Виховний захід на тему: "День квітів". Проєкт

Виховна робота

Для кого: 3 Клас, 4 Клас

25.04.2021

348

9

0

Опис документу:
Тип проекту: ігровий, груповий, довготривалий. Мета: ознайомити дітей з рослинним світом, правилами догляду за рослинами, розвивати творчі здібності учнів, вчити застосовувати набуті знання в повсякденному житті, формувати та розвивати знання про природу, виховувати почуття любові і бережливого ставлення до природи. Завдання: створити яскраві клумби, збільшувати чисельність рослин у домівках.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Виховний захід на

тему:

Д Е Н Ь К В І Т І В

Тип проекту: ігровий, груповий, довготривалий.

Мета: ознайомити дітей з рослинним світом, правилами догляду за рослинами,

розвивати творчі здібності учнів, вчити застосовувати набуті знання в

повсякденному житті, формувати та розвивати знання про природу,

виховувати почуття любові і бережливого ставлення до природи.

Завдання: створити яскраві клумби, збільшувати чисельність рослин у

домівках.

І етап: підготовчий.

Учні поділяються на 4 групи і добирають інформацію та малюнки, ілюстра-

ції, фотографії, листівки із зображеннями певних квітів:

Декоративні рослини: тюльпани, нарциси, жоржини, троянди, чорнобривці,

айстри, майори, мальви, флокси, лілії, хризантеми, піони.

Кімнатні рослини: аспарагус, цикламен, бегонія, кактус, алое, монстера,

традесканція, циперус.

Лісові рослини: проліски, фіалки, підсніжник, первоцвіт, сон-трава, ряст,

мати-й-мачуха, барвінок.

Рослини лугів і полів: мак, ромашка, зозулин цвіт, волошки, герань лугова.

Кожна група створює квітковий «Вернісаж рослин», оформлюючи плакат.

ІІ етап: презентація рослин у вигляді свята «День квітів».

Конкурси:

  • Загадки про рослини;

  • Гра «Склади квітку»;

  • Гра «Квіткова веселка»;

  • Побудувати «Асоціативний кущ»;

  • Розгадати кросворд;

  • «Дивні рослини» (цікаві відомості, «квітковий годинник»).

Загадки про рослини:

Що за квітка пахуча? Чорні брови, карі очі –

Вона червона, колюча, І хлопчачі, і дівочі.

Всі цю квітку величають, Садить мати навесні,

Як же її називають? (Троянда) Так і просяться в пісні. (Чорнобривці)

Стоїть, як півень на току, Сині зірочки пухнасті,

У червонім ковпаку. Виглядають з жита,

Стоїть він і пишається, Мов веселі оченята,

То ж як він називається? (Мак) Як їх не любити? (Волошки)

Хоч і схожий він на дзвоник, Виросли на лузі

Та тихесенько стоїть, Сестрички маленькі –

Скільки б я не колихала, Очки жовтенькі,

Але він не дзеленчить. (Дзвіночок) А вії біленькі. (Ромашки)

Я на сонце дуже схожа – Перші квіти проростають

Золотиста, ніжна, гожа. З цибулиночок малих,

Я щороку розквітаю, Красну весну зустрічають.

Промінцями всіх вітаю. (Кульбаба) Розпізнайте, діти, їх. (Підсніжник)

Я весною зацвітаю Ми дзвіночки білосніжні,

Синім цвітом серед гаю. Аромат в нас ніжний, ніжний.

Відгадайте, що за квітка, Хто це? Знаю, знаю я –

Бо мене не стане влітку. (Пролісок) Лісова … (конвалія)

Що за квітка? Жовтий цвіт – Пурпурова, червона, блакитна,

Ніби сонечка привіт. До бджілки завжди я привітна.

Плине час – квітки немає, Скидаю три різні спідниці –

А листочок виглядає. (Мати-й-мачуха) Немає у мене сестриці! (Медунка)

Гра «Склади квітку»

Учитель розрізає малюнки квітів на 4-5 частин (залежно від кількості учас-

ників групи). Діти складають квітку з цих частинок, обговорюють, що вони

знають про рослину.

Гра «Квіткова веселка»

Визначається певний колір, а учні повинні назвати якомога більше рослин,

квітка яких забарвлена у цей колір.

