Використання пам'яток архітектури та репродукцій творів образорворчого мистецтва на уроках історії".

Опис документу:
Предмет історії в культурологічному аспекті є універсальним, тому що на його уроках учні знайомляться з художньо-образним осмисленням світу в різних видах мистецтва, з характерними для нього засобами, з окремими видатними пам’ятками мистецтва. Потребою розвитку сучасної історичної освіти є необхідність реалізації нових методичних підходів по висвітленню історії з погляду цивілізаційних процесів. Головним завданням викладача є така організація навчального процесу на уроці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України

ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»

Підготувала :

викладач історії

Бровді М.І.

2012 р.

Предмет історії в культурологічному аспекті є універсальним, тому що на його уроках учні знайомляться з художньо-образним осмисленням світу в різних видах мистецтва, з характерними для нього засобами, з окремими видатними пам’ятками мистецтва.

Потребою розвитку сучасної історичної освіти є необхідність реалізації нових методичних підходів по висвітленню історії з погляду цивілізаційних процесів. Головним завданням викладача є така організація навчального процесу на уроці, щоб учні знайомилися з основними складовими тієї культурно-історичної епохи, яку вони вивчають. Належну увагу треба приділяти вивченню таких складових, як матеріальний і духовний світ людини, сім’я і шлюб, мода, свята, звичаї, та інші прояви життя, які найяскравіше розкривають риси кожної епохи. Враховуючи культурологічні аспекти вивчення історії, викладач повинен так будувати виклад навчального матеріалу, щоб учні могли за фактом побачити людину в її середовищі, з визначеною конкретним часом манерою поведінки і системою життєвих цінностей. Не дама кажуть , що - «Мистецтво – це одяг нації» (Оноре де Бальзак); «Архітектура – душа народу, втілена у камені», а « Музика – голос серця народу».

Вивчення історико-культурного матеріалу зобов'язує викладача до посиленої підготовки мовної характеристики твору мистецтва. Історико-культурні теми мають велике духовне значення: розвивають дух патріотизму, національної гордості, честі, гідності. Етична роль мистецтва полягає в тому, що вона виховує високі моральні ідеали. Разом із тим розвитку мислення і художньої творчості учнів сприяють такі форми роботи, як екскурсії до музеїв, знайомство з історичними пам'ятками; організація художньої виставки, підготовка тематичних вечорів. Саме історія виявляє й аналізує культурний прогрес. Розуміння творів мистецтва змінюється від епохи до епохи. Кожне нове покоління усвідомлює явище художньої культури, виходячи зі своїх власних, сучасних уявлень про мистецтво. Тому культурні цінності є вічними і постійно збагачуються та доповнюються новими гранями художнього змісту.

Головна мета доповіді у пошуку ефективних методів вивчення пам’яток мистецтва на уроках історії та формуванню естетичних почуттів учнів, а також у теоретичному та практичному обґрунтуванні даної методичної проблеми.

Важливе місце при вивчені матеріалу культурологічного змісту на уроках історії посідають пам’ятки культури і мистецтва. Г.Косова зазначає, що особлива роль і місце в навчання історії належить творам літератури і мистецтва. Вони дозволяють учням повніше і глибше осмислити життя суспільства, яке їх створило. Яскравіше і емоційніше відчути хід історичних подій, які пов’язані із створенням тієї чи іншої пам’ятки культури. На уроках історії ці пам’ятки виступають багатопланово. Як джерела знань, вони розповідають про матеріальне і духовне життя суспільства, перш за все про звичаї і психологію людей, свідчать про художній розвиток людства, розширення сфери мистецтва, збагачення його образотворчої мови .

Як показує власний досвід - дана проблема вимагає від викладача додаткових знань та ретельної підготовки до проведення уроків з питань культури. Для підвищення ефективності вивчення пам’яток мистецтва на уроках історії, викладачу слід збирати відповідну науково-методичну літературу, дидактичний матеріал, наочні посібники.

Аналіз науково - метододичної літератури за даною темою засвідчує, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної методичної науки вчені та методисти: В.Александрович, О.Пометун, Т.Ладиченко, В.Комаров, О.Крижанівський, В.Власов, Н.Вєнцева, Ю.Малієнко, Ж.Гаврилюк, В.Островський, Т.Михайлів, Е.Андріїв та ін. У своїх наукових працях та методичних рекомендаціях порушують питання вивчення культурологічного матеріалу на уроках історії, серед якого чільне місце посідають пам’ятки культури і мистецтва. Виявлено, що для підвищення ефективності вивчення культурологічного матеріалу з учнями на уроках історії розроблені різні методичні підходи:

  • розвиток предметних компетентностей учнів та використання інтерактивних методів навчання (О.Пометун, К.Боханов, В.Власов, А.Приходько);

  • застосування дискусійних методів (Н.Вєнцева);

  • широке використання історичних джерел та творів художньої літератури (Ю.Малієнко, І.Коляда, М.Виговський, Н.Загребельна);

  • дидактичні та інтелектуальні ігри (О.Кожемяка, О.Мокрогуз, О.Охредько),

  • нетрадиційні форми навчання (Я.Камбалова, Т.Михайлів, Е.Андріїв);

  • використання відео та мультимедійних матеріалів (В.Дрібниця, О.Худобець) та ін.

Велику увагу потрібно звернути на розроблені методичні комплекси з історії України для учнів, які значною мірою допомагають викладачам навчати учнів історії. Серед них особливо вирізняється комплекс методиста В.Власова, який включає: підручник, робочий зошит, завдання для тематичного оцінювання. Належна увага тут приділяється вивченню культурологічного матеріалу, а особливо пам’яткам культури. На сторінках даних посібників розміщено ілюстрації і фото видатних пам’яток вітчизняного мистецтва, їх реконструкцій, що дає можливість учням порівнювати та аналізувати ці твори. Методичний апарат доробку дозволяє викладачеві використовувати різноманітні завдання, методи та прийоми для ефективного вивчення духовної спадщини нашої держави та формувати естетичні почуття учнів, готувати їх до ЗНО.

Серед творів мистецтва, які вивчають учні І-ІІІ-го курсу на уроках історії України особливе місце посідають пам’ятки архітектури, монументального і образотворчого мистецтва початку ХХ століття, які в підручниках представлені лише кількома зображеннями. Але ж це був бурхливий період пошуку нових напрямків і канонів. В архітектурі починає домінувати модерн. Варто умовно виділити чотири основні центри архітектурного модерну : Київський, Полтавський, Харківський, Львівський [ 1].

Мал. 1. Т. Ригер . Скульптура «Праця» біля входу Львівського національного університету ім. І. Франка.

Одним із зразків є Харківська сільськогосподарська селекційна станція [2].

Мал. 2. Будинок Харківської селекційної станції. 1909-1913 рр.

Водночас в архітектурі цього періоду залишилася еклектика, зразком якої можуть бути згадувані в підручниках костел св. Миколая в Києві, побудований в неготичному стилі [3], і будівля драматичного театру в Сімферополі, споруджена в стилі неокласицизму [4].

Мал. 3. Костел св. Миколая в Києві, 1899-1909 рр.

Мал. 4. Драматичний театр в Сімферополі, 1911 р.

Варто висвітлити в переліках технологічні особливості цього періоду, зразками яких можуть бути Бессарабський ринок в Києві , будівля залізничного вокзалу в Жмеринці в стилі неоренесансну [5].

Мал. 5. 1912 на Бессарабці у стилі українського модерну збудовано Бессарабський критий ринок з торговельною площею 2896 кв. м.

Отже, перелік споруд архітектури початку ХХ ст. , обов’язкових для розпізнавання учнями і абітурієнтами, може бути таким :

  • будинок Полтавського земства;

  • будинок з химерами в Києві;

  • будівля банку Дністер у Львові;

  • Сільськогосподарська селекційна станція у Харкові;

  • Костел св. Миколая у Києві;

  • Будівля Драматичного театру в Сімферополі, 1911;

  • Бессарабський ринок у Києві;

  • будівля залізничного вокзалу в Жмеренці, 1899-1904.

Монументальне мистецтво цього періоду характеризується класичним стилем і появою скульпторів-модерністів.

До класичного стилю можна віднести пам’ятники А. Міцкевичу у Львові, 1908 р. [6].

І.Котляревському в Полтаві, 1903 р.(перший пам’ятник письменнику в Україні) [7].

Скульптура «Козак і дівчина» М. Гаврилка 1908 р.[8]., алегоричні фігури «Залізниця», «Торгівля» та чоловіча фігура на леві на фронтоні залізничного вокзалу у Львові (1902-1903 рр.) П. Війтовича.

Монументальне мистецтво початку ХХ ст. , обов’язкове для розпізнавання учнями та абітурієнтами :

  • пам’ятник А. Міцкевичу у Львові;

  • пам’ятник Котляревському в Полтаві;

  • «Козак і дівчина» М. Гаврилика;

  • Алегоричні фігури на фронтоні залізничного вокзалу у Львові;

  • Скульптура «Жінка і кіт» О. Архипенка.

Мал 8. Скульптура «Козак і дівчина» М. Гаврилка 1908 р.

Відомо, що архітектура є мистецтвом, яке використовує всі досягнення людства і створює середовище, в якому воно живе. Вона також є особливою мовою, за допомогою якої ми черпаємо інформацію про життя народів в давнину. Тому перед викладачем стоїть непросте завдання – навчити учнів намагатися зрозуміти мову архітектури і використовувати її для збору інформації про історичні факти та події того часу, коли була створена архітектурна пам’ятка. Як зазначає В.Васильєва: «Архітектурна пам’ятка може розповісти про свій час і про людей так правдиво, як і твори іншого виду мистецтва, але розповісти своєю особливою мовою, яка притаманна тільки архітектурі. Особливо в архітектурній пам’ятці відбита, як в фокусі, вся історія виробничої праці і художньої творчості. Пам’ятки історії культури – це матеріальні свідки багатовікового досвіду розвитку людства, вони наочно показують учням рівень культурного розвитку країни в ту чи іншу епоху».

Як свідчить досвід, досить складною методичною проблемою є розвиток уміння учнів складати характеристику, опис, та аналізувати пам’ятку мистецтва. Така діяльність учнів здійснюється на основі тексту підручника, пояснення викладача та застосуванні наочних засобів навчання. Початковою основою для складання характеристики пам’ятки є її сприймання учнями. Пам’ятки архітектури постають як наочне джерело знань, що дозволяє використовувати і розвивати всі види сприйняття і пам’яті. Важливе місце при вивченні пам’яток мистецтва та складання їх опису, характеристики чи інших видів аналізу займає естетичне сприйняття, про яке методист В.Васильєва зазначає, що воно э активною діяльністю, котрій треба навчати. Досвід переконує в необхідності знайомства учнів з образною мовою мистецтва, розвитку у них уміння «прочитати» пам’ятку культури, зрозуміти і розкрити її зміст. Потрібно використовувати уявлення учнів про образотворче мистецтво як про особливий спосіб пізнання життя, їх поняття того, що художник особливою мовою виражає своє відношення до світу.

Для аналізу пам’ятки архітектури та складання її характеристики потрібно познайомити учнів з історичними обставинами, технічними можливостями того часу, в який вона створювалася, визначити рівень господарства, розвитку різних видів ремесла. Учні повинні визначити такі складові поняття аналізу як: форми і композиція споруди, особливості її конструкцій, читання плану, гармонія, ритм, тобто все те, з чого складається архітектурний образ пам’ятки.

Завершити характеристику пам’ятки повинен опис внутрішнього вбрання храму, наявність найвідоміших зразків монументального живопису – фресок та мозаїк. Учні підкреслюють особливості внутрішньої композиції споруди, розміщення нефів, вівтаря, галерей та інших приміщень. Вони повинні визначити головну ідею створення такого шедевру, його місце і роль у тогочасному суспільстві.

Як підсумок, учні визначають з чого складається архітектурний образ пам’ятки. Потрібно, щоб вони вказали на призначення споруди, її конструкцію (план), розміри, форму, оздоблення і забарвлення споруди, звязок з навколишньою місцевістю. Необхідно допомогти учням сформулювати думку в чому виявляється художня цінність пам’ятки.

