ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ФАКТОРІВ В СИСТЕМІ ЗАГАРТОВУВАННЯ КОЗАКІВ

Опис документу:
Актуальність дослідження. Одним із засобів, що дозволяють зміцнити і відновити здоров’я, є загартовування, яке набуває особливого значення в сучасних умовах. Виявлена пряма залежність між ступенем здоров’я і рівнем загартованості. Це говорить про те, що загартовування є дієвим способом, що дозволяє підвищувати енергетичні ресурси організму.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

25

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської області державної адміністрації

Київське обласне територіальне відділення МАН України

Відділення:Хімії, біології та екології

Секція:Валеологія

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ФАКТОРІВ В СИСТЕМІ ЗАГАРТОВУВАННЯ КОЗАКІВ

Роботу виконала:

Бойченко Ольга Миколаївна

учениця 3-А(к) Боярського НВК

" Колегіум – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3»

Науковий керівник:

Ткаченко Ірина Павлівна

вчитель біології

Боярського НВК

" Колегіум – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3»

Боярка 2017

Тези науково-дослідницької роботи

«ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ФАКТОРІВ В СИСТЕМІ

ЗАГАРТОВУВАННЯ КОЗАКІВ»

Роботу виконала:

Бойченко Ольга Миколаївна

учениця 3-А (к) Боярського НВК

" Колегіум – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3»

Науковий керівник:

Ткаченко Ірина Павлівна

вчитель біології

Боярського НВК

" Колегіум – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3»

Актуальність дослідження. Одним із засобів, що дозволяють зміцнити і відновити здоров’я, є загартовування, яке набуває особливого значення в сучасних умовах. Виявлена пряма залежність між ступенем здоров’я і рівнем загартованості. Це говорить про те, що загартовування є дієвим способом, що дозволяє підвищувати енергетичні ресурси організму.

Мета досліджень. Дослідити використання природних факторів середовища в системі загартовування козаків для усвідомлення сутності здорового способу життя та обґрунтування ефективності використання засобів загартовування.

Завдання дослідження. Розглянути загартовування як форму зміцнення здоров’я; визначити вплив природних факторів на організм; дослідити методи загартовування козаків для збільшення опору організму.

Об’єкт дослідження. Методи загартовування українських козаків.

Предмет дослідження. Вплив застосування засобів загартовування козаків.

Методи дослідження. Аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури; проведено обробку одержаних даних та результатів із використанням методики статистичного аналізу.

Місце та час проведення дослідження. Боярський НВК: «Колегіум-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3», протягом 2016-2017 н. р.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені та обґрунтовані ефективні форми загартовування, які використовувались ще козаками.

Практичне значення роботи. Отримані результати дослідження розширюють представлення про застосування різних засобів загартовування на прикладі козаків для підвищення опору організму.

Передбачає можливість використання зібраного матеріалу на уроках з основ здоров’я, біології, київщинознавства та позакласній роботі для розширення знань учнів про засоби природного загартовування, про його значення в житті та побуті козаків та сучасного покоління. Залучення дітей до загартовування.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………

5

РОЗДІЛ 1

ЗАГАРТОВУВАННЯ ЯК ФОРМА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я………….

7

1.1. Загартовування – потужний оздоровчий засіб…………………….

7

1.2. Вплив засобів загартовування на організм………………………..

8

1.3. Правила загартування………………………………………………….

12

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ ЗАГАРТОВУВАННЯ КОЗАКІВ……………………………….

14

2.1. Загартовування сонцем……………………………………………….

14

2.2. Загартовування водою…………………………………………………

15

2.3. Загартовування повітрям……………………………………………..

17

2.4. Загартовування землею……………………………………………….

18

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….

20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….

21

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

22

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах сучасного життя люди стали заручниками малорухомого способу життя. Погіршення екологічної ситуації знижує імунітет і вони легко піддаються впливу агресивного навколишнього середовища.

Як зберегти своє здоров’я? Ця проблема є актуальною протягом кількох століть. Кожна людина для свого повноцінного життя має бути здоровою. Тому здоров’я – це безцінний дар, що отримала людина від природи для її гармонійного розвитку.

Здоров'я людини на 50-70% залежить від способу життя. У поняття "здоровий спосіб життя" входить і загартовування, що, як фактор підвищення опірності, надзвичайно актуально для людей у зв'язку із зростанням числа захворювань.

Кращими засобами загартовування є природні сили природи: повітря, сонце і вода. Їх ще давно використовували запорозькі козаки.

Бути дужим і витривалим – необхідність для козака.

Основною метою козацького загартовування було - попередити захворювання.

Мета дослідження. Дослідити використання природних факторів середовища в системі загартовування козаків для усвідомлення сутності здорового способу життя та обґрунтування ефективності використання засобів загартовування.

Завдання дослідження. Розглянути загартовування як форму зміцнення здоров’я; визначити вплив природних факторів на організм; дослідити методи загартовування козаків для збільшення опору організму.

Об’єкт дослідження. Методи загартовування українських козаків.

Предмет дослідження. Вплив застосування засобів загартовування.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури; проведено обробку одержаних даних та результатів із використанням методики статистичного аналізу.

Місце та час проведення дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені та обґрунтовані ефективні форми загартовування, які використовувались ще козаками.

Практичне значення роботи. Отримані результати дослідження розширюють представлення про застосування різних засобів загартовування на прикладі козаків для підвищення опору організму.

Передбачає можливість використання зібраного матеріалу на уроках з основ здоров’я, біології, київщинознавства та позакласній роботі для розширення знань учнів про засоби природного загартовування, про його значення в житті та побуті козаків та сучасного покоління. Залучення дітей до загартовування.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАРТОВУВАННЯ ЯК ФОРМА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я

Найбільш дорогоцінний дарунок, який людина отримує від природи, - це здоров'я. Недарма в народі кажуть: Здоровому чудово! Про цю просту і мудру істину слід пам’ятати завжди, а не тільки в ті моменти, коли в організмі починаються збої і ми змушені звертатися до лікарів, вимагаючи від них часом неможливого.

    1. Загартовування – потужний оздоровчий засіб

Якою б досконалою не була медицина, вона не може позбавити кожного від усіх хвороб. Людина сама творець свого здоров'я! Замість марити про живу воду і інших чудотворний еліксир, краще з раннього віку вести активний і здоровий спосіб життя, займатися фізкультурою і спортом, дотримуватися правил особистої гігієни, загартовуватися - домагатися розумними шляхами справжньої гармонії здоров'я.

Загартовування - потужний оздоровчий засіб - з його допомогою можна уникнути багатьох хвороб, продовжити життя і на довгі роки зберегти працездатність, вміння радіти життю.

Загартовування має загальнозміцнюючу дію на організм, підвищує тонус центральної нервової системи, покращує кровообіг, нормалізує обмін речовин.

У сучасних умовах значення загартовування дедалі більше зростає. Це пов'язано з погіршенням екологічних стосунків людини з довкіллям.

У більш вузькому сенсі під загартовуванням слід розуміти різні заходи, пов'язані з раціональним використанням природних сил природи для підвищення опірності організму шкідливим впливам різних метеорологічних факторів. Воно забезпечує більш успішну адаптацію до тих температурних умов, які сучасна людина змінити не може (наприклад, значний перепад температур при переході з приміщення назовні або навпаки).

Фізіологічна сутність загартовування полягає в повторному впливі на організм охолодження, високої температури та дії сонячного світла, в результаті чого підвищується здатність організму адаптуватися до несприятливого зовнішнього впливу. Гартуючи процедури зачіпають всі системи організму, покращуючи їх функції шляхом активізації обміну речовин.

Отже, систематичне загартовування – це давній і надійний оздоровчий засіб!

Загартовування - це своєрідне тренування захисних сил організму, підготовка їх до своєчасної мобілізації. Загартовування не лікує, а попереджає хвороби, і в цьому його найважливіша профілактична роль. Загартована людина легко переносить не тільки спеку і холод, але й різкі зміни зовнішньої температури, які здатні послабити захисні сили організму. Загартовування підвищує працездатність і витривалість організму. Гартуючі процедури нормалізують стан емоційної сфери, роблять людину більш стриманою, врівноваженою, вони додають бадьорості, покращують настрій. Як вважають йоги, загартовування призводить до злиття організму з природою.

Головне ж полягає в тому, що загартовування прийнятно для будь-якої людини, тобто їм можуть займатися люди будь-якого віку незалежно від ступеня фізичного розвитку.

Гартуючі заходи поділяються на загальні та спеціальні. Загальні включають правильний режим дня, раціональне харчування, заняття фізкультурою. До спеціальних процедур, що гартують відносяться загартовування повітрям (повітряні ванни), сонцем (сонячні ванни) і водою (водні процедури) і та інше.

1.2. Вплив засобів загартовування на організм

В якості засобів загартовування широко використовуються природні чинники: повітря, вода і сонце. Стійкість організму слід виробляти до всіх

природних факторів.

Загартовування холодом

Є найбільш актуальним, особливо в умовах нашої країни, так як переохолодження часто грає головну роль у виникненні різних захворювань дихальних шляхів. У незагартованої людини при впливі холодного повітря відбувається розширення судин слизової оболонки носа, що призводить до появи нежиті. У загартованої людини процеси терморегуляції відбуваються більш інтенсивно, що покращує загальний кровообіг і забезпечує підвищену стійкість організму до різних захворювань.

При регулярному загартовуванні відбувається деяке потовщення рогового шару шкіри, що також сприяє кращій теплоізоляції. Загартовування організму до холоду можна проводити за допомогою впливу повітря і сонця (сонячних і повітряних ванн), а також води (до водних процедур відносяться купання, обливання, душ, обтирання і таке інше), причому загартовування за допомогою водних процедур вважається найбільш ефективним.

Загартовування теплом

Тривала дія тепла на незагартований організм може викликати його перегрів. При загартовуванні до тепла посилюється відділення поту, що збільшує тепловіддачу і забезпечує нормальну працездатність людини в умовах підвищеної температури навколишнього середовища.

Теплові процедури є хорошим загартовуючим засобом. При цьому відбувається поліпшення в узгодженості всіх механізмів терморегуляції - нервової системи, серцево-судинної, легеневої та активізація функцій сальних і потових залоз, що в загальній складності збільшує тепловіддачу організму і забезпечує сталість нормальної температури тіла.

Загартовування повітрям [додаток А с.22]

Загартовування повітрям — найдоступніше. Це найпростіший і разом із тим дуже ефективний спосіб збереження та зміцнення здоров’я. Шкіра і безліч температурних рецепторів, що знаходяться в ній, мають велику чутливість до змін температури зовнішнього навколишнього середовища організму. Особливо це стосується тих органів тіла, що звичайно закриті одягом. Тому дуже важливо, щоб повітряні процедури проводилися в оголеному чи напівоголеному (до поясу) вигляді. У цьому випадку площа впливу буде досить великою і можна чекати не тільки місцевого, але й досить вираженого загартовуючого ефекту.

Фізіологічна сутність загартовування повітрям ґрунтується на поступовому пристосуванні організму до температури навколишнього повітря, нижчого від температури тіла.

Повітряні процедури впливають на весь організм:

  • підвищують тонус нервової і м’язової систем;

  • поліпшують функцію ендокринної системи;

  • стимулюють кровообіг;

  • удосконалюють обмінні процеси;

  • підвищують захисні функції й у цілому підвищують стійкість організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Загартовування сонцем [додаток Б с.22]

Загартовування сонячним промінням — широко доступний засіб зміцнення організму.

Сонячний світло має воістину дивовижну цілющу силу. Ультрафіолетові промені:

  • знищують хвороботворні бактерії;

  • здійснюють антирахітну дію (під їхнім впливом у шкірі утворюється протирахітний вітамін D);

  • сприяють утворенню засмаги.

Загалом сонячні промені:

  • підвищують опірність організму захворюванню туберкульозом,

  • сприяють утворенню гемоглобіну,

  • поліпшують обмін речовин.

Під впливом опромінень:

  • підвищується тонус центральної нервової системи,

  • поліпшується обмін речовин,

  • активізується діяльність залоз внутрішньої секреції.

Усе це сприятливо позначається на стан людини.

Не слід надмірно захоплюватися сонячними ваннами. Надмірне сонячне опромінення може викликати тепловий або сонячний удар, підвищення температури тіла, головний біль, підвищену стомлюваність і дратівливість.


Загартовування водою [додаток В с.23]

Найбільш поширеним та ефективним засобом загартовування є вода. Водні процедури як гартуючий засіб діють найбільш ефективно і швидко. Цими якостями вода відрізняється тому, що має гарну теплопровідність (в 28 разів більше теплопровідності повітря) і механічною дією, що викликає більш термічне роздратування, ніж повітря тієї ж температури. Термічне подразнення рецепторів шкіри, викликане водою, впливає на весь організм і передусім на органи кровообігу, тканинне дихання, нервову систему.

Загартовування водою здійснюють шляхом обливання прохолодною водою, обтиранням, застосуванням контрастного душа та купанням у відкритих водоймах.

 Щоденні обтирання підвищують імунітет, сприяють виробленню стійкості організму до простудних захворювань.

При використанні контрастного душа відбувається не тільки температурне, але і механічне роздратування рецепторів шкіри. Зміна температури змушує судини поперемінно то звужуватися, то розширюватися, що сприяє зміцненню стінок судин, покращує кровообіг, колір і еластичність шкірних покривів.

Купання у відкритих водоймах є цінним методом загартовування. Купатися можна як у басейні, так і у відкритих водоймах (в ставку, озері, річці, море). При цьому на організм впливає не тільки температурний, але й механічний фактор води, а при купанні у відкритій водоймі - ще й сонце і повітря.

Крім загартовуючого ефекту, купання підвищує інтенсивність обміну речовин, тренує серцево-судинну і нервову системи.

1.3. Правила загартування

Для того щоб загартовування проходило успішно і принесло позитивний результат, потрібно дотримуватися кількох правил.

  1. Безперервність та систематичність. Будь-які процедури загартовування повинні буди звичними і обов’язковими щодня. Перерва в будь-яких гартуючих заходах дуже швидко зводить отриманий результат практично до нуля, оскільки придбані в результаті загартовування захисні реакції організму швидко втрачаються.

  2. Поступовість. Збільшення дозування впливів забезпечує досягнення бажаного результату, так як тільки підвищення вимог стимулює посилення стійкості організму до впливів. Будь-який непомірний вплив на організм може привести до абсолютно протилежного результату і не посилити імунну систему, а послабити її.

  3. Послідовність. Застосовувати спочатку легкі процедури і поступово переходити до більш сильних впливів. Принцип поступовості та послідовності збільшення дозування впливів забезпечує досягнення бажаного результату, так як тільки підвищення вимог стимулює посилення стійкості організму до впливів. 

  4. Систематичність. Гартуючі процедури повинні проводитися щодня, без тривалих перерв. Тільки регулярність процедур забезпечує підвищення здатності нервової системи адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Повторність впливу чинника необхідна, тому що змінюється реакція організму на даний вид подразника. 

  5. Різнобічність. Використання всіх форм і видів загартовування. При загальних заходах впливу піддається вся поверхня тіла, а при місцевих процедурах загартовуються окремі ділянки тіла. Особливо при місцевих заходах потрібно використовувати загартовування повітрям, водою, холодом та теплом. Чому? При загартовуванні за допомогою одного подразника організм стає, в деякій мірі, більш стійким і до впливу інших подразників. Це пояснюється загальними механізмами адаптації організму.

Порушення цих правил може провести до зниження або відсутності позитивного ефекту від загартовування.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ЗАГАРТОВУВАННЯ КОЗАКІВ

Загартовування як засіб підвищення захисних сил організму виникло в глибокій старовині, у козаків. Загартовуючи себе й готуючи організм до складних випробувань долі, козаки влітку спали просто зоряного неба, уявою і душею сягали в невідомі світи, прагнули проникнути в таємниці Космосу. Вони ґрунтовно знали народну медицину, її рецепти, які забезпечували міцне здоров’я, повноцінне довголіття. Г. Боплан писав: «Маючи міцне здоров’я, козаки майже не знають хвороб».

Під впливом регулярних дій зовнішнього середовища (сонце, повітря, вода) відбувалося поступове пристосування організму до цих змін, що сприяло профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров'я та повноцінному довголіттю. Саме на дуже міцне здоров'я та повноцінне довголіття запорожців звертали увагу практично всі мандрівники та дослідники, які відвідували Січ. Зокрема, Г. Боплан писав, що козаки мають міцне здоров'я і майже не знають хвороб. Прекрасний знавець історії та звичаїв запорозьких козаків Д. І. Яворницький зазначав: «Запорожець не знав ні «цоб», ні «цабе», тому був здоровий, вільний від хвороб, вмирав більше на війні, ніж вдома. Зараз народ слабкий, порожній і недовговічний: як дев'яносто років прожив, то й стежки під собою не бачить, а в старину в сто років людина тільки в силу вбиралась. Тому запорожці жили і весело і довго».

2.1. Загартовування сонцем [додаток Г с.23]

Методики лікування сонячним світлом відомі ще з давніх часів, коли не існувало ніяких ліків, крім природних джерел здоров'я, таких як трави і сонячне світло. У ті періоди сонце боготворили багато народів, наприклад, на Русі його називали Ярилом, і кожну весну влаштовували на честь небесного світила свята, приймаючи перші сонячні ванни.

Так само, як і стародавні слов'яни, запорозькі козаки дуже високо цінували цілющі властивості сонячного проміння, і тому прагнули якомога більше часу побути під його дією. Француз Н. де Бартеон, характеризуючи козаків, зрівнював їх з індійцями: «...Засмаглі на сонці, як індійці...». Відомий історик Й. Мюллер писав: «...Козаки становлять собою дужих, загартованих на сонці людей...».

Потрібно враховувати, що козаки жили на берегах річок, озер, ставків, де ультрафіолетових променів значно більше, тому що вони відбиваються від води. Внаслідок тривалого перебування козаків на сонці відбувалась пігментація шкіри, тобто шкіра набувала коричневого кольору. Вона захищала запорожця від надмірного сприймання ультрафіолетових променів.

Під дією сонячного проміння у козаків підвищувався тонус центральної нервової системи, розширювався кров'яний тиск, посилювалось потовиділення, знищувались мікроби і руйнувалися отрути, які виробляють ці мікроби.

2.2. Загартовування водою [додаток Д с.24]

Великого поширення серед запорожців набуло загартування водою. За словами Д. І. Яворницького: «Козаки вставали на ноги із сходом сонця, зразу ж умивалися холодною, джерельною або річковою водою». Це ж підтверджує А. Ф. Кащенко: «Всі запорожці вставали до схід сонця і йшли на річку вмиватися або купатися».

Раціональним є те, що козаки приймали водні процедури рано-вранці, коли шкіра рівномірно зігріта, що забезпечує хорошу судинну реакцію. Загартування водою, в порівнянні з повітрям, мало більш сильний вплив. Холодна вода викликає спочатку звуження поверхневих кровоносних судин, що містяться в шкірі та під шкірою. У цей час кров з них переміщується в глибоко розміщені судини, з'являється «гусяча шкіра». Після цього серце починає працювати енергійніше, кровоносні судини шкіри розширюються, кров знову переміщується до шкіри, з'являється відчуття теплоти. Така своєрідна гімнастика, завдяки якій судини своєчасно розширюються і звужуються в залежності від температурних умов, дозволяла швидко адаптовуватись козакові до різноманітного середовища.

Серед різноманітних фізичних вправ козаки нерідко віддавали перевагу плаванню. З одного боку, плавання носило прикладну спрямованість. Без уміння плавати було дуже важко, практично неможливо, вижити в той час. З іншого боку, плавання – один з найбільш ефективних способів загартування. Воно має велике оздоровче значення, зміцнює серцево-судинну, дихальну і м'язову системи, сприяє гармонійному розвиткові особистості.

Плавання в теплу пору року пов’язане не тільки з температурним фактором, відбувається вплив на шкірні покриви повітряних ванн, а також сонячної радіації. Крім того, під час плавання беруть участь у роботі різні групи м’язів, відбувається навантаження на усі функціональні системи організму: серцево-судинну, дихальну, ендокринну, м’язову, нервову, імунну.

Як зазначає А. Ф. Кащенко: «Купалися запорожці не тільки влітку, а й восени, а хто – так і всю зиму».

Літом, як випаде нагода, хлопці і дівчата любили купатись у річці чи озері. Хлопці, як правило, плавали на розмашку. Розтягнувшись, юнак лягав животом на воду і, високо змахнувши рукою, гріб воду під себе. Це робилося по черзі двома руками: то лівою, то правою. Плавали ще хлопці горілиць: лягали на воду спиною, а руками і ногами гнали воду під себе.

Кожну весну вище Дніпровських порогів козаки влаштовували змагання з веслування поперек бурхливої річки. Перемагав той, чий човен фінішував на протилежному березі точно проти місця старту. Тільки тоді вони отримували, звання «істинного» запорозького козака. Подолати пороги було справою дуже тяжкою і небезпечною. Ось як описує перехід через пороги Е. Лясота: «Пороги – це підводні камені або скелясті місця, де Дніпро тече через суцільне каміння й скелі, частина з яких під водою, частина на рівні з нею, а деякі, виступають високо над водою, тому пливти дуже небезпечно, особливо коли вода низька. В небезпечних місцях люди виходять, й частина їх притримує човни на довгих мотузках чи линвах, а частика заходить у воду, підіймає човни над гострим камінням і повні переносить. При цьому ті, хто притримує човни линвами, повинні уважно стежити за тими, що у воді, й натягати чи попускати линви за їх командою, аби човен не вдарився, бо його легко пошкодити».

Часто проводились змагання з пірнанні у воду. Для цього старшина впускав прокурену люльку у річку, і молоді козаки навипередки пірнали, щоб дістати її із дна. Особливо почесно вважалося взяти люльку з річкового піску без допомоги рук: одними зубами, і так винести її на поверхню.

2.3. Загартовування повітрям [додаток Е с.24]

Особливо цінними для здоров’я козаків є повітряні ванни під деревами чи на лісовій галявині. Ще в давні часи люди знали, що в деревах зберігається велика міць, а їхні соки несуть з собою життєву силу. Дерева випромінюють енергію, яка позитивно впливає на людський організм. Козаки вірили, що близький контакт їх з деревом повертає втрачену енергетичну рівновагу.

Цінність їх полягає ще у тому, що дерева (особливо черемха, береза, сосна, ялинка та ін.) виділяють багато фітонцидів, які згубно впливають на деякі бактерії та хвороботворні грибки. Такі повітряні ванни сприяють зміцненню здоров’я.

Як відомо, козаки жили серед квітучої природи з чистим і свіжим повітрям. За давнім звичаєм, більшу частину року вони ходили в легкій одежі, без головних уборів, часто босими і з оголеним торсом, що давало добрий ефект від повітряних ванн.

Завдяки постійному перебуванню на повітрі організм козаків поступово пристосовувався до температури навколишнього повітря, нижчої від температури тіла.

Завдяки дії повітря непомітно зникало збудження, поліпшувався сон, з'являвся бадьорий та життєрадісний настрій; позитивно впливали повітряні ванни і на серцево-судинну систему, сприяли нормалізації артеріального тиску і кращій роботі серця.

Велике значення для загартування козаків мав сон на свіжому повітрі. Це підвищувало стійкість організму до простудних захворювань верхніх дихальних шляхів.

2.4. Загартовування землею [додаток Є с.25]

Глибоку повагу відчували козаки до землі-трудівниці. Яка «парує та людям хліб готує». Повага ця часто доходила до обожнювання. «Клянусь землею», - вигукував впевнений у собі лицар-козак, цілуючи землю. Землею лікувалися, прикладаючи її до ран, як оберіг землю брали з собою в дорогу.

Існував один обряд, пов'язаний з покращенням здоров’я та поліпшення міцності козаків, який припадав на весняну пору. Молодий козак чи їх група чекали, коли зійдуть сніги і земля почне пробуджуватись для нового циклу життя. Вибирали, як правило, період новонародженого місяця на небі. Вони виходили у передсвітанковий час до нещодавно проораної землі або такої, що була оголеною після осіннього зібрання урожаю. Молоді люди роздягались і лягали на цю землю спиною. Від старших була порада розслабитись і відчути любов та вдячність до матінки-годівниці, поєднатись з нею, відчути її енергію, життєві токи. Так тривало до сходження Сонця на небокраї. І от, на момент настання світанку, люди отримували великий заряд здоров’я, міць духу і жагу до звершень у новому році.

Ходіння босоніж

Ходіння босоніж є одним з кращих методів загартовування.

Ходіння влітку босоніж як дорослих, так і дітей було звичайною справою, адже вважалося, що земля надає організму велику силу та енергію: «Земля здоров'я дає». Це була профілактика плоскостопості та хвороб ніг, адже ходіння босими ногами по землі, стерні, піску, дрібному камінні, воді, деревах розвиває стопу, зміцнює м'язи ніг: це й точковий масаж, що підвищує тонус м'язів стопи, ніг, усього організму. На стопах розташовано досить багато рефлекторних зон, подразнення яких активізує стан не тільки внутрішніх органів (серця, печінки, кишечника та ін), але і органів чуття (зору, слуху).

Роса представляє собою своєрідну витяжку з рослин, багату на мікроелементи. Потрапляючи на шкіру, вони всмоктуються й оздоровлюють організм. Трава стимулює рефлекторні точки, розташовані на стопах, від чого ніби виконує масаж практично всіх органів і кров рівномірно циркулює в організмі. Внаслідок цього поліпшується самопочуття, підвищується імунітет.

Купання в травах

Полюбляли козаки під грушею чи під дубом, у густій траві в затінку полежати. Або й поміж сосен, на сонечку, вдивляючись у бездонне блакитне небо.

Найчастіше обирали рівну галявину, аби розслаблене тіло рівномірно й щільно припадало до землі. Тут бажано, щоб росли спориш, конюшина, грицики, лютик, різноманітні дикі злаки, утворюючи енергетичну плямистість, «шахматку». Адже всі трави енергетичні. Спориш холодний, бабка тепліша, конюшина «гарячіша» від бабки. Наслідок? Півгодини-година горілиць замінить ніч у затишному ліжку. Підлікує та загартує.

Вода і трава у свідомості козаків – не суперниці, а сестри. Незалежно від складу різнотрав’я, пилок у поєднанні з росою утворював своєрідні, неповторні стимулюючі ліки. Щось на зразок женьшеню або зеленого чаю. Повернувшись із тяжкого походу, запорожець брався відновлювати сили за допомогою «зелених» ванн: після омивання в річці козак заходив у зарості диких трав і ходив там повільно, поки його тіло не вкривалося кіркою з роси і цілющого пилку. А потім довго обсихав у тіні. Так підвищувалася загальна опірність організму.

ВИСНОВКИ

  1. Загартовування – потужний оздоровчий засіб – з його допомогою можна уникнути багатьох хвороб, продовжити життя і на довгі роки зберегти працездатність.

  2. В результаті проведеного аналізу наукової літератури визначені та охарактеризовані різні засоби місцевого загартовування організму з використання природних факторів: повітря, води і сонця.

  3. Кожний природний чинник має специфічний механізм впливу на організм.

  4. На підставі дослідження були охарактеризовані різні методи загартовування організму та вивчені використання різних форм загартовуючих процедур, які використовували козаки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Косенко Л. О. Козаки: Лицарський орден України: Факти. Міфи. Коментарі/Леонід Косенко. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2007. – 576 с.

  2. Гуржій О. І. та ін. історія козацтва. Держава-військо-битви./О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб. – К.: Арій, 2015. – 464 с.: іл.

  3. Пастернак А.Козацька медицина / А. Пастернак ; худож. оформ. В. Харик. — К. : Оптима, 2001. — 64 с. : іл.

  4. Завацький В. І. Козацькі забави. Посібник/В. І. Завацький. – Луцьк. «Настиря», 1994. – 105 с.

  5. Вайнер Е.Н. Валеологія: підручник для вузів - 5-е изд. - М.: Флінта: Наука, 2007 - 416 с.

  6. Лободин В.Т. Здоров'я і духовність: Фізичні методи оздоровлення - 2-е изд., Испр. - СПб.: ІКВ «Комплект В», 1996. - 391 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Загартовування повітрям

Додаток Б

Загартовування сонцем

Додаток В

Загартовування водою

Додаток Г

Загартовування козаків сонцем

Додаток Д

Загартовування козаків водою

Додаток Е

Загартовування козаків повітрям

Додаток Є

Загартовування козаків землею

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
4
дн.
0
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!