  • Білий (підсніжник, конвалія, нарцис, лілія).

  • Жовтий (кульбаба, липа, звіробій, нагідки, мати-й-мачуха).

  • Блакитний (пролісок, барвінок, волошка).

  • Фіолетовий або ліловий (сон-трава, фіалка, материнка).

  • Рожевий або червоний (мак, гвоздики, айстри).

Побудова асоціативного куща

Колектив дітей заздалегідь об’єднаний у 4 групи. Учні отримують 4 малюн-

ки квітів – троянда, алое, підсніжник, мак.

Скласти асоціативний кущ. Дібрати прикметники і дієслова для опису квіток.

Розгадати кросворд

1.

2.

3.

4.

5.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

1. У проміннях сонця ніжних 2. Рядком рівненько, як намисто,

Край веселого струмка Висять на ніжному стеблі.

Білий росяний … (підсніжник) В … (конвалії) широке листя,

Раптом блиснув з-під листка. А квіти – дзвоники малі.

3. Весна війнула все крилом, 4. Встала весна, чорну землю

Пташки співають голосно, Сонну розбудила,

А на узліссі, за селом, Уквітчала її … (рястом),

З’явились перші … (проліски). Барвінком укрила.

5. Ростуть вони в садах, в ярах, у балках,

Низенькі квіточки в імлі,

Це фіолетові … (фіалки),

Красуні нашої землі.

1. У траві росту, у лісі. 4. Полюбляє також кіт

Всі мене збирають, рвуть. Рослину цю духмяну,

Квіти жовто-золотисті, А скуштує її – вмить

Ніби зірочки цвітуть. (Звіробій) Стає він трішки п’яний. (Валер’яна)

2. Росту у лісі, лузі, у садочку, 5. А край долини, де затінок,

Кущем зеленим на горбочку. Повивсь хрещатий … (барвінок)

Люблять ягоди кисленькі,

Чорненькі й трішечки терпкенькі. (Терен)

3. Ми дзвіночки білосніжні, 6. Білі кульки на стеблах

Аромат в нас ніжний-ніжний. Красуються у полі,

Хто це? Знаю, знаю я – Подме легенький вітер –

Лісова … (конвалія). Стебла стають голі. (Кульбаба)

7. У вінку зеленолистім, 10. Сережки я повісила

У червоному намисті, Тонесенькі такі,

Видивляється у воду І радісно та весело

На свою хорошу вроду. (Калина) Готуюсь до весни. (Береза)

8. Я росту у лісі, в гаю, 11. В зеленій траві, під кущем,

Добрий друг я бджіл та ос. на горбочку

Цвіт мій гарний усі знають, Пахучі … (фіалки) росли

Бо я добрий медонос. (Липа) у лісочку.

9. Горить, пала на сонці цвіт, 12. Я на сонце дуже схожа,

Тому і зветься … (горицвіт). Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Відгадати вам не важко.

Що за квітка я? (Ромашка)

«Дивні рослини» (цікаві відомості, «квітковий годинник»)

За християнською легендою, білі троянди завдячують своїм походженням

Пресвятій Діві Марії. Вони виросли на кущі, де Діва Марія розвісила сушити

Христові пелюшки.

Більшість троянд завезли в Європу лише на початку XIX ст., з Близького

Сходу та Індії.

Сьогодні у різних країнах світу вживають у їжу ті чи інші квіти. Японцям

смакують салати із хризантем і фіалок. Французи смажать квіти гарбуза.

А жителям Південної Америки дуже смакує суп із настурцій. В Індії варять

компот із квіток бананів. А китайці полюбляють варені лілії, приправлені сіллю

та перцем. У Туреччині на десерт можна поласувати квітками жасмину, зваре-

ними в цукровому сиропі, чи варенням з пелюсток троянд.

НАМИСТИНКИ БІЛОСНІЖКИ

У тінистих куточках, однією з вісниць весни й тепла, з’являється конвалія.

Вся вона покрита білими тендітними дзвіночками. Конвалії не завжди білосніж-

ні, можна милуватися рожевими й навіть червоними батончиками.

У нас на Україні про цю квітку склали легенду.

Чекала нареченого козака дівчина з ратного походу, чекала і плакала. Її со-

лоні сльози краплями падали на землю і перетворювалися на батончики

конвалії.

Подібні легенди складали по усьому світі. Англійці говорять, що конвалії –

це намистинки, які втратила Білосніжка.

Навіть у Давньому Римі існувала легенда про походження конвалії. Відпові-

дно до неї, богиня полювання Діана тікала від закоханого в неї Фавна. Краплі

її поту падали на траву, і там, де вони впали, виростали конвалії.

Крім гарних легенд, є в конвалії й свої особливості. Здавна знали про ліку-

вальні властивості цієї рослини.

Щоправда, царствена красуня – не беззахисна рослина, як це може здатися.

Справа в тому, що конвалія … отруйна! Її яскраво-червоні ягоди немов попере-

джають: «Небезпечно! Не їж мене!» Хоча не варто їсти й листки, й корінь квіт-

ки. Тому треба бути дуже обережними із цими гарними, але небезпечними

квітами.

СОНЦЕ НА НІЖЦІ

Цілий день повертає за сонцем «голову» дивна квітка, яскраво-жовті пелюс-

тки якої сяють, немов наслідуючи сонячні промені. Це «молодший брат» сонця-

соняшник.

Христофор Колумб відкрив для сонячної квітки шлях у Європу. Там усі від-

разу полюбили цю рослину. Соняшники почали вирощувати як декоративну

квітку і можна було бачити у вікнах будинків горщики із золотавими квітками,

що повертають свої голівки за сонцем.

Але соняшник зберігав у собі справжню сонячну силу у вигляді … олії!

Видобувати її здогадалися не відразу, довгий час насіння просто лузали як

ласощі. Але після того, як побудували перший прес, щоб давити насіння соняш-

ника, і одержали першу бурштинову соняшникову олію, почалася нова історія

цієї диво-квітки.

Після віджимання олії залишається макуха, з якої роблять смачну халву.

А ще зі стебел соняшника можна робити папір і картон. І коли роблять лаки,

мило й навіть лінолеум, завжди беруть соняшникову олію, але більш низького

сорту, ніж та, що йде в їжу.

РОСЛИННИЙ «БУТЕРБРОД»

У природі зустрічаються дерева, здатні порадувати своїми незвичайними

плодами. Наприклад, хлібне дерево.

Батьківщина хлібного дерева – Полінезія. Це вічнозелені рослини, і плодоно

сять майже цілий рік, роблячи перерву не більш ніж на три місяці.

На стовбурі утворюються відразу й квітки, і плоди. Плоди, наповнені солод-

кою м’якоттю, підвішені до стовбура, немов на мотузці. Вони схожі на великі

коричневі дині, покриті шишками.

Коли плід дозріває, його готують: печуть, варять, смажать. За смаком він

схожий на картоплю. Плоди можна висушувати або навіть їсти сирими, а мож-

на запікати в золі, як справжню картоплю. Можна готувати й коржі, схожі на

хлібні. А перетерта з кокосом маса плода, залишена в прохолодному місці, може дуже довго зберігатися, не втрачаючи свого смаку. За рік на дереві може

визріти більше семисот «хлібів»!

Але це – не всі сюрпризи, на які гаразді дерева. Інше диво – ковбасне дерево!

Це гарне дерево з вигадливими плодами росте в тропічній Африці й на Мадага-

скарі. На його гілках на довгих плодоніжках висить безліч чудернацьких буру-

ватих плодів, схожих на ковбаски.

Кожний плід може бути завдовжки більше 50 см й діаметром близько 10 см!

Темно-червоні квітки ковбасного дерева розкриваються ввечері й цвітуть уночі.

У цей час доби комахи, які мають запилювати квітки, вже сплять. Але ковбасне

дерево квітне не для комах, а для … кажанів! Дрібні кажани в пошуках нектару

натрапляють на них і запилюють. До ранку багато квіток опадає, і плід зав’яже-

ться тільки там, де минулої ночі були запилені квітки.

От тільки шкода: на відміну від плодів хлібного дерева, плоди ковбасного –

неїстівні для людини й тварин.

ПІДСНІЖНИК

Це найголовніша краса і радість лісу в період ранньої весни.

Здавна підсніжник вважався символом надії. Стародавня легенда розповідає,

що у момент вигнання Адама та Єви з раю було холодно, ішов сніг, і Єва

замерзла. Щоб утішити її, кілька сніжинок перетворилося на квітки підсніжника – вісника весни.

Підсніжник має цілющі властивості – лікує психічні розлади та охороняє від

нечистої сили. Тому в Англії є традиція садити підсніжники коло будинків.

ПРОЛІСОК

Пролісок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Долає усі перепони, що

перешкоджають йому випнутися на світ. Тому цю квітку спочатку так і

назвали – пролізок.

А ось яку легенду народ склав про пролісок. Було це дуже давно.

Українська дівчина Катерина потрапила у полон до турків. Одного разу їй

вдалося втекти з неволі. Але злі вороги стали її переслідувати, щоб покарати в

приклад іншим. Довго поневірялась дівчина і ось нарешті дісталася рідної

землі. Зморена Катря упала на землю і почала плакати від щастя, але почула

раптом голоси переслідувачів. Стала дівчина благати захисту і допомоги у

землі-матінки. Почула земля благання дівчини. І враз навколо неї всі кущі

вкрилися листям, а з небесної блакиті опустилися сутінки та сховали втікачку.

Ліг на землю блакитний туман, заясніли квітки – проліски, нагадуючи про

хоробру дівчину з України.

РОСЛИНИ – ГОДИННИКИ

Час можна визначити за допомогою рослин.

Колись давно всесвітньовідомий дослідник природи Карл Лінней помітив,

що ті чи інші квіти розкривають і закривають свої пелюстки у певний час.

Спостерігаючи протягом багатьох років за поведінкою квіток, учений склав для

себе таблицю, де позначив години розкривання й закривання квіток, а потім за

цією таблицею висадив цілий квітник із найрізноманітніших квітів, зробив

такий собі квітник-годинник. І відтак, глянувши на свій квітник, Карл Лінней

міг легко визначити, котра година, залежно від того, які з квіток розкриті, а які-

закриті.

Ви теж можете навчитися визначати час за квітами.

СВЯТО «ДЕНЬ КВІТІВ»

Дійові особи: ведучі, квіти лісу, клумб, полів, кімнатні рослини.

Вчитель: Що найчарівніше буває,

Що може душу розбудити?

Скажіть мені, хто відгадає:

Ви правильно назвали – квіти.

Вони, як усмішка привітна,

Як дотик сонечка, як казка,

Червона, жовта чи блакитна.

І в кожній з них – тепло і ласка.

Любов і ніжність струменіє,

Чарівність, неповторне диво.

І кожна квітка серце гріє,

Щоб на землі жилось щасливо.

Земля мережана стежками,

По них до школи ходять діти.

Рясніє стежечка квітками,

Щоб люди їм могли радіти.

У квітах щире сонце квітне

І чистота душі дитинна,

І небо зоряне, привітне,

І матері любов первинна.

1 ведучий: Довго думали всі квіти:

Як це сталося й коли –

Новий рік святкують діти,

День Учителя й Весни.

Перший дзвоник – свято в школі,

Є День матері. Усі

Мають свято, лиш Дня квітів

Не знайдеш в календарі!

2 ведучий: І спитали: чом на світі

Ще немає Дня для квітів?

І зібрались тут у школі,

Разом з друзями у колі,

Всіх себе презентувати,

І про квіти розказати.

1 ведучий: Завітали всі на свято,

Подивіться – їх багато!

Квіти з лісу, клумби, поля,

Їх зібралось тут доволі.

Квіти з луків і кімнати,

Раді вас усіх вітати.

2 ведучий: Уважно послухайте їхню промову,

Їх кожен з вас знає, стрічає щораз.

Милують нам око, радість дарують

На клумбі, у лісі, у вазі всяк час.

Виходять квіти, які ростуть на клумбі. (Представники 1-ої групи)

Лілія: Чуєте пахощі на клумбі в дворі?

Це ми розквітаєм в ранковій порі.

Тут на світанку сам дощик ходив,

Мене, білу Лілію, від сну розбудив.

Як пахнуть! І яка краса!

Лунають всюди голоси.

Оранжеві та білії

Цвітуть на клумбі Лілії.

Майор: Я майор, з лілією для вас

У квітнику затанцюємо вальс! (Танцюють під музику вальс)

Мальви: Чисто помилися Мальви в росі,

Личенька круглі, рожеві усі.

Айстри: Айстри- сестрички,

Красуються личка.

Кличемо, кличем жоржин у танок –

Свято сьогодні у наших квіток!

Ми айстри різнокольорові,

Ростем і тут , і там,

І весело гойдаючись,

Співаєм школярам.

Троянда: Я – троянда розкішна,

Красива і пишна.

Росами вночі вмиваюсь,

Вранці сонечку всміхаюсь.

Поміж квітів я цариця,

Я – троянда, всім сестриця.

Мене люблять, величають,

Шанувать не забувають.

Чорнобривці: Чорнобривці чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні,

Так і просяться в пісні.

Ми – милі чорнобривці,

Щирі, добрі українці.

Зичим щастя вам, любові

Чорнобривці чорноброві.

Хризантема: Я – весела хризантема,

Я красуюсь восени,

Хоч і холод , ми цвітемо,

І весняні бачим сни.

Хризантема тайну знає –

Аж під осінь зацвітає,

Щоб її красою ви

Милувались до зими.

Тюльпан: Я тюльпан, гордовитий, наче пан,

Одягнувся у барвистий кафтан.

Я на клумбах зацвітаю

І метеликів скликаю.

Нарциси: Ми нарциси ніжні,

Такі білосніжні.

Линуть пахощі навкруг.

Упізнав нас, юний друг?

Піон: Я поважний піон,

За розміром квітки – я чемпіон.

Яскраво і пишно я зацвітаю,

Квітами своїми клумби прикрашаю.

Флокси: Джмелі і бджілки всюди літають,

Солодкий нектар у квітах збирають.

Білі, рожеві та дуже медові

Рядочками стали флокси чудові.

Жоржини: Ми пізні жоржини,

Червоні і білі,

Прокинулись нині

В саду край стежини.

Виходять квіти, що ростуть у лісі. (Представники 2-ої групи)

Всі: Ми теж завітали на свято до друзів,

Що мешкають в полі, на клумбах, у лузі.

Ми перші із квітів стрічаєм весну.

З-під снігу долоні ми тягнем теплу.

Підсніжник: У зеленому вінку,

В платті білосніжнім

Я з’явився у ліску,

Радісний підсніжник.

Ми – підсніжники ніжні,

Такі білосніжні.

Послухай, як ніжно дзвенить голосок.

Не треба зривати наших квіток!

Проліски: Одягла весна нас у вбрання

Із ясної просині,

Й розкидала навмання

Голубенькі проліски.

Перші квіти розцвітають на землі,

Сині проліски привітно зводять вінчики малі.

Просим вас, не ображайте, не ламайте, не топчіть,

Хочем довго-довго жить.

Мати-й мачуха: Тільки сонечко пригріло,

Мати-й-мачуха з’явилась.

Серед чорної землі

Сяють сонечка малі.

Фіалки: Ми фіалочки синенькі,

Наші квіти запашні.

Розквітаєм ми раненько

Скрізь у лісі навесні.

Ряст: Я на інших геть не схожий,

Кучерявий і пригожий.

Голу землю уквітчаю,

Мене рястом називають.

Конвалії: Ми конвалії ніжні,

Такі білосніжні,

Лунають пахощі від нас

У нашім лісі кожен раз.

Сестра нарцисів, лілій ніжних,

Я неповторна серед них,

Цвіту прекрасна, білосніжна,

Конвалія в лісах твоїх.

Мов наречена з тонким станом,

Стою, всміхаюся тобі,

А запах ніжний, незрівнянний,

П’янкий, мов чари весняні.

Медунка: Різнобарвний букет на моєму стеблі,

Впізнають комахи і навіть джмелі.

Бджілки теж нектар мій п’ють,

Мене – медункою зовуть.

Весною у лісі Медунка заквітла.

У ліс принесла вона крапельку світла.

Їй ніжно цвілося під сонячним небом.

Джмелі ласували Медункою-медом.

Дзвоники: Ми дзвоники синенькі,

Пахучі і гарненькі.

Нам вітерець співає пісеньки,

А ми для нього дзвоним залюбки.

Виходять квіти, які ростуть у лузі. (Представники 3-ої групи)

1 ведучий: Вранці прокидаються із полів і лук

Яскравою веселкою квіти там і тут.

І райдужними зграйками для всіх вони цвітуть,

Метеликів і джмеликів до себе в гості ждуть.

Ромашки: Ми ромашки, ми сестрички,

Білії вії, жовті личка.

Ми росою умивались,

І на свято всі зібрались.

На стрункій високій ніжці

У хустинці-білосніжці

Я, ромашка, зацвітаю,

З вітерцем пісні співаю.

Волошки: Волошки теж прийшли на свято.

Скільки квітів тут багато!

Линуть пахощі навкруг,

Не злічити друзів тут.

Там, де колоски налиті,

Зацвіли волошки в житі.

На голівці у волошки

Поселилось неба трошки.

Гвоздика: Гвоздика я лучна і літом,

Вкрилась пишним гарним цвітом.

Зозулин цвіт: А я квіточка – зозулин цвіт,

Всім веселий шлю привіт.

Мак: Усміхнувсь червоний мак –

Так, це так, так, це так.

Я теж росту у лузі,

Радий тут зустріти друзів.

Я червоний пишний мак,

Я яскравий, знає всяк.

І під сонцем, і під вітром

Я кохаюсь своїм цвітом.

Кульбаба: Я – жовта квіточка кульбабка.

Ніжно усміхаюся,

І до сонечка щоранку

Личком повертаюся.

Я – жовтенька кульбабка,

До сонечка всміхаюся,

Квіточка-щіточка,

Пухом укриваюся.

Я у лузі зацвітаю

Раненько дуже навесні.

І пелехата жовта шапка

Так до лиця завжди мені.

Виходять кімнатні рослини. (Представники 4-ої групи)

2 ведучий: Вони буяють життям,

Коли навкруг усе в снігу,

Та своїм зеленим листям

У дім приносять нам весну.

Алое: Алое я зелений і м’ясистий,

На вигляд гарний, та гіркий на смак.

Хоч не пахучий я і не барвистий,

Та лікувати я усіх мастак.

Цикламен: Я – цикламен, мої квіти чудові.

Ніжні, яскраві і кольорові.

Оселі взимку прикрашаю

І аромат чудовий маю.

Бегонія: Мої квітки рожеві, зрідка білі,

І упізнати ти їх в силі.

Стою на підвіконні я,

А звуть мене бегонія.

Кактус: Із самих я колючок,

Наче справжній їжачок.

Теж я часом зацвітаю,

Діти, кактус вас вітає.

Я – кактус, справжній їжачок,

Без листків я, з колючок.

На підвіконні я живу,

Хто мене любить – з тим дружу!

Фікус: Я фікус – кімнатна рослина,

А в теплих краях росту я на дворі.

Люблю, коли за мною доглядають

Турботливі і добрі школярі.

Фіалки: Ми фіалки біленькі,

Рожеві, бузкові, синенькі.

Ростемо дружно на вікні.

Хоч за вікном мороз й сніги –

Вони нам зовсім не страшні.

Троянда: Побувавши в вашій школі,

Ми об’єднались в дружнім колі.

Зібрались всі сьогодні квіти,

Щоб раділи з нами діти.

Конвалія: Пропонуєм, щоб для нас

У зручний для вас всіх час,

Щоб ми зустрітись знов змогли,

День для свята нам знайшли.

Бегонія: Щоб усі: дорослі й діти,

Знали, що є День й для квітів.

ІІІ етап: створення екологічної фірми «Друзі рослин».

  • Члени цієї фірми займаються збором насіння квітів. Пізніше це насін-

ня використають для висівання на клумбах.

  • 1 група. Скласти розповідь «Червона книга».

  • 2 група. Скласти правила догляду за кімнатними рослинами.

  • 3 група. Скласти пам’ятку «Поведінка у природному оточенні».

  • 4 група. Розробити правила збирання лікарських рослин.

ЧЕРВОНА КНИГА

Понад 20 років Міжнародна спілка охорони природи працювала над

створенням Червоної книги. Ідея створення належить видатному англійському

зоологу професорові Пітеру Скотту. Вона являє собою зібрання фактів про

унікальних мешканців нашої планети.

У результаті проведеної роботи ботаніки й зоологи світу дійшли висновку,

що нині вимирання загрожує багатьом видам рослин і тварин. І тому вчені

створили Червону книгу. Це книга незвичайна. Вона ніби звертається до людей зі словами: «Зупиніться! Подумайте, що ви робите і до чого це призведе!». Вона ніби попереджає кожного, хто візьме її до рук, що необхідно звернути увагу на ті види ссавців, риб, рослин й інших організмів, які занесені до неї. Вони є рідкісними, а деякі перебувають на межі вимирання, зникнення з різних причин, які пов’язані з діяльністю людини. Ці види рослин чи тварин не можуть зберегтися й вижити без захисту з боку людини.

У нашій країні Червону книгу вперше було видано в 1980 році. Рослини і

тварини, занесені до Червоної книги охороняються законом, їх заборонено знищувати.

Залежно від стану та ступеня загрози тварин чи рослин сторінки в книзі

мають різний колір, вони поділяються на 7 категорій:

  • 0 – зниклі види – чорний;

  • І – зникаючі – червоний;

  • ІІ – вразливі – оранжевий;

  • ІІІ – рідкісні – жовтий;

  • ІV – невизначені ;

  • V – недостатньо відомі – сірий;

  • VІ – відновлені – зелений.

До Червоної книги України занесено 923 види рідкісних і зникаючих

тварин і рослин.

Не слід забувати, що серед зірваних вами волошок, гвоздик, ірисів, дзвіноч-

ків, лілій, маків, первоцвіту, підсніжників, півоній, тюльпанів можуть бути

представники видів, занесених до Червоної книги. Тож не спішіть простягати руку за кожною гарною рослиною. Краще помилуйтесь нею і залишіть її квіту-

вати, хай помилує погляд і порадує зір інших.

Люди, схаменіться! Квітка – немов людина, вона жива… На жаль, сьогодні

краса не рятує світ, бо настав час рятувати її саму!

Якщо вам подобаються живі квіти, вирощуйте їх у себе в помешканні, на

балконах, верандах, присадибних ділянках, але не рвіть польових квітів, не

топчіть їх ногами, тому що це – аморально, це екологічний злочин проти лісу чи лугу, де вони ростуть.

Зрізати квіти –

Це значить убити,

У вазі вони не живі.

Живі – що на волі,

В саду чи у полі,

У лузі рясніють в траві.

Дивитися сумно,

Як мертві красуні

Схиляють голівоньки вниз.

Коли б моя воля,

Була б у них доля –

Тягнутись до сонечка ввись.

ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ЗА КІМНАТНИМИ РОСЛИНАМИ

Рослинам потрібне сонячне світло. Навесні та влітку кімнатні рослини

зацвітають, а в зимові дні вони уповільнюють ріст. Тому зимою поливати кім-

натні рослини слід дуже обережно.

Не поливайте кімнатні рослини водою з водопроводу, особливо зимою.

Вода повинна відстоятися до кімнатної температури. Від холодної води росли-

на може загинути.

Не бажано зимою вносити в грунт добрива, тому що це може сприяти появі

нових паростків, дуже слабких через зимову нестачу світла. Кімнатні рослини

такі, як драцена і папороть, добре переносять нестачу світла зимою, проте є

рослини, яким не вистачає сонячного світла. У такому разі можна поставити

поруч із квіткою звичайну настільну електричну лампу.

Рослини з листям (особливо великим) полюбляють вологе повітря. Тому

якщо ваші квіти ростуть недалеко від батарей центрального опалення, обприс-

куйте їх водою з пульверизатора. Протирайте листя вологою губкою. Так ви

почистите рослини і зволожите сухе повітря.

Запилені рослини з ворсистим листям, такі як фіалка, краще чистити

м’якою щіточкою.

Кімнатні рослини поділяються на дві групи: листяні, за якими легко догля-

дати, і квіткові рослини – великі пестунки, які можуть загинути від невеличко-

го протягу.

Якщо ви забули полити рослину і земля зовсім висохла, поставте горщик із

квіткою у воду і тримайте до зникнення пухирців повітря: земля повинна стати

вогкою. Поливаючи рослини, пам’ятайте, що краще добре полити квітку раз на

тиждень, ніж потроху щодня.

Навесні та влітку, перед цвітінням, рослину потрібно підживлювати, а під час цвітіння, рослину треба поливати трохи більше, ніж звичайно.

Кімнатні рослини, які дуже розрослися, необхідно пересаджувати, поміняв-

ши виснажений грунт. Краще це робити навесні.

ПАМ’ЯТКА «ПОВЕДІНКА У ПРИРОДНОМУ ОТОЧЕННІ»

Кожен зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми

дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини даремно!

Найкрасивіша квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її!

Гриби, які для людини є отруйними, для лісових мешканців – ліки і харч.

Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший, тим краще і швидше

ростуть дерева. Не знищуй неїстівних грибів!

Не галасуй у весняному лісі, не вмикай надто голосно музику. Ти злякаєш

пташку, вона злетить із гнізда, яєчка, які вона висиджувала, захолонуть, і з них

ніколи не виведуться пташенята. Не галасуй – послухай, як шумить ліс!

Якщо ти знайшов гніздечко – не зачіпай його, бо пташка помітить, що її

житло знайдено і може покинути його навіть тоді, якщо там вже відкладено кілька яєць.

Не лови метеликів, що літають над квітами у квітниках, на лузі.

Нема чистішої і смачнішої води, ніж джерельна. Подивись, як схиляються

над ним трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від посухи, захища-

ють від пилових бур. Не скаламуть же й ти джерело! Охороняй його чистоту!

Ти хочеш принести додому лісові квіти? Збери їх перед тим, як ітимеш додому, і знай – скромний, невеличкий букет усім говорить, що ти – людина свідома, бережлива, добра. А про що говорить оберемок лісових квітів?

Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити – роки. Не

ламай черемхи, не каліч інших квітучих дерев, кущів!

Ніщо не губить все живе так швидко і безжалісно, як вогонь. Байдужість,

що призвела до пожежі, – злочин перед природою і перед людьми. Простеж,

щоб у лісі не залишалось навіть іскри непогашеного вогню.

Об покинуту консервну банку, скло може поранитись лісовий звір. Нагріте

сонцем скло може спричинити пожежу. Не залишай після себе сміття в лісі!

Хай твоє місце відпочинку буде чистим, а рештки їжі залиши пташкам на

сухих сучках, звірам – на пеньку, комахам – на землі.

ПРАВИЛА ЗБИРАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

Лікарські трави зберігають свої цілющі властивості недовго: кора, корені,

кореневища – 3-4 роки; листки, трава – 1-2 роки. Отже, заготовляти трави про

запас недоцільно.

Лікуючи себе, не забувай, що рослина – теж живий організм, а тому

намагайся не пошкодити її, коли збираєш листки, квіти, плоди.

Серед лікарських рослин є отруйні – блекота чорна, дурман звичайний,

чемериця, а тому під час їхнього збирання не можна торкатися губ, носа, очей,

не вимивши добре руки; це стосується й збирання чистотілу.

Щоб зібрані трави не змарнувати, не починати їх заготівлю ще раз, подбай

про те, щоб зберегти їх лікарські властивості: збирати їх можна тільки в суху

погоду, краще зранку, після того, як підсохне роса, а сушити – у теплому, добре

провітрюваному приміщенні, на горищі чи під навісом.

Збираючи лікарські рослини, пам’ятай, що не тільки тобі одному вони потрібні і не тільки тепер. Вони потрібні багатьом людям сьогодні, завтра, через рік, завжди.

Природа дарує тобі свої скарби, а ти подаруй їй свою людську доброту –

посади калину, посій горицвіт, хай від твоїх рук біля хати і в лузі, у полі і в лісі

заквітує м’ята й ромашка, любисток і рута, звіробій і дивосил, запахне медом

липа, вогнем ягід спалахне горобина, закучерявиться хміль, привітає сонце

синіми очима барвінок – «спасибі» скажуть тобі і земля, і люди.

ІV етап: Створення яскравих квіткових композицій, клумб.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.