• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Використання мережі Інтернету та медіа- простору заради покращення навчально-виховного процесу при вивченні географії

Використання мережі Інтернету та медіа- простору заради покращення навчально-виховного процесу при вивченні географії

Опис документу:
Застосування електронних освітніх ресурсів, комп'ютера та інтернету дозволяє зменшити кількість використовуваної для підготовки літератури і скоротити час пошуку потрібної інформації. Із застосуванням електронних освітніх ресурсів на уроках можна розширити кругозір учнів і підвищити їх інтерес до предмету. Учні на таких уроках працюють активніше: самостійно аналізують, порівнюють, описують, виконують практичні роботи. як правилино використовувати інтернет, щоб це було із користю

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Не можна уявити собі по-справжньому освіченої, культурної людини, яка не знає основ географії. Географія розширює загальний світогляд людини, виховує його в дусі гуманізму і патріотизму. Вивчення географії прищеплює любов до Батьківщини, до рідних місць, до природи, доброзичливе ставлення до людей, іншим країнам і народам. 

Сьогодні одним із напрямів модернізації системи географічної освіти є впровадження комп'ютерних технологій та мультимедіа. Це дозволяє активізувати аналітичну діяльність учнів, поглибити демократизацію методики викладання, розкріпачити творчі можливості, стимулювати і розвивати психічні процеси, мислення, сприйняття, пам'ять школярів.

    Швидкий розвиток і ускладнення комп’ютерної техніки і технології, впровадження їх у всі сфери людської діяльності роблять проблему комп’ютеризації сучасної освіти однією з найбільш актуальних. Комп’ютерна грамотність стає сьогодні не тільки характерною рисою спеціаліста — професіонала, але і є важливим показником загальної культури людини. Сучасний педагог повинен бути ознайомлений зі способами організації і обробки інформації в сучасній формі. Саме тому, одним із напрямків вдосконалення роботи сучасного вчителя географії пов’язано з активним застосуванням комп’ютера на уроках географії. Завдяки комп’ютеру педагог отримує можливість більш досконалого управління процесом навчання, в якому зменшується ступінь інструктивного введення у навчальні ситуації і необхідність пасивних ілюстрацій. Виконання функції управління навчальною діяльністю — істотна ознака застосування комп’ютера як навчального засобу. Інформаційно-компьютерні технології навчання в практиці профільної школи. Міжнародні дослідження, що проводяться в Україні Центром освітнього моніторингу з оцінки якості природничо-математичної освіти – TIMSS (Third International Mathematics and Science Study), свідчать, що українські школярі непогано виконують завдання репродуктивного характеру, але демонструють низький рівень сформованості загальнонавчальних вмінь працювати з кодовою інформацією, що представлена в текстах, таблицях, діаграмах, малюнках, схемах, картах тощо. Велика частина учнів не виконує ті завдання, в яких необхідно дати відповідь у вільній формі, що свідчить про недостатній розвиток у підлітків комунікативних вмінь, необхідних для формування власної думки, яка має бути представлена у вигляді зв’язного викладу. Виявлені недоліки в підготовці учнів значною мірою можуть бути ліквідовані, якщо в процесі навчання переважатиме діяльнісний підхід, який не базується на передачі готових знань учням, а формує здібності отримувати знання самостійно під час роботи з будь-якою інформацією/

Аналіз спостережень за навчальним процесом в закладах м.Жашкова , засвідчив, що у процесі вивчення географії на профільному рівні недостатньо часу відводиться на завдання, які спонукають учнів використовувати засвоєний теоретичний матеріал; традиційні форми перевірки рівня 252 навчальних досягнень учнів потребують багато часу, необхідного для інших форм роботи.

Найважливішою проблемою, над якою нині працюють науковці різних академічних структур України, є вдосконалення освіти в умовах переходу до інформаційного суспільства: які саме зміни в освіті будуть впливати на соціально-економічний стан держави та яким має бути вчитель у сучасному швидкозмінному суспільстві. Перед сучасним закладом поставлено серйозне завдання: сформувати у випускника школи інформаційні і комунікативні вміння, що дозволять йому швидко сприймати і обробляти великі за обсягом інформаційні потоки, представлені в різних знакових системах; навчити користуватися сучасними засобами, методами і технологіями роботи з інформаційними джерелами

В останні роки поняття «комп’ютерні технології» навчання всі частіше заміняють терміном «інформаційні технології» або НІТ – «нові інформаційні технології».

Практика інформатизації закладів загальної середньої освіти порушила ряд проблем. Однією з найбільш гострих (крім матеріальної й організаційної) є проблема «опору вчителів» упровадженню інформаційних технологій у процес навчання, викликана протиріччям між колективними формами навчання, характерними для класно визначеної системи, й індивідуалізацією навчання, що стимулюється персональними засобами (комп’ютер, ноутбук, лептоп, Інтернет тощо). Інша проблема – ймовірне зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звертання до знеособленої інформації. Важливе коло проблем пов’язане з правовими засадами поширення інформації в системі освіти, а саме: права учнів на одержання інформації, захист від використання інформації про учня іншими особами йому на шкоду і від несанкціонованого доступу до шкільних баз даних; авторське право і, зокрема, використання в освітніх цілях інформації, забороненої для безкоштовного поширення; захист інформації від навмисного і ненавмисного псування (наприклад, комп’ютерні «віруси») тощо. Використання інформаційних технологій може відбуватися різними способами, відповідно до потреб конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявності сертифікованих програм в системі вітчизняної освіти. Представимо їх у вигляді схеми

Неначе мало що змінилося з тієї далекої пори, коли М. В. Гоголь писав: «При існуючих прийомах викладання географія складає здебільшого справу лише пам’яті, і тому зовсім не дивно, якщо учень за короткий час забуває про те, що було вивчено»

Використання комп’ютера на уроках необхідно вводити не замість, а поряд з іншими сучасними технологіями. Учень повинен вміти самостійно аналізувати, порівнювати, описувати, а для цього йому потрібно вміти говорити. Тому тільки машинний контроль знань для школи не підходить. Ніяка, навіть найрозумніша програма не здатна замінити спостереження в природі, використання уривків з художніх творів при опису природи. А ось, наприклад, спуститися на дно Світового океану або побачити загальну циркуляцію атмосфери з космосу доведеться далеко не кожному. Саме в пізнанні цих місць Землі комп’ютер стане помічником учневі і вчителю. Використання мультимедійних засобів при виведенні зображення на великий екран може істотно поліпшити наочність навчання. Кожен урок або етап навчання вимагає свого типу програмних засобів.

на уроках із засвоєння нового матеріалу потрібна демонстраційна програма, що дозволить в доступній, яскравій, наочній формі донести до учнів теоретичний матеріал;

• на уроці із закріплення знань доцільно використовувати програми-контролери, де учні закріплюють отримані знання і необхідні навички з даної теми;

• на контрольному уроці, використовуючи ПК, вчитель може ретельно перевірити, наскільки учень засвоїв великий обсяг пройденого матеріалу;

• на уроках-практикумах старшокласники вдосконалюють свої вміння зіставляти карти, заповнювати таблиці, робити висновки, працювати зі статистичними таблицями. На уроках з вивчення нового матеріалу або при закріпленні пройденого матеріалу можна використовувати:

• мультимедійні путівники – інтерактивну довідкову інформацію з якого-небудь об’єкта природи з кольоровими фотографіями, відеороликами;

• мультимедійні енциклопедії – інтерактивну довідкову інформацію з включенням кольорової графіки, анімації, звукових ефектів. Можна самостійно створювати і використовувати фрагменти мультімедійних додатків.

Для кожної роботи визначено мету, розроблено завдання. Учням пропонується порівняти карти, заповнити таблиці, зробити висновки. Всі практичні роботи мають довідковий матеріал. Після виконання роботи пропонується виконати контролюючі оціночні тести. Для активізації знань включаю до програми ігрові моменти, що пожвавлює сприйняття учнями матеріалу, прищеплює інтерес до вивчення предмета, вдосконалює творчі здібності. Часто використовую кросворди.

Вчителю географії потрібно використовувати програму MS MapPoint для впровадження геоінформаційних систем в навчання географії під час створення динамічних картографічних об’єктів.

Наступним кроком в комп’ютерній підтримці викладання географії стали конструктори уроків із функціями застосування різноманітних мультимедійних додатків, розширення можливостей застосування у навчально-виховному процесі Інтернет-ресурсів. Впровадження ІКТ в шкільну картографію, зокрема створення для учнів нових картографічних творів на електронних носіях, гостро потребує оновлення методики вивчення основ картографії в шкільних курсах географії. Ще у 1997 році, на 18-й конференції Міжнародної картографічної асоціації (МКА) у Стокгольмі, червоною ниткою пройшла тема впровадження в картографію засобів телекомунікацій і поєднання ГІС-технологій з Інтернетом. На сучасному етапі в картографії сформувалось кілька теоретичних концепцій. Поряд з іншими у 80-х роках минулого століття почала формуватись нова геоінформаційна концепція. Згідно з нею картографія розглядається як наука 273 про системне інформаційно-картографічне моделювання і пізнання

Навчально-виховний процес у галузі географії в профільній школі вимагає нових картографічних творів з точки зору їх змісту, форми, навчальних можливостей. Сьогодні картографи-геоінформатики все частіше замислюються над створенням картографічної продукції, яка суттєво відрізнялася б від традиційних карт і атласів. Справді, чи повинна електронна карта повторювати паперову? Чи слід копіювати традиційні засоби 274 зображення? Чи повинна карта завжди залишатись плоскою? Чи повинна вона відображати лише статичні часові зрізи? Життя давно вже дало відповіді на ці запитання, і сьогодні вони є скоріш риторичними. Відомо, що сьогодні тривимірне цифрове моделювання дозволяє будувати об’ємне зображення, а анімації надають картам динамічного аспекту, і такі зображення вже набули значного поширення. Проте є питання, на які сьогодні немає однозначної відповіді. Чи повинен читач завжди бути над картою, бачити її згори, чи є сенс розмістити його на карті? Чи правильною є часткова або повна відмова від символьного зображення і перехід до фотографічного, тобто до фотокарти? Гадаємо, що на ці питання знайдеться відповідь, коли вчителі-практики масово зможуть апробувати принципово нові електронні картографічні твори на уроках.

Електронні карти містять абриси материків та океанів, берегову смугу, великі річки, острови, головні лінії градусної сітки, але основна особливість в тому, що на них можна писати і малювати, причому неодноразово. Наприклад, при вивченні географічного положення країни вчитель працює з настінною контурною картою, пояснюючи і одночасно наносячи на неї всі необхідні географічні об’єкти; учні, слідуючи за вчителем, переносять ці об’єкти до своїх паперових контурних карт, що лежать у них на партах; таким чином одразу відпрацьовується методика, оскільки вчитель сам показує, як потрібно заповнювати карту, які помилки неприпустимі. Працюючи одним пальцем, учні і самі намагаються скоріше підійти до «казкової» карти і позначити географічні об’єкти власноручно. Під час опитування також включається карта. По кожній країні проводяться географічні диктанти: вчитель наперед позначає цифрами різні географічні об’єкти, частіше за все в двох варіантах (різними кольорами). Як додаткове завдання іноді можна намалювати на контурній карті маршрут будь-якої подорожі з позначенням початкового і кінцевого пунктів. Учні записують, через які географічні об’єкти пролягає шлях. Це завдання для них більш цікаве, ніж просто цифровий диктант. Робота з настінною контурною картою дозволяє досягти більшої зацікавленості в навчанні та кращого засвоєння знань. В 10-му класі вчителі застосовують інтерактивну карту «Політична карта Європи», де країни треба виставити у відповідному порядку. Комп’ютерні технології міцно увійшли до нашого життя, вони активно використовуються на уроках, а також при підготовці до уроків як учителем, так і учнями. Сучасна мультимедійна комп’ютерна техніка дає змогу поєднувати текстову й графіну інформацію зі звуком, відео рядом, мультиплікацією. 278 Необмежені можливості щодо надання інформації на комп’ютері розв’язують проблему постійної зміни та оновлення змісту шкільної геоагрфічної освіти. Головною методичною особливістю комп’ютерного навчання є його інтерактивніть. Комп’ютерні засоби мають властивість реагувати на всі дії старшокласників і підтримувати з ними оригінальний діалог, що даватиме змогу розширити рамки шкільної навчальної програми з географії в старшій школі.

Таким чином, спеціальні ресурси для географів в мережі Інтернет є численними й дуже різноманітними.

Інтернет не може ні повністю, ні частково замінити підручника і вчителя. Хибною є думка, що використання комп’ютера економить сили викладача, дозволяє йому витрачати менше енергії в процесі навчання. В ідеалі сеанси роботи з комп’ютером у учнів і вчителя повинні проводитися не ЗАМІСТЬ, а РАЗОМ з вивченням підручника і усним викладом матеріалу. При цьому зовсім не соромно, а, навпаки, обов’язково використовувати такі дідівські прийоми, як креслення на дошці, пояснення на настінній карті, а головне — самостійне домашнє читання підручника. Тільки сума всіх методів і підходів здатна дати результат — сформувати в головах у дітей РЕАЛЬНУ картину навколишнього світу. А чи буде ця картина адекватна дійсності, якщо екскурсії в ліс, на річку, на підприємство заміняться набором яскравих слайдів?

Розглянемо позитивні характеристики використання Мережі в навчальному процесі.

Значущість (цінність) Інтернет-уроків для школярів.

Навчання і робота в класі в командах. Співпраця допомагає у вирішенні проблем. Робота в шкільних групах поза класу. Формування розумових навичок вищого рівня (передбачуваний аналіз інформації і створення власного інтелектуального продукту).

  1. Зростання інформаційної грамотності учнів.

  2. Розвиток навичок вибору потрібної інформації для підтвердження своєї точки зору.

  3. Розвиток комунікативних навичок учнів, навичок вести дискусію і діалог.

Значущість (цінність) Інтернет-ресурсів для вчителів:

  1. Знайомство з фаховою інформацією.

  2. Використання планів уроків, online курсів, Web-сайтів.

  3. Обмін інформацією з колегами та фахівцями — експертами з інших країн.

  4. Про ъединение професійних ресурсів для вирішення спільних завдань.

Безумовно, досягнення максимально ефективного поєднання наявного інформаційного педагогічного ядра та освітніх Інтернет-ресурсів вимагає великої підготовчої роботи. В першу чергу, це пошук та оцінка якості наданої інформації в Мережі. Крім того, дуже важливий так званий людський фактор, а просто — бажання педагога удосконалити свою професійну діяльність.

риступаючи до планування уроків з залученням Інтернет-ресурсів, педагогу необхідно:

  1. Досліджувати сайти з тематики, що цікавить. Передбачити можливість співпраці, спільної діяльності з іншими класами та вчителями-предметниками. Доцільно орієнтуватися на публікацію власних матеріалів в Інтернеті. Організувати структуру навчальної діяльності таким чином, щоб школярам потрібно використання Інтернет.

Педагогу необхідно підготувати школярів до нової діяльності з використанням Інтернет-ресурсів. Для цього слід:

  1. Представити учням вагомі доводи використання Інтернет для навчання.

  2. Продемонструвати школярам технологію поетапного ознайомлення та застосування Інтернет-ресурсів (пошук, збір, аналіз інформації).

Які можуть бути загальні рекомендації педагогам, вирішили використати Інтернет-ресурси?

  1. Визначити чіткий перелік робіт, які будуть робити учні.

  2. Використовувати традиційні ресурси у ваших уроках так само, як Інтернет — матеріали.

  3. Використовувати друковані матеріали та пошукові інструменти online .

Крім занять у класі, учні можуть вести пошук додаткової інформації з предметів самостійно. Також школярі можуть обмінюватися отриманими знаннями, об’єднуватися з іншими класами, осмислювати отриману інформацію і опублікувати свої авторські матеріали в Інтернеті. При цьому регулярне взаємодію з педагогом забезпечить успішність даної роботи.

Навчання за допомогою Інтернету неминуче призводить не тільки дітей, а й педагогів до виходу за рамки уроку і предмету

Таким чином, осмислене використання освітніх Інтернет-ресурсів для вчителя — це можливість:

  • представити широкій аудиторії Ваші власні цікаві ідеї та розробки;

  • познайомитися з безліччю цікавих матеріалів колег;

  • включитися в спільну роботу з дослідження якоїсь проблеми і обговорення результатів;

  • знайти друзів та однодумців серед колег в різних містах і країнах;

  • а може бути і з’їздити в інші міста і країни для розробки спільних ідей і підведення підсумків;

  • поліпшити або вивчити іноземну мову;

  • у процесі командної роботи прийти до більшого взаєморозуміння з колегами не тільки своєї школи, але і з інших міст та країн!

Учитель стає посередниками між цілим світом і учнями!

