Війна та гуманізм у повісті-казці Олександра Михеда.

Надані матеріали містять ґрунтовний літературознавчий аналіз повісті-казки Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка», що стала знаковим твором про повномасштабне російське вторгнення. Дослідники розглядають текст як художню документацію війни, де реальні трагедії Бородянки та Гостомеля переплітаються з елементами магічного реалізму та народної казки. Центральне місце посідає аналіз антропоморфних образів, які перетворилися на символи незламності, родинної пам’яті та культурної ідентичності українців. Автори підкреслюють терапевтичну функцію твору, що допомагає дітям і дорослим осягнути травматичний досвід через гуманістичні цінності. Особлива увага приділяється трансформації концепту дому, який переростає з матеріальної локації у простір міжособистісних зв’язків і національної стійкості. Також джерела пропонують постколоніальну інтерпретацію казки, акцентуючи на остаточному подоланні імперських впливів та утвердженні самобутності українського світу.