ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Опис документу:
В умовах соціально-економічних перетворень в Україні здоров’я української нації належить до рангу пріоритетних ідеалів і національних інтересів. Саме тому з позицій сьогодення набуває особливої уваги та потребує вирішення проблема виховання у підростаючого покоління цінностей здоров’я і здорового способу життя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ПЛАН

ВСТУП ………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДОВОЇ ЗДОРОВЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ……………...........................................5

    1. Реалізація фізичної складової ……………………………………………….. 5

    2. Реалізація соціальної складової ……………………………………………....6

    3. Реалізації психічної складової………………………………………………...7

    4. Реалізація духовної складової ………………………………………………...7

ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КЛАСНОМУ КОЛЕКТИВІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…………………………………................. 8

2.1. Ранкова гімнастика. Фізкультхвилинка………………………………………9
2.2.
Звукова гімнастика …………………………………………………………….9
2.3.
Пальчикова гімнастика……………………………………………………….. 11
2.4.
Дихальна гімнастика………………………………………………..................12
2.5.
Вправи-енергізатори ………………………………………………………….13
2.6.
Ігрова терапія………………………………………………………..................13
2.7.
Казкотерапія…………………………………………………………………...14
2.8.
Уроки у природі…………………………………………………….................15
2.9. Арт-техніка……………………………………………………....….................17
2.10. Кольоротерапія………………………………………………………………...18
2.11.
Музикотерапія……………………………………………………....................20
2.12.
Аромотерапія………………………………………………………..................22
2.13.
Використання мультимедійних засобів…………………………...................23

ВИСНОВКИ……………………………….……………………………….................24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………..................25
ДОДАТКИ ………………………………………………………………...................26

ВСТУП

Актуальність теми

В умовах соціально-економічних перетворень в Україні здоров’я української нації належить до рангу пріоритетних ідеалів і національних інтересів. Саме тому з позицій сьогодення набуває особливої уваги та потребує вирішення проблема виховання у підростаючого покоління цінностей здоров’я і здорового способу життя.

За даними Міністерства охорони здоров’я України нині кожна 5 дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я. У 90% школярів діагностуються захворювання. В середовищі підростаючого покоління різко прогресують хронічні хвороби серця, органів зору, гіпертонія, неврози, остеопороз, артрити, ожиріння тощо. [7]

  Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи - зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.

Навчальний заклад сьогодні має створити оптимальні умови для збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.

Стрижнем усієї педагогічної роботи у цьому напрямку вважаю особисте ставлення вчителя до збереження та зміцнення здоровя у школярів і формування у них позитивної мотивації щодо здорового способу життя. Від вчителя залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров'я у душу дитини. І як зробити так, щоб це зерно проросло та в майбутньому дало щедрий врожай.

Проблеми освіти можна звести до кінцевого результату – сформована компетентна особистість випускника, який не тільки знає, а й вміє використовувати свої знання, приймає адекватні рішення у ситуаціях, коли вони потрібні, несе відповідальність за наслідки цих рішень для себе, оточуючих та громадськості.

Стан здоров’я є одним із вирішальних чинників формування особистості молодої людини та одним із самих важливих для отримання якісної освіти.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати складову здоров’язберігаючих технологій, довести ефективність використання оздоровчих технологій у навчально-виховній роботі з класним колективом початкової школи.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити та зробити аналіз науково-педагогічної і методичної літератури та ресурсів Інтернету з питань впровадження оздоровчих технологій у початковій школі.

  2. Апробувати оздоровчі технології на класному колективі початкової школи.

  3. Систематизувати та узагальнити педагогічний досвід по впровадженню оздоровчих технологій.

  4. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження оздоровчих технологій для вчителів початкових класів.

Обєкт дослідження - здоровязберігаючі технології.

Предмет дослідження - оздоровчі технології.

Методи дослідження:

  • теоретичний аналіз наукової і методичної літератури та ресурсів Інтернету з питань даної проблеми;

  • емпіричне дослідження (спостереження за особливостями використання оздоровчих технологій у навчально-виховному процесі класного колективу початкової школи в Охтирській гімназії).

