Виховний захід на тему: "Вишиванка - код мого народу"

Опис документу:
Виховний захід для учнів 5-9 класів присвячений Всесвітньому дню вишиванки. У сценарії використані посилання на офіційний проморолик Дня вишиванки 2021, сучасна поезія та пісні. Захід побудований на аналізі взаємозв'язків між природою та традиційною символікою у народному мистецтві
Перегляд
матеріалу
Отримати код

6

Виховний захід до Дня Вишиванки «Вишиванка – код мого народу».

Мета. Поглибити знання учнів про українські традиції, український національний одяг, символіку вишивок, виховувати любов до рідної землі, здійснювати естетичне та екологічне виховання.

Зал прикрашений вишитими рушниками, старовинними сорочками, квітами.

Ведучий. День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

В 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.

Ведуча. Святу виповнюється 15 років. Як оголосили організатори свята, ювілейний рік Всесвітнього дня вишиванки буде присвячено українській традиційній музиці та проблемам вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

https://www.youtube.com/watch?v=Mw6S7klsZkM проморолик

Ведучий. У травні, коли природа прокидається від довгого зимового сну, розквітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу.

Учень. А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

Надія Красоткіна

Ведуча. Ідея студентів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, які одного дня прийшли на лекції у вишиванках, припала до душі. Протягом кількох років цей день став святом для всієї країни, трохи пізніше стали долучатися представники діаспори та інші прихильники української вишиванки. Сьогодні можемо з упевненістю стверджувати, що ми святкуємо Всесвітній день вишиванки, хоча свято поки що не є офіційним.

Учень. Вишивала мама синіми ниткам, –

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку, –

запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені, –

зашуміло листя на вербі й калині.

Золотилось сонце у розлогій кроні.

Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символи Вкраїни:

і верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,

до ниток вплітала всю любов серденька.

Дрібно гаптувала росяні мережки,

щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.

Мамину турботу збереже сорочка,

захистять від лиха хрестиків рядочки.

Леся Вознюк

Пісня «А сорочка мамина» (Н.Май)

Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком вела

Щоб лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів (2):

А сорочка мамина біла-біла

А сорочка мамина серцю мила

А сорочка мамина зігріває

Я її до серденька пригортаю

Літа неначе птахи пролітали

Матусі коси дивом зацвіли

І я сорочку білу вишиваю

Як вишивала матінка мені

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Ведучий. Чи задумувались ви колись над тим, що означає червоний мак, вишитий на вашій сорочці, або чому на вишитому весільному рушнику часто зображають дубове листя? Насправді все це – дужедуже давні сильні символи, у зображення яких наші предки закладали певний зміст.

Ведуча. Найголовніші та найпоширеніші символи української вишивки дають змогу побачити передовсім однокореневість, спорідненість символіки цілої України, єдність світосприйняття, що втілилася у магічних узорах-оберегах.

Через цю просту та водночас геніальну систему знаків – квадратиків, хрестиків, гілочок – розкривається ставлення українця до таких філософських категорій як Всесвіт, життя на Землі, народження, смерть, осмислення свого місця та покликання. Символіка Води, Сонця, Землі переважає у вишивках гуцулів і слобожан, волинян і буковинців, бойків і подолян. Бо для нашого народу споконвіків ці поняття були святими.

Учень. Я вишию сорочку кольорову

Й по білім світі гордо в ній піду.

У ній зустріну пору світанкову

І щастя світле я у ній знайду.

Я – українець! Дуже гордий з цього.

Несу у світ традиції свої

Для себе в Бога не прошу нічого,

Все в мене є: і гори, і гаї,

Поля родючі, повноводні ріки,

Озера сині, чисті небеса...

Я син землі від роду і навіки,

В краю, де поруч казка і краса.

Я – українець з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу,

Історію, традицію і пісню,

Й правдиве слово-думу Кобзаря...

То ж вишиванку я до серця тисну

І вірю, що зійде моя зоря.

Надія Красоткіна

Ведучий. Дерево життя — поширений оберіг народного мистецтва. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису.

Учень. Дерево життя віти розпустило.

Дерево життя пишно розцвіло.

І моєї долі в'ється тут стежина.

В ній усе, що є , і що давно було.

Ой шуми, шуми, і міцній в корінні.

Віти до небес нові розпускай.

Ой цвіти, цвіти, щедрим будь в насінні.

Сили дасть тобі земля, де рідний край!

Дерево життя... В нім є мама й тато.

Дідусів, бабусь ласка розцвіта.

Тут братів моїх є і сестер багато.

І моя ясна дорога в майбуття.

Н. Башинська

Пісня «Весняна вишиваночка» (Малдіви)

Тонесеньким промінчиком весна

Сади рожево-білі вишивала.

У заполочі вишивки вона

Квітучі фарби ніжно добирала.

А попід хатою біля вікна,

Де вишенька розквітла незрадлива,

Матуся доні долю вишива,

І сукню-весняне створила диво.

, Співай , весняночко моя, Поглянь на диво-вишиванку!

В ній – ніжна, пісня солов’я, І нитка золота́ –світанку!

І тихе мамине тепло, Струмочка срібного дзюрчання,

І щастя, що на двох прийшло, І шепіт першого кохання.

А зорі все плекали дивосвіт

І, мабуть, неба цілого замало,

Щоб умістити той чарівний світ,

Який матуся доні побажала.

В новенькій вишиванці край села,

Дівча кружляє в танці із весною!

Від серця ниточка ота пішла

Зігріта материнською любов’ю.

, Співай , весняночко моя, Поглянь на диво-вишиванку!

В ній – ніжна, пісня солов’я, І нитка золота́ –світанку!

І тихе мамине тепло, Струмочка срібного дзюрчання,

І щастя, що на двох прийшло, І шепіт першого кохання.

І сяє добре світло крізь віки,

І диво це в житті не розгадати,

Чому такі в нас вірні парубки,

Чому такі чудові в нас дівчата.

Чому нам Україна – над усе?

Чому в нас діти щирі і вродливі?

Бо кожен – серце мамине несе

У вишитому сонячному диві!

Співай , весняночко моя, Поглянь на диво-вишиванку!

В ній – ніжна, пісня солов’я, І нитка золота́ –світанку!

І тихе мамине тепло, Струмочка срібного дзюрчання,

І щастя, що на двох прийшло, І шепіт першого кохання.

Учень. Узор вручну, широка планка,

Легенький запах ковили.

Моя сорочка вишиванка ,

Вся ніби сплетена з трави.

Дніпра потоки, степ , простори,

По лівій, правій стороні.

Червоно – чорні всі узори,

Мережив ряд на полотні.

Леся Вознюк

Ведуча. Український народ завжди жив у гармонії з природою. Вона – годувальниця та захисниця. Саме тому у народному мистецтві, зокрема і вишивці, кожний елемент відповідає природному прототипу – природнимм явищам, рослинам чи тваринам.

Ведучий. Як пов’язані культурна спадщина та екологія? Як зазначила засновниця та ініціатор Дня вишиванки Леся Воронюк, все, насправді, взаємопроникливо. Коли певна територія стає непридатною для життя, з часом зникає і вся місцева культура, яка століттями створювалася предками. Протягом останніх десятиліть в Україні висохло близько 10 тисяч річок. Це означає, що більше не використовуються їхні старовинні назви, зникають з ужитку пісні, казки, легенди, повязані з цими річками».

Учень. «…Буває, часом, сліпну од краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,-

Усе так гарно, чисто, незрадливо,-

Усе, як є ,- дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…»

Ліна Костенко

А зараз ми з вами пограємо у вікторину

https://www.youtube.com/watch?v=x5LhAFMT8HI

Ведуча. Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.