Використання методу моделювання при навчанні дітей старшого дошкільного віку аналізу медіатекстів

Опис документу:
Мета аналізу медіатекстів полягає в формуванні у дітей старшого дошкільного віку навичок цілеспрямованого різнобічного сприйняття інформації та різнобічної оцінки аудіовізуальних та друкованих творів шляхом використання методу моделювання. Модель виконує ілюстративну роль під час аналізу двох медіатекстів, містить закодовану, навчальну й розвивальну інформацію різного рівня складності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Використання методу моделювання при навчанні дітей старшого дошкільного віку аналізу медіатекстів

Чашка Тетяна Михайлівна,

вихователь Куп’янського ЗДО №2

Дошкільна медіаосвіта виступає як педагогічна система, що дозволяє використовувати в освітньому процесі методики вивчення медіа і мультимедійні технології на основі формування світоглядних позицій. З точки зору дидактики освітнього процесу впровадження медіаосвіти – гнучкий і універсальний процес, що дає широкі можливості для розвитку критичного мислення і реалізації творчого потенціалу особистості. «За допомогою сучасних мультимедійних технологій можна поєднувати різні види подання інформації у єдиний комплекс, завдяки чому дитина стає учасником освітнього процесу» [1, електронний ресурс]. Медіаосвіта має розвивати здібності до сприймання й розуміння медіатекстів. Аналіз медіатекстів – одне з ключових понять медіаосвіти.

Медіатекст – повідомлення, викладене в будь-якому виді і жанрі медіа. Смислове наповнення терміну медіа дозволяє називати медіатекстом будь-який носій інформації (малюнок, ілюстрація, листівка, світлина, мультфільм, картина, кіно, реклама, музика, книга тощо). Він також являє собою універсальний тип тексту (будь-яке повідомлення, здійснене за допомогою будь-яких аудіальних, візуальних або графічних знакових систем).

Провідні ознаки медіатексту:

  • Мультимедійність (втілення тексту за допомогою медіазасобів);

  • Масовість у сфері споживання;

  • Інтегративність;

  • Відкритість тексту на змістовно-смисловому і композиційно-структурному рівнях.

Найбільш прийнятний вид медіа для розвитку сприйняття і формування навичок аналізу медіатексту у дошкільнят – це мультиплікація і книга. Тому мета аналізу медіатекстів полягає в формуванні у дітей старшого дошкільного віку навичок цілеспрямованого різнобічного сприйняття інформації та різнобічної оцінки аудіовізуальних та друкованих творів шляхом використання методу моделювання.

Відповідно визначаються й завдання, а саме:

  1. Формувати здатність елементарно аналізувати зміст і форму художнього твору у вигляді медіатексту.

  2. Продовжувати залучати дітей до слухання та перегляду аудіовізуальних творів у вигляді мультфільмів.

  3. Вчити аналізувати зміст казки із візуальним зображенням та змістом мультфільму, находити відмінності.

  4. Вчити порівнювати і оцінювати медіатексти.

  5. Навчати відтворювати текст на матеріалі медіа шляхом моделювання.

  6. Учити розуміти навчальне завдання і виконувати його, використовуючи аналіз і синтез ( порівнювати медіатекст між подібним , однойменним).

  7. Розвивати сприйняття, мислення, пам’ять, увагу.

Основний шлях формування навичок аналізу медіатекстів – це постійний перехід від зовнішніх дій із схемами-моделями до дій подумки.

Моделювання – наочно-практичний метод навчання. Модель являє собою узагальнений образ значущих якостей медіатексту, що моделюється. В основі методу моделювання лежить принцип заміни: реальний об’єкт медіатексту замінюється його зображенням, якою-небудь умовною позначкою ( наприклад геометричні фігури або символічні зображення предметів). Основне призначення моделей – полегшити дитині відтворити почуте, побачене. Таким чином відбувається перекодування інформації в образи або відтворення інформації з опорою на символ або модель. Особливість моделювання полягає в тому, що воно робить наочним, більш явним сховані від безпосереднього сприйняття відносини об’єктів, які є істотними для розуміння дітей. В результаті виходить апперцептивна схема – повне уявлення про зміст медіатексту. Спираючись на неї, дошкільники успішно аналізують (порівнюють, переказують, відтворюють) медіатексти, тобто моделі є джерелом інформації. Модель виконує ілюстративну роль під час аналізу двох медіатекстів, містить закодовану, навчальну й розвивальну інформацію різного рівня складності. Використання методу моделювання при навчанні дошкільників аналізу медіатекстів дає можливість:

  • встановити зв’язки між однойменними або схожими за змістом медіатекстами;

  • встановити послідовність подій у медіатексті;

  • робити медіатексти доступними розумінню та відтворенню дітьми;

  • покращити розуміння дітьми структури та взаємозв’язків складових частин медіатексту;

  • позитивно впливати на розвиток мовлення взагалі.

Використовуємо різні прийоми з розвитку умінь аналізувати медіатексти, а саме:

  • Створення моделей дітьми на комп’ютері;

  • Залучення дітей до виготовлення моделей з паперу;

  • Крісло оповідача;

  • Відкритий мікрофон.

Розроблено алгоритм з навчання аналізу медіатекстів, який наведемо на прикладі заняття за темою «Як звірі до зими готувалися: аналіз медіатекстів»:

1. Попередня робота: читання російської казки «Зимівля звірів», перегляд мультфільму «Зимівля» («Білорусьфільм», 1991)

2.Пригадаймо казку, яку ми читали напередодні, мультфільм тощо.

- Як називалась казка?

- Як називається мультфільм?

- Що в них є схожого?

- Чим вони відрізняються?

3. Моделювання казки й мультфільму:

- декодування персонажів у вигляді моделей ( геометричних фігур);

- викладання моделей на площині (фланелеграф, фліпчарт, магнітна дошка, комп’ютер);

- порівняння за допомогою кругів Ейлера.

4. Гра «Найуважніший».

5 . Підсумок:

- Який медіатекст сподобався більше: екранний чи друкований? Чому?

Доцільність використання моделей полягає в тому, що такий вид наочності:

  • Дозволяє дитині зберігати в пам’яті набагато більшу кількість інформації;

  • Стимулює розвиток уваги, сприйняття, мислення;

  • Є джерелом комбінаторної здатності розуму.

  • Навчає дітей зіставляти, робити висновки.

Список літератури:

  1. Крутій К.Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв’язного мовлення дошкільників – dspace.tnpu.edu.ua›bitstream/123456789…KRUTIY.pdf

  2. Медіасвіт для дошкільнят: парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку / Василюк С. М., Алєксєйчик О. В., Проценко О. В., Абаляєва Л. Ю., Чашка Т. М., Стєніна Л. В., Шелкова С. В.; за заг. ред. О. В. Волошенюк, Г. А. Дегтярьової, В. Ф. Іванова. – Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2019. – 98 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»