних церков (тобто Вселенської Церкви) для вирішення найважливіших догматичних та канонічних питань. Проходили ці собори під патронатом римських, а згодом візантійських імператорів. В історії християнства важливу роль відіграли 7 Вселенських соборів, які відбулися протягом IV-VIII ст.: 325 р. - Перший Вселенський собор, м. Нікей, за імператора І Константина Великого; 381 р. - Другий Вселенський собор, м. Константинополь, за Імператора Феодосія Великого; 431 р. - Третій Вселенський собор, м. Ефес, за імператора Феодосія Молодшого; 451 р. - Четвертий Вселенський собор, м. Халкідон, за імператора Маркіана; 553 р. – П’ятий Вселенський собор, м. Константинополь, за імператора Юстиніана І; 680 р. - Шостий Вселенський собор, м. Константинополь, за імператора Костянтина Погоната; 787 р. - Сьомий Вселенський собор, м. Нікей, за імператриці Ірини.

Слайд № 18

Слайд № 19

На цих соборах через вирішення важливих для християнського богослов’я тринітарної та христологічної проблем були вироблені найважливіші догмати християнства: вчення про Святу Трійцю. Боговтілення та Боголюдську природу Ісуса Христа. В 312 р. імператор Костянтин (306—337 рр.) урівняв християнство в правах з усіма релігіями імперії; в 324 р. проголосив його державною релігією, а у 325 р. скликав у м. Нікеї Перший церковний Собор, на якому фактично закріпив союз між державою і церквою. На Нікейському Соборі під керівництвом Костянтина було засуджено вчення александрійського священика Арія (пом. 336 р.), що заперечував божественність і передвічне народження Ісуса Христа і вчив, що той є лише вищим витвором божества.

Слайд № 20

Святий Констянтин Великий

Слайд № 21

В Соборі взяло участь 318 єпископів, серед яких були св. Миколай (260—343 рр.), св. Афанасій Великий (295—373 рр.), що був тоді лише дияконом. Собор засудив і відкинув єресі і, щоб всі християни могли сповідувати єдиний Символ віри, прийняв перші 7 його членів. На цьому ж Соборі було встановлено час святкування Пасхи та прийнято деякі інші правила. Святий Миколай

Слайд № 22

Символ Віри

Слайд № 23

Таїнство (лат. sacramentum) — обрядів Христовій Церкві, встановлений самим Ісусом Христом, через який невидимо діє на людину благодать Святого Духа.   Погляди щодо того, які обряди є таїнствами і що це означає для акту бути священним, відрізняються серед християнських деномінацій і традицій. Таїнства так чи інакше пов'язані з різними подіями священної історії. На початках Церква позичила і ввела в свій культ всього два таїнства — хрещення  і євхаристія . Тільки з часом серед християнських обрядів з'являються інші п'ять таїнств.

Слайд № 24

Офіційно сім святих таїнств : Хрещення миропомазання євхаристія (літургія) сповідь (покаяння) вінчання (подружжя) хіротонія (священство) єлеопомазання (оливопомазання)

Слайд № 25

Молитва Господня

Слайд № 26

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    23.02.2018
  • Розділ
    Всесвітня історія
  • Клас
    6 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    7325
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер материала
    IO867671
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання