Виховний захід-тренінг для учнів та батьків " Від серця до серця"

Родинне свято

Для кого: 10 Клас, 11 Клас

17.08.2021

56

0

0

Опис документу:
Виховний захід-тренінг для учнів 10-11 класів та їх батьків, де підібрані інтерактивні вправи, проблемні ситуації, притчі. Захід покликаний сприяти формуванню в учнів особистої системи цінностей, усвідомлення пріоритету духовних цінностей, визначення життєвої мети
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Виховний захід-тренінг для учнів та батьків 10-11 класів

Тема: Від серця до серця

Мета:

• сприяти формуванню в учнів особистої системи цінностей, усвідомлення пріоритету духовних цінностей, визначення життєвої мети,

• розвивати вміння працювати в групах, вміння зв’язно висловлювати думки

• виховувати позитивні риси характеру, почуття толерантності, вміння адекватно реагувати на життєві випробування.

Обладнання: папір, ножиці, стікери, олівці, кулька, піраміда, мультимедійні презентації, вислови відомих людей, кольоровий папір.

Тексти плакатів-висловів

«Веселість – це небо, під яким квітне усе, окрім злості» (Жан-Поль)

«Друг – це одна душа, що живе в двох тілах» (Арістотель)

«Молодість швидко летить: лови час, що йде» (Овідій)

«У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки» (А.П.Чехов)

«Зла людина шкодить сама собі раніш, ніж пошкодить іншому» (А.Августин)

«Доброта – це те, що може почути глухий і побачити сліпий» (М.Твен)

«Перемагає той, хто бачить завтрашній день» (Л.Толстой)

«Якщо б гостре слово залишало сліди, ми б усі ходили забруднені» (В.Шекспір)

«Як би погано не доводилось, ніколи не зневіряйся, тримайся поки є сили» (О.Суворов)

«Перемога належить наполегливішим» (Наполеон Бонапарт)

«Уміння прощати – властивість сильних. Слабкі ніколи не прощають» (Махатма Ганді)

«Будьте милосердні до нещасних, будьте поблажливі до щасливих» (В.Гюго)

«Можна вибрати друга і по духу брата, та не можна матір рідну вибирати» (В.Симоненко)

«Мудрим потрібна мудрість, розумним – знання, а учням – уроки.» (В.Борисов)



Хід заходу

Слово вчителя

Батьки і діти, діти і батьки –

Життя земного нерозривне коло,

Спливає час, минаються роки –

Воно ж не розривається ніколи.

Із глибини спресованих віків

Шануємо премудрі заповіти:

В розумних і освічених батьків –

Достойні їх народжуються діти.

Батьки і діти – одвічна проблема. Сьогодні ми поговоримо про сімю, родину, про цінності життя.

Ми пишаємося нашими батьками і дякуємо їм за все, що вони для нас роблять. Та своєю родиною ми вважаємо не лише рідню, а й клас, школу, увесь український народ. Усі члени як великої, так і малої родини вносять певну часточку в наше виховання.

Пісня «Українська родина»

У народі кажуть, що гарна та сімя, де виростають гарні діти. І це справедливо, бо вреші-решт долю дітей визначають не слова та мрії, а загальний мікроклімат у сім’ї. Сім’я, де батьки живуть не заради дітей або заради себе, а живуть усі разом радісним життям маленького колективу, де всі люблять один одного, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла, турботи, любові, там ростуть щасливі діти. А які батьки не хочуть бачити своїх дітей щасливими? Який учитель не хоче бачити щасливі очі своїх вихованців? Школа відіграє важливу роль у вихованні дітей, але, погодьтеся, вона переважно переконує, спонукає, повчає, а сімя – це практична школа духовності.

Розгляд проблемної ситуації

Думка одинадцятикласників Українського коледжу ім. В.О.Сухомлинського, м. Київ, про сучасний урок: «Навчання – нуднюща річ. До школи ми йдемо – наче на забій, наче на якусь виснажливу каторжну працю, де системно мордують нашу свідомість і наші мізки. Досить часто від великої кількості інформації страшенно болить голова, починається своєрідне інтелектуальне отруєння, після чого вже не те, що вчитися, а навіть просто відсидіти на уроці дуже важко. Школа здається в’язницею, клас – камерою, вчителі – наглядачами, а чергове завдання – смертний вирок, навчання втрачає найменший сенс, стає марнуванням часу, зусиль і нервів!!!»

Учням: Чи поділяєте ви думку ваших однолітків?

Батькам: Чи погоджуєте ви з такими поясненнями про сучасне навчання ваших дітей?


Навчання, участь у змаганнях, олімпіадах, конкурсах, здача екзаменів, спілкування із знайомими та незнайомими людьми є складовою частиною вашого життя. Та іноді вони порушують психологічну рівновагу як і дитини, так і дорослого. Незбігання цінностей, смаків, уподобань спричиняє конфлікти поглядів. Конфліктні ситуації – невід’ємна частина людських стосунків. Вони виникають через те, що кожна людина є неповторною особистістю.

Вправа «Відкрите серце»

Всім присутнім пропонується взяти в руку кульку і розповісти про ситуації, які виводять людину з рівноваги і про те, що допомагає в такій ситуації заспокоїтись. Кулька передається один одному по колу і учням, і батькам.

Східна притча «Віслюк»

Якось батько з сином мандрували. Батько сидів на віслюку, а син вів віслюка за вуздечку. Раптом вони почули, як один перехожий каже іншому:

— Поглянь на цього бідного хлопчика. Його маленькі ніжки ледь
встигають за віслюком. А жорстокий батько не знає жалю.

Чоловік узяв ці слова близько до серця. Він зліз з віслюка і зве­лів сину їхати верхи. Не минуло й кількох хвилин, як вони зустріли інших перехожих, які почали показувати на них пальцями і хитати головами:

— Яка ганьба! Малий їде верхи, як султан, а його бідолашний
батько біжить слідом.

Хлопчик страшенно зніяковів і попросив батька сісти позаду нього.

— Люди добрі, подивіться на це, — заголосила жінка під
чадрою. — Як вони мучать нещасну тварину! У неї вже хребет про­вис, а старий і малий нероби сидять на ньому, як на канапі.

Батько з сином мовчки злізли з віслюка і, понуривши голо­ви, побрели далі. За рогом вони зустріли інших перехожих, почали насміхатися з них:

— Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить жодної користі, навіть не везе когось із вас на собі?

Батько зітхнув, пригостив віслюка соломою і сказав синові:

— Хоч би що ми робили, хлопче, обов'язково знайдеться той, хто з нами не погодиться. Гадаю, ми самі маємо вирішувати, як нам мандрувати.

Запитання для обговорення

  1. В чому суть цієї притчі?

  2. Чи завжди іншим подобається те, що ми робимо?

  3. Що таке власна думка?

Слово вчителя

У житті кожної людини є періоди випробувань і підвищеного психологічного навантаження. Уміння долати труднощі, що зазвичай виводять з рівноваги, дарує людині незрівнянне задоволення підвищує самоповагу, додає енергії, збагачує життєвий досвід.

Перегляд відео притчі «Про цінності життя»

Слово вчителя

Старшокласники постають перед проблемою пошуку свого місця у світі, усвідомлення життєвої місії, формування особистої системи цінностей, становлення моральності, визначення життєвої мети. Цінності – це те, що є важливим у житті людини, за допомогою чого вона оцінює і звіряє будь-що у своєму житті, визначає власні пріоритети. Існує кілька десятків цінностей, спільних для всіх людей, незалежно від того, у що вони вірять і де живуть. Це – любов, дружба, оптимізм, толерантність, чуйність, довіра, самоповага тощо. Їх називають вищими, або загальнолюдськими цінностями.

Вправа «Найцінніші речі»

Пропонується записати близько 20 найважливіших для кожної групи цінностей, ознайомити з ними присутніх.

Висновок: наші цінності формуються під впливом обставин і твого оточення: батьків, друзів, телебачення.

Цінності впливають на нас, нашу поведінку і визначають наш життєвий шлях. У кінці визначити спільні життєві цінності, записати їх на дошці.

Найважливіші речі

Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця.

— Що тебе тривожить, юначе? - запитав старець.

— Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливіше, — відповів юнак.

— Це дуже просто, — сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак.

Заповнивши глечик по вінця, запитав:

— Цей глечик повний, чи не так?

— Так, — погодився юнак.

Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камінням. Він усміхнувся і запитав:

— А тепер глечик повний?


Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися.

— Ось відповідь на твоє запитання, — сказав старець. — Велике каміння — це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, твій духовний розвиток, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя все одно буде повним.

Він хвильку помовчав, а відтак мовив:

  • Дрібні камінці — це також важливі для тебе речі: робота, дім, матеріальний добробут. А пісок — дрібниці, які насправді не мають жодного значення.

Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив:

Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті. Якщо витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб'ють у проміжки між ними.


Міркування до обговорення притчі «Найважливіші речі»

• Які життєві цінності схожі на велике каміння, які – на мале, які – на пісок?

• Як ви їх розрізняєте?

• У якому порядку ви «наповнюєте глечик» на цьому етапі свого життя?

• Як можна більше дбати про велике каміння?