Інтернет на уроках географії потрібен як найбільш сучасна і доступне засіб додання географічного матеріалу наочності і просторової конкретики. Він потрібен в тій же мірі, як глобус, карта і інші засоби моделювання і пізнання географічних процесів. Спробуйте розповісти молодшим учням про кулястість Землі, не маючи глобуса. Вони вас навряд чи зрозуміють. Інтернет став одним з найважливіших атрибутів сучасності. Глобальна інформаційна мережа таїть в собі безліч можливостей, які можуть бути використані вчителем у навчальному процесі. Для цього педагогові потрібно навчитися самому орієнтуватися в бездонних глибинах мережі, тобто знаходити потрібну, відкидати зайве. Крім цього, комп’ютер, підключений до Інтернету або інформація, попередньо взята в мережі і необхідним чином підготовлена і адаптована до навчального матеріалу, може бути використана при моделюванні інноваційних уроків. Застосовувати Інтернет можна в рамках будь-якого курсу шкільної географії з 6-го класу (загальне землезнавство) до 10-го (економічна та соціальна географія світу) і майже на кожному уроці. Різнобічні і методичні підходи: сайти можна переглядати при вивченні нового матеріалу, на основі звернення до них закріплювати раніше пояснені теми і, нарешті, перевіряти засвоєні знання у вигляді самостійної роботи з комп’ютером під наглядом вчителя. Головною метою роботи є формування списку найбільш корисних ресурсів Мережі, які регулярно можна використовувати при підготовці та проведенні уроків географії.

Інтернет стирає кордони між країнами і народами, робить їх відкритими один одному. Інформація про економіці, господарстві, народонаселення, проблеми взаємодії природи і людини постійно присутні в Інтернет. Використання Інтернету можливо з 6 по 11 класи з метою збільшення наочності і мотивації учнів при засвоєнні таких складних для сприйняття тим, як оболонки Землі. Неймовірна кількість сайтів присвячені атмосфері та явищ у ній, безліч цікавих сайтів можна знайти і за літосфері і гідросфері. Мій невеликий досвід використання Інтернет — ресурсів у викладанні курсів шкільної географії показує, що саме застосування комп’ютерів у навчанні автоматично не вирішує проблем розвитку особистості школяра. Наприклад, привабливість комп’ютера ще не забезпечує стійкого інтересу до нього і до діяльності, пов’язаної з його використанням. Необхідно постійно шукати можливості підтримання інтересу в самому змісті навчального матеріалу, вдосконалення методики викладання.

Однак, великою складністю є те, що не завжди є можливість виходу в Інтернет на уроці (комп’ютер є, а Интерента немає), відсутні мобільні кабінети в необхідному для шкіл кількості, а це знову виступ вчителя як «урокодавця».

  Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Тому необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Останнім часом завдяки перегляду пізнавальних телепередач і цікавої інформації в Інтернеті значно зросла обізнаність учнів про природу на рівні емпіричних уявлень. Проте ці знання є поверховими, з одного боку, їм не вистачає глибини теоретичних узагальнень, з іншого — посилилась віртуалізація освітнього простору, в умовах урбанізованого техногенного середовища учні стали більш віддаленими від живої природи, зменшились безпосередні контакти з природою, яку витіснило навколишнє середовище. У цих умовах побудова педагогічно обґрунтованої методики використання Інтернетресурсів як джерела і засобу навчання, їх інтеграції з традиційними технологіями і методиками навчання географії є актуальною дидактичною проблемою.

        Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних.

 Специфіка географії як предмета полягає в тому, що вона містить великий обсяг матеріалу. Для того щоб підготувати найбільш повний, цікавий і сучасний урок географії, необхідно переробити велику кількість різних джерел.                                    

        Застосування електронних освітніх ресурсів, комп'ютера та інтернету дозволяє зменшити кількість використовуваної для підготовки літератури і скоротити час пошуку потрібної інформації. Із застосуванням електронних освітніх ресурсів на уроках можна розширити кругозір учнів і підвищити їх інтерес до предмету. Учні на таких уроках працюють активніше: самостійно аналізують, порівнюють, описують, виконують практичні роботи.

На уроках – практикумах учні можуть удосконалювати свої вміння зіставляти карти, заповнювати таблиці, працювати зі статистичним матеріалом, таблицями, робити висновки.

На уроці – закріпленні доцільним є використання програм – контролерів, що дозволяють здійснювати контроль за освоєнням вивченого матеріалу. Перевага цих програм полягає в тому, що учень, припустившись помилки, може знову повернутись до завдання. У цьому випадку школяр працює в темпі, що відповідає його природним можливостям. Він не боїться відстати від інших однокласників або відповісти гірше за них, тому що в цьому випадку елемент змагання відсутній. Такі уроки – закріплення в основному є підсумковими з вивчених тем.

Зараз ще відсутні методики вивчення елективних курсів з географії і загальної методики навчання географії в профільній школі, але сама концепція профільного навчання ставить акцент на використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької і проектної діяльності в якій чільне місце належить розв'язуванню географічних, екологічних й економічних задач, проведенню міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробці індивідуальних і колективних проектів, написанню рефератів, творчих робіт тощо.

Серед організаційних форм навчання у профільних класах, як і в звичайній середній школі, важливе місце займає урок. Проте урок географії в профільній школі  готується за допомогою перевірених часом традиційних форм факультативних занять, занять гуртків і секцій, учнівських наукових товариств, науково–практичних конференцій.

Більшість школярів і навіть дорослих полюбляють ігри і змагання! Це факт! Тому, чи не найкращий спосіб організувати навчальний процес, поєднавши пізнання нового та гру-поєдинок!

На своїх уроках я викристовою добірку географічних інтернет-ресурсів, які стануть у пригоді на уроці, при підготовці до ЗНО або у позаурочний час:

  1. Seterra Online- дна з найбільш захоплюючих та популярних географічних вікторин у світі. Щомісяця цей інтернет-ресурс відвідує понад 1 млн користувачів з усього світу.

-Чим викликаний такий ажіотаж? На платформі зібрано понад 200 географічних завдань різного ступеня складності та відмінної тематики, які відображуються на зручно влаштованому інтерфейсі.

-Граючись, можна у цікавий спосіб запам'ятати розташування країн та їх столиць, пам'ятки, прапори, номенклатуру від найбільш визначних географічних об`єктів до найдрібніших.

Цю платформу можна запроваджувати при роботі з учнями 6, 7 та 10 класів для засвоєння таких категорій знань:

  • материки та частини світу;

  • найбільші країни в світі або в межах окремого материка;

  • столиці країн і найбільші міста;

  • річки;

  • озера, моря;

  • острови;

  • прапори окремих країн.

Сайт корисний завдяки таким сервісам:

  • з початком роботи запускається таймер, що відображає час, витрачений на виконання конкретного завдання;

  • при хибному кліку на об`єкт підсвічується зеленим його назва, що сприяє поступовому запам`ятовуваню географічної номенклатури;

  • завдяки кольоровій градації на інтерфейсі в процесі та після виконання завдання можна побачити, які об`єкти були відмічені одразу вірно (позначені білим кольором), з другої спроби (підсвічується жовтим) чи взагалі не відмічені (червоний);

  • на екрані відображається відсоток правильних відповідей, який показує ступінь засвоюваності матеріалу та дозволяє провести оцінювання учнів автоматично.

  • Використання цього ресурсу доречне як для контролю знань, так і в якості пізнавальної гри чи самоперевірки рівня знань.

  1. World Map Quiz: мобільний додаток для опанування географічної номенклатури який у цікавий спосіб дозволить школярам освоїти географічну номенклатуру до найменших деталей. 

  2. Redigo: мобільний додаток з комплексною інформацією про країни та міста.

  3. «Сім чудес України»: добірка відеоматеріалів про визначні місця України. Його задум — показати Україну з боку непересічності та унікальності у природному та історико-культурному форматі. А головна мета —  формування привабливості країни як для зовнішнього, так і внутрішнього туризму.

  4. Mapillary: побачити на власні очі, здійснивши віртуальну подорож. На якому можна подивитися точкові панорамні фотографії з певного куточка світу і розглядати панораму лінійно. На цьому сайті можна додавати власні світлини з прив`язкою до місцевості.

За допомогою цих інтернет-ресурсів уроки проходять дуже цікаво, захоплююче і діти із радістю повертаються на уроки, чекаючи продовження.

Джерела використаної інформації:

  1. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології   навчання. – К. «Видавництво А. С.К», 2003

  2. 2.Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія. – 2004.

  3. 9. Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення географії // Географія та основи економіки в школі. – 2003.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Особливі діти в закладі освіти: характеристика нозологій, педагогічні підходи»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.