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження обговорювались на засіданнях кафедри вчителів початкових класів Охтирської гімназії; педрадах; проведений майстер-клас для вчителів гімназії.

І. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СЛАДОВОЇ ЗДОРОВЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  Поняття “здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

  • сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

  • повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. [10]

1.1. Реалізація фізичної складової

  Реалізація фізичної складової здійснюється через:

 ♦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу
рухливу діяльність);

 ♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання,
ходіння тощо;

 ♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

 ♦ виконання дихальних вправ;

 ♦виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних точок
обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей і створити відповідний
робочий настрій на весь навчальний день;

 ♦ навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики
захворювань;

 ♦ знання свого особистого рівня здоров’я;

 ♦ навчання правильному та регулярному чищенню зубів;

 ♦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці, відпочинку;

 ♦ навчання культурі споживання їжі. [7, с. 462]

1.2. Реалізація соціальної складової

Реалізація соціальної складової здійснюється через:

 ♦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

 ♦ створення умов для самовираження учнів;

 ♦ стимулювання аргументації відповідей;

 ♦ заохочування ініціативи учнів;

♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

 ♦ зосередження уваги на якості мовлення;

 ♦ демонстрація правильного мовлення;

 ♦ закінчення уроку повинно бути своєчасним;

 ♦ використання на уроці засобів:

 - диференційованого навчання

 - проблемного навчання

 - діалогового навчання

 - рефлексивного навчання

 - колективної розумової діяльності;

 ♦ використання зв’язків з іншими предметами;

 ♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

 ♦ використання дидактичного матеріалу;

 ♦ надання різнорівневих домашніх завдань;

 ♦ ініціація різноманітних видів діяльності;

 ♦ здійснення взаємоконтролю. [7, с. 462]

1.3. Реалізації психічної складової

 Реалізація психічної складової здійснюється через:

 ♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

 ♦ дотримання позитивного мислення;

 ♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

 ♦ навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;

 ♦ навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;

 ♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

 ♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

 ♦ навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;

 ♦ навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;

 ♦ навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;

 ♦ музикотерапію, кольоротерапію. [7, с. 462]

1.4. Реалізація духовної складової

Реалізація духовної складової здійснюється через:

 ♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів
школи,  до дорослих;

 ♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

 ♦ вироблення навичок самообслуговування;

 ♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

 ♦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві,
літературі;

♦ навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати прояви
зла в собі;

 ♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей. [7, с. 463]

  Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг
навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня.

ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З КЛАСНИМ КОЛЕКТИВОМ ПОЧАТКОЇ ШКОЛИ

Здоров’язберігаючі технології поділяються на такі групи:

здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

оздоровчі - технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

технології навчання здоровю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок, профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання;

виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистих якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я, як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини. [10].

(Додаток 1. Таблиця)

Своє дослідження я проводила саме над впровадженням оздоровчих технологій у роботі з класним колективом початкової школи.

Починаючи з 2012 року працюю над даною темою і за цей час апробувала наступні оздоровчі технології: фізкультхвилинка, ранкова гімнастика, пальчикова гімнастика, звукова гімнастика, музикотерапія, аромотерапія, казкотерапія, ігрова терапія, арт-техніка, дихальна гімнастика, уроки у природі, вправи енергізатори, відвідування басейну, дельфінотерапія, день здоров’я. (Додаток 2. Схема)

2.1. Ранкова гімнастика. Фізкультхвилинка.

Фізкультхвилинка є обов’язковим елементом кожного уроку в початковій школі (крім тих уроків, на яких сам процес навчання передбачає достатню рухливість. Наприклад, уроків музики, трудового навчання, фізичного виховання). Фізкультхвилинки, ранкова гімнастика сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, що підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору й слуху, з утомлених від письма пальців.

Фізкультхвилинка включає 3 - 4 вправи знайомі дітям і легкі для виконання. Кожна вправа виконується 3-4 рази в середньому темпі. Тривалість фізхвилинки 2-3 хвилини. Вправи мають добиратися таким чином, щоб протягом дня цілеспрямовано навантажувалися й розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів. [2]

У першому класі необхідно проводити по дві фізкультхвилинки  - на 10-ій  і 20-ій хвилині кожного уроку. Але якщо діти швидко стомлюються,  можна провести і три фізкультхвилинки протягом уроку (особливо в першому півріччі). Комплекс вправ для фізкультхвилинок я систематизувала у посібнику «Практичні рекомендації вчителю щодо застосування на уроках у початкових класах здоров’язберігаючих технологій» до якого увійшли: комплекс вправ гімнастики для очей, комплекс вправ для зняття втоми під час навчання в кабінетах інформатики, комплекс вправ для очей із метою профілактики комп’ютерного зорового синдрому, вправи для очей із віршованими текстами, комплекс вправ для фізкультхвилинок, вправи для фізкультхвилинок із віршованими текстами. 2.2. Звукова гімнастика

Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику.

Мета якої полягає у виробленні правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.

Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися, але робити це потрібно у ігровій формі, до того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ. Такі вправи дуже корисні для всіх учнів особливо у перших класах. Цей прийом можна використовувати на уроках читання та мови, він надасть можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чистоти та правильності вимови. До звукової гімнастики відносяться чистомовки, скоромовки, мовні розминки та ін.

Чистомовки

Ши – ши – ши – чистомовку допиши.

Ша – ша – ша – гарна дуже школа наша.

Шу – шу – шу – вправно приклади пишу.

Ші – ші – ші – вчу цікаві тут вірші.

* * *

Шу – шу – щу – чистомовку я пишу.

Ят – ят – ят – їх пишу для всіх малят.

Ки – ки – ки – всі говорять залюбки.

Ло – ло – ло – щоб чисте мовлення було.

Мовні розминки або артикуляційні зарядки

Жук літає угорі

І дзижчить: «Жу –жу»

Вуж сховався у норі

І шипить: «Шу – шу».

Шелестить трава: «Ша – ша»

Пилка дзенькає: «Дза – дза»

Краплі падають: «Дзінь – дінь»

Повний звуків цілий день. [9].

У своїй роботі з учнями початкових класів я впроваджую досвід фонолога Любов Криштоп. Вона пропонує авторські вірші, чистомовки, скоромовки, які розвивають і зміцнюють голосовий апарат. Наприклад:

Скоромовки

На щаблі щонайвищої щогли щоранку

Щебече щиголь – вимагає сніданку.

* * *

Звечоріло, засяяла зірка.

Закувала зозуля в гаю,

Затужила співоча сопілка,

Заблукавши у ріднім краю.

* * *

Чистого четверга чепурний чабан

Частує чемно чудного чумака

Чабровим чаєм з казанка. [4].

2.3. Пальчикова гімнастика

Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв’язок між рухами пальців, кисті та розвитком моторики. Це підтверджують дослідження фахівці. В роботах В.М. Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представлення у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у залежності від розвитку дрібної моторики руки. [2].

Лікувальна гімнастика для пальців

Пальчикова гімнастика складена на основі оздоровчих систем індійських йогів, звідки й походить їхня назва - мудри. Вікових обмежень гімнастика не має і добре впливає на захисні сили як дорослого, так і дитячого організму, різні фізіологічні системи, допомагає зняти нервове перенапруження, зосередитися для розумової праці. Кожна мудра триває від 5 до 10 с. Виконувати їх можна як у комплексі, так і окремо – за рекомендаціями. Наводжу деякі вправи.

Мудра "храм дракона"

Рекомендована: ішемічна хвороба серця, неприємні відчуття в ділянці серця, аритмія.

Середні пальці обох рук згинаються і притискаються до внутрішніх поверхонь долонь. Інші однойменні пальці рук з'єднуються пучками у випрямленому положенні. При цьому вказівні та безіменні пальці з'єднані між собою над зігнутими середніми пальцями.

Мудра "вода"

Рекомендована: запалення легень, шлунка, захворювання печінки, здуття живота.

Мізинець правої руки згинається так, щоб він торкався основи великого пальця, яким легенько притискаємо мізинець. Лівою рукою охоплюємо праву знизу, причому великий палець лівої руки лежить на великому пальці правої руки.

Мудра "черепаха"

Рекомендована: астенія, перевтома, порушення серцево-судинної системи.