Вправа «Чарівна скринька»

На долоньках продовжити речення « Я добрий батько, бо … Я добра мати, бо …»

Презентація «Мої батьки»


Слово вчителя

Життя підлітків – доволі стресове. Школа, уроки, додаткові заняття, непрості стосунки з батьками, вчителями, друзями, переживання через критику, реальні чи уявні проблеми – усе це призводить до перевтоми і погіршення самопочуття.

o Яку освіту хочеш здобути?

o Яких друзів хочеш мати?

o До якої компанії належати?

o За що ти готовий боротися?

o Чого прагнеш досягти в житті?

o Які ситуації тебе загартовують?


Модель сучасного випускника очима учнів (показ презентацій).

Робота вчителя вимагає таких рис характеру як справедливість, сила волі, вміння зрозуміти відповідальність, стриманість, любов до дітей.

Батьки обожнюють власних дітей, їм хочеться розуміння від них і любові до них вчителів.

Щоб знайти взаємопорозуміння між учнями, батьками і вчителями, потрібно бути перш за все – толерантним, поважати думку один одного, бути терпимими, вміти слухати і дослухати, вміти сприймати зауваження, вміти адекватно на них реагувати, вміти співчувати.


Притча «Суперечка птахів»

Один птахолов розстелив сітку в лісі. До неї потрапили різні птахи: ворони, голуби,…

Стали вони спілкуватися один з одним.

- Спокусила нас приманка. Давайте всі разом махнемо крилами і полетимо. Можливо, врятуємось.

Так і вийшло. Змахнули всі разом, підняли сітку і полетіли.

Побачив птахолов: сітка з птахами летить, побіг їх наздоганяти. В повітрі птахи летять, а він навздогінці біжить. Біжить і думає: «А до сітки то різні птахи

потрапили! Дивись і пересваряться. А пересваряться, швидко не зможуть летіти, і сітка їх до землі потягне!».

Так і сталося. Спочатку птахи летіли дружно, а потім засперечалися. Ворони закаркали:

- Ніхто не старається, так як ми , ворони! Аби ми лінувалися, як інші птахи, то вже б давно упали б на землю разом з усіма.

Послухали їх голуби і розсердилися.

- Буде вам, ворони, - сказали вони. – ми ще більше вашого стараємось.

Тут в суперечку вступили всі птахи, і почалось в них. Сперечались вони до упаду сил, ледве крилами махають, поки не впали разом з сіткою. Підбіг птахолов, схопив мотузку до сітки і притягнув до себе разом з птахами. Так їх усіх в сітки й посадив.

• Як могли птахи врятуватись?

• Чому в людей бувають суперечки?

• До чого можуть призвести суперечки в класі, в школі, в сім’ї?


Танок «Молодість»

Притча «Перстень царя Соломона»

Цар Соломон, правитель Ізраїлю, уславився своєю мудрістю. Одного разу він попросив радників зробити йому перстень з написом, який міг би повертати сильні емоції у протилежний бік — втішати в горі й «опускати на землю» в часи тріумфу. Радники довго роздумували над завданням Соломона і зрештою принесли йому перстень, на якому був напис: «І це все мине...»

Все в житті минає. Проходять образи, труднощі, і навіть часи слави. Але в будь-якому випадку необхідно гідно поводитись. Старшокласники стоять на порозі дорослого життя, вибору майбутньої професії, навчання в інститутах, коледжах… Життя прожити – не поле перейти. А вам тим полем ще йти та йти!

Презентація «Смак шоколаду»

Підсумок

Вправа «Пташеня»

Стати у коло. Уявіть собі, що ви тримаєте в руках маленьке беззахисне пташеня. Обережно стуліть долоні, зігрійте його своїм подихом, прикладіть до грудей, віддайте йому частинку свого тепла. Обережно розкрийте долоні і подивіться, як воно розправило крила, злетіло високо в небо і радісно заспівало. Усміхніться йому і побажайте веселого дня. А тепер озирніться довкола, побажайте веселого дня своїм друзям і самим собі

Учитель. І на завершення відгадайте загадку: «Вона нічого не коштує, але створює багато чого. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона триває мить, а у пам'яті лишається надовго. Немає багатіїв, хто міг би прожити без неї, і немає таких бідних, які не стали б багатші її милістю. Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах і є паролем для друзів.

Водночас її не можна ані купити, ані випросити, ані позичити, ані вкрасти, бо вона — це цінність, яка не принесе жодної користі, якщо не йтиме від чистого серця». (Усмішка.)

Усміхайтеся! І люди, зігріті вашою усмішкою, прихиляться до вас. Усміхайтеся! Бажаю всім вам щастя, здоров’я, злагоди у родинах! Сподіваюся, що в нашій шкільній родині теж завжди пануватимуть щирість і взаєморозуміння, а у великій усенародній родині — мир! До нових зустрічей!

Пісня « Бажаю…»

































Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.