Виховний захід «Мій рідний край – мій Маріуполь!»

Опис документу:
Сценарій присвячений історіїї виникнення міста Маріуполя. Цей сценарій спрямований на дослідження історії винекнення і заснування міста. Вихованню у дітей патріотизму і любові до рідного міста і краю.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій виховного заходу «Мій рідний край – мій Маріуполь!»

( для 5 – 9 класів )

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення міста, поглибити знання про державні символи; виховувати в учнів почуття національної свідомості, повагу до історичного минулого Батьківщини, розвивати почуття відповідальності щодо своїх обов’язків перед державою.

Форма проведення: година спілкування.

Обладнання: комп’ютер, проектор, мапа України, кольорові папірці, ватман з написом «Маріуполь».

Перебіг заходу:

(Лунає пісня «Україна – це я» )

Вчитель: Україна! Наша рідна країна, наша Батьківщина, наша мрія про щасливе майбутнє. А починається Україна з кожного з нас, з мене і тебе. Починається вона з тихої маминої колискової, з нашої родини, з освідомлення, що кожен з нас – українець! І від кожного з нас залежить якою буде Україна завтра. Щоб будувати майбутнє треба знати і про минуле. Сьогодні ми з нами заглянемо в історію нашої Батьківщині і зокрема і нашої малої Батьківщини - міста Маріуполя. Адже наш народ має довгий шлях розвитку, що засвідчилося в усіх сферах життя – культурі, мові, побуті. Україна може пишатися своєю величною історію.

(гімн України)

Вчитель: У кожного з нас на столі аркушики, напишіть на них, з чим у вас пов’язується слово «Батьківщина» та розташуйте на мапі України.

(на мапі діти розташовують аркуші з своїми асоціації, щоб утворилося велике серце)

Вчитель: Я запрошую до мапи групу істориків.

Група істориків :

Відомий французький мандрівник І. Коль ще у 1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло московської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою»

Були спроби, були поразки, але прийшла довгоочікувана година. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України, яка стала першим кроком до незалежності.

Вчитель: А зараз група філологів нам пояснить значення слів «незалежність» «декларація» та «суверенітет».

Група філологів:

1.Сувереніте́т — це виняткове право здійснювати владу у певній державі (рідше — на окремій території, над окремою групою осіб) незалежно від будь-кого).

2.Деклара́ція — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.

3.Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.

Вчитель: Коли ж наша держава одержала незалежність?

Група істориків :

24 серпня 1991 року - Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України.

А 1 грудня того ж року на Всеукраїнському референдумі цей Акт отримав схвалення. Тому 24 серпня наша держава святкує День незалежності.

Вчитель: Кожна держава має державні символи: гімн, герб, прапор.

(під час пояснення учнів на екрані текст гімну, фото Павла Чубинського, Михайла Вербицького, герб України, прапор України)

Група філологів:

Гімн (дав.-гр. похвальна пісня) — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно «божество»).

У нинішньому світському значенні — це урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, який вживається здебільшого як символ держави 

Група істориків :

Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»: слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.

Група філологів:

Герб (пол. herb від нім. Erbe — спадщина) — емблема, усталений відповідно до законів геральдики  символічний знак (зображення), що належить державінаселеному пункту, дворянському роду, або окремій особі тощо.

Група істориків :

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань 20 століття. Проект герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм ГречиломОлексієм Коханом та Іваном Турецьким. Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба. Зображення герба мусило розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із вказаними пропорціями щита і тризуба.

Група філологів:

Прапор або стяг — графічне зображення незалежної країни та її вільних громадян; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів та зазвичай використовується для ідентифікації (державрегіонівмісторганізаційвійськових з'єднань) та сигналювання

Група істориків :

Державний прапор України  стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. 18 вересня1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни. 23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора.

Вчитель: А ще без чого не може існувати держава? Звичайно, що без мови.

Група мовознавців:

Державна мова — це закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики.

Державною є мова більшості корінного населення країни, тобто мова корінної національності. Державною в Україні може бути лише літературна українська мова, як мова корінного народу. Українська мова – єдина національна мова українського народу.