Пальці правої руки змикаються з пальцями лівої. Великі пальці обох рук з'єднані між собою, утворюючи голову "черепахи". [2].

2.4. Дихальна гімнастика

Уроки гімнастики корисно розпочинати з дихальної гімнастики, яка добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву. Також вправи для розвитку дихання тренують різні види видихів. Наводжу деякі вправи для розвитку дихання.

«Свічка». Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте на неї. Струмінь видиху повинен бути без різких коливань – папір контролює рівність видиху.

«Звуконаслідування». Пригадайте і відновіть різні звуки природи із життя: свист вітру, шум лісу, писк комара, скрекотіння сороки, гарчання собаки, звук дзвінка.

«Надування кульки». Імітування надування кульки.

2.5. Вправи-енергізатори

Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.

Призначення енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дозволяють учням виявити різні здібності – тілесно-кінестичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.

Наприклад, вправа «Колективний крик». Усі стають в круг. Керівник просить присісти. По сигналу керівника учні починають тянути звук, одночасно піднімаючись. В процесі вставання шум повинен зростати. Піком являється підстрибування з підняттям рук вверх. Потім шум поступово стихає з момента повернення в вихідне положення.

Вправа «Квітка». «Теплий промінь упав на землю і зігрів у землі насіннячко. З насіннячка проріс паросток. З паростка виросла прекрасна квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляючи теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем».

(Виразні рухи: сісти навпочінки, голову й руки опустити, піднімається голова, розпрямляється корпус, руки піднімаються в сторони – квітка розцвіла, голова злегка відкидається назад, повільно повертається слідом за сонцем, очі напівзакриті, усмішка, м’язи обличчя розслаблені). [9].

2.6. Ігрова терапія

Гра - найулюбленіша форма роботи для дітей, особливо молодшого шкільного віку. Існують багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною умовою кожної колективної діяльності. У процесі гри у дітей формуються поняття та норми громадянської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Можна назвати такі рухливі ігри: «Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики», «Совонька», «Зайці на городі», «Вовк у канаві», «Мисливці», «Другий зайвий» Народні ігри сприяють формуванню в учнів універсальних психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психіки народу створившого гру. Найбільша культура народних ігор – це рухливі ігри. Тобто, ознайомлення дітей з історією рідного краю, також із метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Ну-мо, хлопці!», «Веселі старти», «Старти надій», поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами. Результат участі у таких іграх є не тільки отримання виграшу (хоча це теж важливо для дитини), а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи перешкоди. [3].

2.7. Казкотерапія

На думку Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєвої, кожна казка має свою неповторність, однак погляд на казкотерапію як на виховальну систему передбачає загальні закономірності роботи із казковим матеріалом. [8].

Для впровадження даної технології у своїй роботі з учнями початкових класів я упорядкувала посібник, до якого увійшли казки та оповідання спрямовані на формування здорового способу життя, попередження негативних явищ. Посібник стане у нагоді вчителям початкових класів, вихователям, учням, батькам.

2.8. Уроки у природі

Уроки в довкіллі можуть поєднувати в собі лабораторну та практичну роботи, що виконуються учнями із задоволенням. На таких уроках школярі можуть утворювати групи за інтересами, типами нервової системи, темпераментом, світоглядом. Вони вчаться цінувати час, удосконалюють роботу свого біологічного годинника, підвищують рівень емоційності сприйняття природи.

           Місце, де відбувається навчально-виховний процес, має бути до одного кілометра від школи (15 хвилин ходьби). Перед уроком проводиться інструктаж із техніки безпеки, враховується стан погоди, пора року, неможливість виконання письмових форм роботи, відсутність місць для сидіння, висока динамічність процесу навчання. Урок не повинен нести тільки інформативний зміст, має бути пошуково-дослідницьким, з конкретними завданнями для учнів.

         Екскурсії в природу повинні  відповідати основним критеріям:

  • доступності (врахування вікових особливостей дітей та місцевих умов);

  • науковості (завдяки функціонально-структурному підходу, проблемності, наступності);

  • екологічності (місце і роль об’єкта вивчення як живої системи, зв’язки та взаємодію в екосистемі, проблеми охорони природи).

Основні вимоги при проведенні навчального заняття серед природи:

екскурсія не прогулянка, а обов’язкова складова навчальних занять;

  • визначате тему, місце проведення, цілі екскурсії, склади план;

  • дотримуйтеся теми заняття, не відволікайся на випадкові запитання;

  • розказуйте тільки про те, що можливо продемонструвати;

  • уникайте довгих пояснень;

  • не залишайте екскурсантів тільки слухачами, залучай їх до активної дослідницької роботи;

  • не перевантажуйте учнів великою кількістю термінів та понять, вони їх не запам’ятають;

  • умійте концентрувати увагу вихованців на потрібному об’єкті;

  • навчіться своєчасно зупинити хід екскурсії, не втомлюючи зайве учнів;

  • закріплюйте матеріал у пам’яті школярів на наступних уроках.

Велике значення має підготовка учнів до екскурсії. Попередньо вони повинні знати, що необхідно побачити у природі, на що звернути особливу увагу, як спостерігати. Можна продемонструвати схему маршруту з метою орієнтування на місцевості, а також познайомити їх із вимогами до проведення та поведінку під час екскурсії. Все це полегшить проведення заняття, зекономить час.

Обладнання для проведення екскурсії орієнтовно може бути таким: міні-парта (планшет із цупкого матеріалу, файл як захист від вологи, папір, простий олівець, кулькова ручка), карта місцевості, ручна збільшувальна лупа, відеокамера, фотоапарат, бінокль, компас, вимірювальна рулетка, саперна лопатка, гербарна сітка, сачок, прозорий пластиковий посуд різного об’єму, шпагат та інше обладнання.

 Одяг учасників навчального заняття повинен бути зручним, не яскравого кольору (щоб не відлякувати птахів).

Поведінка учнів серед природи має відповідати загальним гуманістичним принципам (не спричинювати шкоди окремим організмам та екологічній системі в цілому).

Перед екскурсією треба (теоретично) ознайомити школярів із об’єктами, що можуть трапитися під час  дослідження.

Не потрібно розповідати про всі об’єкти, що зустріли. Треба розвивати пізнавальний інтерес, безперервне логічне мислення, самостійне дослідження явища чи об’єкта. Красу природи у будь-яку пору року сприймають мовчанням (прислухатися, відчути запах, зрозуміти), або невербальними способами. Головне, перебуваючи серед природи – правильно сприймати,  вміти розуміти її, спілкуватися з нею. Обов’язкова складова екскурсії – самостійне спостереження кожного школяра. Після екскурсії можна методом „мозкового” штурму узагальнити побачене та розв’язати разом запропоноване завдання, провести обробку різноманітного матеріалу, або інформації. Учитель – непомітний координатор і контролер учнівської діяльності.

Тривалість екскурсії в природу не може перевищувати півтори астрономічних години (разом із дорогою туди й назад). Оптимальний („чистий”) час – 40 хвилин. [3].

2.9. Арт-техніка

В основі арт-техніки лежить творча діяльність у першу чергу малювання. Творчий розвиток є не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча діяльність допомагає зняти напругу, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах та розвиває творчі здібності. Як же зрозуміти дитячий малюнок?

Самовиправлення – це найрозповсюджена ознака підвищеної тривожності. Особливо ті виправлення, які не ведуть до покращення якості малюнка. Якщо якась частина малюнку детально штрихується, це також вказує на підвищену тривожність юного майстра. Необхідно звертати увагу на очі: якщо вони збільшені, зі заштрихованими зіницями, можливо дитина почуває страх.

Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчат.

Дуже слабкий нажим олівця, низька деталізація свідчить про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність. А діти, у яких дуже швидко змінюється настрій змінюють нажим олівця впродовж малювання декілька разів.

Великі, несиметричні малюнки, які створюють враження неохайних – це малюнки імпульсивних учнів. Вони часто не доводять лінії до кінця.

Зустрічаються малюнки, де усі фігури зображені маленькими. Часто вся композиція розміщується на краю паперу. Це означає, що учень відчуває себе слабким та не вірить у власні сили. Можливо хтось із батьків занадто вимогливі з ним, або ж саме вчительські вимоги не дорівнюють можливостям.

Якщо дитина малює людей у відкритих позиціях: руки не схрещені, а широко розставлені, фігура крупна, частіше плавна – все це говорить про оптимізм та життєрадість дитини, відкритість.

Якщо ж навпаки «закрита» позиція: руки стиснуті до тіла або сховані за спиною, фігура витягнута – це вказує на замкнутість, занадту стриманість.

Збільшені кулаки, агресивна поза, чітко підкреслені рот та виділені зуби – це ознаки агресивної поведінки. Такі деталі можуть свідчити про захисну позицію в поведінці.

2.10. Кольоротерапія

За даними професора Є. Рабкіна, всі кольори поділяють на дві групи: ахроматичні (пасивні) та хроматичні (активні).

До перших відносять білий, сірий і чорний кольори з багатьма відтінками. Хроматичних кольорів ще більше, вони відрізняються за тоном, насиченістю і відтінками. Колір світлової хвилі визначається її довжиною. Червоний колір має довгу хвилю, зелений і блакитний — середню, синій і фіолетовий — коротку. [7].

Загальновідомо, що око людини розрізняє від 130 до 250 кольорових тонів і 5-10 млн. змішаних відтінків. Воно має особливе вибіркове відчуття у зелено-жовтій частині спектру, тому людина краще відчуває та розрізняє кольори і відтінки цього діапазону.

З давніх-давен було відомо, що кожен колір по-своєму може впливати на людину, викликати почуття радості або суму, збуджувати або заспокоювати, створювати різні відчуття.

Так, червоний колір збуджує, зелений - заспокоює, чорний — пригнічує, жовтий — створює гарний настрій.

Отже, коли людина втомлена, вона інстинктивно прагне потрапити в оптимальне для неї колірне середовище: до зеленого лісу, жовтого піску, блакитної води. Дитина аналогічно поводиться при зниженому емоційному тонусі (образі, захворюванню, втомі).

Середньовічні лікарі, вірячи в магічну силу деяких кольорів, намагалися лікувати кольором багато хвороб. Наука порівняно недавно, лише на початку XXI століття, по-справжньому зайнялася вивченням цього цікавого явища природи. Фізіологічні експерименти дали змогу всі кольори поділити на активні й пасивні.

Активні — це ті, що діють на організм збудливо, пришвидшують процеси життєдіяльності. До них відносять червоний і жовтогарячий. Під впливом цих кольорів людина, відчуває приплив енергії і наближення об'єкта, що розглядає. При сприйнятті червоного кольору в 5-6 разів пришвидшується звикання до темряви, цей колір ніби форсує роботу сітківки ока. Перший колір, що його розрізняють діти, — червоний, а потім решта - жовтий, жовтогарячий, зелений (виняток складають дальтоніки — люди з порушеним сприйманням кольору). Жовтий колір — це колір гарного настрою і радості. Червоний викликає відчуття наближення й водночас збудження. Зелений колір створює відчуття легкості та заспокоєння. Великого значення кольоротерапії надавав видатний учений — невропатолог В. Бехтєрєв. Він досліджував вплив колірних відчуттів на швидкість психічних процесів. З його дослідів з'ясувалося, що промені, які знаходяться ближче до теплової частини спектру і сприяють відновленню функцій організму, мають червоний колір. Жовтий колір не робить помітного впливу на психіку, зелений сповільнює, а фіолетовий пригнічує психічні процеси і настрій піддослідних.

В. Бехтєрєв дійшов висновку, що блакитний колір справляє гальмівний вплив у разі психічного збудження, а рожевий — активізує навіть за будь-якої пригніченості і психічного тиску. [7].

2.11. Музикотерапія

У музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню.  

Сучасний учень постійно шукає можливості послухати свою улюблену музику.  Дослідження американських психологів говорять про те, що середній учень з 4 по 12 клас затрачує приблизно 10 500 годин на прослуховування музики. Це в два рази більше шкільного часу! По цим результатам можливо зробити висновок, що музика впливає на підлітків навіть сильніше телебачення. 

  А дослідження серед учнів 3-4 класів  вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід  залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знов почувши  цю музику згадує про цікавий урок. [6].

  Існує багато різних стилів та напрямків музики. Але дуже важливо правильно підібрати композицію для роботи на уроці. Тобто знайти музику, яка б сподобалася дітям. Існує безліч нейтральної музики, звуки живої природи, або сучасне оформлення класичної музики. Також допоможуть фонограми досить відомих сучасних композицій.

  Газета «Факти» від 28 квітня 2006 р., розповідаючи про досвід Козятинського реабілітаційного центру для важко хворих дітей (ДЦП синдром Дауна, генетичні захворювання), повідомляє, що «12 - річна Аня, яка страждає на ДЦП, завдяки заняттям музикою навчилася ходити, танцювати і стала переможцем чотирьох міжнародних естрадних конкурсів».

Французький актор Жерар Депардьє позбувся заїкання за три місяці, щодня слухаючи за порадою лікаря музику Моцарта.

Бразильські вчені провели експеримент, в якому взяли участь 60 пацієнтів, що страждали різними порушеннями зору. Половина учасників готувалися до дослідження зору під музику Моцарта. Інші чекали початку тестування в повній тиші. Пацієнти, що чекали початку тесту під музику Моцарта, краще фокусували зір і впоралися із завданням значно швидше, ніж ті, хто готувався до тестування в тиші.

Моцарт-чудотворець. Численні дослідження науковців та психологів усього світу доводять, що музика австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта робить на мозок людини неймовірно сильну стимулюючу дію. Люди набагато результативніше проходять IQ-тести після прослуховування саме цієї музики. Всього лише 10-хвилинне прослуховування мелодій Моцарта підвищує рівень IQ на 8-10 одиниць. Подібний ефект виникає у всіх людей без винятку.

Доведено, що кожен музичний інструмент має свій особливий ритм, що має цілющі властивості.

Ось рекомендації фахівців, які можна взяти собі на замітку:

 піаніно – допомагає роботі щитовидної залози;

духовий орган – додає ясність розуму;

барабан – нормалізує ритм серця і роботу кровоносної системи;

флейта – розширює, очищає і відновлює роботу легенів;

скрипка – відновлює душевний спокій, спонукає до співчуття і самопожертви;

віолончель – впливає на нирки;

арфа – робить позитивний вплив на роботу серця;

акордеон (баян) – покращує роботу всіх органів черевної порожнини;

цимбали – очищають і нормалізують роботу печінки.

Оркестр, у якому так багато різних музичних інструментів, за допомогою класичної музики, здатний чудесним чином впливати на весь організм у цілому.

Знімають стреси та надають терапевтичний вплив:
- балада групи «Іглз» - «Готель Каліфорнія»;
- хоральна прелюдія фа мінор Баха («Соляріс»);
- Ахарія Доніцетті «Слізна»;
- арія «Таміно» з «Чарівної флейти» Моцарта.

Тонізують та підвищують рівень працездатності:
- музика Брайна Адамса;
- музика Тіни Тернер;
- музика з балад Бон Джові;
- музичні композиції Рікардо Фольї;
- гітарні композиції

Довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю допоможе:

- музика в стилі лаунж (медитативна музика);

- етнічна музика у сучасній обробці.

Особливо посилює активність мозку «Соната для двох фортепіано» Моцарт. [6]. (Додаток 3. Буклет «Музикотерапія – оздоровча технологія»)

2.12. Аромотерапія

Аромотерапія виникла на початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс Гаттефос. Якось, працюючи у своїй лабораторії, він обпік собі руку і негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандовою олією. Коли він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей ефірних олій. Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру. Ця гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють у кров з іншими рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну системи, ендокринні залози. Він же і увів термін аромотерапія. [11].

Найчастіше, одним із способів аромотерапії є інгаляція. Вдихаючи ароматизоване ефірними оліями повітря, ми отримуємо цілу гамму приємних і цілющих біологічно активних регуляторів. Ефективно підібрані ефірні олії зміцнюють імунну систему організму.

Інгаляції. Процедури інгаляцій дозволяють проводити дітям старше 3-х років. Відбувається це таким чином: у склянці теплої води розчиніть
1 краплю ефірного масла (вибраної рослини), потім перелийте в невелику ємність. Дитина повинна нахилитися над цією ємністю і дихати випарами води. Для ефективності накрийте голову дитини рушником. Тривалість процедури - до 5 хв. Показано ефективність таких інгаляцій в лікуванні простудних захворювань, а також у профілактичних цілях. Курс лікування становить не більше 5 днів.

Ефірні олії можуть стабілізувати роботу нервової системи, привести її в нормальний стан. Наприклад, якщо дитина тривожно спить вночі, часто прокидається, то можна скористатися ефірними маслами м'яти та сандалу. Їх додають у ванну або просто розчиняють 1-2 краплі в склянці води і залишають у головах ліжечка, де спить дитина.

У школі можна застосовувати аромолампи, які встановлюють в класній кімнаті. Однак не можна зловживати ними, тривалість сеансу - до 1 години.

Візьміть за правило: все добре в міру. Надмірне використання ефірних олій може дати зворотний результат. (Додаток 4. Буклет «Аромотерапія – оздоровча технологія»)

2.13. Використання мультимедійних засобів

  Ми з вами живемо в епоху комп’ютерних технологій і просто повинні користатися цим. Все більше часу діти проводять за іграми, Інтернет контактами та пошуками цікавої інформації. А нам з вами все не вдається викликати в них інтерес до навчання. Чому? Можливо тому, що сучасні діти звикли сприймати тільки те, що їм цікаво.  І не забувайте, що краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Можливість надати інформацію в незвичайній формі надає використання засобів мультимедіа.  Це може бути:  презентації Power Point, розвиваючі предметні комп’ютерні ігри, відеоролики, діафільми, фотографії, тощо… [12].

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дозволили сформулювати наступні висновки. Проблема здоров'я дітей сьогодні як ніколи важлива. В даний час можна стверджувати, що саме вчитель може зробити для здоров'я сучасного учня багато. Вчитель може працювати так, щоб навчання дітей не завдавало шкоди здоров'ю школярів. Оздоровчі освітні технології включають формування, зміцнення здоров'я, виховання у дітей культури здоров'я.

Підготовка до здорового способу життя дитини на основі оздоровчих технологій повинна стати головним напрямком в діяльності вчителя, який працює з дітьми початкової школи. Оздоровчі технології реалізуються на основі особистісно-орієнтованого підходу, відносяться до тих життєво важливих факторів, завдяки яким учні вчаться жити разом. В. А. Сухомлинський стверджував, що “...турбота про здоров'я дитини-це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил... і не звід вимог до режиму, харчування, праці, відпочинку. Це, насамперед, турбота про гармонійну повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії є радість творчості".[1].

Знання, володіння і застосування оздоровчих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

З даної теми мною розроблений посібник для вчителів початкових класів «Практичні рекомендації вчителю щодо застосування на уроках у початкових класах здоровʼязберігаючих технологій»; упорядкований посібник для вчителів початкових класів, вихователів, учнів «Казкотерапія – оздоровча технологія»; виготовила для практичного використання вчителям у роботі буклети «Музикотерапія – оздоровча технологія», «Аромотерапія – оздоровча технологія».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. АПН України; за ред. І.Д. Беха. – Вип. 10, т. 1. – Камянець-Подільский: Видавець Зволейко Д.Г., 2007. – С. 461 – 466.

  2. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – №2. – С. 1-4.

  3. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. – №8. – С. 1-6.

  4. Досвід Любов Криштоп – фенолога Сумської обласної лікарні.

  5. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт. – укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002. – 136 с.

  6. Науково - практичний журнал «Завуч початкової школи» №3 2009 р., №5
    2010 р.

  7. Оржеховська В.М. Здоров’язбережувальне навчання і виховання: проблеми, пошуки / Валентина Михайлівна Оржеховська //

  8. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, 
    А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

  9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

  10. Феоктистова В.Ф. Освітні здоров'язберігаючі технології // Вчитель. - 2009 р.

  11. www.slideshare.net/tatyanka29/ss-31048453

  12. school54.edu.kh.ua/Files/

ДОДАТКИ

Додаток №1. Таблиця

Додаток №2. Схема

27

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!