Для того, щоб перевірити особливості естетичного сприйняття учнями памятки архітектури, викладач запитує:

- Чи сподобався вам пам’ятка?

Які враження у вас викликала?

Які почуття виникли у вас від зустрічі з цією памяткою?

Що вам найбільше сподобалось?

Важливим завданням викладача при вивченні творів живопису на уроках історії є донести до учнів розуміння того, що ці твори свідчать про художній розвиток людства, розширення сфери мистецтва, збагачення виразності його мови, що вони розкривають етичний та естетичний ідеали свого часу. Викладач, як правило, повинен знайомити учнів з тими зразками творів живопису, які в цю епоху відігравали важливу роль в духовному житті суспільства.

Методист В.Козинець, досліджуючи проблему використання живопису на уроках історії, вводить до схеми аналізу визначення теми, ідеї, композиції, сюжету, головних героїв, зображення різних планів, контрасту, кольорової гами, колориту та ін. Даний аналіз подібний до того, який використовується на уроках літератури, але найчастіше ним користуються викладачі малювання. Зрозуміло, що схема аналізу твору живопису залежить від загальної підготовленості учнів до його сприймання, вона обумовлена самим твором та видом до якого він належить.

Підводячи висновки, зазначимо, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної методичної науки досить актуальною та складною методичною проблемою є вивчення культурологічного змісту історії з учнями . Особливе місце тут належить знайомство учнів з пам’ятками культури та мистецтва. Як засвідчує аналіз науково-методичної літератури та досвід провідних сучасний вчених і методистів, викладачів, а також власний досвід, ефективне вивчення даного матеріалу можливе тільки за відповідних методичних умов:

- ретельній підготовці викладача та учнів до занять;

- застосуванні інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;

- використанні різних видів наочності та комп’ютерних технологій;

- врахуванні вікових та психологічних особливостей учнів;

- вдалому виборі форми та виду проведення занять;

- поєднанні різних видів мистецтва при знайомстві з пам’ятками культури;

- формуванні естетичних почуттів учнів при вивченні творів мистецтва.

Саме твори мистецтва допомагають учням засвоїти через художні образи моральний досвід суспільства, зрозуміти мотиви моральної поведінки людей в кожній конкретній ситуації, спонукають їх співпереживати та хвилюватися разом з героями творів. Ці твори дають уроки моральної поведінки і відчуття прекрасного. Учні відчувають такі почуття як любов, дивування красою героїчних вчинків, служіння своїй Батьківщині та обов’язок захистити її від ворогів, повага до праці творчих здобутків своїх предків, гордість за історичне минуле народу та його постійне прагнення до свободи та самовдосконалення.

Список використаної літератури:

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

2. Васильева В.М. Изучение вопросов культуры ХIXIII веков на уроках истории СССР. Из опыта работы: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989.

3. Волков Н.Н. Восприятие картины. – М.: Просвещение, 1979.

4. Гаврилюк Ж.М. Методичне забезпечення вивчення культурознавчих тем на уроках історії України.// Історія України. Уроки з історії культури по-новому. 7-11 класи. – Х.: Основа, 2006..

5. Искрижицкий Г.И., Сычева М.Л., По законам красоты: Беседы об архитектуре. – М.: Просвещение, 1981.

6. Киященко Н.И. Вопросы формирования системы эстетического воспитания. – М.: Просвещение, 1971.

7. Козинець В.П. Живопис на уроках історії. – К.: Рад. школа, 1969.

8. Кожемяка О.Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії. – Х.: Основа, 2005.

9. Косова Г. Изобразительное искусство в преподавании истории. – М.: Просвещение, 1986.

10. Коляда І., Виговський М., Загребельна Н. Роль та місце художньої літератури на уроках історії України// Історія в школі. – 2007. - № 3. – С.23-29. 11. Михайлів Т.В. Нетрадиційні уроки з історії (З досвіду роботи)// Історія та правознавство – 2006. - № 5. – С.2 – 9.

12. Пометун О.І. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті// Історія в школах України. – 2007. - № 6. – С. 3 – 12.

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
3
міс.
1
8
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!