Вчитель: Настав час поспілкуватися про нашу малу Батьківщину, про наше рідне місто Маріуполь. Я зачитаю вам власний вірш під назвою «Мій Маріуполь»

Мій Маріуполь

Я люблю тебе, рідне місто,

Погляд вдумливий твій кароокий

Й ліхтарів незвичайне намисто

Серед вулиць вузьких і широких,

Твої парки, алеї і сквери,

І проспекти твої, і будинки,

Біля річки густі тихі верби,

Я люблю тебе кожну хвилинку.

Тут дитинство моє промайнуло,

Давно дорослим у ньому я став,

Оглядаюсь назад у минуле –

Міста кращого я ще не знав.

Маріуполю мій тебе не покину,

Назавжди тут залишуся жить,

Ця довічна любов з серця лине,

Як же можна тебе не любить!

Група краєзнавців:

1.Маріуполь відомий із початку XVI ст. як козацька фортеця Домаха.

Це було паланкове місто Кальміуської паланки Запорожжя. Маріуполь

(Домаха, Адамаха, Кальміуська до1778 р., у1778–1779 роках– Павловськ,

у1779–1933 – Маріюпіль; у1933–1948 – Маріуполь, у1948–1989 – Жданов,

з1989 р– Маріуполь).

2.Сучасне місто було засноване в1778 р., коли було закладене повітове місто Павловськ, яке вже наступного року найменовано Маріуполь. У1780 р. в місті та його околицях оселили виведених у1778 р. із Кримського ханства християн-греків[2].

3.Місто Маріуполь розташоване на південому-сході України на березі Азовського моря. Місто засноване в 1778 році за указом імператриці Катерини II і спочатку називалося Павловськ. В цей регіон була переселена значна частина вихідців з Криму, в основному греків, умілих торговців і мореплавців.

4.У 40-ві роки ХIX століття сюди переселилося багато росіян та українців, яких приваблювало зручне географічне положення міста, родючі Приазовські землі, морські багатства, близьке розташування родовищ корисних копалин, великих промислових та торгових центрів.

5.Наприкінці XIX століття Маріуполь стає найбільшим індустріальним центром Півдня Росії і важливим транспортним вузлом.

6.На початку ХХ ст. м. Маріуполь сформувалося як промисловий, торговельний центр і транспортний вузол Катеринославської губернії. Маріупольський повіт 1920 р. був переданий до складу новоствореної Донецької губернії, де протягом року був ліквідований із переходом до поділу на райони (з’явився Маріупольський район), після чого поновлений. 7 березня1923 р. ліквідований знову і на його території створено Маріупольську округу за переходом до устрою «губернія-округа-район» [1].

7.З 1948 по 1988 рік місто носило назву Жданов. У 1988 році місту було повернено його історичне ім'я - Маріуполь.

8.В даний час Маріуполь посідає друге місце серед міст Донецької області за чисельністю населення (500 тис. осіб).

9.Загальна площа міста 24,4 тис.га. Місто ділиться на чотири адміністративних райони. Крім того Маріупольській міськраді підпорядковані селища міського типу: Сартана, Старий Крим та Талаківка, віддалені від міста відповідно на 8,10 та 22 км.

Група географів:

1.Природні умови Маріуполя та його місцевість сприятливі для життя і господарської діяльності людини. Клімат міста помірно континентальний, найтепліший в Донбасі. Середня температура повітря в січні складає мінус 5-6 С, у липні - плюс 21,8 - 23,1 С. Абсолютна максимальна температура 38 С, а мінімальна - 32 С.

2.Основна річка, розділяє місто на дві частини - Кальміус з правим притоком Кальчик. Водні ресурси цих річок невеликі.

3.Надра Приазовья містять різноманітні корисні копалини. Тут є залізні руди, запаси вермикуліту, діабази, вогнетривкі глини та інші.

4.Велику роль у господарському житті Приазов’я відіграє Азовське море: через нього здійснюються морські зв'язки Донбасу з іншими районами країни та закордонними державами.

Довколишні частини Азовського узбережжя являють собою санітарно-курортну зону міжобласного значення.

Група технологів:

1.Сьогодні Маріуполь великий промисловий центр і морський порт. Його питома вага в обсязі промислового виробництва Донецької області становить 20%. У 1993 році в Маріуполі налічується близько 1000 державних підприємств, організацій та установ.

2.Промисловість міста багатогалузева з переважанням важкої індустрії. Перше місце в структурі промисловості належить чорній металургії (74% обсягу виробництва, 54% чисельності промперсонала), представленої двома металургійними комбінатами-гігантами і коксохімічним заводом.

3.Найстаріший з них - металургійний комбінат ім. Ілліча, заснований у лютому 1897 року і є одним з найбільших у галузі металургійної промисловості підприємством. Він спеціалізується на виробництві тонкого і товстого конструкційного листа, безшовних труб, балонів. Свою продукцію комбінат експортує більш ніж в 50 країн світу. Комбінат ім.Ілліча металургійним є підприємством повного циклу.

4.Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь" - один з найбільших на Україні, є найбільш технічно оснащеним, розвиненим і сучасним підприємством металургійної галузі країни. Комбінат виробляє товарний і передільний чавун, безперервно-литі зливки з вуглецевої, низьколегованої і легованої сталі, товстолистовий, сортовий і фасонний прокат різного призначення, рейки та рейкові скріплення, помольні кулі. В останні роки зросло виробництво товстолистового прокату по зарубіжним стандартам та постачання її на ринки Західної Європи, Америки, Південно-Східної Азії. 5.Продукція, що виробляється на комбінаті "Азовсталь", відома далеко за межами України і поставляється в більш ніж 50 країн світу.

Найбільшим машинобудівним підприємством є концерн "Азовмаш". Список його основної продукції нараховує близько 200 найменувань. Вона постачається з більш ніж 180 замовникам. Географія експорту - понад 40 країн. Концерн є провідним підприємством з проектування, виготовлення та постачання комплексів технологічного обладнання для виплавки сталі в кисневих конвертера. Сталеплавильне обладнання концерн "Азовмаш" експлуатується на 20 металургійних комбінатах 14 країн. Концерн є одним з найбільших у світі постачальників гірничо-транспортних комплексів для розкривних робіт та видобутку відкритим способом вугілля та інших корисних копалин. Підприємство спеціалізується на виробництві потужних різноманітних козлових і портальнгих кранів, проектує і виробляє іншу підйомно-транспортну техніку. Концерн не має у Східній Європі рівних по обьему і номенклатурі виробництва залізничних вагонів-цистерн (більше 30 моделей) для перевезення рідких, затвердевающіх, газоподібних, сипких, харчових та інших видів вантажів. "Азовмаш" володіє "НОУ-ХАУ" в різних областях вагонобудування і пропонує інжинірингові послуги.

Вчитель: Зверніть увагу! Біля кожного з вас лежать кольорові папірці. А на дошці є напис «Маріуполь». Будь ласка, за допомогою цих папірців дайте відповідь на питання «Чи цікаво вам було дізнатися більше про історію Маріуполя?». А відповіддю буде обраний вами колір:

  • червоний – дуже цікаво;

  • жовтий – цікаво і бажаю ще поглиблювати свої знання;

  • зелений – мені це все відомо, але захід цікавий;

  • синій – не цікаво.

(діти розташовують папірці, лунає пісня «Україна»)

Вчитель: Дякую, що приймали активну участь у нашому заході. До нових зустрічей. І пам’ятайте, що історія нашої країни робиться зараз і кожен з вас приймає в цьому участь. Бажаю кожному з вас бути гідним громадянином і любити свою неньку Україну.

Використані джерела

1. Маріупольська округа: Матеріали до опису округ УРСР: статистистический материал. – Х., 1926. – 56 с.

2. История городов и сел Украинской ССР. Донецкая область. – К. : Укр. сов. энциклопедия, 1976

3. Сайт http://www.stejka.com/ukr/doneckaja/mariupol/

4. Сайт https://uk.wikipedia.org/wiki/

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн