Вільям Голдінг (1911–1993) — видатний англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1983), відомий своїми алегоричними романами про темні сторони людської природи. Найбільшу славу йому приніс дебютний роман «Володар мух» (1954), що досліджує крах цивілізованості. Під час Другої світової війни служив у ВМС, що вплинуло на його песимістичний погляд на людину.
Біографія
Народження: 19 вересня 1911 року в графстві Корнуолл, Велика Британія, у родині шкільного вчителя.
Освіта: Навчався в Оксфордському університеті, вивчав природничі науки, згодом — англійську літературу.
Військовий досвід: Брав участь у Другій світовій війні, був командиром десантного корабля, брав участь у висадці в Нормандії. Досвід війни сформував переконання, що зло є невід'ємною частиною людини.
Викладацька діяльність: Працював вчителем англійської мови та філософії в Солсбері.
Смерть: 19 червня 1993 року.
Творчість
Голдінга часто називають "універсальним песимістом та космічним оптимістом". У своїх творах він досліджує вроджену схильність людей до зла та руйнування, навіть у цивілізованому суспільстві.
«Володар мух» (1954): Алегоричний роман, у якому діти, опинившись на безлюдному острові, швидко перетворюються на дикунів.
«Спадкоємці» (1955): Книга про загибель неандертальців під натиском Homo sapiens.
«Шпиль» (1964): Роман про одержимість будівництвом храму.
«Ритуали на морі» (1980): Роман, що приніс Букерівську премію.
Голдінг писав про те, що людська схильність до зла є більшою, ніж до добра, а цивілізація — лише тонка оболонка, яка легко руйнується.
