! В а ж л и в о
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Математика
  • Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики з метою формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
7
міс.
0
1
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики з метою формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Опис документу:
В роботі надані методи педагогічної діяльності, що використовуються на уроках різного типу і дають змогу кожному учневі з перших кроків приводити в систему свої знання, стимулюють пізнавальну активність на уроках

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики з метою формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Справжній математик – це той, хто не лише розв’язує задачі, а й прагне розв’язати їх красиво, бо саме витонченість, краса, стрункість, лаконізм розв’язку засвідчують найвищий ступінь знання, інтелекту, майстерності математика, його талант і зрілість.

Інструментом реформування є інноваційна діяльність на всіх рівнях освіти, що розглядається як процес внесення якісно нових елементів.

Учням, які нині навчаються, жити і працювати в суспільстві інформаційних технологій. Такому суспільству необхідні спеціалісти які б уміли аналізувати проблеми, встановлювати системні зв’язки, виявляти суперечності, знаходити шляхи їх розв’язання, прогнозувати можливі наслідки таких рішень. Саме така особистість готова до постійних змін технологій у будь-якій сфері діяльності, творчого застосування набутих знань у нових умовах. Отже, моє завдання як сучасного вчителя – організувати навчання так, щоб у ньому всі учні брали активну участь, отримували знання, самостійно й активно моделювали ситуації та розв’язували певні задачі.

Таке навчання не можливе без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, створенні ситуації вибору, вільному обміну думками, авансування успіху тощо. Отже, для сучасної школи важливе є не лиже зміст навчання, а й процес його передачі. Суть інтерактивного навчання полягає в тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, який ніколи не „замикає” навчальний процес на собі. Головним в процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія, співпраця. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Учні беруть на себе взаємну відповідальність за його результати.

Педагогічну роботу намагаюсь розвивати до теорії розвивального навчання, головною метою якого є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. Плануючи свої уроки якомога частіше намагаюся використовувати інтерактивні методи навчання, бо вони сприяють творчому розвитку учнів: учень з об’єкту навчання стає суб’єктом навчання. Крім того, кожен із школярів є яскравою особистістю, яка характеризується окрім статі, етнічної, релігійної належності ще й особливим рівнем інтелектуального розвитку і стилем учіння (сприймання, запам’ятовування, дослідження, тощо). Інтерактивне навчання необхідне насамперед для забезпечення саме потреб дитини у навчанні. А потреби у всіх учнів різні, а навчити здобувати знання треба кожного. Велику увагу приділяю диференціації та індивідуалізації навчання: одним учням надаю допомогу у ліквідуванні прогалин у знаннях, навичках, уміннях (картки-інструкцій, картки-підказки, лист-опора), а сильним учням намагаюсь створити умови для розширення і поглиблення своїх знань та вмінь (завдання творчого характеру, завдання підвищеної складності, прикладні задачі). Робота мозку дуже напружена. Інформацію, яка надходить до нього, мозок не просто записує, а й аналізує, обробляє.

Щоб ефективно обробити інформацію, існують як зовнішні, так і внутрішні чинники. Коли учні обговорюють проблеми з іншими, ставлять питання, що їх стосуються, їх мозок працює набагато краще.

Ще краще, коли учні можуть щось зробити з інформацією, щоб отримати зворотній зв’язок: чи добре ми її зрозуміли. Наприклад з цією метою можна:

  • викласти інформацію своїми словами, навести свої приклади;

  • показати певні подібні прояви, подібні ознаки в інших явищах і процесах;

  • знайти зв’язок з іншими процесами або явищами, вже відомими раніше;

  • передбачити деякі наслідки;

  • знайти протилежності.

Щоб уроки сьогодні були ефективними намагаюся використовувати як повсякденний інструментарій: кооперативне навчання з усіма технологіями роботи в малих групах, проекти, дебати та інші види дискусії, експериментальні вправи, моделювання, тощо. Найкраща індивідуалізація і диференціація навчання вдається під час групової роботи.

Групові розв’язування навчальної задачі реалізую в таких формах:

  • спільно-індивідуальні, тобто кожна група подає результат своєї роботи і відбирається найкращий;

  • спільно-послідовний, коли результат діяльності кожної групи є самостійним фрагментом, необхідним для спільного розв’язування проблеми.

Наприклад, при засвоєнні нової теми „Рівняння “ 8 клас алгебра, учні працюючи в групах розв’язують дані рівняння і підставляючи замість відповідей букви з квітки „Ромашка“ (додаток №1) читають вираз „Дякую любі друзі за урок!“ Учні спільно-взаємодіють, при цьому відбираються певні аспекти групових розв’язувань, на основі яких потім виробляється спільний для всього колективу підсумок.

Р №1 Р №2 Р №3 Р №4 Р №5

1 №1 №1 №1 №1

2 №2 №2 №2 №2

3 №3 №3 №3 №3

4 №4 №4 №4 №4

5 №5 №5 №5 №5

При вивченні геометричного матеріалу у 5-6 класах та на початку вивчення курсу геометрії у 7 класі, на мій погляд, слід звернути увагу на наочність матеріалу з метою активізації пізнавальної діяльності, щоб з перших кроків не поховати інтерес до геометрії.

Практика показує, що при вивченні теми «Площа прямокутника, трикутника» учні мають труднощі, і щоб їх уникнути, я звертаю увагу на такі деталі:

По-перше, оскільки дії з дробами ще не вивчались, то формулу = слід розглядати у вигляді = .

По-друге, щоб до цієї формули дійти, добре було б провести з учнями підготовчу роботу.

У домашній роботі учням пропонується виготовити паперовий прямокутник з кольоровими сторонами і дротовий з конкретними однаковими розмірами та принести ножиці. По-перше, за допомогою цих приладів уточнюється поняття площі і периметра шляхом порівняння спільного та відмінного. Обчислюється S і P прямокутника. По-друге, проводиться практична робота дослідницького характеру, а саме: 1) розрізати прямокутник по діагоналі; 2) накласти трикутники і переконатись, що вони рівні; 3) підрахувати площу такого трикутника, записати формулу = .

На наступному уроці я продовжую цю роботу, а саме: вдома пропоную заготовити по 2 однакових гострокутних і тупокутних трикутники. Потім слід показати, як будувати висоту та виділити основу і висоту кольором.

І знову практична робота: 1) розрізати першу пару рівних трикутників по висоті; 2) скласти з них прямокутник так, щоб основа трикутника співпала із стороною прямокутника; 3) обчислити за даними площу прямокутника= . А потім = (бо було 2 рівних трикутники). Аналогічно з другою парою трикутників. Потім зробити висновок разом з учнями, що = для будь-якого трикутника.

Такі практичні роботи дають змогу наочно побачити і зробити вірний висновок, виділити і побачити головні компоненти формули, а головне, переконатись в існуванні формули.

Продовжуючи цю думку, у 6 класі при вивченні формули площі паралелограма діємо аналогічно, а при вивченні формули площі трапеції зручно скористатися моделлю, на якій виділено кольором основи та висоту і ΔBCO повертається навколо точки O (див. мал.).

Потім поворотом навколо точки O трапецію перетворити у трикутник. І тут записати формулу обчислення площі:

;

.

Тому за основу вивчення геометричних формул у 5-6 класах можна взяти таку схему:

На початку учбового року у 7 класі з’являється новий предмет – геометрія, значення якого трудно переоцінити. Важливо у перші місяці привіти любов та повагу до цього предмету.

У 7 класі при вивченні властивості рівнобедреного трикутника проводиться така підготовча робота:

  • заготовляємо з учнями три рівних рівнобедрених трикутники (2 прозорих і 1 паперовий) з основою 14 см і висотою 18 см;

  • у першому трикутнику будуємо висоти, в другому – медіани, в третьому – бісектриси, виділяємо кольором.

А вже на наступному уроці проводимо практично-дослідницьку роботу, а саме, шляхом накладання прозорих трикутників на непрозорий спостерігаємо, що одна з медіан співпадає з висотою і бісектрисою. Потім формулюємо теорему, доводимо і так далі.

Завдяки цьому учні самостійно в змозі зробити висновок, усі причетні до активної роботи і можуть довести теорему. На такому уроці дітям цікаво.

Урок геометрії 11 клас „Конус“, „Осьовий переріз конуса“ (Виводимо формулу повної і бічної поверхні конуса).

Процес підведення підсумків роботи мікрогруп показує наскільки вдалося кожній з них реалізувати обидві функції розв’язування навчальної задачі і групові згуртованості. Отже, в процесі обговорення учні вимушені вчитися слухати один одного, сприймати чужу точку зору, поступатися або навпаки, знаходити такі аргументи, які не ображаючи, підтверджують правильність позицій. Надійним методом активізації творчої активності є групова дискусія. Правильне використання цього методу дозволяє групі більш оперативно й повно розглянути поставлену перед нею проблему та знайти оптимальне її вирішення.

Активне підключення до спільної діяльності дозволяє особистості засвоювати нові ролі, розширювати репертуар (виконавець, консультант-помічник, опонент тощо), розраховувати на взаємо допомогу, взаєморозуміння, взаємодію, на заслужену оцінку свого внеску в спільну діяльність. В умовах спільної діяльності розкривається творчий потенціал особистості, розвивається її творча активність, зростає майстерність.

Освітній процес на уроці намагаюся зробити не стільки інформаційним, скільки розливальним, коли учні не лише слухають вчителя, а й співпрацюють з ним, висловлюють свої думки, діляться інформацією, вчаться знаходити помилки або логічні неузгодження у твердженнях партнерів, прагнуть знайти оптимальні розв’язки. Методика „Мозкового штурму “.

Своєчасному усуненню можливих прогалин у знаннях сприяє робота з аркушем контролю „Перевір себе“, де список літератури, рекомендований для повторення та опрацювання, пропонується опереджаючи домашні завдання, завдяки чому стає реальна диференціація і індивідуалізація навчання. Учні включаються в ситуацію вільного вибору, мають можливість виявити творчі здібності, активність, самостійність. Цій же меті служать реферати, теми яких пропонуються. Слід зазначити важливість консультацій. Їх мета навчити кожного учні замислюватися над проблемою, усвідомлювати для себе, які труднощі виникли в процесі ознайомлення з темою, як сформулювати запитання, на які б він хотів одержувати відповіді, щоб подолати ці труднощі.

Щоб підвищити продуктивність навчальної діяльності, намагаюсь створювати на уроках ситуації, в яких звертаюсь до дитячої уяви, використовуючи притаманний дітям потяг до гри і фантазії (складають казки, кросворди, логогрифи, математичне лото тощо). Використовую сигнальні картки (світлофори), які залежно від виду діяльності на уроці вказують на відповіді чи на необхідність допомоги. На уроці не тільки керую діяльністю учнів, але й формую в них механізм саморегуляції навчальної діяльності.

Одним з найважливіших компонентів саморегуляції є самоконтроль. У процесі формуванню самоконтролю учні набувають досвід подолання інтелектуальних труднощів, визначають різниці між результатами своєї праці і особистим потенціалом, розвивають потребу і мотиви до самовдосконалення і самоосвіти (листи самооцінки і взаємо оцінки при груповій формі роботи, робота з додатковою літературою).

Математика, з одного боку, - цікавий предмет, бо захоплює з кожним разом, з іншого – «важкий», бо вимагає чималих зусиль у засвоєнні навичок і вмінь. В усі часи викладачі математики працювали над питанням розвитку пізнавальної активності на уроці.

Щоби спонукати учнів до пізнавальної активності на уроках математики потрібно:

Кожен урок зробити цікавим дуже нелегко. Якщо, наприклад, урок розвитку навичок обчислень або використання знань – тут треба якомога більше розв’язати однотипних, а потім і різноманітних прикладів, задач.

На таких уроках я намагаюся використовувати різноманітні форми роботи: перфокарти, різнорівневі картки, роботу по групах, конкурси, змагання команд тощо. Використовую самооцінку та взаємоперевірку. Це так звані уроки третього плану.

Уроки контролюючого характеру намагаюсь проводити за кількома варіантами. Самостійні та контрольні роботи, диктанти, практичні роботи з обов’язковим набором додаткових завдань.

А ось уроки другого плану, уроки, які направлені на осмислення оптимальних знань, проводжу з використанням узагальнюючих схем і таблиць, алгоритмів розв’язань.

Наприклад, при вивченні теми «Рівняння. Загальні відомості про рівняння.» робимо певну схему на дошці:

При вивченні теми «Рівняння, які зводяться до лінійних рівнянь», пропоную учням разом скласти алгоритм розв’язання задач за планом:

  1. Розкрийте дужки.

  2. Перенесіть невідомі доданки в ліву частину рівняння, відомі - у праву, змінивши їхній знак на протилежний.

  3. Виконайте зведення подібних доданків.

  4. Поділіть праву та ліву частини рівняння на коефіцієнт при невідомому, якщо він не дорівнює нулю.

  5. Запишіть відповідь.

Це дає змогу кожному учневі з перших кроків приводити в систему свої знання, тим більш, що учням подобаються логічні лабіринти.

І, нарешті, уроки першого плану (це уроки ознайомлення з новим), на мій погляд, повинні бути дуже скрупульозно продумані. Вони головні в розвитку пізнавальної активності. І тут повинно іти у хід усе, особливо наочність, простота і доступність у розкритті змісту уроку. На цих уроках я намагаюся проводити практично-дослідницьку роботу. Вона приводить учнів до висновку, а потім вони це твердження доводять. Наприклад, при вивченні середньої лінії трапеції, по-перше, розрізаємо декілька трапецій і складаємо паралелограми, прямокутники, трикутники. З’ясовуємо, що середня лінія паралельна основам і вдвічі менша за основи (див. мал.).

І лише потім доводиться зроблений висновок аналітично та записується у зошиті. Звичайно, це пошук при підготовці до кожного уроку, виготовлення наочності, карток, таблиць, схем тощо. За рахунок цього піднімається рівень пізнавальної активності учнів. На таких уроках я дотримуюсь порядку, зображеного на схемі:

Намагаюсь, щоб навчання на уроці сприяло максимальному розвитку мислення, пізнавальних здібностей учнів, щоб тренувалася пам’ять, увага, щоб вони вміли порівнювати зіставляти факти, самостійно знаходити розв’язування нестандартних задач. З цією метою проводжу нестандартні уроки: уроки-семінари, уроки-конкурси, рольові ігри, інтегровані уроки, уроки-кафе, уроки-аукціони. Найбільше учням подобаються уроки презентації – захист проекту, уроки-кафе, уроки-ромашка.

Робота на проектами дає неабиякий заряд енергії для розвитку творчих здібностей учнів, а ще – стимулює пошукову діяльність щодо соціалізації особистості, яка намагається само стверджуватися в колі однолітків. Суть методу проектів полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитися реальним практичним результатом – проектом диференційованого характеру. Проектом може бути відеофільм, альбом, стіннівка, доповідь, комп’ютерна презентація тощо. Метод проектів передбачає використання індивідуальної, парної, групової роботи.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, які були реалізовані при викладанні її орієнтовного варіанта в цьому посібнику. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

Етапи уроку

Інтерактивні технології

І

Мотивація

Мозковий штурм“, „Мікрофон“, „Криголам“, „Незакінчені речення“, прийом „Відтягнута відгадка“, прийом „Приваблива мета“

ІІ

Оголошення теми та очікування навчальних результатів

Пошук інформації“, „Броунівський рух“, робота в парах, „Ажурна пилка“, гра „Пінг-понг“

ІІІ

Надання необхідної інформації

Прийом „Своя опора“

Гра „Так-ні“

Прийом „Практичність теорії“

IV

Інтерактивна частина

Робота в парах, кооперативна робота, метод проектів, гра „Що? Де? Коли?“

V

Підбиття підсумків оцінювання результатів уроку

Акваріум“, „Незакінчені речення“, „Мікрофон“, прийом „Рефлексія“, гра „Лото“

г) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Пропоную таблицю використання інтерактивних технік відносно етапів уроку

Отже, інтерактивні методи навчання із диференціацією завдань дають можливість подумати, обмінятись ідеями з партнерами і лише потім озвучувати думки перед всім класом (робота в парах); висловлювати власні думки і порівнювати їх з іншими (колективне-групове навчання); сприяють розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критично мислити, вести дискусію. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, при спілкуванні слухати інших людей, приймати продумані рішення.

Інтерактивне навчання із диференціацією завдань дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю.

Додаток №1

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись